707/1994/24
2/707/23/26
20 лютого 2026 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді Тептюка Є.П.
за участю секретаря Заруби Н.М.
позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділення в натурі та визнання права власності на частину домоволодіння, припинення права спільної часткової власності,-
встановив:
Стислий виклад позиції позивача.
16.07.2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просилаз урахуванням заяви про зміну предмету позову (з уточненим змістом) від 08.01.2025 року та клопотання від 30.05.2025 року, виділити в натурі їй та відповідачу ОСОБА_3 по частині житлового будинку з відповідною часткою господарських споруд, що знаходиться в спільній частковій власності за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з їх частками у праві власності на житловий будинок у відповідності до першого варіанту висновку №05/25-БТ від 12.05.2025 р. судової будівельно-технічної експертизи, стягнути понесені судові витрати.
Позов обґрунтований наступним.
ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності належить 1/2 частина житлового будинку з відповідною частиною будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , іншим співвласником є відповідач ОСОБА_3 . На даний час склався порядок фактичного користування вказаним будинком, разом з тим добровільно з відповідачем не можуть дійти згоди щодо реального розподілу домоволодіння, внаслідок чого змушена звернутись до суду.
Стислий виклад відзиву відповідача.
25.11.2024 року надійшов відзив ОСОБА_3 , яка діє через своїх представників адвоката Гаврильченка В.М., та адвоката Назаренко Л.А., на позовну заяву.
Відповідач заперечила проти позову. В обґрунтування своєї позиції зазначила.
Що їй на праві приватної спільної часткової власності належить 1/2 частина житлового будинку з відповідною частиною будівель та споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , іншим співвласником є ОСОБА_1 . Дійсно між співвласниками сформувався певний порядок володіння спільним майном. Разом з тим, відповідач зазначає, що в даному випадку, так як співвласників двоє і вони мають рівні частки, має буди здійснений поділ спірного домоволодіння, а не виділ частки, яку бажає позивач, при цьому, на думку відповідача, ОСОБА_1 має на меті збільшити свою частку житлового будинку, натомість залишити відповідачу господарські будівлі і споруди, тобто провести ще й нерівноцінний обмін.
Пояснення сторін в судових засіданнях.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримали заявлені позовні вимоги з урахуванням уточнень та поданих нею заяв.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечила.
Суду пояснила, що позивачем обраний невірний спосіб захисту своїх прав, адже в даному випадку необхідно було звертатися з вимогами про поділ домоволодіння, а не про виділ частки, так як співвласників двоє і вони мають рівні частки.
Крім того, заначила, що при виконанні експертного висновку, не було враховано, що спірний будинок за адресою: АДРЕСА_1 , був самочинно перебудований, вказані обставини експертом враховані не були. Так на момент проведення експертизи, в будинку знесена прибудова а-1 площею 2.4 м. кв. на її місці зроблено самочинне будівництво, яка значиться на новому технічному паспорті, як «добудова» якою користується позивач. Вказана добудова при визначенні варіантів розподілу експертом не бралася, так як є самочинною. Відповідно до зареєстрованого права власності житловий будинок має площу 94,5 м.кв., разом з тим експерт пропонує до поділу житловий будинок площею 92,1 м.кв. зазначаючи, що не враховує самочинні прибудові. На думку представника, об'єкт, який мають у спільній частковій власності сторони відповідно до правовстановлюючих документів, не є тотожним тому об'єкту, який є фактично, так як містить ряд перебудов і лише після узаконення, в передбачений законом спосіб, самочинних перебудов, після того, як фактичні площі будинку будуть відповідати правовстановлюючим документам, може бути проведений його реальний розподіл.
Встановлені судові обставини.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудамиза адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності:
- із часткою 1/2 ОСОБА_1 на підставі свідоцтв про право на спадщину від 09.05.2024 р., зареєстрованого у реєстрі за №2095; та за № 2091.
- із часткою 1/2 ОСОБА_3 на свідоцтва про право на спадщину від 13.01.2014 р., зареєстрованого у реєстрі за №1-35.
З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вбачається, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 має площу 94,5 кв.м.
Також вказана обставина підтверджується технічним паспортом на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який був складений 26.05.2003 року.
ОСОБА_1 на підставі свідоцтв про право на спадщину від 09.05.2024 р., зареєстрованого у реєстрі за №2095; та за № 2091 отримала у власність частки житлового будинкуз господарськими та побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Як вбачається з даних свідоцтв, житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 має площу 94,5 кв.м.
З технічного паспорту на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який був складений 06.09.2024 року, слідує, що будинок має ряд перебудов, а саме: без відповідних дозвільних документів побудовані прибудови літ. а2 а.3, площа будинку без вказаних добудов становить 92.1 кв.м. Крім того, в домоволодінні самочинно добудований гараж з оглядовою ямою Ж-1.
В матеріалах справи наявна довідка ТОВ «Еліт Партнер-Плюс» №158 від 06.09.2024 року, в якій заначено, що за матеріалами інвентаризаційної справи №2435 за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 06.09.2024 року прибудова літ. а, гараж літ. в, які належать відповідно до правовстановлюючих документів ОСОБА_3 - знесені.
Згідно висновку експерта №05/25-БТ від 12.05.2025 за результатами проведення судової будівельно-земельно-технічної експертизи складеного судовим експертом Оніщенко Н.С. експертом запропоновано три варіанти поділу в натурі ідеальної частки одноповерхового житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно першого варіанту поділу домоволодіння, на якому наполягає позивач, експертом запропоновано:
Виділити І співвласнику (позивачка ОСОБА_1 ):
Приміщення житлового будинку літ.«А-І» Приміщення 1-4, кімната площа 7.2 кв.м. вартістю 53 577 грн. Приміщення житлової прибудови літ.«А1-І» Приміщення 1-1, кухня площа 8.7 кв.м. вартістю 36 167 грн. Приміщення 1-2, ванна площа 4.2 кв.м. вартістю 17 460 грн. Приміщення 1-3, кімната площа 17.7 кв.м. вартістю 73 582 грн. Приміщення 1-5, кімната площа 9.4 кв.м. вартістю 39 078 грн. Разом: площа 47.2 кв.м. вартістю 219 864 грн. що на 47.2 - 46.05=1.15 кв.м більше частки, що становить: 47.2:92.1=51/100 частини житлового будинку, вартістю 219 864 грн.
З урахуванням надвірних будівель та споруд. Сарай літ. «б», зовнішні розміри 2.20х4.50 м, вартістю 27 281 грн. Сарай літ. «Г», вартістю 65 955 грн. Погріб з шийкою літ. «Д», вартістю 31 878 грн. Погріб під частиною будівлі літ. «Е», вартістю 50 965 грн. Убиральня, душ літ. «31», вартістю 18 088 грн. Огорожа № 1 (металеві ворота), вартістю 16 289 грн. Огорожа, металева 5.33п.м, вартістю 15 438 грн. Огорожа № 2, дві секції залізобетонної огорожі вартістю 6 029 грн. Разом по надвірних будівлях та спорудах 231 923 грн.
В спільному користуванні: Свердловина № 3, вартістю 34976 грн/2 =17 488 грн. Всього по домоволодінню: 219 864 + 231 923 + 17488 = 469 275 грн., що менше частки в одиницях вартості на 499 659 - 469 275 = 30 384 грн.
Виділити ІІ співвласнику (відповідачка ОСОБА_3 ):
Приміщення житлового будинку літ.«А-І» Приміщення 2-4, коридор площа 4.2 кв.м. вартістю 31 253 грн. Приміщення 2-5, вітальня площа 6.7 кв.м. вартістю 49 857 грн. Приміщення 2-6, кімната площа 11.6 кв.м. вартістю 86319 грн. Приміщення 2-7, кімната площа 5.9 кв.м. вартістю 43 904 грн. Приміщення 2-8, кімната площа 4.5 кв.м. вартістю 33 486 грн. Приміщення прибудови літ.«а» Приміщення 2-1, коридор площа 3.5 кв.м. вартістю 24 687 грн. Приміщення 2-2, кухня площа 4.5 кв.м.вартістю 31 741 грн. Приміщення 2-3, котельня, санвузол площа 4.0 кв.м.вартістю 28 214 грн. Разом: Площа 44.90 кв.м. вартістю 329 461 грн. що на 44.90 - 46.05=1.15 кв.м менше частки, що становить: 44.90:92.1=49/100 частини житлового будинку, вартістю 329 461 грн.
З урахуванням надвірних будівель та споруд. Сарай літ. «Б», зовнішні розміри 7.50х4.50 м, вартістю 98 233 грн. Погріб під частиною будівлі літ. «п/д» вартістю 22 585 грн. Убиральня літ. «К1», вартістю 10 393 грн. Огорожа, металева 5.40 п.м, вартістю 15 641 грн. Огорожа № 2, десять секцій залізобетонної огорожі вартістю 30 146 грн. Хвірточка вартістю 6 096 грн. Разом по надвірних будівлях та спорудах 183 094 грн.
В спільному користуванні: Свердловина № 3, вартістю 34976 грн/2 =17 488 грн. Всього по домоволодінню: 329 461 + 183 094 + 17488 = 530 043 грн., що більше частки в одиницях вартості на 499 659 - 530 043 = 30 384 грн.
При запропонованому І варіанті: Частка І співвласника - позивача ОСОБА_1 , зменшена із 1/2, або 50/100 до 47/100. Частка зменшена на 3/100. В одиницях вартості зменшення становить 30 384 грн. Частка ІІ співвласника - відповідача ОСОБА_3 , збільшена із 1/2 або 50/100 до 53/100. Частка збільшена на 3/100.
В одиницях вартості збільшення становить 30 384 грн.
Площа житлового будинку, відповідно до обмірів зроблених експертом становить 92,1 м.кв.
Експерт Оніщенко Н.С. в судовму засіданні пояснила, що дійсно при проведенні експертного дослідження нею самочинні добудови не враховувалися. Прибудова а-1 площею 2,4 м.кв., яка зазначена в правовстановлюючих документах не враховувалася, так як вона фактично знесена і на її місці зроблена самочинна добудова.
Норми права та релевантні джерела, які підлягають до застосування.
Режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження спільною частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток, співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.
Поняття спільної часткової власності визначено у частині першій статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.
Спільна часткова власність є специфічною конструкцією оскільки, існує: (а) множинність суб'єктів. Для права власності характерна наявність одного суб'єкта, якому належить відповідне майно (наприклад, один будинок - один власник). Навпаки, спільна часткова власність завжди відзначається множинністю суб'єктів (наприклад, один будинок - два співвласники); (б) єдність об'єкта. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними процентами від цілого чи у дробовому вираженні.
Згідно з частиною третьою статті 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Згідно з частинами першою, другою статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19) зроблено висновок, що «відповідно до статті 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється. Розглядаючи справу, суди першої та апеляційної інстанцій на наведене уваги не звернули, не врахували, що спірне майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, у зв'язку з чим виділ частки в цьому майні лише для позивача є неможливим, а можливий поділ цього майна в натурі між сторонами, у разі якого право спільної часткової власності на нього припиняється».
Поняття спільної часткової власності викладено у ч. 1ст. 356 ЦК Українияк власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності па спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дрібному виразі. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Відповідно до положень ст.21,24,41 Конституції України, ст.319,358 ЦК України, всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.
Згідно ізст.358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.
Висновки суду за результатами розгляду.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про виділ належної їй частки в праві спільної часткової власності на домоволодіння за правилами статті 364 ЦК України. В своїй заяві про зміну предмету позову зазначила, що «виділ» та «поділ» домоволодіння не є тотожними, навела ряд судової практики. Разом з тим, з врахуванням відповідної заяви, просила саме про виділі її частки з домоволодіння, Крім того, уточнивши позовні вимоги, позивач просила виділити і відповідачу у власність частку домоволодіння та припинити при цьому спільну часткову власність.
Разом з тим, суд приймає до уваги і позицію представників відповідача, які наполягали на тому, що ОСОБА_3 не потрібно нічого виділяти з спільної часткової власності. Вони вважають, що саме звертаючись з вимогами про виділ, позивач, діючи у власних інтересах, бажає відступити від рівності часток при поділі будинку, шляхом фактичного обміну житлових приміщень на нежитлові.
Суд погоджується з позицією сторони відповідача, та вважає, що позивач бажаючи реального розподілу домоволодіння, має не звертатися з вимогою про виділ частки відповідачу, а просити здійснити поділ домоволодіння відповідно до положень ст. 367 ЦК України, так як спірне домоволодіння має лише двох співвласників та належить їм в рівних частках.
Велика Палата ВС, КЦС ВС, неодноразово зазначали в своїх постановах, що поділ спільного майна (ст. 367 ЦК України) відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні (ст. 364 ЦК України) тим, що в разі поділу майна кожному співвласнику виділяється майно в натурі і право спільної власності припиняється. Натомість у разі виділу частки зі спільного майна право спільної часткової власності припиняється лише для того учасника, якому ця частка виділяється в натурі, а для інших співвласників режим спільної часткової власності на решту майна зберігається.
За наявності лише двох співвласників майна між ними проводиться поділ, оскільки при визначенні частки одного зі співвласників у натурі частка іншого визначається також і зміні надалі не підлягає. У такому випадку суд має зазначити розмір виокремлених частин колишнього спільного майна для обох сторін та визначити конкретні окремі об'єкти нерухомого майна, що утворилися в результаті його поділу й належать позивачеві та відповідачеві.
Також, суд вважає встановленим, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 має самочинні перебудови, які станом на час розгляду справи належним чином не узаконені. Відповідно до правовстановлюючих документів, площа будинку становить 94,5 кв.м., проте експертом встановлено, що на даний час будинок має площу 92,1 кв.м. та має самочинну добудову «тамбур» площею 1,9 м.к.в. Крім того, була здійснена самочинна перебудова приміщення а-1 площею 2,4 м.кв., дане приміщення експертом взагалі при визначенні варіантів поділу будинку до уваги не взято так як його фактично не існує і на його місці є самочинна добудова більшої площі.
Слід зазначити, що в розумінні частини першої статті 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об'єкт, а й об'єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, перебудови, надбудови вже існуючого об'єкта, здійснених без одержаного дозволу (повідомлення про початок виконання будівельних робіт), розробленої та затвердженої в установленому порядку проєктної документації (будівельного паспорта), оскільки в результаті таких дій об'єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності.
В даному випадку суд може з впевненістю констатувати, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 має на даний час площу 92,1 кв.м., разом з тим, відповідно до правовстановлюючих документів, сторони успадкували будинок площею 94, 5 кв.м., тобто будинок втратив тотожність з будинком, які сторони отримали у власність та фактично є самочинним будівництвом.
Як зазначив КЦС ВС в Постанові від 31.01.2024 № 607/4891/15-ц, якщо внаслідок самочинного будівництва (реконструкції, прибудови) спірний будинок втратив тотожність із тим, які сторони отримали у власність, це виключає можливість задоволення позову про його поділ. Дана судова практика є повністю релевантна до даної справи.
У постанові від 22 травня 2019 року у справі № 127/6698/16-ц (провадження № 61-18773св18) Верховний Суд вважав за можливе проведення поділу житлового будинку з господарськими спорудами без урахування самочинних будівель та прибудов.
Разом з тим, суд вважає, що дана постанова не є релевантною до даної справи, так як судом встановлено, що в будинку здійснені не тільки прибудови, які можна було б не враховувати при поділі будинку, а проведена перебудова, яка змінила розмір будинку, який підлягає поділу, та призвела до його зменшення відповідно до правовстановлюючих документів.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини та положення законодавства, яким урегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
Судові витрати.
В зв'язку з відмовою в позові, понесені позивачкою судові витрати, суд залишає за нею. Представник відповідача зазначив, що з клопотанням про розподіл судових витрат буде звертатися до суду відповідно до положень ч.8 ст. 141ЦПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. 316, 317, 319, 328, 356, 367, ЦК України, ст. 12, 81, 200, 211, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виділення в натурі та визнання права власності на частину домоволодіння, припинення права спільної часткової власності - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття по станови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Повний текст рішення складено 02.03.2026 року.
Суддя: Є. П. Тептюк