26 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 160/30746/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Рищенко А.Ю.) в адміністративній справі №160/30746/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі №160/30746/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та виплаті доплати до пенсії, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», починаючи з дати припинення такої доплати та з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
13.03.2024 представником позивач отримано виконавчий лист у справі.
17.11.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення, де заявник просить змінити спосіб і порядок виконання рішення за №160/30746/23 від 23 січня 2024 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області заборгованості з виплати перерахованої пенсії за вислугу років у розмірі 48 000 (сорок вісім тисяч ) грн 00 коп., на користь ОСОБА_1 .
Заява обґрунтована тим, що пенсійний орган не виконує судове рішення у цій справі, що є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання рішення суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року у задоволенні заяви позивача про зміни способу і порядку виконання рішення суду у справі №160/30746/23 відмовлено.
Не погодившись з вищезазначеною ухвалою суду, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він посилається на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржену ухвалу скасувати, та ухвалити рішення яким заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №160/30746/23 задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована зокрема тим, що відповідач не виконує судове рішення, а отже є всі законодавчі підстави для задоволення заяви поданою у порядку ст. 378 КАС України.
Учасники справи не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступних висновків.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №160/30746/23 дійшов висновку, що зміна способу виконання рішення суду із зобов'язання на стягнення фактично змінює рішення суду по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті. Крім того, на цей час невиконання рішення суду у цій справі в частині виплати заборгованості обумовлено виключно причинами, незалежними від боржника та його посадових осіб через відсутність відповідних бюджетних призначень.
Колегія судді не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Стаття 124 Конституції України та стаття 14 КАС встановлюють, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами; невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із частинами першою та другою статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження.
Частина третя статті 378 КАС України передбачає, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Як свідчать матеріали справи, рішення суду в цій справі набрало законної сили 23.02.2024, проте станом на день постановлення оскаржуваної ухвали рішення суду не виконане в повному обсязі, нарахована заборгованість позивачеві на доплату у розмірі 48000,00грн, відповідно розрахунку що міститься в матеріалах електронної справи, не виплачена, що є підставою для зміни способу та порядку виконання судового рішення відповідно до ст. 378 КАС України, оскільки з 19.12.2024 положення статті 378 КАС України чітко визначають, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Колегія суддів вважає неправильним висновок суду першої інстанції, що зміна способу та порядку виконання судового рішення призведе до виходу за межі позовних вимог та вирішення питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті, адже спірна сума обрахована боржником шляхом здійснення перерахунку пенсії на виконання судового рішення у справі, а тому це питання не підлягає вирішенню судом в межах вирішення питання про зміну способу та порядку виконання рішення.
Висновки суду першої інстанції покладені у підставу відмови у задоволенні заяви позивача як відсутності бюджетних асигнувань у пенсійного органу, колегія суддів визнає помилковими та такими що не ґрунтуються на нормах КАС України, адже приписи статті 378 КАС України не визначають того, що при вирішення заяви поданої в порядку цієї норми суд повинен враховувати наявність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи сукупність наведених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з неправильним застосуванням норм процесуального права, що є підставою для її скасування.
Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року в адміністративній справі №160/30746/23 скасувати.
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення, у справі №160/30746/23 задовольнити.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі №160/30746/23 в частині щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», починаючи з дати припинення такої доплати та з урахуванням раніше виплачених сум, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість перерахованої та невиплаченої суми пенсії у розмірі 48000,00грн (сорок вісім тисяч гривень 00коп), на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі №160/30746/23, з урахуванням виплачених сум.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак