Справа № 695/5674/25
(заочне)
02 березня 2026 року с-ще Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Левченка В. В.,
за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Чорнобаївського районного суду Черкаської області з Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області за підсудністю надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 13 липня 2023 року сторони уклали шлюб. Спільне життя не склалося, шлюбні відносини припинені, примирення неможливе, сторони разом не проживають, не ведуть спільного господарства з серпня 2024 року. У зв'язку з цим позивач просила суд розірвати шлюб, залишити їй шлюбне прізвище " ОСОБА_3 " та стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.
Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06 січня 2026 року вказану цивільну справу передано за підсудністю до Чорнобаївського районного суду Черкаської області.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 29 січня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судове засідання сторони не з'явилися. Позивач та її представник подали до суду заяви, в яких позовні вимоги підтримали та просили розгляд справи проводити за їх відсутності. Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву до суду не подав, жодних заяв чи клопотань не надіслав. Поштове відправлення з копією ухвали суду та позовною заявою і доданими до неї документами, що надсилалося на адресу його реєстрації, повернулося без вручення.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з викладеного, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
13 липня 2023 року сторони уклали шлюб, зареєстрований Бучанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис
№ 349, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 13 липня 2023 року серії
НОМЕР_1 (а.с. 9).
Позивач, як на підстави звернення до суду з даним позовом, посилається на те, що спільне життя не склалося, вони мають протилежні погляди на ведення господарства, шлюбні відносини припинені, примирення неможливе, сторони разом не проживають, не ведуть спільного господарства з серпня 2024 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Аналогічна норма закріплена і в ч. 1 ст. 24 СК України, згідно з якою шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
На виконання вимог ч. 1 ст. 112 СК України судом встановлені фактичні взаємини подружжя, зокрема спільне сімейне життя не склалось через різні погляди на життя, шлюбно-сімейні відносини фактично припинені, спільного господарства сторони не ведуть, проживають окремо, спроб до примирення не вживають.
Жодних доказів щодо необхідності збереження шлюбу суду не надано та судом не встановлено. При цьому сторони не бажають поновлювати сімейні стосунки, а тому надання строку на примирення не дасть позитивних результатів.
Таким чином суд вважає, що шлюб фактично розпався, подальше сумісне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, а тому шлюб підлягає розірванню.
Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
За таких обставин суд залишає позивачу набуте нею у шлюбі прізвище " ОСОБА_3 ".
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційного розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.
Що стосується судових витрат на правову допомогу у розмірі 6500,00 гривень, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, Верховним Судом у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 (провадження № 61-3157св21).
На підтвердження витрат на правничу правову допомогу позивачем надано: договір про надання правничої (правової) допомоги №1112/1 від 11 грудня 2025 року; акт приймання-передачі наданих послуг № 1512-01 від 15 грудня 2025 року; акт приймання-передачі грошових коштів № 15122025-01 від 15 грудня 2025 року про передання адвокату грошових коштів в сумі 6500,00 гривень, ордер на надання правничої допомоги, серії АІ № 2075422 від 11 грудня 2025 року, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, серія КС № 9420/10.
Пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
На думку суду, понесені ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 6500,00 грн. є неспівмірними складності вирішеного судом питання та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
З огляду на викладене, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню на суму 3000 грн.
Зазначений розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, що узгоджується з правовими висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 13 липня 2023 року Бучанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис № 349.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище " ОСОБА_3 ".
Копію рішення, після набрання ним законної сили, надіслати до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 1211,20 гривень та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривні.
Повні найменування сторін та інших учасників справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцятии днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя В. В. Левченко