Справа № 320/36788/24 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О.
27 лютого 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Єгорової Н.М.,
суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчини дії, -
У серпня 2025 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яким просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови у здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб", починаючи з 01 березня 2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб", починаючи з 01 березня 2024 року;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови проводити виплату пенсію ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року з урахуванням індексації установленої, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 "Про індексацію пенсійних та додаткових заходів підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", з 01 березня 2023 року з урахуванням індексації, установленої згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та з 01 березня 2024 року з урахуванням індексації, установленої згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити виплату пенсію ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року з урахуванням індексації установленої, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 "Про індексацію пенсійних та додаткових заходів підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", з 01 березня 2023 року з урахуванням індексації, установленої згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" та з 01 березня 2024 року з урахуванням індексації, установленої згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити з 01 березня 2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.
Апелянт зазначив про те, що відповідно до ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено обмеження пенсії максимальним розміром. Крім того, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року №3668-VI визначено, що обмеження пенсії максимальним розміром не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим законом, водночас судом не враховано дату призначення пенсії позивача.
У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року у справі №320/41314/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 13 жовтня 2023 року №2/3/1/8787, починаючи з 01 лютого 2023 року.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою від 09 липня 2024 року, якою просив виплачувати пенсію з 01 березня 2022 року з урахуванням індексації установленої, згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118, з 01 березня 2023 року з урахуванням індексації, установленої згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 та з 01 березня 2024 року з урахуванням індексації, установленої згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 19 липня 2024 року №1003-21703/Р-02/8-1000/24 відмовило позивачу у проведенні перерахунку пенсії.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо ненарахування та невиплати щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, а також індексації згідно з Постановами Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118, від 24 лютого 2023 року №168, від 23 лютого 2024 року №185, без обмеження її максимальним розміром позивач звернувся до суду з позовом.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ч. 7 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016.
Відмовляючи в задоволені частини позовних вимог, суд першої інстанції зазначив про те, що пенсія позивача на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 березня 2024 року у справі № 320/41314/23 перераховувалася з підвищеного розміру грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, а тому підстави для її індексації в силу приписів Постанов Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 та від 24 лютого 2023 року №168 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" відсутні. В частині перерахунку і виплати пенсії з урахуванням індексації, установленої згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2024 року №185 то права позивача не порушені і не були предметом спірних відносин в площині визнання дій відповідача протиправними.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначаються Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668-VI), який набрав законної сили 01 жовтня 2011 року.
За змістом ст. 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Законом № 2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесені зміни у ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ч. 7 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Окрім того, рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року №7-р(II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) приписи ст. 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Таким чином Конституційний Суд України вчергове наголосив, що будь-яке обмеження максимального розміру пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не відповідає сутності соціальних гарантій високого рівня для осіб, на яких поширюється дія ч. 5 ст. 17 Основного Закону.
Судом першої інстанції встановлено, та не заперечується апелянтом застосування до пенсії позивача обмеження максимального розміру.
З огляду на такі обставини, суд апеляційної інстанції наголошує, що на момент виникнення спірних правовідносин нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачено будь-яких обмежень максимального розміру пенсій, призначених відповідно до зазначеного закону, у зв'язку з чим, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для обмеження пенсії позивача максимальним розміром.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 16 грудня 2025 року у справі №140/2813/25.
Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач Н.М. Єгорова
Судді Є.О. Сорочко
Є.В. Чаку