Справа № 560/10132/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
02 березня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Капустинського М.М. Ватаманюка Р.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
у липні 2024 року ПАТ «Промінвестбанк» (Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк») звернулось до суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, у якій просив суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0078010407 від 09.04.2024;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0078000407 від 09.04.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за результатами камеральної перевірки Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб, з орендної плати з юридичних осіб, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки Головним управлінням ДПС в Хмельницькій області складено Акт № 5619/22-01-04-07-11/00039002 від 18.03.2024. На підставі зазначеного Акту Головним управлінням ДПС в Хмельницькій області винесені податкові повідомлення - рішення від 09.04.2024р. № 0078010407, № 0078000407.
Позивач вказує, що податкові повідомлення - рішення від 09.04.2024р. № 0078010407, № 0078000407 є такими, що суперечать діючому законодавству України і не підлягають виконанню, оскільки з дня призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ "Промінвестбанк", строк виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів, які виникли до дня такого призначення - вважається таким, що настав. При цьому задоволення вимог за такими зобов'язаннями здійснюється в порядку задоволення вимог кредиторів банку відповідно до встановленої черговості та за рахунок коштів, одержаних в результаті ліквідації та реалізації майна банку. Крім того, згідно з ч. 3 ст. 46 Закону під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року позов задоволено, а саме:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0078010407 від 09.04.2024;
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0078000407 від 09.04.2024.
Стягнуто на користь ПАТ Промінвестбанк за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області судові витрати по сплаті судового збору.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.
Також відповідачем вказано, що спірне податкове зобов'язання нараховано у відповідності до норм податкового законодавства, оскільки платником податку несвоєчасно сплачено податкові зобов'язання з плати за землю.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін.
За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що Шепетівським відділом податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Хмельницькій області проведена камеральна перевірка ПАТ "Промінвестбанк" щодо порушення терміну сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з плати за землю з юридичних осіб та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за об'єкти нежитлової нерухомості за 2022 рік.
За результатами камеральної перевірки Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб, з орендної плати з юридичних осіб, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки Головним управлінням ДПС в Хмельницькій області складено Акт № 5619/22-01-04-07- 11/00039002 від 18.03.2024.
За даними перевірки встановлено порушення п. 287.3 статті 287, пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб (КВК 18010500) та несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (КВК 18010400).
За результатами камеральної перевірки Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області винесено податкове повідомлення-рішення від 09.04.2024 за №0078010407 про застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 10% в сумі 5622,74 гривень та податкове повідомлення-рішення від 09.04.2024 за №0078000407 про застосування штрафної (фінансової) санкції в розмірі 10% в сумі 3480,22 гривень.
Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" оскаржено податкові повідомленнями-рішеннями форми "Ш" від 09.04.2024 № 078010407 про сплату земельного податку на суму 56227,31 гривень та від 09.04.2024 № 0078000407, про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, юридичних осіб, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості на суму 3480,22 гривень до ДПС України.
Рішеннями ДПС України від 26.06.2024 №19417/6/49-00-06-03-02-06 та №19414/6/49- 00-06-03-02-06 про результати розгляду скарги від 19.04.2024 №1343/08 та №1341/08 на податкові повідомлення-рішення від 09.04.2024 №0078000407 та №0078010407 скарги залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим наявні правові підстави для його скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 75 Податкового кодексу, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (пункт 75.1). Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах (абзац другий підпункт 75.1.1 пункту 75.1).
Статтею 76 Податкового кодексу визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова (пункт 76.1). Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2). Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (пункт 76.3).
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб, з орендної плати з юридичних осіб, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК» про що складено відповідний акт № 5619/22-01-04-07-11/00039002 від 18.03.2024.
Відповідно до акта перевірки, перевіркою встановлено порушення пункту 266.10 ст. 266, пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України , а саме:
- несвоєчасно виплачено узгоджені суми податкового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб (КБК 18010500);
- несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (КБК 18010500).
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України).
Відповідно до підпунктом 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 ПК України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об'єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об'єкт.
Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (підпункт 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 ПК України).
Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і не пізніше 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (підпункт 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України).
Відповідно до підпунктом 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 ПК України, податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Згідно з підпунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України, податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується, зокрема, юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.
