Іменем України
25 лютого 2026 року
м. Київ
справа №990/237/25
адміністративне провадження № П/990/237/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Олендера І.Я., Хохуляка В.В., Яковенка М.М.,
за участі секретаря судового засідання - Титенко М.П.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Петренко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 990/237/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень в частині, зобов'язання вчинити певні дії,
19 травня 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду як до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС, Комісія), в якій позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС України №87/зп-25 від 17 квітня 2025 року "Про затвердження кодованих результатів практичного завдання, виконаного 03 - 07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12 - 14 та 17 - 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням ВККС України від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами), в частині практичного завдання з індивідуальним кодом №0089712;
- визнати протиправним та скасувати рішення ВККС України №89/зп-25 від 17 квітня 2025 року "Про затвердження декодованих результатів практичного завдання, виконаного 03 - 07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12 - 14 та 17 - 21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), а також загальні результати першого етапу "Складання кваліфікаційного іспиту" кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами)", в частині результатів ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ВККС України відновити участь позивача у конкурсі для кандидатів на зайняття вакантних посад суддів апеляційних загальних судів (кримінальна спеціалізація), оголошеного рішенням ВККС України від 14 вересня 2023 № 94/зп-23 (зі змінами), зі стадії перевірки практичного завдання №2 (ІК №0089712), у складі інших членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України зі здійсненням фіксації балів в екзаменаційній відомості за кожен елемент практичного завдання відповідно до Методичних вказівок з оцінювання практичного завдання з кримінальної спеціалізації, виконаного кандидатами на посади суддів апеляційних судів під час кваліфікаційного іспиту, затверджених рішенням Комісії від 17 липня 2024 року №228/зп-24, та з урахуванням висновків суду у справі за цим позовом.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що не розуміє, які недоліки містила виконана практична робота з індивідуальним кодом №0089712, адже вона була виконана у повному обсязі та містили усі необхідні елементи мотивувальної та резолютивної частин, що визначені процесуальним законодавством.
Позивач акцентує увагу на тому, що в процесі оцінювання практичних робіт відсутнє документальне фіксування відповідачем результатів відповідно до критеріїв, що розроблені самою ж Комісією у відповідних методичних вказівках та положеннях, що породжує обґрунтований сумнів у об'єктивності відповідача під час оцінювання практичних робіт позивача.
Також позивач наголошує, що оприлюднення лише загальної кількості балів ставить під обґрунтований сумнів ухвалені Комісією рішення, їх неоднозначне розуміння, сприйняття та суперечливе тлумачення, а також допускає у сторонньої розсудливої людини висновки про порушення рівності та однакового підходу до всіх кандидатів, не узгоджується із принципом належного врядування Комісії як органу, який здійснює відбір суддів.
Позивач зауважив також, що обидва рішення він виклав дотримуючись єдиної правничої методології, належного структурування, юридичної аргументації, логіки викладу, лексичної точності та формальної завершеності. Отож, з погляду позивача, різниця в оцінці модельних судових рішень не має арґументованого пояснення.
Наведене, на переконання позивача, свідчить про порушення з боку ВККС Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання кандидатів, затвердженого Рішенням ВККС від 19 червня 2024 року № 185/зп-24.
Серед іншого, позивач ствердив про межі дискреції ВККС у конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, зокрема щодо ухвалення рішення з приводу виконаного позивачем практичного завдання, яку не можуть бути неосяжними та повинні підлягати зовнішньому публічному, зокрема судовому, контролю. Процес оцінювання і нараховані бали за виконане практичне завдання, як і остаточне рішення, має бути зрозумілим як позивачу як учаснику Конкурсу, так і незалежному сторонньому спостерігачеві. Обсяг і ступінь мотивації рішення залежить від конкретних обставин, які були предметом розгляду, але у будь-якому випадку має показувати, приміром, чим керувалася Комісія, коли оцінювала практичне завдання позивача. Іншими словами - що і чому вплинуло на виставлення балів за написання модельних судових рішень (практичних завдань).
У письмовому відзиві на позовну заяву відповідач просить відмовити в її задоволенні повністю.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначив, що оскаржувані рішення Комісії містять в собі всі необхідні елементи та мотивовані наявністю фактичних обставин (опис процедури, в якій брав участь позивач, перелік основних рішень, які мають значення для проведення конкурсу, нормативно-правове регулювання та іншу інформацію), результат яких породжує юридичні підстави для ухвалення таких рішень, а відтак доводи ОСОБА_1 щодо невмотивованості оскаржуваних рішень Комісії та його безпідставно припиненої участі в конкурсі є необґрунтованими.
Відповідач стверджує, що доводи позивача зводяться до незгоди з отриманими балами за виконане практичне завдання та ґрунтуються лише на суб'єктивних критеріях, за якими позивач самостійно оцінив свою роботу, що не може свідчити про протиправність дій та рішень Комісії під час оцінювання.
Акцентує увагу на тому, що фіксація та відображення у будь-якій формі (зокрема і в екзаменаційній відомості) міркувань чи висновків членів екзаменаційної комісії, що проводили перевірку практичного завдання, щодо окремих показників та елементів, яким не відповідало виконане кандидатом завдання, не передбачено положеннями чинного законодавства, якими встановлено як порядок кваліфікаційного іспиту, так і його методику.
При цьому, затверджені Комісією методичні вказівки з оцінювання практичного завдання спрямовані (звернені) до екзаменаційної комісії, визначеної для перевірки таких робіт, оскільки безпосередньо вона здійснює перевірку робіт, яка, власне, полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником практичного завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання. Зазначені методичні вказівки слугують інструментом для забезпечення єдиного підходу до оцінювання, що забезпечує об'єктивний та уніфікований підхід до оцінювання всіх робіт кандидатів, але це не означає, що члени екзаменаційної комісії повинні фіксувати окремі бали за кожен елемент практичного завдання.
З покликанням на підпункт 6.3.1 пункту 6.3 Положення № 185/зп-24, відповідач констатував, що єдиною підставою для повторної перевірки практичного завдання учасника іспиту іншим складом екзаменаційної комісії є наявність суттєвих (20 і більше відсотків) розбіжностей в оцінках членів екзаменаційної комісії роботи такого учасника. Відсутність розбіжності у 20 і більше відсотків від максимально можливого бала між найвищим і найнижчим балами, виставленими за практичне завдання окремими членами екзаменаційної комісії, свідчить про дотримання членами екзаменаційної комісії єдиних (уніфікованих) підходів перевірки практичних робіт за визначеною методикою оцінювання (методичними вказівками).
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 травня 2025 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Загороднюк А. Г., Уханенко С. А., Єресько Л. О., Мацедонська В. Е., Мартинюк Н. М.
Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2025 року задоволено заяву про самовідвід судді Загороднюка А. Г., та відведено його від участі у розгляді справи.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 травня 2025 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: Дашутін І. В., Васильєва І. А., Гімон М. М., Хохуляк В. В., Юрченко В. П.
Ухвалою від 07 липня 2025 року Верховний Суд відкрив провадження в цій справі та призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У зв'язку з обранням судді Дашутіна І.В. до складу Великої Палати Верховного Суду, протоколом повторного автоматизованого розподілу від 18 вересня 2025 року визначено наступний склад колегії суддів для розгляду позовної заяви: суддя-доповідач Юрченко В.П., Васильєва І.А., Гімон М.М., Олендер І.Я., Яковенко М.М.
У зв'язку з обранням судді Гімона М.М. до складу Великої Палати Верховного Суду, протоколом повторного автоматизованого розподілу від 04 лютого 2026 року визначено наступний склад колегії суддів для розгляду позовної заяви: суддя-доповідач Юрченко В.П., Васильєва І.А., Олендер І.Я., Хохуляк В.В., Яковенко М.М.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог та заперечень, суд встановив такі обставини.
Рішенням від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) ВККС оголосила конкурс на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах (далі - конкурс), у тому числі апеляційних загальних судів. Заяву про участь у конкурсі подав, серед інших, позивач ОСОБА_1 .
Рішенням від 19 червня 2024 року № 184/зп-24 ВККС призначила кваліфікаційне оцінювання на посаду судді апеляційного загального суду та встановила черговість етапів кваліфікаційного оцінювання: перший - складання кваліфікаційного іспиту; другий - дослідження досьє та проведення співбесіди.
Рішенням від 21 серпня 2024 року № 260/зп-24 ВККС затвердила тип 2 практичного завдання для виконання кандидатами на зайняття 550 вакантних посад суддів в апеляційних судах під час кваліфікаційного іспиту в межах конкурсу.
