Справа № 600/4085/24-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Григораш Віталій Олександрович
Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.
02 березня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сторчака В. Ю.
суддів: Матохнюка Д.Б. Граб Л.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Військова частина НОМЕР_2 з наступними позовними вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та не виплати військовослужбовцю, ОСОБА_1 , у повному обсязі додаткової винагороди, встановленої п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 26 червня 2022 року по 29 вересня 2022 року (довідка №2033 від 29.09.2022) в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату військовослужбовцю, ОСОБА_1 , додаткової винагороди, встановленої п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 26 червня 2022 року по 29 вересня 2022 року (довідка №2033 від 29.09.2022) в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів - на ділянці військової частини НОМЕР_2 , тобто позивач, будучи військовослужбовцем в/ч НОМЕР_3 , був прикомандирований до в/ч НОМЕР_2 , у зв'язку з чим має право на виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у збільшеному розмірі до 100000 грн. Позивач наголошував на тому, що йому не було виплачено додаткову грошову винагороду збільшену до 100 тис. грн. за період з 26 червня 2022 року по 29 вересня 2022 року.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
Відповідач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку.
В свою чергу, на заперечення відповідача, позивач подав до суду відповідь на відзив, який також враховано судом апеляційної інстанції.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно витягу з наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 18.03.2022 №88-ОС штаб-сержанта ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу, поставлено на всі види забезпечення, зараховано у розпорядження, з 18.03.2022.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_3 від 30.05.2022 №12/328 штаб-сержант ОСОБА_1 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період в Державній прикордонній службі України з 14.03.2022 по це час.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 26.06.2022 №224-ОС штаб-сержанта ОСОБА_1 , інспектора прикордонної служби 2 категорії - кулеметника другого прикордонної застави другого відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (тип С), для дій на ділянці військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_1 , з 26 червня 2022 року.
Підстава: розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби від 21.06.2022 №Ш/25-1293-Е, посвідчення про відрядження військової частини НОМЕР_3 №415.
Згідно витягу з наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 №444-ОС штаб-сержанту ОСОБА_1 припинено відрядження на час перебування у відпустці за сімейними обставинами, з 15 вересня 2022 року.
Підстава: телеграма НОМЕР_5 прикордонного загону №Т/12-1090 від 15.09.2022, вхідний №9276-22-Вх від 16.09.2022.
Відповідно до витягу з наказу начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 20.09.2022 №454-ОС штаб-сержанту ОСОБА_1 продовжено відрядження після перебування у відпустці за сімейними обставинами з 20 вересня 2022 року.
Згідно довідки військової частини НОМЕР_2 від 29.09.2022 №2033, виданій штаб-сержанту ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військову частині НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України, останній брав безпосередню участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії: з 26 червня 2022 року по 29 вересня 2022 оку. Підстава Наказ АДПСУ від 17.06.2022 №303-АГ.
Позивач, вважаючи, що має право на нарахування та виплату йому додаткової винагороди, за прийняття безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 26 червня 2022 року по 29 вересня 2022 року (довідка №2033 від 29.09.2022) в розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, звернувся до суду із цим позовом.
Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Пунктами 2 та 4 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні», визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_2 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
В подальшому Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану з 05 годин 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб.
Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, №254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №734/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024, №469/2024 від 23.07.2024, №740/2024 від 28.10.2024 строк дії воєнного стану продовжувався і діє по даний час.
Статтею 16 Закону №389-VIII передбачено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
Згідно з положеннями ст.1 Закону України від 03.04.2003 №661-IV "Про Державну прикордонну службу України" (далі - Закон №661-IV в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) на Державну прикордонну службу України покладаються завдання щодо забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її прилеглій зоні та виключній (морській) економічній зоні.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №661-IV основними функціями Державної прикордонної служби України зокрема є:
- охорона державного кордону України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах з метою недопущення незаконної зміни проходження його лінії, забезпечення дотримання режиму державного кордону та прикордонного режиму;
- охорона суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні та контроль за реалізацією прав і виконанням зобов'язань у цій зоні інших держав, українських та іноземних юридичних і фізичних осіб, міжнародних організацій;
- ведення розвідувальної, інформаційно-аналітичної та оперативно-розшукової діяльності в інтересах забезпечення захисту державного кордону України згідно із законами України “Про розвідувальні органи України» та “Про оперативно-розшукову діяльність»;
- участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом, а також припинення діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), організованих груп та злочинних організацій, що порушили порядок перетинання державного кордону України;
- координація діяльності військових формувань та відповідних правоохоронних органів, пов'язаної із захистом державного кордону України та пропуску до тимчасово окупованої території і з неї, а також діяльності державних органів, що здійснюють різні види контролю при перетинанні державного кордону України та пропуску до тимчасово окупованої території і з неї або беруть участь у забезпеченні режиму державного кордону, прикордонного режиму і режиму в пунктах пропуску через державний кордон України та в контрольних пунктах в'їзду - виїзду.
