Справа № 752/18904/25
Провадження №: 1-кс/752/6593/25
13 серпня 2025 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва, подане в рамках кримінального провадження № 12020010000000057 від 04.05.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 260, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 110 КК України, клопотання старщого слідчого в ОВС 1 відділу СУ ГУНП в АР Крим та м. Севастополі ОСОБА_5 погоджене прокурором - заступником начальника відділу прокуратури АР Крим та м. Севастополя ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
встановив:
до слідчого судді надійшло вищевказане клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання обґрунтоване тим, що СУ ГУНП в АР Крим та м. Севастополі за процесуального керівництва Прокуратури Автономної Республіки Крим та м. Севастополя здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12020010000000057 від 04.05.2020, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 260, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 110 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що починаючи з 19.02.2014 розпочато збройне вторгнення збройних сил російської федерації (далі - зс рф), приховане твердженням керівників рф про переміщення військових підрозділів в рамках звичайної ротації сил Чорноморського флоту, які у взаємодії з військовослужбовцями Чорноморського флоту рф та іншими підрозділами зс рф здійснили блокування й захоплення адміністративних будівель і ключових об'єктів військової та цивільної інфраструктури України, забезпечивши військову окупацію території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя.
Згідно зі статтями 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14.12.1974 № 3314 (XXIX), серед іншого визначено, що агресією є застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави. При цьому, як акт агресії незалежно від оголошення війни, кваліфікується вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або її частини. Вказаний збройний конфлікт у виді окупації російською федерацією Кримського півострову триває і по цей час.
Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року про захист цивільного населення під час війни (далі - Конвенція), а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.
20.03.2014 Державною Думою російської федерації прийнято федеральний конституційний закон від 21.03.2014 № 6-ФКЗ «Про прийняття Республіки Крим до складу російської федерації та утворення нових суб'єктів у складі російської федерації - Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя».
Згідно з вказаним законом, АР Крим та м. Севастополь, всупереч Хартії ООН від 26.06.1945, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 01.04.1999, Договору між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 20.04.2004, увійшли до складу рф.
Встановивши фактичну владу над Кримським півостровом, армією російської федерації, згідно із положеннями ст. 42 «Положення про закони і звичаї війни на суходолі», що є додатком до Гаазької «IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі» від 18.10.1907, здійснено тимчасову окупацію частини території іншої держави.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII із змінами і доповненнями, тимчасово окупована російською федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Тимчасова окупація російською федерацією територій України незалежно від її тривалості є незаконною і не створює для російської федерації жодних територіальних прав. Автономна Республіка Крим та місто Севастополь є тимчасово окупованими Російською Федерацією з 20.02.2014.
За вищеописаних умов та викладених обставин 23 лютого 2014 року на території м. Севастополя, а саме на площі ім. Нахімова, проведено «Митинг народной воли», на якому головою партії «Руський блок» ОСОБА_8 , мешканцями м. Севастополя ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та іншими запропоновано створити непередбачені Конституцією та законами України збройні загони самооборони під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », якими керував громадянин України ОСОБА_11 , та підпорядковувався керівникам «координаційної ради з організації управління містом» ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , а останні координували свої дії зі спецслужбами рф та командуванням чорноморського флоту.
Метою зазначеного незаконного збройного формування (далі - НЗФ) «Самооборона Севастополя» було надання підтримки проросійськи налаштованим рухам та партіям, що діяли на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та сприяння військовим підрозділам зс рф у вчиненні дії по встановленню контролю над територією Кримського півострову, а також над органами виконавчої та законодавчої влади, органами місцевого самоврядування Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Вказане формування мало організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, а також за сприяння представників спецслужб та військових рф було озброєно вогнепальною зброєю.
У кожному структурному підрозділі НЗФ «Самооборона Севастополя» ставились завдання щоденної діяльності, які полягали в здійсненні методами військових операцій силової підтримки військових армії рф, переслідування громадян України на території м. Севастополя, депортації населення, протистояння правоохоронним органам державної виконавчої влади України, нападі на підприємства, установи, організації, громадян.
При цьому, учасники НЗФ «Самооборона Севастополя» діяли у тісній співпраці з зс рф, яка видала зброю членам вказаного незаконного збройного формування. Учасники НЗФ «Самооборона Севастополя» діяли на підтримку російських військ, приймали участь у блокуванні українських військових частин, здійснювали спільні чергування на укомплектованих зброєю блокпостах. Особи з числа мешканців м. Севастополя, які входили до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», з метою здійснення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, у тому числі від'єднання міста Севастополя від території України та приєднання до території рф, захоплювали українських військовослужбовців, журналістів та активістів, здійснювали напади на підприємства, установи, організації, зокрема: були заблоковані, а у подальшому захоплені будівлі органів прокуратури, міліції, військові частини Збройних Сил України: в/ч НОМЕР_1 (Штаб Командування ВМС України), НОМЕР_2 («Аеродром Бельбек»), НОМЕР_3 та інші.
Крім того, з метою «легітимізації» окупації 16.03.2014 владою АРК за підтримки рф (у тому числі силової) проведено незаконний «референдум» для приєднання півострова до території рф всупереч ст. ст. 5, 72 та 73 Конституції України. Результатом проведеного «референдуму» стали тимчасова окупація території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, а також їх «входження до складу рф» на правах суб'єкта федерації.
Внаслідок вказаних насильницьких агресивних дій рф Україна втратила ефективний контроль над територією Криму у зв'язку з її окупацією зс рф.
Приблизно 20-24.03.2014 керівником НЗФ «Самооборона Севастополя» ОСОБА_11 зазначене формування розформовано.
Так, приблизно у лютому 2014 року, більш точну дату та час органом досудового розслідування не встановлено, перебуваючи на території м. Севастополь, ОСОБА_7 , будучи громадянином України, однак маючи проросійську позицію, з метою сприяння армії рф в окупації та подальшому відділенні території кримського півострова від України, усвідомлюючи незаконність створення вказаного формування, з метою участі у його діяльності, будучи достовірно обізнаним, що останнє не відноситься до збройних формувань, передбачених законодавством України, розуміючи роль та мету його діяльності, добровільно погодився на зайняття у так званій Добровільній народній дружині (далі по тексту - ДНД) «Рубіж» посади бійця, де брав активну участь.
Метою зазначеного формуваннябуло несення служби на блокпостах, шляхом погроз застосування фізичної сили та вогнепальної зброї, у випадку непокори, здійснював контрольно-пропускний режим, перевірку документів громадян, обшукував транспортні засоби, які рухались у напрямку м. Севастополь та спільно з іншими бійцями фізично затримували усіх українських активістів, які не підтримували пропаганду «Русской весны» та проведення майбутнього референдуму щодо приєднання території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до складу рф.
Також, у зазначеному формуванні було визначено механізм вступу до нього, порядок проходження служби, його учасникам ставились завдання щоденної діяльності, яка полягала в силовій підтримці незаконно створених структур, придушення організованого опору населення на окупованої території, встановлення режиму військового стану, протистояння правоохоронним органам державної виконавчої влади України, знищення їх живої сили і матеріальних засобів.
Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_7 спільно з іншими особами ДНД «Рубіж», яка входила до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», та мала на озброєнні придатну для використання вогнепальну, вибухову та іншу зброю, у період приблизно з кінця лютого до середини березня 2014 року, самовільно та незаконно, відповідно до розподіленої йому ролі, перебуваючи в межах міста Севастополь, активно приймав участь з виконання протиправних наказів невстановлених осіб, з числа «ватажків» вказаного збройного формування, зокрема, брав участь у блокаді та захопленні військових об'єктів.
Так, 19.03.2014, приблизно в обідній час, ОСОБА_14 , будучи на посаді бійця так званої ДНД «Рубіж», яка входила до складу незаконного збройного формування «Самооборона Севастополя», знаходячись на території м. Севастополь,разом з учасниками ДНД «Рубіж», за силової підтримки невстановлених осіб з числа військовослужбовців ЗС РФ, маючи на озброєнні вогнепальну, вибухову та іншу зброю, відповідно до розподіленої йому ролі, прибув до території військового містечка № НОМЕР_4 , де розміщувались будівлі ІНФОРМАЦІЯ_3 , що знаходилось за адресою: АДРЕСА_1 . Так, з метою захоплення та подальшого контролю над територією, ОСОБА_7 , виконуючи свої функції в складі збройного формування, виконуючи накази «ватажків» «Самооборони Севастополя», взяв участь у силовому штурмі військового містечка №1, де під час скоординованих дій численного натовпу, вище вказаними особами здійснено силовий штурм території Командування ВМС ЗС України, що унеможливило його подальше використання для забезпечення охорони об'єкта.
Внаслідок вказаних дій, ОСОБА_7 , спільно з вище вказаними особами з числа учасників НЗФ ДНД «Рубіж» та іншими особами, які входили до складу незаконного збройного формування «Самооборона Севастополя», проникнув на територію ІНФОРМАЦІЯ_3 , захопивши її приміщення, об'єкти та контрольно-пропускний пункт.
Захоплення цієї території приміщення дало змогу незаконним збройним формуванням встановити над ним контроль, використовуючи ресурси Командування ВМС ЗС України, її матеріально-технічну базу та доступ до службової документації у власних цілях, зокрема, могло включати незаконне заволодіння інформацією з обмеженим доступом і подальше її використання для дискредитації органів державної влади України.
В результаті злочинних дій ОСОБА_7 , спрямованих на захоплення території військового містечка № НОМЕР_4 , де розміщувалось командування ВМС ЗС України, вчинено захоплення стратегічно важливого військового об'єкта, що призвело до його виведення з-під контролю української влади. Це унеможливило подальше виконання функцій оборони та контролю над об'єктами, критичними для національної безпеки України. Внаслідок цього органи, що забезпечують національну безпеку, були позбавлені можливості виконувати свої обов'язки, що призвело до значної шкоди обороноздатності України та підриву її суверенітету і територіальної цілісності.
Ці дії створили пряму загрозу національній безпеці України та стали основою для подальшої дестабілізації ситуації на окупованій території. Вони також забезпечили незаконним збройним формуванням можливість контролювати важливі військові об'єкти, що сприяло інтеграції цих територій до військової структури Російської Федерації. Захоплення командування ВМС ЗС України стало важливим кроком у реалізації незаконних намірів окупаційної влади та сприяло ліквідації українських органів управління на зазначеній території, повний перехід під контроль російських окупаційних властей та його інтеграцію до структури органів прокуратури російської федерації.
Крім того, 20.03.2014, в обідню пору, ОСОБА_7 , спільно з учасниками не передбаченого законом збройного формування ДНД «Рубіж», яке входило до складу так званої «Самооборони Севастополя» та діючих військовослужбовців збройних сил рф, знаходячись на території м. Севастополь, вчинив дії, направлені на озброєне захоплення корабля управління Військово-Морських Сил України, а саме: малого протичовнового корабля проєкту 1241.2 (шифр «Молнія-2», англ. Pauk-I class за класифікацією НАТО) «Хмельнимцький» (U208), який знаходився неподалік від причалу №177, місце №2 Стрілецької бухти м. Севастополя АР Крим, зокрема, брав безпосередню участь у блокуванні доступу до корабля, виконував дії з пришвартовування корабля, контролював дії членів екіпажу ВМС України, забезпечував фактичне встановлення контролю над особовим складом та технічними засобами судна, чим створив умови для подальшого ефективного управління кораблем представниками збройних сил РФ. Внаслідок таких дій корабель «Хмельницький» (U208) було повністю захоплено та взято під контроль збройними силами російської федерації.
Так, захоплення корабля «Хмельницький» (U208), становило факт незаконного заволодіння об'єктом військової інфраструктури держави у контексті збройної агресії проти України. Вказане судно, як військове майно, перебувало під захистом міжнародного гуманітарного права, зокрема норм Женевських конвенцій 1949 року та звичаєвого міжнародного права, яке забороняє захоплення або знищення ворожого майна, що не є об'єктом воєнної необхідності.
Крім цього, зазначені дії дали змогу незаконним збройним формуванням та збройним силам російської федераціївстановити над кораблем повний фізичний контроль, унеможлививши його подальше використання за призначенням у складі Військово-Морських Сил Збройних Сил України. При цьому останні незаконно заволоділи матеріально-технічною базою корабля, озброєнням, навігаційними та зв'язковими системами, а також документацією, що містила інформацію з обмеженим доступом. Такі дії створили передумови для використання зазначеного корабля у власних цілях, зокрема - для проведення демонстрацій сили, участі у пропагандистських заходах та дискредитації Збройних Сил України.
У результаті злочинних дій ОСОБА_7 , військовий об'єкт - корабель «Хмельницький» - захоплено, що унеможливило його участь у виконанні завдань із забезпечення морської безпеки, охорони територіальних вод України та протичовнової оборони. Це призвело до ослаблення обороноздатності держави в акваторії Чорного моря, сприяло посиленню контролю окупаційних сил над морською зоною, а також підриву національної безпеки України. У результаті корабель було фактично інтегровано до складу Чорноморського флоту Російської Федерації, що слугували інструментом подальшої реалізації окупаційної політики держави-агресора та закріплення незаконної присутності окупаційних військ та на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя.
Дії ОСОБА_7 у вказаний період часу носили тривалий характер та виразились у керуванні та тривалій активній участі у діяльності НЗФ «Самооборона Севастополя». При цьому, ОСОБА_7 усвідомлював, що вказане незаконне збройне формування, бійцем якого він являється, діє на території України незаконно та що його учасники застосовують зброю, чинять опір представникам влади з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, що призвело до порушення нормальної роботи транспорту, підприємств, установ та організацій, загострення міжнаціональних відносин та ускладнення відносин між державами, а також подальшої окупації території півострова Крим.
Вказані дії, спільно із діями інших загонів, що діяли у складі НЗФ «Самооборона Севастополя» сприяли тому, що 27 лютого 2014 року Верховна Рада Автономної Республіки Крим, всупереч чинного законодавства України, під тиском проросійських політичних сил, які представляла політична партія «Руська Єдність», та з врахуванням того, що депутати до приміщення Верховної Ради Автономної Республіки Крим були доставлені силою загонами самооборони, та наявністю у приміщенні будівлі парламенту озброєних військових, прийняла рішення про проведення не передбаченого законодавством України референдуму з питаннями про входження Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до складу росії на правах суб'єкта російської федерації або відновлення Конституції Республіки Крим від 1992 року і залишення Криму у складі України.
У той же час, у приміщенні Верховної Ради АР Крим 06.03.2014 у порушення ч. 3 ст. 2, ст. 72, ст. 73, п. 2 ч. 1 ст. 85, ст. 132 Конституції України та п. 2 ч. 3 ст. 3, ст. ст. 18, 27 Закону України «Про всеукраїнський референдум» депутатами Верховної Ради АР Крим прийнято незаконну постанову № 1702-6/14 «О проведении общекрымского референдума», в якій визначено дату такого волевиявлення - 16.03.2014, на яке виносилося питання про входження АР Крим та м. Севастополя до складу російської федерації на правах суб'єкта федерації.
Відповідно до зазначеної постанови 16.03.2014 на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя проведено незаконний референдум, результатом якого стала тимчасова окупація території АР Крим і міста Севастополя, а також їх входження до складу російської федерації на правах суб'єкта федерації.
Результати «референдуму» не визнані жодною країною світу, крім російської федерації. Відповідно до п. 5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН 68/262 від 27.03.2014 «Територіальна цілісність України», проведений 16.03.2014 в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі референдум не маючи законної сили не може бути основою для будь-якої зміни статусу Автономної Республіки Крим або м. Севастополя.
Також, в пункті 1 вказаної Резолюції зазначено, що Генеральна Асамблея ООН підтверджує свою прихильність суверенітету, політичної незалежності, єдності і територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.
У подальшому, 17.03.2014 депутатами Верховної Ради АР Крим прийнято постанову № 1745-6/14 «О независимости Крыма», згідно з якою на підставі, так званої, «Декларації про незалежність Республіки Крим», прийнятої на позачерговому пленарному засіданні Верховної Ради АР Крим 11.03.2014 та позачерговому пленарному засіданні Севастопольської міської ради 11.03.2014, створено нелегітимне державне утворення «Республика Крым».
Крім того, Верховною Радою АР Крим ухвалено постанову № 1748-6/14 від 17.03.2014 «О правоприемстве Республики Крым», пунктом 1 якої передбачено, що «с момента провозглашения Республики Крым как независимого суверенного государства высшим органом власти Республики Крым является Государственный Совет Республики Крым - парламент Республики Крым в депутатском составе шестого созыва Верховной Рады Автономной Республики Крым на срок полномочий до сентября 2015 года».
Надалі, 18.03.2014 між російською федерацією та представниками нелегітимного державного утворення «Республика Крым» ОСОБА_15 , ОСОБА_16 і ОСОБА_17 підписано «Договір між російською федерацією і Республікою Крим про прийняття в російську федерацію Республіки Крим та утворення в складі російської федерації нових суб'єктів».
20.03.2014 Державною Думою російської федерації прийнято федеральний конституційний закон від 21.03.2014 № 6-ФКЗ «Про прийняття Республіки Крим до складу російської федерації та утворення нових суб'єктів у складі російської федерації - Республіки Крим та міста федерального значення Севастополя».
Згідно з вказаним законом, АР Крим та м. Севастополь, всупереч Хартії ООН від 26.06.1945, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією від 01.04.1999, Договору між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 20.04.2004, увійшли до складу рф.
Внаслідок вказаних насильницьких агресивних дій рф Україна втратила ефективний контроль над територією Кримського півострову у зв'язку з її окупацією зс рф.
У подальшому, ОСОБА_7 за вище вказану діяльність у НЗФ «Самооборона Севастополя» від органів окупаційної влади отримав нагороди.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється в участі у діяльності не передбаченого законом збройного формування, нападі на підприємства, установи, організації, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 260 КК України.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, знаходячись на території м. Севастополя, приблизно у лютому 2014 року, точний час досудовим розслідуванням на даний час не встановлено, громадянин України ОСОБА_7 , маючи на меті зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, у тому числі від'єднання міста Севастополя від території України та його включення до складу території рф, перебуваючи на посаді «бійця» брав участь у блокаді та захопленні військових об?єктів та під час несення служби на блокпостах, шляхом погроз застосування фізичної сили та вогнепальної зброї, у випадку непокори, здійснював контрольно-пропускний режим, перевірку документів громадян, обшукував транспортні засоби, які рухались у напрямку м. Севастополь та спільно з іншими бійцями фізично затримували усіх українських активістів, які не підтримували пропаганду «Русской весны» та проведення майбутнього референдуму щодо приєднання території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до складу рф. При цьому він розумів, що основним завланням новоствореної організації буде допомога проросійським політичним партіям, що діють на території м. Севастополя, а також військовим іноземної держави, яка вчинила акт збройної агресії проти України у допомозі блокувати та захоплювати критичні інфраструктурні, адміністративні та військові об?єкти.
Таким чином, ОСОБА_7 усвідомлював, що діяльність вказаної організації спрямована на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
При цьому, ОСОБА_7 приймав активну участь у зазначеному незаконному збройному формуванні, яке повністю відповідало спільним «проросійськи» налаштованим планам і цілям цього формування, а також методам їх досягнення, мало організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, а також озброєння вогнепальною зброєю, придатною для використання. Вказане формування дислокувались у районах міста Севастополя та мало загальну координацію керівництва.
У подальшому, діючи умисно, з метою зміни меж території України, спільно із іншими членами ДНД «Рубіж», яка входила до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», виконуючи вказівки вищих керівників організації, надавав допомогу рф та військовим рф, які незаконно діяли на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.
Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_7 спільно з іншими особами ДНД «Рубіж», яка входила до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», та мала на озброєнні придатну для використання вогнепальну, вибухову та іншу зброю, у період приблизно з кінця лютого до середини березня 2014 року, самовільно та незаконно, відповідно до розподіленої йому ролі, перебуваючи в межах міста Севастополь, активно приймав участь з виконання протиправних наказів невстановлених осіб, з числа «ватажків» вказаного збройного формування, зокрема, брав участь у блокаді та захопленні військових об'єктів.
Так, 19.03.2014, приблизно в обідній час, ОСОБА_14 , будучи на посаді бійця так званої ДНД «Рубіж», яка входила до складу незаконного збройного формування «Самооборона Севастополя», знаходячись на території м. Севастополь,разом з учасниками ДНД «Рубіж», за силової підтримки невстановлених осіб з числа військовослужбовців ЗС РФ, маючи на озброєнні вогнепальну, вибухову та іншу зброю, відповідно до розподіленої йому ролі, прибув до території військового містечка № НОМЕР_4 , де розміщувались будівлі ІНФОРМАЦІЯ_3 , що знаходилось за адресою: АДРЕСА_1 . Так, з метою захоплення та подальшого контролю над територією, ОСОБА_7 , виконуючи свої функції в складі збройного формування, виконуючи накази «ватажків» «Самооборони Севастополя», взяв участь у силовому штурмі військового містечка №1, де під час скоординованих дій численного натовпу, вище вказаними особами здійснено силовий штурм території Командування ВМС ЗС України, що унеможливило його подальше використання для забезпечення охорони об'єкта.
Внаслідок вказаних дій, ОСОБА_7 , спільно з вище вказаними особами з числа учасників НЗФ ДНД «Рубіж» та іншими особами, які входили до складу незаконного збройного формування «Самооборона Севастополя», проникнув на територію ІНФОРМАЦІЯ_3 , захопивши її приміщення, об'єкти та контрольно-пропускний пункт.
Захоплення цієї території приміщення дало змогу незаконним збройним формуванням встановити над ним контроль, використовуючи ресурси Командування ВМС ЗС України, її матеріально-технічну базу та доступ до службової документації у власних цілях, зокрема, могло включати незаконне заволодіння інформацією з обмеженим доступом і подальше її використання для дискредитації органів державної влади України.
В результаті злочинних дій ОСОБА_7 , спрямованих на захоплення території військового містечка № НОМЕР_4 , де розміщувалось командування ВМС ЗС України, вчинено захоплення стратегічно важливого військового об'єкта, що призвело до його виведення з-під контролю української влади. Це унеможливило подальше виконання функцій оборони та контролю над об'єктами, критичними для національної безпеки України. Внаслідок цього органи, що забезпечують національну безпеку, були позбавлені можливості виконувати свої обов'язки, що призвело до значної шкоди обороноздатності України та підриву її суверенітету і територіальної цілісності.
Ці дії створили пряму загрозу національній безпеці України та стали основою для подальшої дестабілізації ситуації на окупованій території. Вони також забезпечили незаконним збройним формуванням можливість контролювати важливі військові об'єкти, що сприяло інтеграції цих територій до військової структури Російської Федерації. Захоплення командування ВМС ЗС України стало важливим кроком у реалізації незаконних намірів окупаційної влади та сприяло ліквідації українських органів управління на зазначеній території, повний перехід під контроль російських окупаційних властей та його інтеграцію до структури органів прокуратури російської федерації.
Крім того, 20.03.2014, в обідню пору, ОСОБА_7 , спільно з учасниками не передбаченого законом збройного формування ДНД «Рубіж», яке входило до складу так званої «Самооборони Севастополя» та діючих військовослужбовців збройних сил рф, знаходячись на території м. Севастополь, вчинив дії, направлені на озброєне захоплення корабля управління Військово-Морських Сил України, а саме: малого протичовнового корабля проєкту 1241.2 (шифр «Молнія-2», англ. Pauk-I class за класифікацією НАТО) «Хмельнимцький» (U208), який знаходився неподалік від причалу №177, місце №2 Стрілецької бухти м. Севастополя АР Крим, зокрема, брав безпосередню участь у блокуванні доступу до корабля, виконував дії з пришвартовування корабля, контролював дії членів екіпажу ВМС України, забезпечував фактичне встановлення контролю над особовим складом та технічними засобами судна, чим створив умови для подальшого ефективного управління кораблем представниками збройних сил РФ. Внаслідок таких дій корабель «Хмельницький» (U208) було повністю захоплено та взято під контроль збройними силами російської федерації.
Так, захоплення корабля «Хмельницький» (U208), становило факт незаконного заволодіння об'єктом військової інфраструктури держави у контексті збройної агресії проти України. Вказане судно, як військове майно, перебувало під захистом міжнародного гуманітарного права, зокрема норм Женевських конвенцій 1949 року та звичаєвого міжнародного права, яке забороняє захоплення або знищення ворожого майна, що не є об'єктом воєнної необхідності.
Крім цього, зазначені дії дали змогу незаконним збройним формуванням та збройним силам російської федераціївстановити над кораблем повний фізичний контроль, унеможлививши його подальше використання за призначенням у складі Військово-Морських Сил Збройних Сил України. При цьому останні незаконно заволоділи матеріально-технічною базою корабля, озброєнням, навігаційними та зв'язковими системами, а також документацією, що містила інформацію з обмеженим доступом. Такі дії створили передумови для використання зазначеного корабля у власних цілях, зокрема - для проведення демонстрацій сили, участі у пропагандистських заходах та дискредитації Збройних Сил України.
У результаті злочинних дій ОСОБА_7 , військовий об'єкт - корабель «Хмельницький» - захоплено, що унеможливило його участь у виконанні завдань із забезпечення морської безпеки, охорони територіальних вод України та протичовнової оборони. Це призвело до ослаблення обороноздатності держави в акваторії Чорного моря, сприяло посиленню контролю окупаційних сил над морською зоною, а також підриву національної безпеки України. У результаті корабель було фактично інтегровано до складу Чорноморського флоту Російської Федерації, що слугували інструментом подальшої реалізації окупаційної політики держави-агресора та закріплення незаконної присутності окупаційних військ та на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя.
Дії ОСОБА_7 у вказаний період часу носили тривалий характер та виразились у керуванні та тривалій активній участі у діяльності НЗФ «Самооборона Севастополя». При цьому, ОСОБА_7 усвідомлював, що вказане незаконне збройне формування, бійцем якого він являється, діє на території України незаконно та що його учасники застосовують зброю, чинять опір представникам влади з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, що призвело до порушення нормальної роботи транспорту, підприємств, установ та організацій, загострення міжнаціональних відносин та ускладнення відносин між державами, а також подальшої окупації території півострова Крим.
Крім того, як встановлено досудовим розслідуванням 27.02.2014 Верховною Радою Автономної Республіки Крим, всупереч чинного законодавства України, прийнято рішення про проведення не передбаченого законодавством України референдуму з питаннями про входження Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до складу росії на правах суб'єкта російської федерації або відновлення Конституції Республіки Крим від 1992 року і залишення Криму у складі України.
В свою чергу, продовжуючи вчинення протиправних дій ОСОБА_7 , як боєць ДНД «Рубіж», яка входила до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», спільно з особовим складом вказаного НЗФ, брав участь в охороні та забезпеченні проведення 16 березня 2014 року так званого «референдуму» на виборчих дільницях розташованих на території м. Севастополя з питання приєднання півострова до території рф всупереч ст. ст. 5, 72 та 73 Конституції України. Результатом проведеного «референдуму» стали тимчасова окупація території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, а також їх входження до складу рф на правах суб'єкта федерації.
У той же час, у приміщенні Верховної Ради АР Крим 06.03.2014 у порушення ч. 3 ст. 2, ст. 72, ст. 73, п. 2 ч. 1 ст. 85, ст. 132 Конституції України та п. 2 ч. 3 ст. 3, ст. ст. 18, 27 Закону України «Про всеукраїнський референдум» депутатами Верховної Ради АР Крим прийнято незаконну постанову № 1702-6/14 «О проведении общекрымского референдума», в якій визначено дату такого волевиявлення - 16.03.2014, на яке виносилося питання про входження АР Крим та м. Севастополя до складу російської федерації на правах суб'єкта федерації.
Відповідно до зазначеної постанови 16.03.2014 на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя проведено незаконний референдум, результатом якого стала тимчасова окупація території АР Крим і міста Севастополя, а також їх входження до складу російської федерації на правах суб'єкта федерації.
Внаслідок вказаних насильницьких агресивних дій рф Україна втратила ефективний контроль над територією Кримського півострову у зв'язку з її окупацією зс рф.
У подальшому, ОСОБА_7 за вище вказану діяльність у
НЗФ «Самооборона Севастополя» від органів окупаційної влади отримав нагороди.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється в умисних діях, що мали на меті зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України (в редакції Закону № 1183-VII станом на 02.02.2014).
Крім цього встановлено, що знаходячись на території м. Севастополя, приблизно у лютому 2014 року, точний час досудовим розслідуванням на даний час не встановлено, громадянин України ОСОБА_7 , з метою заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, у тому числі від'єднання міста Севастополя від території України та його включення до складу території рф, перебуваючи на посаді «бійця» брав участь у блокаді та захопленні військових об?єктів та під час несення служби на блокпостах, шляхом погроз застосування фізичної сили та вогнепальної зброї, у випадку непокори, здійснював контрольно-пропускний режим, перевірку документів громадян, обшукував транспортні засоби, які рухались у напрямку м. Севастополь та спільно з іншими бійцями фізично затримували усіх українських активістів, які не підтримували пропаганду «Русской весны» та проведення майбутнього референдуму щодо приєднання території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до складу рф. При цьому він розумів, що основним завданням новоствореної організації буде допомога проросійським політичним партіям, що діють на території м. Севастополя, а також військовим іноземної держави, яка вчинила акт збройної агресії проти України у допомозі блокувати та захоплювати критичні інфраструктурні, адміністративні та військові об'єкти.
Таким чином, ОСОБА_7 усвідомлював, що діяльність вказаної організації спрямована на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності і недоторканості України.
При цьому, ОСОБА_7 приймав активну участь у зазначеному незаконному збройному формуванні, яке повністю відповідало спільним «проросійськи» налаштованим планам і цілям цього формування, а також методам їх досягнення, мало організовану структуру військового типу, а саме єдиноначальність, підпорядкованість, чітку ієрархічність та дисципліну, а також озброєння вогнепальною зброєю, придатною для використання. Вказане формування дислокувались у районах міста Севастополя та мало загальну координацію керівництва.
У подальшому, діючи умисно, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України, з метою зміни меж території України, спільно із іншими членами НЗФ «Самооборона Севастополя», виконуючи вказівки вищих керівників організації, надавав допомогу іноземній державі та її представникам, а саме рф та військовим рф, які незаконно діяли на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, в проведенні підривної діяльності проти України.
Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_7 спільно з іншими особами ДНД «Рубіж», яка входила до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», та мала на озброєнні придатну для використання вогнепальну, вибухову та іншу зброю, у період приблизно з кінця лютого до середини березня 2014 року, самовільно та незаконно, відповідно до розподіленої йому ролі, перебуваючи в межах міста Севастополь, активно приймав участь з виконання протиправних наказів невстановлених осіб, з числа «ватажків» вказаного збройного формування, зокрема, брав участь у блокаді та захопленні військових об'єктів.
Так, 19.03.2014, приблизно в обідній час, ОСОБА_14 , будучи на посаді бійця так званої ДНД «Рубіж», яка входила до складу незаконного збройного формування «Самооборона Севастополя», знаходячись на території м. Севастополь,разом з учасниками ДНД «Рубіж», за силової підтримки невстановлених осіб з числа військовослужбовців ЗС РФ, маючи на озброєнні вогнепальну, вибухову та іншу зброю, відповідно до розподіленої йому ролі, прибув до території військового містечка № НОМЕР_4 , де розміщувались будівлі ІНФОРМАЦІЯ_3 , що знаходилось за адресою: АДРЕСА_1 . Так, з метою захоплення та подальшого контролю над територією, ОСОБА_7 , виконуючи свої функції в складі збройного формування, виконуючи накази «ватажків» «Самооборони Севастополя», взяв участь у силовому штурмі військового містечка №1, де під час скоординованих дій численного натовпу, вище вказаними особами здійснено силовий штурм території Командування ВМС ЗС України, що унеможливило його подальше використання для забезпечення охорони об'єкта.
Внаслідок вказаних дій, ОСОБА_7 , спільно з вище вказаними особами з числа учасників НЗФ ДНД «Рубіж» та іншими особами, які входили до складу незаконного збройного формування «Самооборона Севастополя», проникнув на територію ІНФОРМАЦІЯ_3 , захопивши її приміщення, об'єкти та контрольно-пропускний пункт.
Захоплення цієї території приміщення дало змогу незаконним збройним формуванням встановити над ним контроль, використовуючи ресурси Командування ВМС ЗС України, її матеріально-технічну базу та доступ до службової документації у власних цілях, зокрема, могло включати незаконне заволодіння інформацією з обмеженим доступом і подальше її використання для дискредитації органів державної влади України.
В результаті злочинних дій ОСОБА_7 , спрямованих на захоплення території військового містечка № НОМЕР_4 , де розміщувалось командування ВМС ЗС України, вчинено захоплення стратегічно важливого військового об'єкта, що призвело до його виведення з-під контролю української влади. Це унеможливило подальше виконання функцій оборони та контролю над об'єктами, критичними для національної безпеки України. Внаслідок цього органи, що забезпечують національну безпеку, були позбавлені можливості виконувати свої обов'язки, що призвело до значної шкоди обороноздатності України та підриву її суверенітету і територіальної цілісності.
Ці дії створили пряму загрозу національній безпеці України та стали основою для подальшої дестабілізації ситуації на окупованій території. Вони також забезпечили незаконним збройним формуванням можливість контролювати важливі військові об'єкти, що сприяло інтеграції цих територій до військової структури Російської Федерації. Захоплення командування ВМС ЗС України стало важливим кроком у реалізації незаконних намірів окупаційної влади та сприяло ліквідації українських органів управління на зазначеній території, повний перехід під контроль російських окупаційних властей та його інтеграцію до структури органів прокуратури російської федерації.
Крім того, 20.03.2014, в обідню пору, ОСОБА_7 , спільно з учасниками не передбаченого законом збройного формування ДНД «Рубіж», яке входило до складу так званої «Самооборони Севастополя» та діючих військовослужбовців збройних сил рф, знаходячись на території м. Севастополь, вчинив дії, направлені на озброєне захоплення корабля управління Військово-Морських Сил України, а саме: малого протичовнового корабля проєкту 1241.2 (шифр «Молнія-2», англ. Pauk-I class за класифікацією НАТО) «Хмельнимцький» (U208), який знаходився неподалік від причалу №177, місце №2 Стрілецької бухти м. Севастополя АР Крим, зокрема, брав безпосередню участь у блокуванні доступу до корабля, виконував дії з пришвартовування корабля, контролював дії членів екіпажу ВМС України, забезпечував фактичне встановлення контролю над особовим складом та технічними засобами судна, чим створив умови для подальшого ефективного управління кораблем представниками збройних сил РФ. Внаслідок таких дій корабель «Хмельницький» (U208) було повністю захоплено та взято під контроль збройними силами російської федерації.
Так, захоплення корабля «Хмельницький» (U208), становило факт незаконного заволодіння об'єктом військової інфраструктури держави у контексті збройної агресії проти України. Вказане судно, як військове майно, перебувало під захистом міжнародного гуманітарного права, зокрема норм Женевських конвенцій 1949 року та звичаєвого міжнародного права, яке забороняє захоплення або знищення ворожого майна, що не є об'єктом воєнної необхідності.
Крім цього, зазначені дії дали змогу незаконним збройним формуванням та збройним силам російської федераціївстановити над кораблем повний фізичний контроль, унеможлививши його подальше використання за призначенням у складі Військово-Морських Сил Збройних Сил України. При цьому останні незаконно заволоділи матеріально-технічною базою корабля, озброєнням, навігаційними та зв'язковими системами, а також документацією, що містила інформацію з обмеженим доступом. Такі дії створили передумови для використання зазначеного корабля у власних цілях, зокрема - для проведення демонстрацій сили, участі у пропагандистських заходах та дискредитації Збройних Сил України.
У результаті злочинних дій ОСОБА_7 , військовий об'єкт - корабель «Хмельницький» - захоплено, що унеможливило його участь у виконанні завдань із забезпечення морської безпеки, охорони територіальних вод України та протичовнової оборони. Це призвело до ослаблення обороноздатності держави в акваторії Чорного моря, сприяло посиленню контролю окупаційних сил над морською зоною, а також підриву національної безпеки України. У результаті корабель було фактично інтегровано до складу Чорноморського флоту Російської Федерації, що слугували інструментом подальшої реалізації окупаційної політики держави-агресора та закріплення незаконної присутності окупаційних військ та на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополя.
Дії ОСОБА_7 у вказаний період часу носили тривалий характер та виразились у керуванні та тривалій активній участі у діяльності НЗФ «Самооборона Севастополя». При цьому, ОСОБА_7 усвідомлював, що вказане незаконне збройне формування, бійцем якого він являється, діє на території України незаконно та що його учасники застосовують зброю, чинять опір представникам влади з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, що призвело до порушення нормальної роботи транспорту, підприємств, установ та організацій, загострення міжнаціональних відносин та ускладнення відносин між державами, а також подальшої окупації території півострова Крим.
Дії ОСОБА_7 у вказаний період часу носили тривалий характер та виразились у керуванні та тривалій активній участі у діяльності НЗФ «Самооборона Севастополя». При цьому, ОСОБА_7 усвідомлював, що вказане незаконне збройне формування, бійцем якого він являється, діє на території України незаконно та що його учасники застосовують зброю, чинять опір представникам влади з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, що призвело до порушення нормальної роботи транспорту, підприємств, установ та організацій, загострення міжнаціональних відносин та ускладнення відносин між державами, а також подальшої окупації території півострова Крим.
Крім того, як встановлено досудовим розслідуванням 27.02.2014 Верховною Радою Автономної Республіки Крим, всупереч чинного законодавства України, прийнято рішення про проведення не передбаченого законодавством України референдуму з питаннями про входження Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до складу росії на правах суб'єкта російської федерації або відновлення Конституції Республіки Крим від 1992 року і залишення Криму у складі України.
В свою чергу, продовжуючи вчинення протиправних дій ОСОБА_7 , як боєць ДНД «Рубіж», яка входила до складу НЗФ «Самооборона Севастополя», спільно з особовим складом вказаного НЗФ, брав участь в охороні та забезпеченні проведення 16 березня 2014 року так званого «референдуму» на виборчих дільницях розташованих на території м. Севастополя з питання приєднання півострова до території рф всупереч ст. ст. 5, 72 та 73 Конституції України. Результатом проведеного «референдуму» стали тимчасова окупація території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, а також їх входження до складу рф на правах суб'єкта федерації.
У той же час, у приміщенні Верховної Ради АР Крим 06.03.2014 у порушення ч. 3 ст. 2, ст. 72, ст. 73, п. 2 ч. 1 ст. 85, ст. 132 Конституції України та п. 2 ч. 3 ст. 3, ст. ст. 18, 27 Закону України «Про всеукраїнський референдум» депутатами Верховної Ради АР Крим прийнято незаконну постанову № 1702-6/14 «О проведении общекрымского референдума», в якій визначено дату такого волевиявлення - 16.03.2014, на яке виносилося питання про входження АР Крим та м. Севастополя до складу російської федерації на правах суб'єкта федерації.
Відповідно до зазначеної постанови 16.03.2014 на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя проведено незаконний референдум, результатом якого стала тимчасова окупація території АР Крим і міста Севастополя, а також їх входження до складу російської федерації на правах суб'єкта федерації.
Внаслідок вказаних насильницьких агресивних дій рф Україна втратила ефективний контроль над територією Кримського півострову у зв'язку з її окупацією зс рф.
У подальшому, ОСОБА_7 за вище вказану діяльність у НЗФ «Самооборона Севастополя» від органів окупаційної влади отримав нагороди.
Таким чином, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні державної зради, тобто діянні, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, наданні іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону № 1183-VII станом на 02.02.2014).
На даний час, у ході здійснення досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 знаходиться на окупованій території, зокрема у м. Севастополь.
У зв'язку з не встановленням місцезнаходження ОСОБА_7 , у відповідності до вимог ч. 1 ст. 42 КПК України вжито заходи для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зокрема:
- протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 29.04.2020, під час якого останній повідомив інформацію щодо причетності ОСОБА_7 до НЗФ «Самооборона Севастополя» у 2014 році;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_18 від 29.04.2020, в ході проведення якого він впізнав ОСОБА_7 , як учасника НЗФ «Самооборона Севастополя» у 2014 році, який брав участь у захопленні території Штабу ВМС України;
- висновком судової портретної експертизи від 10.01.2025, яким підтверджено особу ОСОБА_7 на оглянутих відеозаписах;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 20.03.2025, під час допиту якого останній повідомив інформацію щодо причетності ОСОБА_7 до ДНД «Рубеж», що входила до складу НЗФ «Самооборона Севастополя» у 2014 році;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зі свідком ОСОБА_19 від 24.03.2025, в ході проведення якого він впізнав ОСОБА_7 , як учасника ДНД «Рубеж», що входила до складу
НЗФ «Самооборона Севастополя» у 2014 році;
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
За наявності достатніх доказів, зібраних під час досудового розслідування 29 квітня 2020 відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складено та повідомлено про підозру за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 260 КК України.
26.06.2025 слідчим у кримінальному провадженні за погодженням із процесуальним керівникомОСОБА_7 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 260, ч. 1 ст. 111, ч. 2 ст. 110 КК України.
Письмове повідомлення про підозру ОСОБА_7 особисто вручене не було, оскільки останній перебуває на території Автономної Республіки Крим, яка тимчасово окупована російською федерацією, яка, відповідно до постанови Верховної Ради України від 27.01.2015 № 129-VIII «Про Звернення Верховної Ради України до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором», визнана державою-агресором.
На даний час підозрюваний ОСОБА_7 продовжує переховуватись від органів досудового слідства та суду на тимчасово окупованій території
м. Севастополь з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що підтверджується проведеними оперативно-розшуковими заходами в ході виконання доручення.
Відповідно до листа-роз'яснення Акціонерного товариства «Укрпошта», вбачається, що у зв'язку із блокуванням усіх відділень поштового зв'язку АТ «Укрпошта» на території півострова, національний оператор змушений тимчасово припинити прийом пошти в напрямку Автономної Республіки Крим та м. Севастополя до врегулювання ситуації. Врегулювання проблеми доставки поштових відправлень до АР Крим може відбутися після відновлення конституційного ладу на тимчасово окупованих територіях півострова Крим та м. Севастополя.
Окрім того, відповідно до офіційної заяви Міністерства закордонних справ України щодо розриву дипломатичних відносин із Російською Федерацією від 24.02.2022 на доручення Президента України МЗС України розпочало процедуру розриву дипломатичних відносин відповідно до норм міжнародного права.
04.05.2020 постановою слідчого підозрюваного ОСОБА_7 оголошено у державний розшук, оскільки на даний момент під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного не відоме та зупинене у зв'язку із розшуком підозрюваного ОСОБА_7 ..
06.08.2025 кримінальне провадження відновлено у зв'язку з необхідністю проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій.
Відповідно до рапорту працівника ВКП ГУНП в АР Крим та м. Севастополі інформація за останні 5 років щодо можливого перетину державного кордону та лінії розмежування з ТОТ АР Крим підозрюваним ОСОБА_7 відсутня. Окрім цього, за оперативною інформацією розшукуваний ОСОБА_7 проживає за місцем реєстрації ТОТ м. Севастополь, зокрема: вул. Керченська, 13, та на материкову частину України з 2014 року не заїздив.
Таким чином, вищевказані факти свідчать, що підозрюваний ОСОБА_7 переховується від органів досудового розслідування та суду на території м. Севастополь, яка окупована державою-агресором - російською федерацією, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
На виконання вимог КПК України, відомості щодо повідомлення про підозру від 29.04.2020 та зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру від 20.06.2025 у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_7 , розміщено на сайті Національної поліції України, у черговому випуску газети «Урядовий кур'єр» та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.
Так, повістка про виклик ОСОБА_7 на 24.06.2025, 25.06.2025, 26.06.2025 - опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр» від 20.06.2025 за № 124 (8049), та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора 20.06.2025.
24.06.2025, 25.06.2025, 26.06.2025 підозрюваний ОСОБА_7 до органу досудового розслідування не з'явився, поважних причин неприбуття не повідомив, до органу досудового розслідування не з'явився, поважних причин неприбуття не повідомив.
Отримані на даному етапі досудового розслідування відомості задокументовані у відповідний процесуальний спосіб, передбачений КПК України і вказують на причетність підозрюваного до вчинення зазначених злочинів, при цьому, таке цілком узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що зазначена особа могла вчинити правопорушення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Влох проти Польщі»).
Так, характер вчинених кримінальних правопорушень, які інкримінується ОСОБА_7 та тяжкість покарання, яке йому загрожує (позбавлення волі на строк до 15 років) в сукупності свідчать про наявність реального ризику того, що підозрюваний буде переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду. Про це свідчить те, що на теперішній час ОСОБА_7 вже переховується від органів досудового розслідування та суду, також може вчинити інший злочин.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_7 може: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочинів, проживає у м. Севастополі, як є тимчасово окупованою територією державо-агресором - РФ, а тому в разі обрання йому запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням можливості вільно пересуватись територією країни, може вживати заходів для уникнення кримінальної відповідальності за скоєне шляхом переховування від органів досудового розслідування. Окрім того, відповідно до рапорту працівника ВКП ГУНП в АР Крим та м. Севастополі, підозрюваний ОСОБА_7 державний кордон України та лінію розмежування з тимчасово окупованими територіями Донецької, Луганської областей та тимчасово окупованою територією АР Крим не перетинав, що є достатньою підставою вважати, що ОСОБА_7 переховується на ТОТ м. Севастополь, яка окупована державою-агресором - російською федерацією; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_7 перебував в лавах незаконного збройного формування, що підтримувалось російською федерацією та може у подальшому бути задіяний у здійсненні збройної агресії відносно України.
Враховуючи суспільно небезпечний характер вищевказаного злочину та покарання у вигляді позбавлення волі, що загрожує ОСОБА_7 , останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому, з метою запобігання вказаним ризикам, об'єктивно необхідним є обрання щодо останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
З урахуванням викладених обставин, жоден інший більш м'який запобіжний захід, крім виключного запобіжного заходу - тримання під вартою, не зможе забезпечити запобігання існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження.
Враховуючи складну суспільно-політичну ситуацію на даний час та повномасштабне збройне вторгнення рф на територію України, за умов проведення відповідними силовими підрозділами України бойових дій, направлених на протистояння ЗС рф та деокупацію окремих територій України, небезпека вчинення підозрюваним вищезазначених дій носить підвищений характер, а відтак такі обставини вимагають більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, що також узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.
Приймаючи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_7 , з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності переховується від органів досудового розслідування та, перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення, а також враховуючи відсутність можливості запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, просять обрати підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Севастополь, громадянину України, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи.
Захиник поклалась на розсуд суду.
Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Зважаючи на викладене, те, що наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний перебуває на тимчасово окупованій території, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав, з якими закон пов'язує можливість вирішення питання про обрання особі запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного.
Так, ОСОБА_7 в рамках зазначеного кримінального провадження підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 111, ч. 4 ст. 260 КК України.
Слідчий суддя вважає доведеними ризики, які встановлено органом досудового розслідування, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, ОСОБА_7 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя у відповідності до ст. 177, 178 КПК України враховує тяжкість покарання за інкриміновані діяння, та вважає наявними підстави для обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для запобігання зазначеним ризикам, відтак клопотання підлягає задоволенню.
При цьому, слідчим суддею не вирішується питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою разом із визначенням розміру застави відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України лише після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 183, 184, 193, 372, 376 КПК України, -
постановив:
клопотання - задовольнити.
Обрати щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Севастополь, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1