Справа № 752/28668/25
Провадження №: 2/752/3792/26
про залишення позовної заяви без руху
19 лютого 2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Митрофанова А.О., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю,
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю.
Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду зазначила ціну позову у розмірі 3 097 538,27 грн. та додала до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору у сумі 9084,00 грн.
При цьому, обґрунтовуючи розмір судового збору, представник позивача посилається на підпункт 3 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого за подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У той же час, зі змісту позовної заяви вбачається, що позов подано з вимогою лише про визнання права особистої приватної власності (поділ майна подружжя), а не одночасно з вимогою про розірвання шлюбу (шлюб між сторонами розірвано 31 жовтня 2025 року).
Тому, до розрахунку ставки судового збору за вимогою про поділ майна подружжя застосовуються приписи підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3 028,00 гривень.
Згідно із пунктом першим частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Позивачем визначено ціну позову - 3 097 538,27грн, тому з урахуванням приписів підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання даної позовної заяви становить 15 140,00 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження заяви до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків у визначений цією ухвалою строк, позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.О. Митрофанова