Справа № 560/6840/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П.
Суддя-доповідач - Гонтарук В. М.
25 лютого 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гонтарука В. М.
суддів: Курка О. П. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року (ухвалена в м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України про стягнення коштів,
позивач звернувся до суду з позовом до Державної судової адміністрації України про стягнення коштів.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 січня 2021 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погодившись з прийнятим рішенням, в частині відмовлених позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.06.2021 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
01.04.2025 позивач, у зв'язку із невиконанням Державною судовою адміністрацією України рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.01.2021 по справі №560/6840/20, яке набрало законної сили 02.06.2021, звернувся до суду першої інстанції із заявою в порядку ст. 382 КАС України про встановлення судового контролю за виконанням зазначеного рішення.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.04.2025 задоволено клопотання ВащенкаС.Є. про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №560/6840/20.
Зобов'язано Державну судову адміністрацію України подати до Хмельницького окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення у справі №560/6840/20, протягом 30 днів з моменту отримання цієї ухвали.
У зв'язку із відсутністю інформації щодо виконання Державною судовою адміністрацією України вимог ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.04.2025, позивач звернувся до суду із заявою з приводу подання звіту про виконання рішення суду та накладення на керівника Державної судової адміністрації штрафу.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 30 липня 2025 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Встановлено Державній судовій адміністрації України новий строк подачі звіту про виконання судового рішення по справі №560/6840/20 - 30 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
На виконання вказаної ухвали суду від Державної судової адміністрації України 15.09.2025 на адресу суду першої інстанції надійшов звіт про виконання судового рішення по справі №560/6840/20, в якому зазначено, що рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.01.2021 у справі № 560/6840/20 перебуває на виконанні в Державній казначейській службі України та в порядку черговості ОСОБА_1 буде погашена заборгованість.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року визнано звіт Державної судової адміністрації України від 09.09.2025 №10-18114/25 таким, що підтверджує виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.01.2021 у справі № 560/6840/20.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Відповідач своїм правом, передбаченим, ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу.
Сьомий апеляційний адміністративний суд, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За таких умов згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).
Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Відповідно до ч.1, 2 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів справи встановлено, що на виконання ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 30.07.2025 Державна судова адміністрація України направила інформацію (звіт) про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.01.2021 у справі № 560/6840/20.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.01.2021 у справі № 560/6840/20 стягнуто з ДСА України за рахунок бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів" на користь ОСОБА_1 52975,12 гри. компенсації за порушення строку виплати щомісячного грошового утримання в розмірі 58926 грн 71 коп. за період з листопада 2014 року по вересень 2020 року.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 151 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) передбачено, що Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.
Відповідно до положень частини другої статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" і Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
Згідно зі статтею 3 Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до абзацу десятого пункту 25 Порядку передбачено, що у разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою.
Виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно із законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя», головним розпорядником якої є ДСА України, у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.
Таким чином, стягнення коштів здійснюється безпосередньо Державною казначейською службою України з вищезазначеної бюджетної програми, що в свою чергу позбавляє ДСА України можливості самостійно виконати дане рішення.
Крім того, боржник зазначає, що виконавчий лист № 560/6840/20 не перебував та не перебуває на виконанні у ДСА України, а обліковується у Державній казначейській службі України.
Листом від 26.06.2023 Державна казначейська служба України повідомляла заявника, що виконавчий лист взято на облік та у разі встановлення ДСА України з відповідних бюджетних асигнувань за програмою 0501150 казначейство здійснить заходи на списання коштів за виконавчим листом у справі № 560/6840/20.
Враховуючи вище викладене, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.01.2021 у справі № 560/6840/20 перебуває на виконанні в Державній казначейській службі України та в порядку черговості ОСОБА_1 буде погашена заборгованість.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» були затверджені видатки в розмірі 10,0 млн гривень, що розподілені між судами, органами та установами системи правосуддя.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосудця» затверджені видатки в розмірі 10,0 млн гривень, що розподілені між судами, органами та установами системи правосуддя.
При цьому, рівень забезпечення потреби апеляційних і місцевих судів, органів та установ в системі ДСА України у фінансових ресурсах на 2025 рік за напрямком «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» складає 0, 6%.
ДСА України листами від 23.11.2023 № 11-14671/23, від 30.04.2024 № 11-10400/24, від 22.07.2024 № 11-14862/24 та від 11.10.2024 № 11-19998/24 неодноразово зверталась до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету із пропозицією щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у частині збільшення бюджетних призначень за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» на суми 102, 6 млн. гривень, 1 318,0 млн гривень, 1 428, 43 млн гривень та 1 502,98 млн гривень відповідно (копії листів додаються).
Однак Міністерство фінансів України повідомило, що порядок виконання рішення суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, чітко регламентований законом. Тобто виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, повинно здійснювати відповідно до Порядку (лист від 04.12.2023 № 08020-01-2/33514).
У листах Міністерства фінансів України від 09.05.2024 № 08020-01-2/14939, від 06.08.2024 № 08020-09-6/23061 та від 24.10.2024 № 08020-09-6/30749 зазначені пропозиції (прохання) ДСА України не були підтримані Урядом, так як у період дії воєнного стану наявні фінансові ресурси держави насамперед спрямовуються на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканості державного кордону та захисту держави, забезпечення життєво необхідних потреб жителів, реалізації заходів територіальної оборони та захисту безпеки населення.
У подальшому, ДСА України листами від 03.02.2025 № 11-2404/25, від 06.03.2025 № 11-4566/25, від 07.04.2025 № 11-6770/25, від 12.05.2025 № 11-9437/25, від 17.06.2025 № 11-12026/25 та від 16.07.2025 № 11-14135/25 звернулась до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету із пропозицією щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у частині збільшення бюджетних призначень за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» на суму 1 568,6 млн гривень.
У відповідь Міністерством фінансів України листами від 17.02.2025 № 08020-01-2/5032 та від 09.05.2024 № 08020-01-2/14939 зазначені пропозиції не були підтримані, так як у період дії воєнного стану наявні фінансові ресурси держави насамперед спрямовуються на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканості державного кордону та захисту держави, забезпечення життєво необхідних потреб жителів, реалізації заходів територіальної оборони та захисту безпеки населення.
Міністерство фінансів України листами від 02.04.2025 № 08020-09-6/9609, від 30.04.2025 № 08020-09-6/12329, від 28.05.2025 № 08020-09-6/15313 повідомило, що позиція Мінфіну з порушеного питання вже надана листом від 17.02.2025 № 08020-01-2/5032 і залишається незмінною.
Тобто, в даному випадку зобов'язання ДСА України виконати рішення при відсутності відповідного фінансування з боку Міністерства фінансів України та Уряду, є об'єктивно неможливим, що фактично позбавляє суд можливості здійснювати дієвий судовий контроль відповідно до ст. 382 КАС України.
Суд зазначає, що ДСА України вживала і вживає всіх можливих заходів для виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.01.2021 у справі № 560/6840/20, зокрема в частині стягнення з ДСА України за рахунок бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів" на користь ОСОБА_1 52975 (п'ятдесят дві тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять) грн 12 коп. компенсації за порушення строку виплати щомісячного грошового утримання в розмірі 58926 грн 71 коп. за період з листопада 2014 року по вересень 2020 роки.
Згідно з п. 5 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Фактична невиплата заборгованості зумовлена тим, що виділені бюджетні кошти на виконання судових рішень спрямовуються на виконання таких рішень у порядку черговості їх прийняття. Крім того, проблема невиконання рішень національних судів у соціальних спорах має загальнодержавний характер.
Верховний Суд дійшов висновку, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 420/70/19 та від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а.
А отже, враховуючи поданий звіт та доказів підтверджуючих його виконання, суд першої інстанції дійшов вірного висновку за можливе прийняти звіт Державної судової адміністрації України про виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду по справі №560/6840/20 від 04.01.2021 року.
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Гонтарук В. М.
Судді Курко О. П. Сторчак В. Ю.