Справа № 752/18398/25
Провадження №1-кс/752/208/26
про арешт майна
08.01.2026 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання, внесене в рамках кримінального провадження № 12025100010002029 від 13.06.2025 року старшого слідчого СВ Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна, -
старший слідчий СВ Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що у провадженні Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12025100010002029 від 13.06.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що до Голосіївського УП ГУНП у м. Києві надійшло повідомлення ДСНС про те, 13.06.2025 близько 01 год. 30 хв., за адресою: м. Київ, вул. Ракетна, 24-Б, невстановлена особа здійснила підпал автомобілю мікроавтобусу Volkswagen Transporter Т4 сріблястого кольору д.н.з. НОМЕР_1 . Внаслідок чого, також було пошкоджено передню частину автомобілю «Шкода Октавія» д.н.з НОМЕР_2 , який перебуває у користування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення може бути причетна ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
25.12.2025 року в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено майно, перелік якого наведено у клопотанні.
25.12.2025 року вищевказані речі та документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.
Дослідивши документи, додані до клопотання, встановлено наступне.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, слідчим відділом Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100010002029 від 13.06.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Звертаючись до суду з клопотанням про арешт вказаного майна, слідчий зазначив, що метою такого заходу кримінального провадження є збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Крім того, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
На переконання суду в даному випадку слідчий дотримався вказаних вимог закону, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Так відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт майна з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.
Вимоги щодо змісту клопотання про арешт майна містяться у ст. 171 КПК України, яка серед іншого зобов'язує учасників кримінального провадження, які звернулися з відповідним клопотанням, не лише зазначити про мету застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, а і вказати на обставини, які дають підстави для застування такого обмежувального заходу та надати докази на підтвердження своїх доводів.
Доводи клопотання та додані до нього матеріали, на думку суду, містять достатньо даних, які вказують на ті обставини, що майно, вилучене під час проведення обшуку, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об'єктом кримінально протиправних дій чи набуто кримінально протиправним шляхом, а відтак можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні, оскільки відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
З огляду на наведене, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170 - 173, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання, внесене старшим слідчим СВ Голосіївського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Голосіївської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100010002029 від 13.06.2025 року - задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: 5 стартових пакетів «Київстар» з номерами: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 ; 2 стартові пакети «Lifecell» з номерами НОМЕР_8 , НОМЕР_9 та дві скетч-картки «Lifecell» з номерами НОМЕР_10 , НОМЕР_8 ; скетч-картки «Київстар» з номерами НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_3 , НОМЕР_13 та 3 картки без зазначення номеру, скетч-картка «Vodafone» без зазначенення номеру, 5 сім-карт: 4 «Київстар» та 1 «Lifecell», банківська картка «ПриватБанк» НОМЕР_14 ; чорнові записи в блокноті чорного кольору, блокноті салатового кольору, папірець з записами; мобільний телефон «IPhone 13 Pro» imei НОМЕР_15 з сім-карткою НОМЕР_12 ; шльопанці чорного кольору з бантами та штани рожевого кольору.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя