26 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/32176/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року (суддя Озерянська С.І., м. Дніпро, повний текст ухвали виготовлено 29.09.2025 року) у адміністративній справі №160/32176/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій, протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, суд -
Встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 року у справі №160/32176/24, яке набрало законної сили 22.03.2025 року, визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 01.04.2022 року по 19.05.2023 року грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та за 2023 роки, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та за 2023 роки за період з 01.04.2022 року по 19.05.2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року, 01.01.2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб №704 від 30.08.2017 року, з врахуванням раніше виплачених сум.
Встановлено, що 12.09.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб'єктом владних повноважень, в якій він просить визнати протиправним перерахунок та виплату йому грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та за 2023 роки за період з 01.04.2022 року по 19.05.2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року, 01.01.2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30.08.2017 року, з врахуванням раніше виплачених сум у загальному розмірі 3187,53 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
З ухвалою суду першої інстанції не погодився ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву. Свої вимоги обґрунтував тим, що суд прийняв ухвалу з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що він звернувся до суду із заявою в порядку ст.383 КАС України. На думку апелянта, суд усунувся від оцінки наданого розрахунку та заяви по суті; апелянт вважав помилковим висновок суду про те, що ним обрано невірний спосіб захисту та по суті виник новий публічно-правовий спір, що суперечить ст.383 КАС України. Апелянт зазначив, що військова частина НОМЕР_1 не надала відповіді на адвокатський запит, тому в розрахунку не вказана відсоткова ставка відповідних складових грошового забезпечення, яка застосовувалася при їх обчисленні; розмір премії визначений при перерахунку за судовим рішенням за всі місяці є нижчим, ніж за аналогічні місяці без перерахунку; така сама ситуація з індексацією; вона при перерахунку суттєво стала меншою.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвалу суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга непідлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що з метою виконання рішення суду від 19.02.2025 року у справі №160/32176/24 Військова частина НОМЕР_1 в листі від 26.08.2025 року №1/101/12-10680-15 повідомила, що під час перерахунку грошового забезпечення із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб на перше число відповідного року виплата грошового забезпечення здійснювалась у межах та у спосіб, що визначені законодавством України. Доплату в розмірі 3187,53 грн. виплачено на користь ОСОБА_1 , що підтверджується платіжною інструкцією №952 від 28.05.2025 року. Суд зазначив, що судовим рішенням судом було визнано право ОСОБА_1 на отримання грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та за 2023 роки за період з 01.04.2022 року по 19.05.2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року, 01.01.2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб №704 від 30.08.2017 року, з врахуванням раніше виплачених сум. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався ст.129-1 Конституції України, ст.14, ч.2 ст.372, частинами 2, 3, 5 ст.383 КАС України та прийшов до висновку про те, що ст.383 КАС України підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача; виключно у випадку встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи-позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами. Суд зазначив, що спосіб захисту (відновлення) порушеного права ОСОБА_1 було визначено самостійно шляхом проведення перерахунку та виплати грошового забезпечення та допомог. Суд зазначив, що визначення розміру складових грошового забезпечення ОСОБА_1 не відносилось до предмету позову по справі №160/32176/24. Суд прийшов до висновку про те, що Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 року по справі № 160/32176/24 виконано в повному обсязі.
Матеріалами справи встановлено, що після винесення 19.02.2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом рішення у справі №160/32176/24 10.06.2025 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про зобов'язання подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 року у справі №160/32176/24, в якій, зокрема, ОСОБА_1 просив зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 визначити у звіті відсоткову ставку надбавки за вислугу років , надбавки за особливості проходження служби, щомісячної премії за період з 01.04.2022 року по 19.05.2023 року, що використовувалась при розрахунку суми здійсненої виплати у розмірі 31878,53 грн.
Встановлено, що 256.2025 року від Військової частини НОМЕР_1 надійшов звіт про виконання судового рішення, згідно якого Військова частина НОМЕР_1 повідомила суд, що нею здійснено перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022, 2023 роки за період з 01.04.2022 року по 19.05.2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням , визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом від 01.01.2022 року, 01.01.2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з врахуванням раніше виплачених сум у загальному розмірі 3187,53 грн. Виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 здійснено на рахунок у АТ «Універсал Банк». В матеріалах справи є копія платіжної інструкції від 2805.202 року №952, згідно якої ОСОБА_1 . Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України виплачено 3187,53 грн.
Встановлено, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - відмовлено. Суд врахував, що Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України на виконання рішення суду було здійснено перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та за 2023 роки за період з 01.04.2022 року по 19.05.2023 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022 року, 01.01.2023 року на відповідні тарифні коефіцієнти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб № 704 від 30.08.2017 року у розмірі 3187,53 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №952 від 28.05.2025 року, тобто вчинено дії щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 року у справі №160/32176/24.
Ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 року не оскаржувалася.
Встановлено, що 28.08.2025 року від ОСОБА_1 до суду заява про визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України при здійсненні розрахунку недоплачених сум за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 року у справі №160/32176/24. ОСОБА_1 посилався, що орієнтовний розрахунок недоплачених сум, наведений у позовній заяві, якому, на його думку, суд не дав оцінки, а саме: 80831,29 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.09.025 року заява була повернута ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що заява була подана з порушенням строків, встановлених ст.383 КАС України.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.202 року поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду.
В матеріалах справи є копія перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що визначення розміру складових грошового забезпечення ОСОБА_1 не відносилось до предмету позову по справі №160/32176/24; Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 року по справі № 160/32176/24 виконано в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін. як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року у адміністративній справі №160/32176/24 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова