02 березня 2026 року
м. Київ
справа № 620/6635/25
адміністративне провадження № К/990/5775/26
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області
на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року
у справі № 620/6635/25 за позовом Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВТО-М» про визнання протиправним та скасування висновку,
Комунальне підприємство «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради звернулось до суду з адміністративним позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-04-10-006307-a від 27.05.2025.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року , позов задоволено повністю.
Визнати протиправним та скасовано висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-04-10-006307-a від 27.05.2025.
Не погодившись з рішеннями попередніх інстанцій, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
З матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Перевіривши касаційну скаргу відповідача, Судом встановлено, що її зміст не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки ним не обґрунтовано підстави, на якій подана касаційна скарга, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Так скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 17.08.2022 у справі № 520/14902/20, від 02.11.2022 у справі №120/14951/21-а, від 02.03.2023 у справі №160/4436/21, від 21.12.2023 у справі № 480/11854/21, від 12.10.2023 у справі № 520/14107/21 щодо застосування статті 16 Закону № 922.
Слід зазначити, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) у чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов'язковим є взаємозв'язок усіх чотирьох умов.
При цьому необхідно виходити з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.
Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанції у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
Так доводи касаційної скарги викладені без взаємозв'язку з висновками судів попередніх інстанцій. Скаржник посилається на висновки Верховного Суду у яких зазначалося, що учасник торгів має відповідати висунутим замовником критеріям та подати необхідні підтверджуючі документи, а також вказувалося на наслідки у разі невідповідності таким кваліфікаційним критеріям.
Однак судами було встановлено, що Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області помилково визначено порушення КП «Чернігівводоканал» вимог п.43, п.44 Особливостей. З чого випливає відсутність обов'язку замовника відхилити тендерну пропозицію учасника.
Ураховуючи наведене, Суд уважає недоведеними наявність підстав касаційного оскарження, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Також у касаційній скарзі скаржник вказує пункт 3 частину 4 статті 328 КАС України та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо неправильного застосування статті 5 Закону № 922.
Так Суд звертає увагу, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами попередніх інстанцій; висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо); у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися та який вплив такий висновок буде мати для вирішення спору по суті.
Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності вмотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Крім того, правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження.
Отже, скаржнику необхідно чітко вказати, яку саме норму права (пункт, частина, стаття) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Тож, посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
В обґрунтування п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України скаржник посилається на подання простроченого сертифікату, що є порушенням принципів публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону №922. Так стаття 5 Закону № 922 визначає принципи здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників.
Однак зазначена норма не була застосована судами попередніх інстанцій, що є обов'язковим у разі посилання на пункт 3 ч. 4 ст. 328 КАС України.
Разом з тим, як встановлено судами, учасником надано паспорти якості на партії продукції, що було встановлено у вимогах КП «Чернігівводоканал» до тендерної документації. Водночас, замовником в тендерній документації не було встановлено вимоги щодо чинності сертифікату відповідності на дату розкриття тендерних пропозицій учасників. З огляду на зазначене, Суд не вбачає підстав для надання висновку з окресленого питання.
Отже, Суд не може вважати обґрунтованим посилання скаржника на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України як підставу касаційного оскарження.
Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2026 року у справі №620/6635/25 за позовом Комунального підприємства «Чернігівводоканал» Чернігівської міської ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВТО-М» про визнання протиправним та скасування висновку - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити скаржнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. Е. Мацедонська