П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/31157/25
Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А. Дата і місце ухвалення: 20.01.2026р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» відомостей про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , з військового обліку з 10.10.2012р.;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» відомості про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , з військового обліку з 10.10.2012р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 10.10.2012р. його було виключено з військового обліку у зв'язку з досягненням граничного віку перебування в запасі, відомості про що внесені в паспорт громадянина України та зроблено відповідну відмітку у військовому квитку серії НОМЕР_2 , виданому 14.01.1993р. Однак, під час перевірки на мобільному блокпості у місті Одесі з'ясувалося, що зазначена інформація відсутня в Єдиному державному реєстрі військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», що створює необґрунтовані правові наслідки та порушує права позивача. Відповідно до даних «Резерв +» позивач рахується на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . У зв'язку з цим, 14.08.2025р. ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із письмовою заявою про внесення відповідних відомостей до Реєстру, однак на момент подання позову таких дій відповідачем не вчинено, що є протиправною бездіяльністю останнього.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.08.2025р. про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.08.2025р. про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення від 20.01.2026р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про задоволення його позову у повному обсязі.
В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції здійснив вихід за межі позовних вимог позивача, чим порушив принцип диспозитивності. Вихід за межі позовних вимог можливий лише тоді, коли це необхідно для повного та ефективного захисту. Суд відмовив у зобов'язанні ІНФОРМАЦІЯ_5 внести до Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» відомості про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , з військового обліку з 10.10.2012р., аргументуючи це тим, що відповідач спершу має розглянути заяву позивача. При цьому, судом не враховано, що якщо факт виключення особи з військового обліку підтверджений документально, відповідно дані Реєстру «Оберіг» є недостовірними, тому така особа має право на усунення порушення її прав шляхом приведення даних Реєстру у відповідність до військово-облікових документів, а не шляхом вчинення відповідачем проміжної дії - розгляду заяви про усунення таких невідповідностей.
Апелянт стверджує, що обраний судом першої інстанції спосіб захисту його прав не є ефективним та не призводить до реального їх поновлення. Відображення ОСОБА_1 як такого, що перебуває на обліку, є юридично неспроможним, оскільки: відсутній правовий акт компетентного органу про поновлення позивача на обліку; відсутні правові підстави для зміни вже встановленого статусу «виключений з обліку»; відсутнє волевиявлення позивача на такі дії. Зміна законодавства або цифровізація облікових процедур не можуть створювати новий правовий статус особи та «перевертати» наслідки виключення з обліку, що мало місце у 2012 році. Отже, правильним та єдиним ефективним способом захисту прав ОСОБА_1 у спірних правовідносинах є визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» відомостей про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , з військового обліку з 10.10.2012р., та зобов'язання відповідача внести до Реєстру відомості про виключення позивача з військового обліку з 10.10.2012р.
Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що ІНФОРМАЦІЯ_6 не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та не надав жодного доказу на спростування доводів позивача та підтвердження правомірності власної поведінки.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно облікових даних, зазначених у військовому квитку серії НОМЕР_2 від 14.01.1993р., ОСОБА_1 у період з грудня 1990 року по грудень 1992 року проходив строкову військову службу.
В розділі VІІІ військового квитка зазначено, що 10.10.2012р. позивач знятий з обліку ІНФОРМАЦІЯ_7 .
В розділі ІХ військового квитка позивача зазначено, що 10.10.2012р. ОСОБА_1 виключений з військового обліку у зв'язку з досягненням граничного віку у запас Центральним ОРВК м. Запоріжжя.
Згідно військово-облікового документу «Резерв+» від 09.08.2025р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , є військовозобов'язаним, перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , звання рекрут, номер в реєстрі «Оберіг» 260520250640324900041.
15 серпня 2025 року ОСОБА_1 надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_5 засобами поштового зв'язку заяву від 14.08.2025р. про внесення змін до даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», шляхом приведення їх у відповідність до інформації, що міститься у військовому квитку та паспорті, а саме: виключити з військового обліку.
Відповідну заяву отримано ІНФОРМАЦІЯ_6 18.08.2025р., однак відповіді на неї позивачу не надано. При цьому, до Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» не внесені відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку з 10.10.2012р.
Вважаючи протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку останній звернувся з даним позовом до суду, в якому також просив зобов'язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» відомості про виключення позивача з військового обліку з 10.10.2012р.
Задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача від 14.08.2025р. про внесення актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та не прийняв будь-якого рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, то суд в контексті спірних правовідносин може лише зобов'язати відповідача розглянути по суті заяву позивача, за результатом чого прийняти відповідне рішення.
ОСОБА_1 , не погоджуючись з обраним судом першої інстанції способом захисту його прав у спірних правовідносинах, оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.
На підставі ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає правильність висновків суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги позивача.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частиною третьою статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За приписами частини 7 статті 1 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Пунктом 2 вказаного Указу військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Станом на час розгляду справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015р. №389-VIII (далі - Закон №389-VIII).
Згідно із статтею 1 Закону №389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, згідно пункту 4 якого встановлено призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022р. №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно п.9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Пунктом 11 Положення №154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Отже, обов'язки щодо обліку військовозобов'язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ч.1 ст.34 Закону №2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Закон України від 16.03.2017р. №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII) встановлює правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць.
Відповідно до ст.1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно ст.3 Закону №1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є, зокрема, обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Статтею 9 Закону №1951-VIII передбачено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Відповідно до ст.13 Закону №1951-VIII відомості про громадян України, які не є призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, знищуються суб'єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого держателем Реєстру. До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Згідно ст.14 Закону №1951-VIII ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення. Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022р. №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), відповідно до пункту 2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 20 Порядку № 1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Згідно п.79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов'язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (такими, що пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п.п. 3, 4 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов'язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів). Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, перевіряється через: електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).
У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Таким чином, з аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів має відображатись повна та дійсна інформація щодо призовників, військовозобов'язаних і резервістів, для забезпечення ведення військового обліку громадян України. Органи адміністрування Реєстру, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зобов'язані вносити до Реєстру інформацію щодо призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в тому числі і інформацію про проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи), а також проводити актуалізацію цієї інформації у разі її зміни.
ІНФОРМАЦІЯ_6 , як суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо внесення відповідних змін у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в тому числі відомостей, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку, після отримання заяви позивача, за наслідком її розгляду, повинен прийняти рішення про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або ж надати мотивовану відмову у внесенні змін до відповідного Реєстру.
При цьому, колегія суддів враховує, що статтею 9 Закону №1951-VIII та до п.п. 3, 4 Порядку №559 чітко визначено, що виправленню недостовірних відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів передує звернення особи з відповідною заявою до органу ведення Реєстру.
Відповідач, до компетенції якого належить вирішення питання щодо внесення відповідних змін до Реєстру, зокрема, внесення відомостей, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який був виключений з військового обліку, після отримання відповідної заяви особи повинен прийняти рішення про внесення/невнесення змін до Реєстру.
Відповідного рішення за заявою позивача від 14.08.2025р. ІНФОРМАЦІЯ_6 не прийнято, поставлене позивачем питання відповідачем не вирішувалося. Фактично заява позивача від 14.08.2025р. про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів була проігнорована відповідачем, що є протиправною бездіяльністю останнього.
При вирішенні питання щодо належного способу захисту прав позивача у спірних правовідносинах колегія суддів враховує, що фактичний об'єктивний розгляд заяви ОСОБА_1 та наданих ним документів, оцінка їх достатності та належності для внесення змін до Реєстру, відповідачем не проводилася.
Без прийняття за заявою ОСОБА_1 від 14.08.2025р. відповідного рішення ІНФОРМАЦІЯ_6 , суд не може вирішувати питання про наявність/відсутність підстав для внесення до Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг» відомостей про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , з військового обліку з 10.10.2012р.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною 4 статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Судом встановлено, що відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо розгляду заяви позивача та прийняття відповідного рішення щодо перевірки відомостей та внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Чинним законодавством не визначено чіткі умови для прийняття відповідного рішення відповідачем за наслідками розгляду відповідної заяви позивача, а тому суд не може підміняти орган, уповноважений на здійснення відповідних дій щодо перевірки наведених у заяві відомостей та внесення відповідних змін до електронного реєстру або відмовити у внесенні таких змін.
За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з правомірністю обраного судом першої інстанції способу захисту порушених прав ОСОБА_1 шляхом визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 14.08.2025р. про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 з військового обліку, та зобов'язання відповідача розглянути відповідну заяву позивача.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення скарги позивача колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 02 березня 2026 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук