Справа № 320/18787/24
02 березня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Мєзєнцева Є. І., суддів Бужак Н. П., Файдюка В. В., перевіривши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТУРІКС" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТУРІКС" про стягнення податкового боргу,-
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТУРІКС" про стягнення податкового боргу - задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків - 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Підставою для залишення апеляційної скарги без руху послугувало те, що апелянтом було пропущено строк подання апеляційної скарги.
Вказана ухвала суду була скерована до електронного кабінету апелянта в системі Електронний Суд та доставлена 03 лютого 2026 року, що підтверджується матеріалами справи.
17 лютого 2026 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання апелянта про поновлення строку, яке обґрунтоване тим, що строк на апеляційне оскарження було пропущено з об'єктивних та незалежних від товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТУРІКС" причин, а саме у зв'язку з перебуванням директора товариства за межами України, закінченням строку дії її кваліфікованого електронного підпису та відсутністю технічної можливості своєчасно отримати доступ до системи «Електронний суд».
Розглянувши вищевказані доводи щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає їх необґрунтованими з наступних підстав.
Так, поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
У свою чергу, статтею 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (п. 6-7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеною правовою нормою КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Для цього апелянт як особа, що бере участь у розгляді справи в якості відповідача, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством щоб бути обізнаним з результатом розгляду справи.
Верховний Суд, зокрема, у постанові від 08.02.2023 у справі № 717/314/22, зазначив, що, оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, виключно подання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення не може бути підставою для його поновлення без зазначення обставин, які, на переконання заявника, є поважними для прийняття такого процесуального рішення, що, у свою чергу, мають бути підтверджені належними і допустимими доказами.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки наведені апелянтом обставини не свідчать про наявність об'єктивних та непереборних перешкод, які унеможливлювали подання апеляційної скарги у встановлений законом строк.
Апеляційна скарга була сформована в підсистемі «Електронний суд» 24 листопада 2025 року, однак зареєстрована судом апеляційної інстанції лише 27 січня 2026 року. При цьому апелянтом на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не надано картку руху документа, яка б підтверджувала дату та факт її направлення до суду засобами електронного зв'язку саме 24.11.2025.
Водночас судом встановлено, що згідно з картою руху документа у підсистемі «Електронний суд», апеляційна скарга була доставлена до Шостого апеляційного адміністративного суду 27.01.2026 об 11:29.
Крім того, перебування керівника товариства за межами України та закінчення строку дії її кваліфікованого електронного підпису є наслідком організації внутрішньої діяльності юридичної особи.
Приведення апеляційної скарги у відповідність з вимогами КАС України є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовим рішенням, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення або отримання його копії.
У свою чергу, праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії".
У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" ЄСПЛ роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції.
Враховуючи зазначене вище, апеляційний адміністративний суд, з урахуванням правової позиції Європейського суду з прав людини та Верховного Суду приходить до висновку, що оскільки зазначені скаржником доводи для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, підстави наведені апелянтом для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не можуть бути визнані поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України до суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи, що станом на 02 березня 2026 року, апелянтом на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року, вказані недоліки апеляційної скарги не було усунуто, суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 169,295, 298, 299, 325, 329 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТУРІКС" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТУРІКС" про стягнення податкового боргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач Є. І. Мєзєнцев
Судді Н. П. Бужак
В. В. Файдюк