Рішенням від 11 вересня 2024 року № 270/зп-24 (зі змінами) ВККС призначила кваліфікаційний іспит під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) та визначено черговість етапів його проведення:
перший етап - тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації відповідного суду;
другий етап - тестування когнітивних здібностей;
третій етап - виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду.
За результатами першого етапу рішенням від 21 жовтня 2024 року № 323/зп-24 ВККС затвердила кодовані та декодовані результати тестування загальних знань у сфері права та знань зі спеціалізації загального апеляційного суду (кримінальна спеціалізація). Згідно з додатком 1 до вказаного рішення за результатом тестування ОСОБА_1 набрав 149 балів, а отже успішно склав.
За результатами другого етапу рішенням від 20 січня 2025 року № 16/зп-25 ВККС затвердила кодовані декодовані результати тестування когнітивних здібностей, складеного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна спеціалізація). Згідно з додатком 2 до вказаного рішення за результатом тестування когнітивних здібностей ОСОБА_1 набрав 50,5 балів, а отже успішно склав.
Цим рішенням також визначено особливості виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна спеціалізація). Серед іншого, встановлено, що виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу здійснюватиметься з використанням комп'ютерної техніки. Визначено, що максимально можливий бал за виконання практичного завдання кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), - 150 та встановлено, що прохідний бал за виконання практичного завдання - 75 відсотків максимально можливого бала, або 112,5 балів.
Згідно з графіком, визначеним цим же рішенням Комісії, 12-14 та 17-21 лютого 2025 року проведено третій етап кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація).
Рішенням від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 ВККС затвердила кодовані результати практичного завдання, виконаного з 03 по 11 лютого 2025 року та з 12 по 21 лютого 2025 року кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах (кримінальна та цивільна спеціалізація) у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23.
Рішенням Комісії від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25, серед іншого:
- затверджено декодовані результати практичного завдання, виконаного 03-07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12-14 та 17-21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням відповідача від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами), в тому числі ОСОБА_1 , який за результатами оцінювання першого судового рішення (код кандидата 0051349) отримав 64,5 балів, а за результатами другого (код кандидата 0089712) - 32,5 балів, що у сумі становить 97 балів (додаток 1 до рішення);
- затверджено загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів, зокрема ОСОБА_1 , який не склав відповідний етап кваліфікаційного оцінювання (додаток № 2 до рішення);
- відмовлено в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнано такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, та припинено участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 780 кандидатів на посади суддів, в тому числі ОСОБА_1 (додаток 4 до рішення).
Не погодившись із рішеннями ВККС від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25 та № 89/зп-25 в частині, що стосується його, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.
Рішення від 17 квітня 2025 року №№ 87/зп-25 89/зп-25 в частині, що стосується виконання практичного завдання з індивідуальним кодом №0051349, за яке позивач отримав 64,5 балів, позивачем не оскаржувались.
За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон № 1402-VIII.
З огляду на частину першу статті 92 цього Закону ВККС є державним колегіальним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.
09 грудня 2023 року прийнято Закон України № 3511-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар'єри» (далі - Закон № 3511-ІХ), який набрав чинності 30 грудня 2023 року.
20 листопада 2024 року прийнято Закон України № 4072-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо особливостей складання кваліфікаційного іспиту» (далі -Закон № 4072-ІХ), який набрав чинності 11 грудня 2024 року.
Законом № 4072-ІХ пункт 571 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII викладено в такій редакції:
«ВККС завершує конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційних судів, оголошений рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 3511-IX.
ВККС проводить кваліфікаційний іспит в межах конкурсу, визначеного цим пунктом, за правилами, які діють після набрання чинності Законом № 4072-ІХ».
Відповідно до частини другої статті 128 Конституції України призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.
Згідно із частиною першою статті 79 Закону № 1402-VIII (тут і далі в редакції Законів № 3511-IX та № 4072-IX, чинній на час виникнення спірних правовідносин), конкурс на зайняття вакантної посади судді проводиться відповідно до цього Закону та положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, що затверджується ВККС, з дотриманням вимог законодавства про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
ВККС проводить конкурс на зайняття вакантних посад суддів апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду чи суддів Верховного Суду на основі рейтингу кандидатів за результатами кваліфікаційного оцінювання та з урахуванням особливостей, визначених статтею 793 цього Закону (пункт 2 частини першої статті 792 Закону № 1402-VIII).
Пункт 2 частини першої статті 792 Закону № 1402-VIII визначає, що у конкурсі на зайняття вакантної посади судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду може брати участь особа, яка відповідає вимогам до кандидата на посаду судді, за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердила здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією, а також відповідає одній із вимог, визначених частиною першою статті 28 (для апеляційного суду), частиною першою чи другою статті 33 (для вищого спеціалізованого суду) цього Закону.
До повноважень Комісії входить, зокрема, проведення кваліфікаційного оцінювання (пункт 7 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII).
Згідно із частинами першою, другою статті 83 Закону №1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.
Кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складання кваліфікаційного іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди (частини перша, друга статті 85 Закону № 1402-VIII).
Кваліфікаційний іспит для цілей кваліфікаційного оцінювання є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться в порядку, встановленому статтею 74 цього Закону, з урахуванням особливостей, встановлених цією главою.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичного завдання. Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності. Практичне завдання проводиться щодо спеціалізації відповідного суду з урахуванням його інстанційності.
Відповідно до частин першої, третьої, п'ятої, одинадцятої статті 74 Закону №1402-VIII кваліфікаційний іспит є атестуванням професійної компетентності кандидата на посаду судді з метою виявлення належних знань, рівня підготовки та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом складання анонімних тестувань та практичних завдань.
Анонімне тестування проводиться щодо когнітивних здібностей, історії української державності, загальних знань у сфері права та однієї або кількох спеціалізацій суду на вибір: адміністративної, господарської та загальної (цивільної і кримінальної).
Практичні завдання проводяться щодо вибраної (вибраних) кандидатом спеціалізації (спеціалізацій) суду.
Форма та зміст тестувань, практичних завдань, а також порядок їх проведення затверджуються ВККС.
Кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації суду, якщо він:
1) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за тестування щодо історії української державності, загальних знань у сфері права та відповідної спеціалізації суду;
2) набрав не менше 75 відсотків максимально можливого бала за виконання практичного завдання щодо відповідної спеціалізації суду;
3) успішно пройшов тестування щодо когнітивних здібностей. Успішним проходженням вважається набрання кандидатом середнього допустимого бала тестування щодо когнітивних здібностей, встановленого ВККС.
Порушення процедури проведення кваліфікаційного іспиту може бути оскаржено в порядку, встановленому законом.
Рішенням від 19 червня 2024 року № 185/зп-24 на виконання вимог частини третьої статті 74 та пункту 6 частини першої статті 93 Закону № 1402-VIII Комісія затвердила Положення № 185/зп-24.
Згідно з преамбулою цього Положення воно розроблено відповідно до Закону № 1402-VIII і визначає організаційно-правові засади підготовки та проведення кваліфікаційного іспиту, форму та зміст тестувань, практичних завдань, методику оцінювання результатів іспиту під час добору на посаду судді місцевого суду, кваліфікаційного оцінювання та у зв'язку з наміром судді бути переведеним до іншого місцевого суду, а також засади формування рейтингу і резерву кандидатів на посаду судді місцевого суду.
Пункт 2.8 розділу 2 Положення № 185/зп-24 визначає типи практичних завдань. Тип 1 - модельна судова справа з сукупністю документів та достатніми даними (інформацією), на підставі яких учасник повинен підготувати модельне рішення суду та/або продовжити викладення запропонованої частини модельного судового рішення на підставі матеріалів модельної судової справи (підпункт 2.8.1). Тип 2 - два модельні судові рішення, що складаються зі вступної, описової (крім кримінального судочинства) та/або частково мотивувальної частини, на підставі даних яких учасник повинен продовжити їх викладення (підпункт 2.8.2).
Методика оцінювання учасників іспиту врегульована розділом 5 Положення № 185/зп-24.
Порядок оцінювання результатів виконання практичного завдання встановлений пунктом 5.5 розділу 5 Положення № 185/зп-24, в якому йдеться про таке.
Практичне завдання оцінюється екзаменаційною комісією, склад якої затверджується рішенням Комісії (підпункт 5.5.1). Методичні вказівки з оцінювання практичного завдання затверджуються Комісією та оприлюднюються на її офіційному вебсайті (підпункт 5.5.4). Перевірка практичного завдання полягає у встановленні відповідності змісту виконаного учасником завдання показникам (методичним вказівкам) з оцінювання цього завдання (підпункт 5.5.5). За результатами перевірки практичного завдання кожним членом екзаменаційної комісії виставляється індивідуальна оцінка роботи від 0 до 150 балів (підпункт 5.5.6). Після оцінювання практичного завдання усіма членами екзаменаційної комісії програмою виводиться остаточна оцінка учасника шляхом визначення середнього арифметичного бала на підставі індивідуальних оцінок з округленням до наближеного цілого числа або числа з десятковою частиною 0,5 (підпункт 5.5.8).
Бали за кожен етап іспиту визначаються окремо (пункт 5.6 розділу 5 Положення № 185/зп-24).
Згідно з пунктом 5.7 розділу 5 Положення № 185/зп-24 максимально можливий бал на кожному етапі іспиту: тестування когнітивних здібностей - 60; тестування знань з історії української державності - 40; тестування загальних знань у сфері права - 50; тестування знань зі спеціалізації відповідного суду - 100; виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду - 150.
Кількість балів за кожне модельне судове рішення у разі виконання під час іспиту практичного завдання типу 2 визначається методичними вказівками з оцінювання практичного завдання (пункт 5.8 розділу 5 Положення № 185/зп-24).
Рішенням від 17 липня 2024 року № 228/зп-24 ВККС, зокрема, затвердила Методичні вказівки, у яких визначила, що за кожне з двох судових рішень практичного завдання виставляється оцінка за шкалою 75 балів.
Цими Методичними вказівками також визначено, за якими елементами здійснюється оцінка практичного завдання, зокрема, з адміністративної, господарської та цивільної спеціалізацій, та максимально можливу кількість балів, за якою може бути оцінений відповідний елемент (критерій), а саме:
1) мотивувальна частина оцінюється від 0 до 45 балів, з яких: доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився / не погодився з висновками суду першої
інстанції, - 0-16; мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі, - 0-14; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, - 0- 5; висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, - 0-10;
2) резолютивна частина - від 0 до 22 балів, з яких: висновки суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги, - 0-10; розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, та розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, - 0-5; строк і порядок набрання постановою законної сили, - 0-4; порядок і строк оскарження постанови, - 0-3;
3) дотримання стилістики судового рішення - від 0 до 5 балів;
4) дотримання правил орфографії та пунктуації - від 0 до 3 балів.
У примітці до Методичних вказівок № 228/зп-24 визначено, що залежно від обставин справи, викладених в описовій частині постанови суду апеляційної інстанції, та виду судового рішення (про залишення оскарженого рішення без змін, його зміну чи скасування) ВККС може відступити від наведеної у Методичних вказівках структури та кількості виставлених балів за одним чи кількома елементами оцінювання, але не більше як на 10 %. У такому разі Комісія не може виходити за межі загальної кількості балів (75).
У цій справі позивач оскаржив рішення, яким ВККС, зокрема, затвердила результати виконання практичного завдання у межах конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами), що мало наслідком визнання його (позивача) таким, який не підтвердив здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, та припинення його участі у зазначеному конкурсі.
Як встановлено судом, позивач є конкурсантом на посаду судді апеляційного суду на зайняття вакантних посад суддів апеляційних загальних судів (кримінальна спеціалізація).
Між сторонами виник публічно-правовий спір щодо відмови ОСОБА_1 в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», оскільки він не підтвердив здатність здійснювати правосуддя в апеляційних судах. Його участь у конкурсі, оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) припинено.
Підставою для такого рішення було виконання практичного завдання зі спеціалізації відповідного суду, який оцінено відповідачем нижче, ніж прохідний бал, необхідний для продовження конкурсних процедур.
Відтак, позивач не погоджується з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яким припинено участь у конкурсі.
Отже, предметом спору у цій справі є два рішення ВККС в частині, яка стосується ОСОБА_1 , а саме: рішення від 17 квітня 2025 року № 87/зп-25, яким Комісія затвердила кодовані результати практичного завдання (кримінальна та цивільна спеціалізації), виконаного кандидатами на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах Конкурсу; від 17 квітня 2025 року № 89/зп-25, яким затверджено загальні результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання «Складання кваліфікаційного іспиту» та питання про допуск до другого етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди» кандидатів на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах у межах Конкурсу.
Позивач оскаржує ці рішення ВККС тільки у частині, яка стосується затвердження його (позивача) результату (тобто, балів) оцінювання другого практичного завдання (модельного судового рішення), за яке він отримав 32,5 бали, що визначило загальний бал позивача як кандидата на посаду судді за виконання практичного завдання (97), та й загалом результат кваліфікаційного іспиту («не складено»).
Практичне завдання (в рамках Конкурсу на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23), зокрема, для позивача полягало у написанні двох модельних судових рішень типу 2 (з кримінальної спеціалізації); одне з них оцінено (відповідно до екзаменаційної відомості) у 64,5 бала, друге - у 32,5 бала. Загалом - 97 бала.
Очевидно, що балів, які позивач отримав за друге практичне завдання (модельне судове рішення), приблизно вдвічі менше, ніж за перше, що, власне, позивач трактує як суттєву розбіжність в балах, за якої ВККС мала би переглянути результати оцінювання.
Тож позивач не погодився з кількістю балів за друге модельне судове рішення і переконує в тому, що різниця з кількістю балів, які він отримав за перше модельне судове рішення (практичне завдання), уже ставить під сумнів результат оцінювання його практичних навиків й вимагає повторної перевірки виконаного практичного завдання (друге модельне судове рішення, оцінене у 32,5 балів). До того ж кількість балів, які виставили члени екзаменаційної комісії, не може вважатися обґрунтованим і зрозумілим рішенням, позаяк не містить обґрунтованих міркувань, якими керувалася екзаменаційна комісія, коли оцінювала практичне завдання.
З оскаржуваного рішення відповідача від 17 квітня 2025 року №89/зп-25 Судом установлено, що як за структурою, так і змістовно воно відповідає нормам Положення № 185/зп-24, а саме: у додатку до цього рішення значиться під порядковим номером 324 код кандидата - 0051349 та бал-64,5, код кандидата - 0089712, бал 32,5.
Рішенням від 17 квітня 2025 року №89/зп-25 Комісія вирішила, зокрема:
- затвердити декодовані результати практичного завдання, виконаного 03-07, 10 та 11 лютого 2025 року (цивільна спеціалізація), 12-14 та 17-21 лютого 2025 року (кримінальна спеціалізація) кандидатами на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року №94/зп-23 (зі змінами) (додаток 1);
- затвердити загальні результати першого етапу «Складання кваліфікаційного іспиту» кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посади суддів апеляційних загальних судів у межах конкурсу, оголошеного рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) (додаток 2);
- відмовити в допуску до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди», визнати такими, що не підтвердили здатності здійснювати правосуддя в апеляційних загальних судах, припинити участь у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних судах 780 кандидатів на посади суддів (додаток 4).
Отже, в оспорюваній позивачем частині рішення ВККС від 17 квітня 2025 року №89/зп-25 стосується затвердження декодованих результатів практичного завдання та загальних результатів іспиту.
Згідно з підпунктом 6.4.2 пункту 6.4 розділу 6 Положення № 185/зп-24 у рішенні про затвердження декодованих результатів етапу іспиту зазначаються: прізвище, ім'я, по батькові учасника; код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»).
Відповідні відомості містить додаток 1 до оскарженого рішення Комісії.
Підпункт 6.5.3 пункту 6.5 розділу 6 Положення № 185/зп-24 визначає, що у рішенні про затвердження загальних результатів іспиту зазначаються: прізвище, ім'я, по батькові учасника; статус учасника: «кандидат на посаду судді» або «суддя»; інформація про участь в етапі іспиту (щодо кожного етапу іспиту окремо): код учасника; бал учасника; результат етапу іспиту («успішно складено» або «не складено»); загальний результат іспиту («успішно складено» або «не складено»); примітка щодо поважності причин неявки на іспит (для кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого суду) заповнюється щодо учасників, які не з'явилися на один або більше його етапів: «визнано поважними» або «не визнано поважними»; дата затвердження результатів іспиту.
Зазначену інформацію містить додаток № 2 до оскарженого рішення Комісії.
