П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 947/44761/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Тарновецького І.І., суддів Бойка А.В., Шевчук О.А., перевіривши матеріали апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 січня 2026 р. у справі №947/44761/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20 січня 2026 р. задоволено позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статей 286, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено статтею 286 КАС України.
Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Оскаржуване судове рішення постановлено судом першої інстанції 20.01.2026р., з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції відповідач звернувся 25.02.2026р., тобто з порушенням строку, передбаченого ч.4 ст.286 КАС України.
Одночасно в апеляційній скарзі апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування поданого клопотання апелянт зазначив, що у зв'язку із введенням воєнного стану та продовженням загальної мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 , як орган військового управління, діє в умовах суттєвого збільшення обсягу завдань і навантаження, пов'язаних із мобілізаційними заходами, розглядом звернень громадян, адвокатських запитів, запитів правоохоронних органів, оформленням відстрочок та наданням соціальної підтримки військовослужбовцям і їхнім сім'ям, що об'єктивно ускладнює своєчасне виконання завдань та може призводити до затримок у їх виконанні в межах установлених законом строків.
Розглянувши подане клопотання, колегія суддів зазначає, що у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами). Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення, такі підстави.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об'єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).
Сам по собі факт збройної агресії Російської Федерації на території України та введення воєнного стану не є беззаперечним свідченням про наявність підстав для поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що ведення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб'єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб'єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20.
Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск апелянтом строку не надано. Варто зазначити, що апелянтом не надано жодного доказу на підтвердження обставин, на які він посилається в якості поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
На підставі викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З приводу заявленого апелянтом клопотання про відстрочення сплати судового збору, судова колегія виходить з наступного:
Згідно ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Ураховуючи наведене, беручи до уваги суб'єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, суд зазначає, що апелянт не є суб'єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
З огляду на зазначене, підстави для задоволення заявленого апелянтом клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції відсутні.
Пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011р. №3674-VI, визначено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 березня 2020 року, у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
В свою чергу, статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2025р. на рівні 3028 грн.
Враховуючи, що предметом спору у даній справі є постанова у справі про адміністративне правопорушення, ставка судового збору за подання апеляційної скарги в даному випадку становить 908,40 грн. (605,60 х 150%).
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду має бути перераховано (сплачено) за наступними реквізитами:
банк Казначейство України (ЕАП), код банку 899998
код класифікації доходів бюджету 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)
відомча ознака 81 (Апеляційні адміністративні суди):
рахунок UA678999980313101206081015758,
отримувач - ГУК в Одеській області /Приморський р-н/22030101
код за ЄДРПОУ отримувача - 37607526
Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила ст.169 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, суд доходить висновку про необхідність залишення поданої апеляційної скарги без руху для надання апелянту строку для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням в ній документально підтверджених поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, суд-
Відмовити в задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 січня 2026 р. у справі №947/44761/25.
Відмовити у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Київського районного суду м. Одеси від 20 січня 2026 р. у справі №947/44761/25.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без руху.
Надати апелянту десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом надання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції із зазначенням в ній документально підтверджених поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а також документу, що підтверджує сплату судового збору у встановленому Законом України «Про судовий збір» розмірі.
Роз'яснити апелянту, що у разі не виконання вимог цієї ухвали в частині строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України, у разі не усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору - апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику відповідно до ст. 169 КАС України.
В порядку ч. 3 ст. 300 КАС України витребувати з суду першої інстанції адміністративну справу №947/44761/25.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: І.І. Тарновецький
Судді: А.В. Бойко
О.А. Шевчук