П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
27 лютого 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/37566/24
Перша інстанція суддя Потоцька Н.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Яковлєва О.В.,
суддів Крусяна А.В., Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року, у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії , -
Позивач звернувся до суду з позовом, у якому заявлено вимоги до Головного управління ДПС в Одеській області, а саме:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 14.10.2024 №253/15-32-24-10-17 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;
- зобов'язання поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , у якості платника єдиного податку третьої групи з 01.10.2024 та включити до реєстру платників єдиного податку.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 01.02.2024 позивача зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як фізичну особу-підприємця. Позивач пояснює, що перебуває на спрощеній системі оподаткування третьої групи та основним видом його господарської діяльності є надання послуг з доступу до мережі Інтернет як провайдером. Так, відповідачем було проведено камеральну перевірки, за результатом якої складено акт від 24.09.2024 №15-32-24-10/2904021031, в якому встановлено, що позивачем порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування або невідповідність організаційно-правових форм господарювання (пп.5 пп.298.2.3. п.298.2 ст.298 ПК України). Надалі, на підставі акту перевірки, контролюючим органом прийнято рішення від 14.10.2024 №253/15-32-24-10-17 про анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП. На думку позивача, вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки, а тому акт проведення камеральної перевірки від 24.09.2024 №15-32-24-10/ НОМЕР_1 не може бути належним доказом у справі.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 позов задоволено, а саме:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 14.10.2024 №253/15-32-24-10-17 про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ;
- зобов'язано Головне управління ДПС в Одеській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у якості платника єдиного податку третьої групи з 01.10.2024 та включити його до реєстру платників єдиного податку.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги відповідача обґрунтовано тим, що спірне рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця є правомірним, оскільки камеральною перевіркою було встановлено порушення умов перебування позивача на спрощеній системі оподаткування, а саме здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання (абз.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України). Крім того, апелянт вважає, що ПК України не встановлено вимоги щодо виду перевірки, на підставі висновків якої контролюючим органом може бути прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_1 з 01.02.2024 зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером запису 2010350000000495005, основним видом діяльності за КВЕД є: 62.09 - інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем (основний); 46.18 - діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 47.19 - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.41 - роздрібна торгівля комп'ютерами, периферійним устаткованням і програмним забезпеченням у спеціалізованих магазинах; 62.02 - консультування з питань інформатизації; 63.11 - оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність; 63.99 - надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 77.39 - надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 80.20 - обслуговування систем безпеки; 82.99 - надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 95.11 - ремонт комп'ютерів і периферійного устатковання; 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 47.42 - роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткованням у спеціалізованих магазинах; 61.90 - інша діяльність у сфері електрозв'язку; 73.11 - рекламні агентства. (а.с.13-14)
Відповідно до витягу з реєстру платників єдиного податку від 17.10.2024 №2129 позивач з 01.02.2024 перебуває на спрощеній системі оподаткування третьої групи зі ставкою 5%, до доходу. (а.с.19)
Як вказує позивач, основним видом господарської діяльності, яку він здійснює в межах господарської діяльності, є надання послуг з доступу до мережі Інтернет як провайдером.
24.09.2024 головним державним інспектором Центрального відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС в Одеській області Сандул І.Г., на підставі пп.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298, п.299.11 ст.299 ПК України, проведено перевірку ФОП ОСОБА_1 щодо порушення умов перебування платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5%.
За результатами перевірки складено акт від 24.09.2024 №15-32-24-10/2904021031, в якому зазначено про встановлення порушення, за які передбачена відповідальність, відповідно до пп.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України, а саме: у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми. Вказані обставини встановлені на підставі опрацювання інформаційних систем ДПС України, ІС «Податковий блок», АІСУД. (а.с.17-18)
На підставі вказаного акту, 14.10.2024 ГУ ДПС в Одеській області прийнято рішення №253/15-32-24-10-17 про анулювання реєстрації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , який є платником єдиного податку 3 групи, за ставкою 5%, шляхом виключення з реєстру платників податку з 01.10.2024. (а.с.15-16)
Позивач, не погоджуюсь з вказаним рішенням та вважаючи його протиправним, звернувся до суду з даним позовом.
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції ухвалено рішення про задоволення позовних вимог, виходячи з того, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування. З огляду на те, що спірне рішення прийнято на підставі висновків камеральної, а не документальної перевірки, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення відповідачем процедури анулювання реєстрації платника єдиного податку, що є підставою для визнання протиправним та скасування спірного рішення. Стосовно виявлених порушень, покладених в основу оскаржуваного рішення, суд зазначив, що відповідачем не доведено, що здійснювана позивачем діяльність віднесена до заборонених видів діяльності, передбачених абз.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України. Крім того, оскільки анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування, з огляду на те, що нормами ПК України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку, суд першої інстанції вказав, що належним та ефективним захистом порушених прав позивача є зобов'язання відповідача поновити статус платника єдиного податку - ФОП ОСОБА_1 з внесенням відповідних відомостей до реєстру платників єдиного податку з дати анулювання реєстрації 01.10.2024.
Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.
Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України).
Главою І Розділу ХІV ПК України визначені загальні правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.
Згідно п.п.291.2, 291.3 ст.291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, третя група:
фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
електронні резиденти (е-резиденти), які зареєструвалися як фізичні особи - підприємці, здійснюють господарську діяльність з надання послуг, виробництва та/або продажу товарів виключно на користь нерезидентів України, за умови що протягом календарного року вони відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб - громадян або резидентів України;
не отримують доходи з джерелом походження з України, крім пасивних доходів;
обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. (п.291.4 ст.291 ПК України)
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено ст.299 ПК України, відповідно до п.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Абзацом 5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України визначено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Відповідно до пп.3 п.299.10 ст.299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Приписами п.299.11 ст.299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
За аналізом наведених вище положень можна дійти висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного, зокрема третьої групи, у разі встановлення під час проведення перевірки факту здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.
З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДПС в Одеській області, за результатами проведення камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку - фізичної особи-підприємця умов перебування на спрощеній системі оподаткування, оформленої актом від 24.09.2024 №15-32-24-10/2904021031, прийнято рішення від 14.10.2024 №253/15-32-24-10-17 про анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи ФОП ОСОБА_1 шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 01.10.2024.
Позиція позивача, щодо наявності правових підстав для визнання протиправності та скасування вказаного, з якою погодився також суд першої інстанції, ґрунтується на тому, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної, а не камеральної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході її здійснення порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
В свою чергу, відповідач, апелюючи проти таких доводів, зазначає, що ПК України не встановлено вимоги щодо виду перевірки, на підставі висновків якої контролюючим органом може бути прийнято рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп.
Надаючи оцінку доводам апелянта, судова колегія зазначає наступне.
Згідно п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України визначено, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.
Відповідно до п.76.1 ст.76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст.86 ПК Кодексу.
За аналізом наведених положень, суд першої інстанції слушно зауважив, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п.75.1 ст.75 ПК Україні, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення цього виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.
Тобто, фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
Судова колегія звертає увагу на те, що Верховний Суд при розгляді подібних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 18.03.2025 у справі №160/21398/24, від 10.11.2021 у справі №200/697/20-а, від 26.02.2019 у справі №805/1396/17-а, від 05.02.2019 у справі №805/206/17-а, від 24.01.2019 у справі №813/1346/18, від 05.06.2018 у справі №813/4266/17).
Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
В свою чергу, доказів проведення відповідачем документальної перевірки позивача матеріали справи не містять.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що інформація, яка зібрана контролюючим органом відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета перевірки, не може слугувати підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку.
Таким чином, контролюючий орган під час проведення камеральної перевірки, за результатами якої складено акт від 24.09.2024 №15-32-24-10/2904021031, з'ясував питання, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення такого виду податкової перевірки.
Крім того, слід зауважити, що незважаючи на те, що акт податкової перевірки не є самостійним предметом судового оскарження, він є одним із доказів в адміністративній справі про визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками проведеної перевірки. Текст акта перевірки повинен деталізовано відображати зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень та відповідати встановленим висновкам про вчинене платником податків порушення. Описова частина акта перевірки повинна бути сформульована таким чином, щоб платник податків міг зрозуміти в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення та, заперечуючи проти встановлених у висновках акта перевірки порушень, на підставі яких прийнято податкове повідомлення-рішення, мав змогу подати заперечення проти акта перевірки чи звернутися до суду з позовом про оскарження прийнятих за наслідками такої перевірки рішень контролюючого органу.
Про обов'язок деталізувати зміст виявлених порушень та необхідність відповідності такого опису вказаним висновкам про вчинене в акті перевірки акцентує увагу в численних рішеннях і Верховний Суд, зокрема в постанові від 26.06.2023 у справі №815/6819/14.
Так, в акті перевірки від 24.09.2024 №15-32-24-10/2904021031 зазначено про встановлення позивачем порушення щодо здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання (пп.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України).
Тобто, акт перевірки, на підставі якого прийнято спірне рішення, не відображає зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень, оскільки з описової частини не зрозуміло які саме види діяльності, на думку податкового органу, здійснює позивач, що унеможливлюють застосування до нього умов перебування на спрощеній системі оподаткування як платника єдиного податку третьої групи.
В свою чергу, неповнота висновків акта перевірки, виключає можливість стверджувати про здійснення позивачем господарської діяльності, яка не може здійснюватися платниками єдиного податку третьої групи та фактично унеможливлює здійснити аналіз правових норм в межах конкретних правовідносин.
Разом з тим, у відзиві на позов та апеляційній скарзі, відповідач посилається на абз.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України, відповідно до якого не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв'язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв'язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідачем не надано до суду доказів того, що позивач здійснює діяльність, визначену положеннями абз.8 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 ПК України, а отже, як правильно зазначено в рішенні суду першої інстанції, не підтверджено підстав для застосування положень абз.5 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України.
Більш того, відповідач, провівши камеральну перевірку з питання, яке не може бути предметом її дослідження з формалізацією її результатів у відповідному акті, на підставі якого прийняте спірне рішення про виключення з реєстру платників податків позивача, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені ПК України, а тому таке порушення є істотним, призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки.
В свою чергу, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, визначених ч.2 ст.74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом.
На підставі наведеного, у сукупності, враховуючи, що інформація щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , зазначена в акті про результати камеральної перевірки стосовно порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування від 24.09.2024 №15-32-24-10/2904021031 не відноситься до предмета камеральної перевірки, що вказує на порушення з боку відповідача процедури проведення перевірки та є достатньою самостійною підставою для скасування прийнятого за результатами її проведення рішення, а також з огляду на те, що висновки відповідача про здійснення позивачем видів діяльності, які не дають права на застосування спрощеної системи оподаткування, не знайшли свого об'єктивного підтвердження, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для анулювання реєстрації платника єдиного податку третьої групи фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та, як наслідок, визнання протиправним та скасування рішення від 14.10.2024 №253/15-32-24-10-17.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції при прийнятті рішення про задоволення позовних вимог порушень матеріального і процесуального права не допущено, а наведені в скарзі відповідача доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст.308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління ДПС в Одеській області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді А.В. Крусян О.А. Шевчук