П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/26544/25
Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О Дата і місце ухвалення: 21.11.2025р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військово - лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними рішень, -
В серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військово - лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив суд:
- скасувати постанову військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РОКПП НОМЕР_1 , на підставі ст. 31 6, 41 6 графік II Розкладу хвороб Таблиці додаткових вимог до Наказу МОУ № 402 від 14.08.2008р. «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», придатним до військової служби;
- скасувати довідку №5/595 військово - лікарської комісії, видану 28.03.2025р. ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо визнання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РОКПП НОМЕР_1 , придатним до військової служби, на підставі статті 41 «в», 31 «в» графи II Розкладу хвороб, графи Таблиці додаткових вимог до Наказу МОУ №402 від 14.08.2008р. «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що постановою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ. У зв'язку з відсутністю у Роздільнянській лікарні відповідних спеціалістів, про що свідчить запис окуліста від 27.02.2025р. в медичній картці, позивач з 28.03.2025р. почав проходження медичного обстеження в Державній установі «Інститут очних хвороб і тканиної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України», яке проходив до 11.07.2025р. До початку проходження медичного обстеження у вказаній Державній установі ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в період часу з 19.03.2025р. по 26.03.2025р. Однак, 18.06.2025р. ОСОБА_1 був затриманий працівниками поліції та доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де він дізнався, що у березні 2025 року ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 , розглянувши висновок ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнала його необґрунтованим. У подальшому, відповідно довідки №5/595 від 28.03.2025р. ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 на підставі ст.41 «в», 31 «в» Розкладу хвороб визнано придатним до військової служби. Позивач вказував, що ані з висновком ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 , ані з висновком ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 ознайомлено не було, про його існування останній дізнався 19.06.2025р. Як при проведенні медичного огляду, так і при перевірці обґрунтованості висновків ВЛК відповідачем допущено численні порушення, зокрема, не враховано проходження ОСОБА_1 обстеження у Державній установі «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України», результат якого виражений медичним висновком від 11.07.2025р., де зазначено, що пацієнт ОСОБА_1 має гостроту зору правого ока 0,01 та лівого ока 0,5. Крім того, позивача фактично було позбавлено можливості надати додаткове обстеження. Зважаючи на наведені обставини позивач вважає, що дії ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 є протиправними, що призводять до порушення прав ОСОБА_1 , а тому є всі законні підстави для скасування постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 (дата винесення постанови невідома) та довідки №5/595 від 28.03.2025р. ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, не правильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 21.11.2025р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про задоволення його позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що при вирішенні спору суд першої інстанції необґрунтовано виходив з того, що у разі наявності сумніву щодо правильності рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , викладеного у формі довідки №5/595 від 28.03.2025р., яким ОСОБА_1 визнано придатним до служби, останній мав право звернутися до ВЛК регіону щодо перегляду рішення ВЛК, яка наділена таким правом, а у разі незгоди з рішенням ВЛК регіону - до Центральної ВЛК, яка приймає остаточне рішення про придатність чи непридатність військовослужбовця до військової служби. Апелянт стверджує, що такі висновки суду не відповідають п.3.3 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. №402, та п.73 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024р. №560, якими передбачено альтернативу поведінки особи у випадку незгоди з рішенням ВЛК шляхом вибору органу оскарження: або в штатних ВЛК або ж у судовому порядку. А відтак, оскарження ОСОБА_1 постанови ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 до суду свідчить про реалізацію ним встановленого законодавством права оскарження її саме до суду.
Також, апелянт посилається на помилковість висновку суду про відсутність в матеріалах справи доказів щодо направлення ОСОБА_1 на додаткове обстеження в рамках проходження ним військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 . Апелянт стверджує, що відповідні відомості наявні в медичній документації, яка знаходиться у ІНФОРМАЦІЯ_4 , у витребуванні якої суд ухвалою від 20.11.2025р. відмовив ОСОБА_1 .
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно картки №2297 обстеження та медичного огляду кандидата на проходження медичної комісії ОСОБА_1 постановою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі ст.31 6, 41 б графік ІІ Розкладу хвороб Таблиці додаткових вимог до Наказу МОУ №402 від 14.08.2008р. «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ.
Як вказує позивач, з 28.03.2025р. він почав проходження додаткового медичного обстеження в Державній установі «Інститут очних хвороб і тканиної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України», яке проходив до 11.07.2025р.
Також, позивач зазначає, що ОСОБА_1 , до початку проходження медичного обстеження в Державній установі «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України», перебував у вказаній установі на стаціонарному лікуванні в період часу з 19.03.2025р. по 26.03.2025р., про що свідчить виписка із медичної карти стаціонарного хворого № IX 250319/2013.
