02 березня 2026 року м. Дніпросправа № 215/7012/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року (суддя Єфанова О.В.) в адміністративній справі №215/7012/24 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства “Територіальне медичне об'єднання «Криворізька клінічна стоматологія» Криворізької міської ради про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- встановити наявність компетенції (повноважень) Комунального некомерційного підприємства “Територіальне медичне об'єднання «Криворізька клінічна стоматологія» Криворізької міської ради при отримані заяви від 29.09.24 вх.75 створювати штучні перешкоди для надання безоплатної стоматологічної допомоги та визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю та зобов'язати надати належнім чином завірені з реєстраційними номерами три копії цієї заяви і прийняти ненормативний правовий акт за результатом розгляду заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.170 КАС України, оскільки позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що переданий на вирішення суду спір не є публічно-правовим спором, який належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Такі висновки суд обгрунтував тим, що Комунальне некомерційне підприємство “Територіальне медичне об'єднання “Криворізька клінічна стоматологія» Криворізької міської ради, яке зареєстровано в установленому порядку як юридична особа, за організаційно-правовою формою є комунальним підприємством, отже, є закладом охорони здоров'я і не здійснює владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин. Крім того, вимоги, які викладені в позовній заяві не стосуються діяльності відповідача, розпорядження бюджетними коштами, а стосуються особистих цивільних прав позивача.
З цих підстав суд першої інстанції дійшов висновку, що цей позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а належить розглядати в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом за правилами підсудності, визначеними статтями 26-30 ЦПК України.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а позов направити до суду за територіальною підсудністю згідно ч.8 ст.29 КАС України.
Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на те, що суд першої інстанції не був позбавлений можливості відкрити провадження у справі та вже під час розгляду справи по суті встановлювати суб'єктивний склад сторін і можливість пред'явлення позивачем вимог такого змісту. За позицією скаржника юрисдикція адміністративних судів поширюється на спір у цій справі, оскільки цей спір є публічно-правовим спором.
Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
Публічно-правовий спір у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін “суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Суд першої інстанції правильно зазначив, що під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Правильно виходив суд першої інстанції і з того, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Отже, визначальним для вирішення питання щодо юрисдикції цього спору, є встановлення суті (змісту, характеру) спору.
Правильно визначивши критерії розмежування справ адміністративної юрисдикції, суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що предмет спору у цій справі стосуються особистих немайнових цивільних прав позивача. Зміст заяви (запиту) позивача від 29.09.2024 щодо якої (якого) і заявлено вимоги про неправомірність розгляду, стосується надання йому безоплатної медичної (стоматологічної) допомоги.
Таким чином, з огляду на суть (зміст, характер) спору, який передано на вирішення суду, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що переданий на вирішення суду спір повинен розглядатися за правилами цивільного судочинства.
При цьому, суд першої інстанції обгрунтовано звернув увагу і на те, що Комунальне некомерційне підприємство “Територіальне медичне об'єднання “Криворізька клінічна стоматологія» Криворізької міської ради, яке зареєстровано в установленому порядку як юридична особа, за організаційно-правовою формою є комунальним підприємством, отже, є закладом охорони здоров'я і не здійснює владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин.
Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2024 року у справі №215/7012/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Повний текст судового рішення складено 02.03.2026
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя І.Ю. Добродняк
суддя А.В. Суховаров