П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/32957/25
Перша інстанція суддя Бутенко А.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Крусяна А.В., Шевчук О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ), в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за 35 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки з 2022 по 2025 роки;
- зобов'язати НОМЕР_1 загін морської охорони Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за 35 невикористаних календарних днів щорічної основної відпустки з 2022 по 2025 роки з включенням до складу місячного грошового забезпечення для її нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за 14 невикористаних календарних днів додаткової відпустки за 2025 рік як учаснику бойових дій згідно п.12ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- зобов'язати НОМЕР_1 загін морської охорони Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової компенсації за 14 невикористаних календарних днів додаткової відпустки за 2025 рік як учаснику бойових дій згідно п.12 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з включенням до складу місячного грошового забезпечення для її нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про відмову у задоволенні позову, оскільки судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, які регулюють питання обчислення розміру грошової компенсації за невикористані дні щорічних та додаткових відпусток.
Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року - без змін, у зв'язку із необґрунтованістю доводів апелянта.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 з 13 липня 2022 року по 18 серпня 2025 року.
Наказом командира НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України від 18 серпня 2025 року №615-ОС ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв'язку із звільненням з військової служби за станом здоров'я на підставі наказу командира загону №606-ос від 14 серпня 2025 року.
Відповідно до вказаного наказу, наказано виплати грошову компенсацію за 35 невикористані календарних днів щорічної основної відпустки в період з 2022 по 2025 рік та виплатити грошову компенсацію за 14 невикористаних календарних дні додаткової відпустки із збереженням заробітної плати, як учаснику бойових дій, за 2025 рік.
Позивач звернулася до НОМЕР_1 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) із заявою в якій просив перерахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані щорічні та додаткові відпустки обчисливши їх суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Листом від 23 вересня 2025 року відповідач повідомив про відсутність підстав для нарахування та виплати компенсації за всі невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток з урахуванням у складі грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168.
Не погоджуючись з вказаними діями, позивач звернувся до суду з даним позовом.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідачем правомірно не включена додаткова винагорода передбачена Постановою №168, до розрахунку грошової компенсації за всі невикористані дні відпустки, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.40 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України «Про Збройні Сили України», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» та іншими законами.
Згідно з ч.1,2 ст.9 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частина 3 ст.9 Закону встановлює, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Відповідно до ч.1 ст.10-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, крім військовослужбовців, які проходять базову військову службу, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
За змістом абз.3 п.14 ст.10-1 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у рік звільнення військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічної основної та додаткової відпусток.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 серпня 2018 року №558 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі Інструкція №558), яка визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу, зокрема, в органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах).
Згідно з п.2 розділу І Інструкції №558 термін «грошове забезпечення» означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.
Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).
Згідно з п.п.6 п.8 розділу V Інструкції №558 у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу.
Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією РФ в Україні введений воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та триває наразі.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168, яка набрала чинності 28 лютого 2022 року та застосовується з 24 лютого 2022 року.
Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин позивач вважає, що він має право на включення додаткової винагороди, яка передбачена постановою КМУ від 28 лютого 2022 року №168, до складу грошового забезпечення з якого обчислюються компенсації за невикористані дні щорічної та додаткової відпустки.
Між тим, відповідно до п.1 Постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану, зокрема, військовослужбовцям Державної прикордонної служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
При цьому, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01 серпня 2023 року №726, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 вересня 2023 року за №1543/40599, затверджені Особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (надалі Особливості №726, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За приписами п.п.1 п.2 Особливостей № 726 на період воєнного стану виплачуються додаткова винагорода, в тому числі у розмірі 30000 грн військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання в період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Пунктом 14 Особливостей №726, встановлено, що винагороди, визначені пунктом 2 цих Особливостей, є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення.
За наведених обставин, колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах, додаткова винагорода, встановлена Постановою 168, у встановленому законом порядку, уповноваженою на те особою, віднесена до одноразового додаткового виду грошового забезпечення.
Отже, встановивши Постановою №168 можливість отримання додаткової винагороди, Кабінет Міністрів України надав, зокрема МВС України повноваження на встановлення особливостей виплати такої додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, яка Особливостями №726 віднесена до одноразового додаткового виду грошового забезпечення, яке у свою чергу не входить до місячного грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки, встановленого Інструкцією №558.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 12 лютого 2026 року по справі № 420/77/25 .
При цьому, колегія суддів вважає помилковими посилання апелянта на висновки Верховного Суду, викладені постановах від 23 вересня 2024 року у справі №240/32125/23, від 07 листопада 2024 року у справі №240/23909/23, від 06 грудня 2024 року у справі №240/12225/23, оскільки висновки в цих справах стосуються спірних відносин за іншого правового врегулювання, а саме проходження служби військовослужбовцями Збройних Сил України, а не Державної прикордонної служби України.
Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді А.В. Крусян О.А. Шевчук