Виконання зазначених у частині першій цієї статті функцій є оперативно-службовою діяльністю Державної прикордонної служби України (ч.2 ст.2 Закону №661-IV).
Частиною 1 ст. 6 Закону №661-IV визначено, що Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; Морська охорона, яка складається із загонів морської охорони; органи охорони державного кордону - прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини; розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно з пунктами 3, 4 ст. 19 Закону №661-IV на Державну прикордонну службу України відповідно до визначених законом завдань покладаються: участь у взаємодії із Збройними Силами України та іншими військовими формуваннями у відбитті вторгнення або нападу на територію України збройних сил іншої держави або групи держав; участь у виконанні заходів територіальної оборони, а також заходів, спрямованих на додержання правового режиму воєнного і надзвичайного стану.
Отже, відповідач (військова частина НОМЕР_3 ) входить до структури Державної прикордонної служби України, а тому починаючи з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року здійснює передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168.
Відповідно до пункту 1 Постанови №168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 №754 "Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168", яка застосовувалася у період з 01.06.2022 по 07.07.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка", виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абзац другий пункту першого).
Відповідно до п. 1 Постанови №168 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168", яка застосовувалася у період з 07.07.2022 по 29.09.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення (абзац другий пункту першого).
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) (абзац третій пункту першого).
Також постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168" доповнено таку постанову пунктом 2-1, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Отже, виплата додаткової винагороди в розмірі до 100000,00 грн пропорційно в розрахунку на місяць, виплачується, зокрема, військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та перебувають під час такої участі у бойових діях чи здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
І саме до повноважень керівництва відповідних міністерств та державних органів віднесено визначення технічних питань, що необхідні для здійсненні додаткової винагороди у збільшеному розмірі, в межах, що не перевищують 100000 грн вказаній категорії осіб (порядку обліку часу, нарахування, документального підтвердження та інших), а не зміну визначених Кабінетом Міністрів України підстав здійснення таких виплат.
З метою врегулювання порядку і умов виплати згаданої додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, 31.03.2022 прийнято Наказ №164-АГ (що діяв в період з 31.03.2022 по 01.08.2022) та 30.07.2022 прийнято Наказ №392/0/81-22-АГ (що діяв в період з 01.08.2022 по 01.12.2022), якими затверджувався порядок та підстави виплати такої додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України.
Так, досліджуючи питання правомірності застосування наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України, прийнятих на виконання умов постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 з метою врегулювання порядку і умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі №200/193/23 визнав, що Адміністрацією Держприкордонслужби не дотримано вимог законодавства при прийнятті наказів від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ, які не пройшли державну реєстрацію в Мін'юсті у встановленому порядку.
Разом з тим, при вирішенні питання про наслідки порушення зазначених вимог не враховано обставин фактичного виконання протягом 2022 року, в тому числі й у спірний період, органами Держприкордонслужби наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ, зокрема, в частині визначення бойових дій та заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, а також документування безпосередньої участі військовослужбовців у таких діях і заходах.
У спірний період (2022 рік) виключно зазначені накази Адміністрації Держприкордонслужби визначали механізм реалізації постанови Кабінету Міністрів України №168 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби під час дії воєнного стану, адже наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 №36 "Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за №196/39252) набрав чинності з дня його офіційного опублікування та застосовувався з 01 лютого 2023 року, тобто не підлягав ретроспективному застосуванню до спірних правовідносин.
Крім того, документування (фіксація) у спірний період органами Держприкордонслужби безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях і заходах та фактична виплата їм додаткової винагороди до 100000 гривень відповідно до приписів наказів Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ унеможливлює застосування іншого механізму реалізації постанови Кабінету Міністрів України №168 до правовідносин, що вже відбулися.
За відсутності цих відомчих нормативно-правових актів не здійснювався би облік особового складу, який мав право на збільшену додаткову винагороду, що призвело б до невиплати цієї частини грошового забезпечення військовослужбовцям.
Таким чином, Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі №200/193/23 дійшов висновку про те, що застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, підлягають саме накази Адміністрації Держприкордонслужби від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ і від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ.
Колегія суддів підтримує позицію суду першої інстанції, що в даному конкретному випадку, до спірних правовідносин підлягають застосуванню і норми Наказу Адміністрації державної прикордонної служби України №164-АГ від 31.03.2022, і норми Наказу Адміністрації державної прикордонної служби України від 30.07.2022 №392-/0/81-22-АГ.
Так, на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в України" та вимог Постанови №168, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди та підвищення рівня їх соціального захисту, 31.03.2022 Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято Наказ №164-АГ (далі - Наказ №164-АГ, що діяв на момент зарахування позивача до списків особового складу військової частини та до 01 серпня 2022 року).
Відповідно до п.1 Наказу №164-АГ на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які проходять військову службу в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) виплачувати додаткову винагороду (пропорційно із розрахунку на місяць) у розмірі 30 000 гривень (з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку зі звільненням з військової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, розмір цієї винагороди збільшується до 100 000 гривень включно в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях або заходах.
Виплати здійснювати в поточному місяці за попередній місяць.
Пунктом 2 Наказу №164-АГ передбачено, що під терміном "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем:
1) бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії у складі створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) в районі ведення воєнних (бойових) дій;
2) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовими розпорядженнями;
3) бойових завдань з ведення руху опору на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
4) завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на територіях України, тимчасово окупованих (захоплених) противником;
5) бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
6) бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб) (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
7) виконання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
8) здійснення заходів з виводу сил та засобів з-під удару противника (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій);
9) виконання польотів, пов'язаних з евакуацією військовослужбовців, цивільного населення, озброєння та інших матеріальних засобів з районів бойових дій;
10) виконання бойових завдань кораблями, катерами, морськими суднами в морській, річковій акваторії (у т.ч. поза межами районів ведення бойових дій).
Згідно з пунктом 3 Наказу №164-АГ документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходів, здійснювати на підставі одного з таких документів:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (вахтового журналу) або журналу ведення оперативної обстановки або бойового донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постових відомостей (під час охорони об'єкту, на який було здійснено збройний напад, або артилерійський ракетний обстріл);
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, КрМО, КаМО, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по-батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надавати останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (додаток 1).
Пунктом 4 Наказу №164-АГ передбачено, що начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2).
Відповідно до п. 12 Наказу №164-АГ цей наказ застосовується з 24.02.2022.
Також на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в України" та пункту 2-1 Постанови №168, з метою врегулювання порядку і умов здійснення виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди під час дії воєнного стану, 30.07.2022 Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято Наказ №392/0/81-22-АГ (далі - Наказ №392/0/81-22-АГ, що діяв з 01 серпня 2022 року та до 01 грудня 2022 року).
Відповідно до п.1 Наказу №392/0/81-22-АГ військовослужбовцям, крім випадків, передбачених цим наказом, які проходять військову службу в Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управліннях, органах охорони державного кордону, загонах морської охорони (у тому числі строкову), навчальних закладах, підрозділах спеціального призначення, органах забезпечення (далі органи Держприкордонслужби) з дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби (у зв'язку із звільненням з військової служби) на період дії воєнного стану щомісячно здійснюється виплата додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання відповідно до законодавства України обов'язків військової служби.
Додаткова винагорода збільшується до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Пунктом 2 Наказу №392/0/81-22-АГ передбачено, що до заходами, передбаченими абзацом другим пункту 1 цього наказу визначається виконання у відповідні дні військовослужбовцем:
1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;
2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;
3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту;
5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;
6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час вогневого ураження;
7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угрупування військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави;
8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно з бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
Згідно з пунктом 4 Наказу №392/0/81-22-АГ підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Пунктом 5 Наказу №392/0/81-22-АГ передбачено, що для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання і завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця. У довідках, передбачених цим пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу.
Пунктом 12 Наказу №392/0/81-22-АГ визначено, що виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов'язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4 - 6 цього наказу.
Відповідно до пункту 16 Наказу №392/0/81-22-АГ цей наказ набирає чинності та застосовується з 01 серпня 2022 року.
Отже, незважаючи на те, що дії, які кваліфікуються як безпосередня участь в бойових діях або заходах впродовж періоду з червня 2022 року по вересень 2022 року змінювалися, однак перелік документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у воєнних (бойових) діях залишався незмінним.
Аналогічна правова позиція, щодо обов'язковості вищезазначених документів для підтвердження безпосередньої участі особи у бойових діях викладена у постанові Верховного Суду від 21.12.2023 у справі №200/193/23.
Як встановлено судом, військовою частиною НОМЕР_2 була видана довідка від 29.09.2022 №2033, відповідно до якої ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України, брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії з 26 червня 2022 року по 29 вересня 2022 року. Підставою видачі зазначеної довідки вказано наказ АДПСУ від 17 червня 2022 року №303-АГ.
Водночас, надаючи оцінку зазначеній довідці, на яку позивач і посилається як на підставу про підтвердження безпосередньої участі у бойових діях, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що довідка від 29 вересня 2022 року №2033 не належить до жодного з документів, передбачених пунктом 3 Наказом №164-АГ та пунктами 4, 5 Наказу №392/0/81-22-АГ (зокрема, через те, що документ, на який зроблено посилання як на підставу видачі такої довідки - наказ АДПСУ від 17 червня 2022 року №303-АГ, не є тим документом, в залежності від якого здійснюється відповідна виплата додаткової винагороди).
Абзацом 3 пункту 5 Наказу №392/0/81-22-АГ чітко визначено, що у довідках, передбачених цим пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 Наказу №392/0/81-22-АГ. При цьому, пунктом 3 Наказу №164-АГ визначено документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях здійснюється на підставі одного з документів, визначеного в даному пункті Наказу №164-АГ.
Тобто, підставою видачі таких довідок може бути лише: бойовий наказ (бойове розпорядження) начальника (командира) військової частини; запис журналу бойових дій; рапорт (донесення) начальник (командира) підрозділу в розумінні Наказу №164-АГ; бойовий наказ (бойове розпорядження) командира військової частини; запис журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу); рапорт (донесення) начальник (командира) підрозділу в розумінні Наказу №392/0/81-22-АГ.
Натомість наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17.06.2022 №303-АГ не є таким документом згідно Наказу №164-АГ та Наказу №392/0/81-22-АГ.
Окрім того, зазначений наказ був виданий Головою Державної прикордонної служби України з метою набуття підрозділами Державної прикордонної служби України спроможностей, що необхідні для успішного виконання поставлених завдань, та удосконалення фахової майстерності їх особового складу. Так, пунктом 1 наказу №303-АГ зобов'язано провести заходи з підготовки зведених відділів прикордонної служби (тип С) ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та НОМЕР_6 прикордонного загону Державної прикордонної служби України у період з 20 по 24 червня 2022 року на базах ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , Кінологічного навчального центру, ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тобто, наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України №303-АГ від 17.06.2022 не стосувався направлення позивача у службове відрядження на ділянку відповідальності НОМЕР_7 прикордонного загону, а врегульовував організаційні питання удосконалення фахової майстерності особового складу прикордонних загонів, які входять до структури органів Державної прикордонної служби України.
Окрім того, у названій довідці військової частини НОМЕР_8 від 29 вересня 2022 року №2033 зазначено лише період участі позивача у бойових діях та заходах, однак така не містить інформації стосовно районів ведення таких воєнних (бойових) дій.
При цьому суд відхиляє посилання позивача у відповіді на відзив на те, що м. Чернігів та Чернігівська область визначався районом ведення воєнних (бойових) дій з 26 червня 2022 року по 29 вересня 2022 року, додавши до матеріалів відповіді на відзив копії наказів Головнокомандувача ЗСУ від 01.07.2022 №184, від 01.08.2022 №212, від 01.09.2022 №237 та від 01.10.2022 року №262, якими визначено, зокрема, Чернігівську область районом ведення воєнних (бойових) дій.
Як вірно зауважив суд першої інстанції, вказані доводи позивача, за умови не зазначення у довідці від 29.09.2022 №2033 відомостей про те, в яких саме районах ведення воєнних (бойових) дій перебував позивач з 26.06.2022 року по 29.09.2022, самі по собі не свідчать про наявність у позивача безумовного права на виплату додаткової винагороди у розмірі, збільшеному до 100000,00 грн, передбаченої пунктом 1 Постанови №168.
Крім цього, відповідачем подано Витяг з журналу службово-бойових дій №103-ДСК Зведеного загону Відділу Прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (тип С) 31 Прикз, в Розділі І якого (" ІНФОРМАЦІЯ_8 в охороні (обороні) державного кордону або веденні бойових дій") зазначені мета застосування зведеного загону впс " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (тип С) НОМЕР_4 прикордонного загону та ділянка застосування названого підрозділу. З Витягу встановлено, що у розділі І Журналу службово-бойових дій №103-ДСК зведеного загону відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (тип С) НОМЕР_4 прикордонного загону внесено розпорядження починаючи з 19.06.2022, на підставі яких військовослужбовці у складі зведеного загону впс " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (тип С) НОМЕР_4 прикордонного загону виконують завдання. Однак записи про перебування саме позивача у складі зазначеного вище підрозділу названий Витяг з журналу службово-бойових дій №103-ДСК не містить.
Варто зазначити, що довідка від 29.09.2022 №2033 містить інформацію про період перебування позивача у бойових діях та заходах з 26.06.2022 по 29.09.2022. Однак документальне підтвердження безпосередньої участі саме позивача протягом спірного періоду у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо у районах у період здійснення цих заходів із зазначенням конкретних дат, позивачем на підтвердження доводів позову не надано. При цьому, докази того, що військовій частині НОМЕР_2 та військовій частині НОМЕР_3 були надані (направлені) відомості про безпосередню участь позивача у бойових діях та завданнях, перелік яких визначений пунктом 2 Наказу №164-АГ та пунктом 2 Наказу №392/0/81-22-АГ, матеріали справи також не містять.
Разом з тим, наказами Адміністрації Державної прикордонної служби України №164-АГ та №392/0/81-22-АГ визначені форми довідки про безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях та заходах (Додаток 1 до наказу №164-АГ та Додаток 1 до наказу №392/0/81-22-АГ), в яких передбачається обов'язкове зазначення конкретних періодів участі військовослужбовця у бойових діях та заходах та підстав видачі такої довідки (наказ начальника (командира), бойовий наказ (бойове розпорядження) командира (начальника) військової частини, запис журналу бойових дій (службово-бойових дій), вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу.
Однак, як вірно встановлено судом, довідка №2033 від 29.09.2024 не відповідає формі, визначеній Додатком 1 до наказу №164-АГ та Додатком 1 до наказу №392/0/81-22-АГ, оскільки не містить інформації про визначений пунктом 3 Наказом №164-АГ та пунктами 4, 5 Наказу №392/0/81-22-АГ перелік документів, які підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях та заходах.
Також, матеріалами справи підтверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_9 листами №22/2858-22-Вих від 02.09.2022 та №22/3720-22-Вих від 03.10.2022 направлялись на адресу ІНФОРМАЦІЯ_5 відомості та рапорти при виплату військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди лише у розмірі до 30000,00 грн за серпень та вересень 2022 року. Разом з цим, відомості про внесення позивача до переліку військовослужбовців, які мали право на виплату названої додаткової винагороди, у тому числі й у збільшеному розмірі (100000,00 грн), у документах, які були додані до листів №22/2858-22-Вих від 02 вересня 2022 року та №22/3720-22-Вих від 03 жовтня 2022 року, також відсутні.
Таким чином, оскільки позивачем не надано до суду документів, передбачених пунктом 3 Наказу №164-АГ та пунктами 4, 5 Наказу №392/0/81-22-АГ щодо безпосередньої його участі у бойових діях та заходах у спірний період з 26.06.2022 по 29.09.2022, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав вважати, що відповідачем було порушено право позивача в частині виплати додаткової грошової винагороди в розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року відповідає.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційний суд вважає, що Чернівецький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п. 2 ч.5 ст. 328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сторчак В. Ю.
Судді Матохнюк Д.Б. Граб Л.С.