Справа № 320/46362/24 Суддя (судді) першої інстанції: Перепелиця А.М.
25 лютого 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Штульман І.В.
суддів: Чаку Є.В.,
Черпака Ю.К.
при секретарі: Красновій О.Р.,
за участю: ОСОБА_1 , - представника відповідача,
позивача ОСОБА_2 та його представника - адвоката Тиніва І.Д.,-
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Державної міграційної служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, -
03 жовтня 2024 року представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Тинів Ігор Дмитрович, через «Електронний суд», звернувся в Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) в якому просить суд визнати протиправним (незаконним) та скасувати наказ Голови Державної міграційної служби України Наталії Науменко від 16 вересня 2024 року №15-д/в "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 у виді догани" (т.5 а.с.72-77).
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що накладаючи 16 вересня 2024 року дисциплінарне стягнення, Голова ДМС України не встановила наявність протиправної поведінки державного службовця ОСОБА_2 , - начальника Управління ДМС України в Івано-Франківській області, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності, як не було встановлено відповідачем обставин порушення, часу, місця, способу, форми вини, наслідків та причинного зв'язку. Представник позивача вважає, що викладені в оспорюваному наказі порушення ОСОБА_2 стосуються приписів нормативних актів без прив'язки до обставин та відповідних доказів.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправним (незаконним) та скасовано наказ Голови Державної міграційної служби України Наталії Науменко від 16 вересня 2024 року №15-д/в "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 у виді догани" (т.4 а.с.181-190).
Задовольняючи адміністративний позов ОСОБА_2 , суд першої інстанції дійшов висновку, , що наказ Голови Державної міграційної служби України Наталії Науменко від 16 вересня 2024 року №15-д/в "Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 у виді догани" є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки відповідачем не наведено, які саме порушення вчинено позивачем, а лише зазначено, що начальником Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області порушено низку нормативно-правових актів, які встановлюють його посадові обов'язки, без конкретизації порушень та не зазначено, які настали негативні наслідки в зв'язку з такими порушеннями.
Не погоджуючись із рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року, Державна міграційна служба України (далі - апелянт) подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги представник ДМС України ОСОБА_1 зазначає, що при винесенні оспорюваного наказу від 16 вересня 2024 року №15-д/в відповідачем було дотримано процедуру притягнення позивача до відповідальності, ретельно перевірено факт вчинення ним відповідного дисциплінарного проступку, враховано обставини вчиненого проступку, ступінь вини, особу позивача та прийнято вмотивоване рішення про застосування до начальника Управління ДМС в Івано-Франківській області дисциплінарного стягнення у виді догани. Наказ Голови ДМС України Наталії Науменко від 16 вересня 2024 року №15-д/в «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 у виді догани», на думку апелянта, прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Представник відповідача вважає, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №320/46362/24 ухвалено без врахування всіх обставин, що мали значення для вірного вирішення справи, з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, тобто є необґрунтованим і незаконним.
Додатково ОСОБА_1 пояснила апеляційному суду, що позивач ОСОБА_2 перебував на лікарняному з 18 по 26 липня 2024 року.
Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що притягнення ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності відбулося за відсутності в діях начальника Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області складу дисциплінарного проступку. Судом першої інстанції в контексті розгляду даної справи правильно встановлені фактичні обставини та зроблені належні висновки щодо правової кваліфікації дій. Доводи апеляційної скарги представника ДМС України зводяться до переоцінки обставин справи, а тому не можуть слугувати підставою до скасування правильного рішення суду першої інстанції.
За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
За приписами частини другої статті 309 КАС України, у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.
Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду встановила наступне.
14 червня 2012 року ОСОБА_2 призначено на посаду начальника Управління ДМС в Івано-Франківській області порядком переведення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 грудня 1994 року №804 «Про затвердження Положення про порядок стажування у державних органах», як такого, що успішно пройшов стажування на цій посаді (наказ ДМС України від 14 червня 2012 року №400-к «Про призначення ОСОБА_2 ») (т.1 а.с.71).
Наказом Державної міграційної служби України від 16 вересня 2024 року №15-д/в до начальника Управління ДМС в Івано-Франківській області ОСОБА_2 , у зв'язку із вчиненням ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», що полягав у невиконанні та неналежному виконанні своїх посадових обов'язків, передбачених пунктом 1 Розділом 3 Посадової інструкції начальника Управління ДМС в Івано-Франківській області, затвердженої 24 вересня 2021 року Головою Державної міграційної служби України Максимом Соколюком, підпунктом 1 пункту 5, підпунктами 1, 2 та 23 пункту 12 Положення про Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, затвердженого наказом ДМС України від 18 липня 2011 року №28 (в редакції наказу ДМС України від 07 травня 2021 року №70), пунктами 1, 6, 7 частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», що призвело до порушення вимог частини третьої статті 13-1 та статті 42 Закону України «Про запобігання корупції», пункту 4 розділу І Типового положення про уповноважений підрозділ (уповноважену особу) з питань запобігання та виявлення корупції, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 27 травня 2021 року №277/21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 липня 2021 року за №914/36536, підпункту 3.2 пункту 3 наказу ДМС України від 30 березня 2023 року №69 «Про затвердження Антикорупціїної програми Державної міграційної служби України на 2023-2025 роки», пунктом 5 наказу ДМС від 18 січня 2022 року №6 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо механізмів заохочення та формування культури повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень Закону України «Про запобігання корупції», в апараті ДМС, територіальних органах ДМС, підприємствах та установах, що належать до сфери управління ДМС», пункту 1.1, 1.2 доручення Голови ДМС від 09 жовтня 2018 року №Д/143/1-18, та керуючись статтями 64, 65, 66, 67, 68, 69, 73, 74, 75, 77 Закону України «Про державну службу», Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039, підпунктами 20, 25 пункту 10 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №360, роз'ясненням Національного агентства з питань державної служби від 23 липня 2020 року №103-р/з «Щодо прийняття рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження під час його відсутності на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні», з урахуванням подання дисциплінарної комісії для здійснення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_2 , начальника Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, утвореної наказом ДМС України від 31 липня 2024 року №21/д «Про дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_2 » (т.1 а.с.39), внесеного листом дисциплінарної комісії ДМС України від 02 вересня 2024 року №17/536-24, доповідної записки начальника Управління персоналу Людмили Месюк від 12 вересня 2024 року №10.2/1366-24, резолюції Голови ДМС України Наталії Науменко від 12 вересня 2024 року та акту про відмову від надання пояснень від 11 вересня 2024 року застосовано дисциплінарне стягнення у виді догани (т.1 а.с.13-15).
Не погодившись із наказом №15-д/в від 16 вересня 2024 року Голови Державної міграційної служби України про накладення дисциплінарного стягнення у виді догани, адвокат Тинів І.Д. в інтересах позивача ОСОБА_2 звернувся до суду із цим позовом за захистом прав та інтересів свого довірителя.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.
Надаючи оцінку правомірності прийняття оспорюваного наказу Державної міграційної служби України від 16 вересня 2024 року №15-дв, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду виходить з наступного.
Начальник відділу з питань запобігання та виявлення корупції Державної міграційної служби України звернувся до Голови Державної міграційної служби України з доповідною запискою від 23 липня 2024 року №17/459-24 стосовно проведення перевірки з окремих питань діяльності Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області (далі - УДМС в Івано-Франківській області) (т.1 а.с.37-38).
З доповідної записки від 23 липня 2024 року №17/459-24 вбачається, що відповідно до наказу ДМС України від 25 червня 2024 року №157 «Про проведення перевірки з окремих питань діяльності УДМС в Івано-Франківській області» робочою групою з 27 червня 2024 року по 19 липня 2024 року проведено позапланову безвиїзну (дистанційну) перевірку з окремих питань діяльності УДМС в Івано-Франківській області за період із 01 січня 2022 року по 21 червня 2024 року відповідно до Порядку проведення Державною міграційною службою України перевірок діяльності територіальних органів, затвердженого наказом ДМС України від 03 червня 2015 року №68 (далі - Порядок №68), та в частині організаційної роботи з питань запобігання та виявлення корупції відповідно до затвердженого Робочого плану. Під час проведення перевірочних заходів досліджувалися наступні напрямки роботи з питань запобігання та виявлення корупції, що проводились в УДМС в Івано-Франківській області: - функціонування уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції; - виявлення та врегулювання конфлікту інтересів серед працівників; - функціонування окремих каналів зв'язку для повідомлень фізичними особами про можливі корупційні або пов'язаних із корупцією правопорушень; - виявлення колаборантів та фактів їх колабораційної діяльності серед працівників ДМС; - виконання інших вимог Закону України «Про запобігання корупції». За результатами перевірки, стан організації роботи з питань запобігання та виявлення корупції по УДМС в Івано-Франківській області визначено незадовільним, що виявилось у незабезпеченості службовим приміщенням головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції, що призвело до порушення вимог пункту 4 розділу І Типового положення про уповноважений підрозділ (уповноважену особу) з питань запобігання та виявлення корупції, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 27 травня 2021 року №277/21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 липня 2021 року за №914/36536 (далі - Типового положення); невідповідності посадової інструкції головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції вимогам Типового положення; неподані (несвоєчасне подання) звітної інформації про результати виконання вимог наказу ДМС України від 30 березня 2023 року №69 «Про затвердження Антикорупційної програми ДМС на 2023-2025 роки»; відсутності в УДМС в Івано-Франківській області каналів повідомлення, через які викривач матиме можливість повідомити про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, що призвело до порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції»; невиконанні (неналежному виконанні) ряду доручень Голови ДМС України, тощо.
Згідно пункту 28 Порядку проведення перевірок, 19 липня 2024 року складено Акт позапланової безвиїзної (дистанційної) перевірки стану організації роботи з питань запобігання та виявлення корупції в УДМС в Івано-Франківській області (далі - Акт перевірки) (т.2 а.с.225-240).
З метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку у діях ОСОБА_2 відповідно до статей 68, 69, 71, 73 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1039 (далі - Порядок №1039), підпункту 25 пункту 10 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №360 - видано наказ ДМС України від 31 липня 2024 року №21/д «Про дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_2 », яким порушено дисциплінарне провадження стосовно начальника УДМС в Івано-Франківській області ОСОБА_2 та затверджено склад дисциплінарної комісії для здійснення дисциплінарного провадження (т.1 а.с.39).
З метою забезпечення прав начальника Управління ДМС в Івано-Франківській області ОСОБА_2 під час здійснення дисциплінарного провадження, листом за підписом Голови дисциплінарної комісії ДМС України від 13 серпня 2024 року №17-36/17.1-24 позивач був запрошений на засідання дисциплінарної комісії 19 серпня 2024 року для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, а також запропоновано йому надати такі пояснення у письмовому вигляді (т.4 а.с.92-93).
Відповідно до протоколу №2 про доведення інформації або документів до відома державного службовця від 13 серпня 2024 року, Головою дисциплінарної комісії ДМС України 13 серпня 2024 року о 16:19 год. з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2 доведено до відома начальника УДМС в Івано-Франківській області ОСОБА_2 засобами телекомунікаційного зв'язку шляхом направлення електронного повідомлення з темою: «Про запрошення ОСОБА_2 на засідання дисциплінарної комісії для надання пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження» та вкладенням: лист від 13 серпня 2024 року №17-36/17.1-24 на 2 арк. на електрону пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначену в особовій справі ОСОБА_2 (т.4 а.с.90-91).
Згідно частини першої статті 91 Закону №889-VIII, доведення інформації або документів до відома державного службовця відповідно до вимог цього Закону здійснюється шляхом її вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв'язку такий спосіб фіксується протоколом згідно Порядку фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1042.
Відповідно до частини четвертої статті 91 Закону №889-VIII, інформація або документи, надіслані поштою, в тому числі електронною, чи шляхом передачі з використанням інших засобів зв'язку вважаються такими, що доведені до відома державного службовця на п'ятий календарний день з моменту їх відправлення.
Тобто, ОСОБА_2 завчасно, належним чином був обізнаний про час, дату та місце проведення засідання дисциплінарної комісії ДМС України, проте 19 серпня 2024 року на засідання не з'явився, про причини своєї відсутності не повідомив.
Відповідно до Акту про відсутність пояснень ОСОБА_2 щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження від 19 серпня 2024 року, станом на 11 годину 19 серпня 2024 року начальником УДМС в Івано-Франківській області ОСОБА_2. не надано письмового пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електрону адресу ДМС України (vdz@dmsu.gov.ua) щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження відносно позивача (т.1 а.с.42, т.4 а.с.114).
За результатами розгляду дисциплінарної справи, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що ОСОБА_2 , будучи державним службовцем категорії "Б", обіймаючи посаду начальника УДМС в Івано-Франківській області, здійснив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», що полягає у невиконанні та неналежному виконанні своїх посадових обов'язків, передбачених пунктом 1 Розділу 3 Посадової інструкції начальника УДМС в Івано-Франківській області, затвердженої 24 вересня 2021 року Головою ДМС України, підпунктом 1 пункту 5, підпунктами 1, 2 та 23 пункту 12 Положення про Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, затвердженого наказом ДМС України від 18 липня 2011 року №28 (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), пунктами 1, 6, 7 частини першої статті 8 Закону №889-VIII, пунктами 1.1, 1.2 доручення Голови ДМС України від 09 жовтня 2018 року №Д/143/1-18, частиною третьою статті 131 та статті 42 Закону України «Про запобігання корупції», пунктом 4 розділу І Типового положення підпунктом 3.2 пункту 3 наказу ДМС України від 30 березня 2023 року №69 «Про затвердження Антикорупційної програми Державної міграційної служби України на 2023-2025 роки», пунктом 5 наказу ДМС України від 18 січня 2022 року №6 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо механізмів заохочення та формування культури повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції», в апараті ДМС України, територіальних органах ДМС, підприємствах та установах, що належать до сфери управління ДМС», шляхом не забезпечення гарантій незалежності уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи) від впливу чи втручання у його роботу шляхом незабезпечення окремим службовим приміщенням уповноваженого підрозділу (уповноваженої особи) з питань запобігання та виявлення корупції, що в свою чергу, унеможливлює належне виконання Вимог до захисту анонімних каналів зв'язку, через які здійснюються повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції», затверджених наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 02 квітня 2020 року №127/20, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 квітня 2020 року за №370/34653; неналежному спрямуванні, координації та контролю за діяльністю уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції (працівника, що виконує обов'язки особи з питань запобігання та виявлення корупції) УДМС в Івано-Франківській області, а саме, незабезпечення подання УДМС в Івано-Франківській області звітної інформації за ІІІ та ІV квартали 2023 року та І та ІІ квартали 2024 року; у неналежному забезпеченні функціонування в Управлінні внутрішніх каналів повідомлення, через які викривач здійснює повідомлення про можливі факти корупційних або пов'язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України «Про запобігання корупції». При цьому, в установленому порядку позивач ОСОБА_2 був ознайомлений з вимогами законодавства про запобігання корупції щодо здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в УДМС в Івано-Франківській області, а отже, розумів очевидність та правові наслідки невиконання та неналежного виконання своїх повноважень, визначених посадовою інструкцією та положенням про Управління, та усвідомлював протиправність своєї поведінки.
02 вересня 2024 року дисциплінарною комісією складено висновок, яким рекомендовано Голові ДМС України прийняти рішення про притягнення ОСОБА_2 , - начальника УДМС в Івано-Франківській області, до дисциплінарної відповідальності у виді догани, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 66 Закону №889-VIII (т.4 а.с.120-136).
02 вересня 2024 року на електрону пошту ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Головою дисциплінарної комісії ДМС України направлено повідомлення вих.№4.1.3-596/17.1-24 щодо внесення Голові ДМС України подання (т.4 а.с.137).
Крім того, дисциплінарною комісією відповідача в той же день, - 02 вересня 2024 року, складено протокол №5 про доведення інформації або документів до відома державного службовця ОСОБА_2 (т.4 а.с.138-139).
Згідно з частиною другою статті 5 Закону №889-VIIІ, відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
У своїй діяльності ОСОБА_2 , - начальник ДМС в Івано-Франківській області, повинен був керуватися Законом №889-VIIІ, Законом України "Про запобігання корупції" та іншими нормативними актами.
Пунктами 1, 3, 6, 7, 8, 10 частини першої статті 8 Закону №889-VIII передбачено, що державний службовець зобов'язаний дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв'язку з виконанням посадових обов'язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню.
Крім того, державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах та контракті про проходження державної служби (у разі укладення) (абзац п'ятнадцятий частини першої статті 8 Закону №889-VIII).
Статтею 62 Закону №889-VIII визначено, що державний службовець зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також: 1) не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця; 2) виявляти високий рівень культури, професіоналізм, витримку і тактовність, повагу до громадян, керівництва та інших державних службовців; 3) дбайливо ставитися до державного майна та інших публічних ресурсів. Державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов'язки. Відповідно до вимог статті 42 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону сумлінно, компетентно, вчасно, результативно і відповідально виконують службові повноваження та професійні обов'язки, рішення та доручення органів і осіб, яким вони підпорядковані, підзвітні або підконтрольні, не допускають зловживань та неефективного використання державної і комунальної власності.
Відповідно до пункту 2 Положення про Управління Державної міграційної служби України в Івано-Франківській області, затвердженого наказом ДМС України від 18 липня 2011 року №28 (в редакції наказу ДМС України від 07 травня 2021 року №70) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Положення про Управління), УДМС в Івано-Франківській області в своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Міністерства внутрішніх справ України та ДМС України, а також цим Положенням та іншими актами законодавства. Відповідно до пункту 11 Положення про Управління, УДМС в Івано-Франківській області очолює начальник, який призначений на посаду Головою ДМС України за погодженням з Міністром внутрішніх справ України, Головою Івано-Франківської обласної державної адміністрації, та звільняється з посади Головою ДМС України.
Згідно підпунктів 1, 2 та 23 пункту 12 Положення про Управління, начальник УДМС в Івано-Франківській області: - очолює УДМС в Івано-Франківській області, здійснює керівництво його діяльності, представляє УДМС в Івано-Франківській області у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями в Україні та її межами, здійснює повноваження керівника державної служби в УДМС в Івано-Франківській області; - організовує та забезпечує виконання УДМС в Івано-Франківській області Конституції та законів України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, доручень Прем'єр міністра України, наказів Міністерства внутрішніх справ України, доручень Міністра внутрішніх справ України, його першого заступника та заступників, наказів ДМС України, доручень Голови ДМС України; - здійснює інші повноваження відповідно до законодавства. Начальник УДМС в Івано-Франківській області підзвітний та підконтрольний Голові ДМС України та його заступникам.
Відповідно до пункту 1 наказу УДМС в Івано-Франківській області від 05 липня 2018 року №26 «Про розподіл обов'язків між керівництвом УДМС України в Івано-Франківській області», зі змінами внесеними наказом УДМС в Івано-Франківській області від 08 грудня 2023 року №49 «Про внесення змін до наказу УДМС в Івано-Франківській області від 05 липня 2018 року №26 «Про розподіл обов'язків між керівництвом УДМС України в Івано-Франківській області» безпосереднє спрямування, координація та контроль за діяльністю головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції закріплено за начальником УДМС в Івано-Франківській області.
До основних посадових обов'язків начальника УДМС в Івано-Франківській області відноситься:
здійснення керівництва діяльністю Управління ДМС в Івано-Франківській області, забезпечення: - виконання Управлінням завдань і функцій, передбачених у положенні про Управління ДМС в Івано-Франківській області;
організація та виконання Управлінням ДМС в Івано-Франківській області Конституції та законів України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, доручень Прем'єр-міністра України, наказів Міністерства внутрішніх справ України, доручень Міністра внутрішніх справ України, його першого заступника та заступників, наказів Державної міграційної служби України, Доручень Голови Державної міграційної служби України; - координація роботи структурних підрозділів (у тому числі тих, що є територіальними підрозділами Управління) під час виконання завдань, покладених на Управління ДМС в Івано-Франківській області;
представлення Управління ДМС в Івано-Франківській області у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями в Україні та за її межами.
Відповідно до підпункту 1 пункту 5 Положення про Управління, УДМС в Івано-Франківській області з метою організації своєї діяльності забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в УДМС в Івано-Франківській області.
Відповідно до частини першої статті 64 Закону №889-VIIІ, за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Засади дисциплінарної відповідальності державних службовців визначені у главі 2 цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 64 Закону №889-VIII, за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (частина перша статті 65 Закону №889-VIII).
Основні обов'язки державного службовця закріплені у статті 8 Закону №889-VIII, відповідно до якої державний службовець з-поміж іншого, зобов'язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України (пункти 1, 6, 7, 8 частини першої статті 8 Закону №889-VIII).
Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).
Як визначено частиною другою статті 62 Закону №889-VIII, державний службовець особисто виконує покладені на нього посадові обов'язки.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 65 Закону №889-VIII, дисциплінарним проступком, серед іншого, є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
У розумінні цієї норми під посадовими обов'язками розуміються ті, які покладаються на державного службовця у зв'язку з обійманням ним конкретної посади у певному органі, та службові обов'язки, які покладаються на нього у зв'язку із набуттям статусу державного службовця. Безпосередні посадові обов'язки кожного державного службовця визначаються у посадовій інструкції.
З аналізу наведених норм слідує, що дисциплінарний проступок - це протиправна винна поведінка (дія або бездіяльність) державного службовця, яка підпадає під ознаки одного з правопорушень, передбачених частиною другою статті 65 Закону. Об'єктом дисциплінарного проступку є службовий обов'язок. Об'єктивна сторона дисциплінарного проступку державного службовця як обов'язкова ознака його складу, є зовнішнім вираженням протиправної поведінки державного службовця. Протиправне діяння дисциплінарного проступку може бути здійснено у формі дії або бездіяльності. Наслідком таких дій є завдання шкоди службовій дисципліні та авторитету державного органу, в якому працює державний службовець. Керівники державної служби є суб'єктами дисциплінарної відповідальності, а з огляду на важливість виконуваних ними організаційно-управлінських завдань та функцій, рівень їхньої відповідальності є вищим порівняно з підлеглими їм державними службовцями.
Складовими дисциплінарного проступку (невиконання чи неналежне виконання працівником своїх обов'язків) є дії або бездіяльність працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника службових обов'язків; вина; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) та порушенням або ж неналежним виконанням покладених на працівника обов'язків.
Частиною першою статті 68 Закону №889-VIII передбачено, що дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб'єктом призначення - стосовно інших державних службовців.
Згідно з частинами першою, десятою статті 69 Закону №889-VIII, для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців конкретизовано Порядком №1039. Така процедура передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи (пункт 2 розділу І Порядку №1039).
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1039, дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб'єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів.
Водночас, стаття 73 Закону №889-VIII, якій за змістом відповідає пункт 24 Порядку №1039, передбачає, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Частина друга статті 73 Закону №889-VIII, пункт 25 Порядку №1039 визначають зміст дисциплінарної справи.
Відповідно до пункту 31 Порядку №1039, Комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді. Державний службовець має право бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії, надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.
Згідно з пунктом 33 Порядку №1039, Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Отже, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність складу дисциплінарного проступку, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.
За приписами пункту 35 Порядку №1039, Комісія, дисциплінарна комісія вносить суб'єкту призначення пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання. Одночасно із внесенням суб'єкту призначення пропозиції (подання) державному службовцю повідомляється про дату внесення суб'єкту призначення такої пропозиції (подання) та необхідність надання ним письмового пояснення суб'єкту призначення відповідно до статті 75 Закону.
За правилами, встановленими статтею 75 Закону, перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.
Відповідно до частини першої статті 6 Закону №889-VIII, дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Згідно з положеннями частин другої - четвертої статті 67 Закону №889-VIII, обставинами, що пом'якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність державного службовця.
Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп'яніння або у стані, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державного службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього; 4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп; 5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з частиною першою статті 69 Закону №889-VIII, для здійснення дисциплінарного визначення провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого характеру дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (дисциплінарна комісія).
Пунктом 33 Порядку №1039 визначено, що Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення (частина п'ята статті 74 Закону №889-VIII).
За вимогами частини одинадцятої статті 69 Закону №889-VIII, пункту 36 Порядку №1039, суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
За змістом частини другої статті 77 Закону №889-VIII, у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Аналіз наведених положень Закону №889-VIII та Порядку №1039 свідчить про те, що підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення особою дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених Законом №889-VIII та іншими нормативно-правовими актами.
Ці обставини, як і характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він учинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків з'ясовуються під час службового розслідування та/або прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Рішення суб'єкта призначення про накладення дисциплінарного стягнення має ґрунтуватись на матеріалах дисциплінарної справи.
При цьому, об'єктивною стороною дисциплінарного проступку є вчинення державним службовцем дій чи бездіяльності, або прийняття рішення, що містять ознаки протиправності, тобто, суперечать вимогам законодавства. Водночас, з суб'єктивної сторони дисциплінарний проступок характеризується наявністю вини державного службовця, під чим розуміється ставлення останнього до своїх протиправних дій чи бездіяльності, або рішення і їх шкідливих наслідків.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2020 року у справі №822/46/18.
Складовими дисциплінарного проступку є: дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
В аспекті спірних правовідносин необхідно зазначити, що вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з'ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях.
Пунктом 5 частини другої статті 63 Закону №889-VIII передбачено, що дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Відповідно до частин першої-третьої статті 77 Закону №889-VІІІ, рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб'єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).
Згідно з частиною п'ятою статті 77 Закону №889-VІІІ, пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Частиною першою статті 78 Закону №889-VІІІ передбачено, що рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржено державними службовцями до суду.
Так, Верховний Суд у постанові від 03 жовтня 2024 року у справі №260/5092/23 зазначив: «… 42. Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому:
- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;
- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного проступку;
- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;
- чи відповідає застосований вид стягнення вимогам закону…».
Окрім цього, Верховний Суд у своїх постановах у справах про дисциплінарну відповідальність неодноразово вказував на необхідність визначення й розуміння складу дисциплінарного проступку державного службовця та наголошував на тому, що діяння державного службовця можна вважати дисциплінарним проступком тільки тоді, коли наявні всі обов'язкові ознаки складу такого проступку, який утворюють: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. В іншому ж випадку можливе необґрунтоване та несправедливе притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності (такий висновок Верховного Суду зазначено у постанові від 20 березня 2025 року у справі №520/5107/22).
Об'єктом дисциплінарного проступку державного службовця, є відносини, які забезпечують нормальне функціонування державного апарату, а також відносини, що становлять зміст службової діяльності державного службовця (службовий обов'язок).
Об'єктивною стороною дисциплінарного проступку державного службовця, як обов'язковою ознакою його складу, є зовнішнє вираження протиправної поведінки державного службовця. Об'єктивні риси дисциплінарного проступку виявляються у здійсненні діяння, що завдає або може завдати шкоди певним суспільним відносинам. Протиправне діяння дисциплінарного проступку може бути здійснено у формі дії або бездіяльності, яке несе негативні наслідки, що визначають як завдану шкоду об'єкту такого проступку.
Суб'єктом дисциплінарного проступку є державний службовець.
Суб'єктивну сторону дисциплінарного проступку характеризує вина, під якою розуміється психічне ставлення особи до вчинюваного протиправного діяння і шкідливих наслідків, виражене у формі умислу або необережності. Дисциплінарний проступок визнається вчиненим з умислом, якщо особа, що його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своїх дій чи бездіяльності, передбачала їх шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання. Дисциплінарний проступок визнається вчиненим з необережності, якщо особа, що його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своїх дій чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх запобігання або ж не передбачала можливості їх настання, хоча повинна була і могла їх передбачати.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає, що з матеріалів дисциплінарного провадження ОСОБА_2 , наданих відповідачем на 859 аркушах (т.1 а.с.33-251, т.2 а.с.1-250, т.3 а.с.1-252, т.4 а.с.1-142) вбачається, що дисциплінарною комісією ДМС України достовірно встановлено неналежне виконання начальником УДМС в Івано-Франківській області ОСОБА_2 своїх повноважень щодо спрямування, координації та контролю за діяльністю уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції (працівника, що виконує обов'язки особи з питань запобігання та виявлення корупції) УДМС в Івано-Франківській області, що призвело до порушення вимог підпункту 3.2 пункту 3 наказу ДМС України від 30 березня 2023 року №69 «Про затвердження Антикорупційної програми ДМС на 2023 - 2025 роки», а саме: не забезпечено подання УДМС в Івано-Франківській області звітної інформації за ІІІ та ІV квартали 2023 року та І та ІІ квартали 2024 року. Це вказує на те, що уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції (працівником, що виконує обов'язки особи з питань запобігання та виявлення корупції) УДМС в Івано-Франківській області у ІІІ та ІV кварталах 2023 року та І та ІІ кварталах 2024 року вимоги та антикорупційні заходи, передбачені наказом ДМС України від 30 березня 2023 року №69 «Про затвердження Антикорупційної програми Державної міграційної служби України на 2023-2025 роки», не виконувалися, що стало можливим із причини невиконання (неналежного виконання) начальником УДМС в Івано-Франківській області покладених на нього посадових обов'язків.
Тобто, позивач ОСОБА_2 , будучи ознайомленим в установленому порядку з вимогами законодавства про запобігання корупції щодо здійснення заходів із запобігання корупції і контролю за їх реалізацією в УДМС в Івано-Франківській області, як наслідок, мав розуміти очевидність та правові наслідки невиконання або неналежного виконання своїх повноважень, визначених посадовою інструкцією та положенням про Управління.
Відповідачем в наказі від 16 вересня 2024 року №15-дв «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 у виді догани» зазначені: найменування державного органу, дата його видання - 16 вересня 2024 року, відомості про державного службовця та стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Згідно частини одинадцятої статті 70 Закону №889-VІІІ, оспорюваний наказ видано на підставі подання дисциплінарної комісії, в якому міститься детальне обґрунтування порушень та зазначено усі необхідні відомості для притягнення державного службовця до відповідальності.
Проаналізувавши норми права та дослідивши матеріали справи, в тому числі дисциплінарну справу стосовно позивача від 19 серпня 2024 року на 859 аркушах, сформовану у виконання наказу Державної міграційної служби України від 31 липня 2024 року №21/д, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає, що підстави для задоволення позову ОСОБА_2 відсутні, оскільки процедура дисциплінарного провадження була чітко дотримана відповідачем, яким у достатньому об'ємі конкретизовано порушення нормативно-правових актів та посадових обов'язків начальника УДМС України в Івано-Франківській області, що призвело настання шкідливих наслідків. Порушень ДМС України процесуальної форми при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності і накладенні на нього дисциплінарного стягнення не встановлено.
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що наказ Голови ДМС України від 16 вересня 2024 року №15-д/в «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_2 у виді догани» прийнято в межах повноважень, у порядку та спосіб, що встановлені Конституцією та законами України, відносно начальника УДМС України в Івано-Франківській області ОСОБА_2 в діях якого є склад дисциплінарного проступку та наявні підстави для застосування дисциплінарного стягнення у виді догани, яка є співмірною з інкримінованими йому діяннями.
Зазначене є підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року, який дійшов помилкового висновку, що відповідачем ДМС України не наведено, які саме порушення здійснено позивачем ОСОБА_2 .
За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (пункт 2 частини першої статті 315 КАС України).
Згідно частини першої статті 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що не доведеними є обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що є підставою для задоволення апеляційної скарги ДМС України та скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року і ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 .
Керуючись статтями 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної міграційної служби України - задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року у справі №320/46362/24 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування наказу - скасувати, ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених статтями 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.В. Штульман
Судді: Є.В. Чаку
Ю.К. Черпак
Повний текст постанови підписано 27 лютого 2026 року.