Відповідно до п. 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Відповідно до пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-III, банк може бути ліквідований у разі відкликання Національним банком України банківської ліцензії з власної ініціативи або за пропозицією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, повідомляє про це банк та надсилає рішення до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у день отримання рішення Національного банку України про ліквідацію банку набуває прав ліквідатора банку та розпочинає процедуру його ліквідації відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (частини 5, 6 статті 77 Закону № 2121-III).
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Правлінням Національного банку України прийнято рішення від 25 лютого 2022 року № 90-рш/БТ "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк".
Повний та офіційний текст рішення публічно доступний на сайті НБУ https://bank.gov.ua/ua/legislation/Decision_25022022_90_rsh_bt.
Відповідно до зазначеного рішення Правління Національного банку України з 25 лютого 2022 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочав ліквідацію Банку строком на три роки з 25 лютого 2022 року до 24 лютого 2025 року включно.
Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з делегуванням усіх повноважень ліквідатора Банку, визначених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, призначено ОСОБА_1 строком на три роки з 25 лютого 2022 року до 24 лютого 2025 року включно, відповідні повноваження підтверджено відомостями в ЄДР.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що для банківських установ, які визнано неплатоспроможними чинним в Україні законодавством встановлено особливий порядок погашення податкового боргу.
Пунктом 1.3 статті 1 ПК України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.
Процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23 лютого 2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).
Згідно з статтею 1 Закону №4452-VI, цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Пунктом 16 статті 2 Закону №4452-VI встановлено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 36 Закону №4452-VI, з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Під час тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема: нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку (пункт 3 частини 5 статті 36 Закону №4452-VI).
Частиною 5 статті 45 Закону №4452-VI визначено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку.
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 46 Закону №4452-VI , з дня початку процедури ліквідації банку строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав.
Під час здійснення ліквідації у банку не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Вимоги за зобов'язаннями банку із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли під час проведення ліквідації, пред'являються тільки в межах ліквідаційної процедури та погашаються у сьому чергу відповідно до статті 52 цього Закону (частина 3 статті 46 цього Закону).
Таким чином, ліквідаційна процедура банку за рішенням Національного банку України розпочинається з моменту отримання такого рішення Фондом. З дня початку процедури ліквідації банку строк виконання усіх грошових зобов'язань останнього вважається таким, що настав. Зобов'язання банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури. Передбачений Податковим кодексом України загальний порядок стягнення податкового боргу не поширюється на стягнення податкового боргу, який виник після порушення процедури ліквідації банку.
Стягнення такого податкового боргу здійснюється шляхом пред'явлення до банку в особі уповноваженої особи позову про акцептування вимог і віднесення їх до належної черги погашення (пункт 1 частини 2, частина 4 статті 49 Закону №4452-VI
Строки погашення податкового боргу, встановлені ПК України, не поширюється на відносини пов'язані з ліквідацією банку; погашення податкового боргу банку здійснюється у порядку та строки передбачені саме Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Ліквідацію банку позивача розпочата з 25.02.2022 року, а граничний термін сплати податкових зобов'язань ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» за податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2022 рік від 11.02.2022 №9025312764 - з граничним терміном сплати 01.11.2022, 01.10.2022, 01.07.2022, 31.08.2022, 26.07.2022; розрахунок у частині об'єктів нежитлової нерухомості Додаток 2 до Податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 09.02.2022 №9022966588 - з граничним терміном сплати 30.07.2022, 01.11.2022.
Отже, податковий борг виник у позивача вже після початку процедури ліквідації банку.
Оцінюючи зазначені норми чинного, на час виникнення спірних правовідносин, законодавства та встановлені обставини у справі, колегія суддів зазначає, що положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» мало бути враховано контролюючим органом під час вирішення питання про застосування до позивача штрафних санкцій та пені на підставі оскаржуваного рішення.
Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відсутність у контролюючого органу правових підстав для нарахування суб'єкту господарювання - Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» штрафних санкцій у період здійснення ліквідаційної процедури.
В обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення податковий орган посилається виключно на норми Податкового кодексу України, що є необґрунтованим в межах даних правовідносин з урахування особливого статусу позивача.
Таким чином, податковий орган при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не враховував вимоги Закону № 4452-VI, який є пріоритетним в даних правовідносинах.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 вересня 2018 року у справі № 808/3046/16.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним податкових повідомлень-рішень № 0078010407 від 09.04.2024, № 0078000407 від 09.04.2024.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Капустинський М.М. Ватаманюк Р.В.