За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання судді ВККС ухвалює рішення щодо допуску судді до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання (частина десята статті 85 Закону №1402-VIII).
Ураховуючи положення частини п'ятої статті 74 Закону № 1402-VIII, зміст якої наведено вище та яка стосується умов, за яких кандидат на посаду судді вважається таким, що склав кваліфікаційний іспит з вибраної спеціалізації, Комісія у додатках 3, 4 до оскаржуваного рішення навела інформацію щодо допуску учасників конкурсу до наступного етапу кваліфікаційного оцінювання.
Оскаржуване рішення Комісії складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин, що відповідає нормам її Регламенту, затвердженого рішенням від 13 жовтня 2016 року №81/зп-16.
Рішенням ВККС від 17 квітня 2025 року №89/зп-25 припинено участь позивача у кваліфікаційному оцінюванні та оголошеному рішенням Комісії від 14 вересня 2023 року № 94/зп-23 (зі змінами) конкурсі на зайняття вакантних посад суддів в апеляційних загальних судах, тобто є рішенням, ухваленим за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії потрібно вчинити суду для відновлення порушеного права. Своєю чергою, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зокрема й щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Як вже зазначалось, позивач оскаржує рішення ВККС тільки у частині, яка стосується затвердження його (позивача) результату (тобто, балів) оцінювання другого практичного завдання (модельного судового рішення №0089712), за яке він отримав 32,5 бала.
Верховний Суд зауважує, що така позиція особи, яка оскаржує результати практичного завдання конкурсу на посаду судді вибірково - лише в частині одного із завдань, залишаючи без заперечень оцінювання іншого, є суперечливою і непослідовною. З одного боку, позивач фактично ставить під сумнів об'єктивність і законність процедури оцінювання, проте з іншого - визнає її правомірність у частині іншого завдання, виконаного в межах того ж самого конкурсу, за тотожних процедурних умов, і на підставі однакових критеріїв.
Наведене свідчить про те, що позиція позивача побудована на одночасному визнанні чинності конкурсної процедури та заперечення її результатів виключно з підстав незгоди з отриманою оцінкою, що зумовлює її суперечливий характер і не може розглядатися як належне обґрунтування протиправності рішення суб'єкта владних повноважень.
Верховний Суд, проаналізувавши доводи позивача щодо протиправності рішення ВККС, вважає, що викладена ним (позивачем) правова позиція не є достатньо узгодженою, оскільки твердження фактично не узгоджуються між собою за своїм змістом та спрямованістю.
Суд оцінив у сукупності наявні в матеріалах справи докази у зіставленні з доводами сторін та виснував, що ВККС ухвалила оскаржені рішення в частині, яка стосується ОСОБА_1 , діяла у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, з дотриманням принципів обґрунтованості, пропорційності та законності.
Позовні вимоги про повторну перевірку практичного завдання зі спеціалізації апеляційного загального суду (кримінальна спеціалізація) за кодом кандидата (друге судове рішення) -№0089712, пов'язані з незгодою позивача з кількістю балів, які виставила екзаменаційна комісія, втім порушень під час оцінювання цього завдання Суд не встановив, як і не виявив обставин, за яких практичне завдання підлягало б повторній перевірці (іншим складом екзаменаційної комісії).
Хоча позивач не погоджується з кількістю балів, які виставила Комісія, проте, знов-таки, аби їх змінити чи, щонайменше, поставити під сумнів, мають бути вагомі обставини, які підважують сам зміст інформації (відомостей, даних), на основі якої Комісія оцінювала зазначені критерії. Проте, повторюючись, таких обставин Суд не встановив.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, в задоволенні яких слід відмовити.
З огляду на встановлені в цій справі обставини та правове регулювання спірних правовідносин, оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, зваживши всі аргументи та доводи сторін, Верховний Суд дійшов висновку про те, що оскаржувані рішення ВККС від 17 квітня 2025 року №87/зп-25, №89/зп-25 у частині, що стосується ОСОБА_1 , прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, відповідають критеріям, визначеним статтею 2 КАС України.
Керуючись статтями 22, 241-246, 255, 266, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправними та скасування рішень в частині, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
В.П. Юрченко,
І.А. Васильєва,
І.Я.Олендер,
В.В. Хохуляк,
М.М. Яковенко,
Судді Верховного Суду