В подальшому, відповідно до рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо необґрунтованості висновків військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно довідки №5/595 військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , за результатами проведення медичного огляду ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 від 28.03.2025р. визнаний придатним до військової служби на підставі ст. 41 «в», 31 «в» графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ.
Вважаючи протиправними постанову військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 та довідку №5/595 військово - лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28.03.2025р. про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби на підставі статті 41 «в», 31 «в» графи II Розкладу хвороб, графи Таблиці додаткових вимог до Наказу МОУ №402 від 14.08.2008р. «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», позивач оскаржив їх в судовому порядку.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , виходив з того, що рішенням військово-лікарської комісії, викладеним в довідці №5/595 від 28.03.2025р., позивача визнано придатним до служби. Суд зазначив, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку даної комісії щодо придатності до військової служби, позивач мав право звернутись до ВЛК регіону щодо перегляду рішення ВЛК, а у разі незгоди з рішенням ВЛК регіону таке рішення може бути оскаржено до ЦВЛК. Позивач своїм правом на звернення до ВЛК регіону щодо перегляду рішення ВЛК центру комплектування та соціальної підтримки не скористався. Суд звернув увагу, що надання оцінки стану здоров'я позивача та його діагнозам, що визначають ступінь придатності до військової служби, не входить до повноважень суду при вирішенні адміністративної справи. При цьому, відсутні підстави вважати, що спірне рішення ВЛК є протиправним за процедурою його прийняття.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який у подальшому був продовжений Указами Президента України з затвердженням відповідними Законами України.
Згідно ст.1 Закону України «Про оборону України», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень; особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.
Згідно ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до ч.13 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).
Згідно п.1.2 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців, які проходять базову військову службу); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Відповідно до п.2.1 розділу І Положення №402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.
Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.
Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.
Згідно п.2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.
До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров'я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров'я (установах).
Відповідно до п. 2.4.4, 2.4.5 розділу І Положення №402, на ВЛК регіону покладаються, зокрема, організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності.
ВЛК регіону, серед іншого, має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК та давати їм роз'яснення з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров'я (установах), військових частинах; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК.
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку. (п.2.4.10 розділу І Положення №402)
Згідно пп. 2.5.1, 2.5.3, 2.5.4 розділу І Положення №402, до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
До складу ВЛК (ЛЛК) ТЦК та СП входять медичні працівники закладу охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, визначеного рішенням виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (голови обласної, Київської міської військових адміністрацій, а також районних військових адміністрацій та військових адміністрацій населених пунктів).
Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.
Відповідно до п.1.1 розділу ІІ Положення №402, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Згідно п.1.2 розділу ІІ Положення №402, постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров'я (далі - ТДВ) (додаток 3). Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).
Відповідно до п. 3.1 розділу ІІ Положення №402, медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, які мають договір із НСЗУ на пакет медичних послуг, включений до програми державних гарантій медичного обслуговування населення на відповідний рік щодо медичного огляду осіб, який організовується ТЦК та СП, лікарями, які входять до складу ВЛК при ТЦК та СП. При цьому особам віком до 45 років видається направлення з метою визначення їх придатності до служби у Десантно-штурмових військах, підрозділах спеціального призначення, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті.
Контроль за направленням та проходженням військовозобов'язаними медичного огляду ВЛК покладається на керівника відповідного ТЦК та СП.
ВЛК при ТЦК та СП заводить на кожного військовозобов'язаного картку обстеження та медичного огляду (додаток 13) у паперовій формі за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності. Картка обстеження та медичного огляду скріплюється печаткою закладу охорони здоров'я (установи), в якому ця ВЛК проводить медичні огляди.
Згідно п.3.8 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов'язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу. Документально оформлені результати проходження військовозобов'язаним медичного огляду ВЛК доставляються до районного (міського) ТЦК та СП не пізніше наступного дня після прийняття постанови про придатність військовозобов'язаного до військової служби. Постанова ВЛК щодо придатності військовозобов'язаного до проходження військової служби вноситься до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не пізніше наступного дня з дня надходження відповідної постанови до районного (міського) ТЦК та СП.
Відповідно до п.20.1, п.20.2 розділу ІІ Положення №402, постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК незалежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов'язані дотримуватися вимог Положення.
Постанови ВЛК, згідно з цим Положенням розглядаються, затверджуються, не затверджуються, контролюються, переглядаються, а за необхідності скасовуються або відміняються відповідною штатною ВЛК. Постанови штатних ВЛК про ступінь придатності до військової служби можуть прийматися як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.
Аналіз зазначених норм у їх сукупності дає підстави для висновку, що під час дії воєнного стану військовозобов'язані підлягають медичному огляду з метою визначення придатності до проходження військової служби. За результатами медичного огляду ВЛК відповідного рівня приймає рішення про придатність чи не придатність військовослужбовця до військової служби, яке оформляється відповідною довідкою. Відповідне рішення ВЛК може бути переглянуто, а за необхідності скасовано або відмінено відповідною штатною ВЛК, як за результатом проведеного медичного огляду в цих ВЛК, так і на підставі проведеного медичного огляду у позаштатних ВЛК та наданих на розгляд медичних документів.
Згідно обставин даної справи, постановою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі ст.31 6, 41 б графік ІІ Розкладу хвороб Таблиці додаткових вимог до Наказу МОУ №402 від 14.08.2008р. «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», ОСОБА_1 визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ.
Відповідно до рішення військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо необґрунтованості висновків військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно довідки №5/595 військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 , за результатами проведення медичного огляду ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 від 28.03.2025р. визнаний придатним до військової служби на підставі ст. 41 «в», 31 «в» графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ.
ОСОБА_1 не погоджується з висновками відповідачів про його придатність до військової служби на підставі ст. 41 «в», 31 «в» графи II Розкладу хвороб, графи ТДВ. Стверджує, що як при проведенні медичного огляду, так і при перевірці обґрунтованості висновків ВЛК відповідачами не враховано проходження ОСОБА_1 обстеження у Державній установі «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова Національної академії медичних наук України», результат якого виражений медичним висновком від 11.07.2025р., де зазначено, що пацієнт ОСОБА_1 має гостроту зору правого ока 0,01 та лівого ока 0,5.
Надаючи правову оцінку таким доводам апелянта колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у разі не погодження з висновками ВЛК, сформованими за наслідками медичного огляду ОСОБА_1 на придатність його до військової служби, останній міг оскаржити такі висновки до ВЛК регіону, а у разі незгоди з висновками останньої - до Центральної ВЛК, яка і приймає остаточне рішення про придатність чи непридатність військовослужбовця до військової служби.
Таким правом ОСОБА_1 не скористався та звернувся з даним позовом до суду. При цьому, позивач стверджує, що п.3.3 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008р. №402, та п.73 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024р. №560, передбачено альтернативу поведінки особи у випадку незгоди з рішенням ВЛК шляхом вибору органу оскарження: або в штатних ВЛК або ж у судовому порядку.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 13.06.2018р. по справі №806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі. Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки, як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Верховний Суд у постанові від 12.06.2020р. у справі №810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на відповідне Положення. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.
В постанові від 10.02.2022р. по справі №160/7153/20 Верховний Суд наголосив, що перевірка правильності прийнятого військово-лікарською комісією рішення виключно за медичними показниками не входить до компетенції адміністративного суду. Так, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 26.02.2025р. по справі №240/13173/22, від 26.02.2025р. по справі №600/3273/22-а, де зазначено, що надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби виходить за межі судового розгляду.
Верховний Суд зазначив, що дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Тобто, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26.02.2025р. по справі №240/13173/22, від 26.02.2025р. по справі №600/3273/22-а.
При цьому, суд зауважує, що остаточне рішення про придатність чи непридатність військовослужбовця до військової служби може бути прийнято Центральною ВЛК, яка відповідно до Положення №402 має право розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії) Збройних Сил України.
Таким чином, позивач дійсно не позбавлений можливості оскаржити рішення ВЛК щодо визнання його придатним до військової служби безпосередньо до суду. Однак, при вирішенні відповідного спору суд не уповноважений на перегляд висновків ВЛК, які стосуються стану здоров'я особи, а лише перевіряє дотримання порядку прийняття такого рішення.
В контексті спірних правовідносин, станом на момент ухвалення рішення позивачем не доведено, а судом не встановлено наявність порушень вимог законодавства, які б стосувалися процедури проведення медичного огляду та оформлення його результатів.
Колегія суддів звертає увагу ОСОБА_1 , що він не позбавлений права оскаржити рішення ВЛК про його придатність до військової служби до ВЛК регіону або Центральної ВЛК з наданням в тому числі, документів щодо проведення його додаткового обстеження, які будуть враховані при розгляді відповідної заяви.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, а тому підстав для задоволення скарги позивача та скасування рішення від 21.11.2025р. колегія суддів не вбачає.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії справ незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Повний текст судового рішення виготовлений 02 березня 2026 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук