про залишення касаційної скарги без руху
02 березня 2026 року
м. Київ
справа №200/3228/25
адміністративне провадження №К/990/6422/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шарапи В.М., суддів: Берназюка Я.О., Чиркіна С.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.07.2025 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2026 у справі №200/3228/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач), в якому просив:
- визнати, що ОСОБА_1 перебуває в ситуації прямої дискримінації, за ознакою раси, етнічного походження та місця проживання, а саме зазнає обмеження порівняно з іншими пенсіонерами в аналогічній ситуації, через виключення його, як представника дискримінованої групи - громадян України, євреїв та неєвреїв, асоційованих з ними, які виїхали на ПМЖ за кордон в Ізраїль, з кола осіб, яким проводиться масові перерахунки, доплати і надбавки до пенсії, відповідно до пенсійного законодавства в діючій редакції на момент нарахування до виплати та через застосування до розрахунку його пенсії за періоди з 01.02.2017 по 31.07.2019 та з 01.02.2020 по 30.04.2021 законодавства недіючого на момент її виплати, а дії відповідача що призвели до цієї дискримінації та до порушення принципу недискримінації, є протиправними;
- зобов'язати відповідача негайно припинити дискримінацію та утриматися від вчинення дій, що призвели до цієї дискримінації та порушення принципу недискримінації, зокрема від виконання протиправних дискримінаційних вказівок Пенсійного фонду стосовно виплати пенсії громадянам, які виїхали на ПМЖ за кордон, без автоматичного перерахунку на момент виплати в твердому розміру на момент припинення виплати;
- здійснити індексацію, перерахунок та виплату нарахованої пенсії позивача з 01.02.2017 по 31.07.2019 та з 01.02.2020 по 30.04.2021, з моменту виникнення права на отримання пенсії за відповідний місяць і до моменту її виплати в листопаді 2024 року:
за місяці з 01.02.2017 по 28.02.2019 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні - 1.17, 1.11, 1.11, 1.14, 1.197, 1,079, за винятком сплачених сум, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів;
за місяці з 01.03.2019 по 31.07.2019 та з 01.02.2020 по 28.02.2020 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні - 1.11, 1.11, 1.14, 1.197, 1,079, за винятком сплачених сум, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів;
за місяці з 01.03.2020 по 28.02.2021 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні - 1.11, 1.14, 1.197, 1,079, за винятком сплачених сум, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів;
за місяці з 01.03.2021 по 30.04.2021 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні - 1.14, 1.197, 1,079, за винятком сплачених сум, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів;
- скасувати всі зміни, внесені відповідачем до електронної пенсійної справи позивача в режимі макетної обробки, та відновити всі попередні значення показників;
- зобов'язати ГУ ПФУ у Донецькій області в подальшому утримуватися від ручного втручання у справу позивача та забезпечити здійснення всіх розрахунків на виконання цього рішення виключно в автоматичному режимі, передбаченому комп'ютерною системою ведення пенсійних справ, як це відбувається щодо інших пенсіонерів;
- вжити всіх інших необхідних заходів для включення позивача до кола осіб, яким відповідач проводить індексацію, автоматичні масові перерахунки, доплати та надбавки до пенсії, відповідно до пенсійного законодавства в редакції, чинній на момент здійснення перерахунку пенсії для фактичної виплати;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов'язати відповідача подати звіт про його виконання у десятиденний строк з моменту набрання рішенням законної сили.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.07.2025, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2026, у задововленні позову відмовлено.
На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи «Електронний суд» 13.02.2026 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , у якій скаржник просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.07.2025, постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2026 та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
За наслідками перевірки касаційної скарги на предмет відповідності вимогам, передбаченим статтями 328-330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), встановлено, що останню подано без додержання вимог процесуального закону, що діяв на час її подання.
Щодо підстав касаційного оскарження
Так, згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
В касаційній скарзі ОСОБА_1 підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України та зазначає, що дії відповідача щодо виплати йому пенсійної заборгованості без урахування щорічної індексації є протиправними, а висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права, зокрема частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, на думку позивача, є самостійною підставою для касаційного оскарження.
Крім цього, під час перевірки касаційної скарги встановлено, що заявник касаційної скарги наводить витяги із постанов Верховного Суду від 25.03.2025 року у справі №400/8389/21, від 04.04.2025 у справі №400/6530/21, від 23.07.2024 у справі № 280/3308/23, від 08.07.2015 у справі № 732/48/15 та постанови Великої Палати Постанови Верховного Суду від 04.04.2024 року у справі №240/19227/21.
Верховний Суд звертає увагу, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
При цьому, колегія суддів зазначає, що в разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, недостатньо самого лише зазначення постанов Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, необхідно указати конкретну норму права (пункт, частина, стаття), яка застосована судом без урахування висновку Верховного Суду.
Разом з тим, скаржник, посилаючись на неправильне застосування частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не зазначає норму права, яку застосовано судом апеляційної інстанції без урахування висновку Верховного Суду, а також не доводить подібності правовідносин у цій справі та у наведених справах.
Водночас необхідно виходити з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.
Отже, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі з подібними правовідносинами.
Посилання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції було зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом попередньої інстанції у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
Щодо посилання скаржника на обставини, визначені у частині п'ятій статті 328 КАС України (зокрема щодо того, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має виняткове значення для позивачки), Верховний Суд зазначає, що посилання на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов'язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв'язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України.
З огляду на викладене та враховуючи приписи пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, Верховний Суд вважає такі обґрунтування недостатніми для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Щодо сплати судового збору
Згідно з частиною 4 статті 330 КАС України, до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Частиною 1 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08.07.2011 "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Приписами підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI, в редакції станом на момент подання позову, встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI, ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина 3 статті 4 Закону № 3674-VI).
Станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3 028,00 грн. Позовна заява у цій справі містить одну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, ставка судового збору, яку слід сплатити за подання цієї касаційної скарги, складає 1 937,92 грн (3 028,00 грн * 0,4 * 200% * 0,8).
Проте, скаржник не долучив до касаційної скарги доказів сплати судового збору у визначеному законом розмірі.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, Код класифікації доходів бюджету 22030102, Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055), Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Частиною 2 статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене вище, касаційну скаргу слід залишити без руху для усунення її недоліків шляхом надання:
- уточненої касаційної скарги, зміст якої щодо підстави для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданий в цій ухвалі.
- документу про сплату судового збору на суму 1 937,92 грн
Керуючись статтями 328, 330, 332, 334 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 03.07.2025 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2026 у справі №200/3228/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач В.М. Шарапа
Судді Я.О. Берназюк
С.М. Чиркін