26 лютого 2026 року м. Дніпросправа № 280/8399/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2025 року (суддя Татарінов Д.В., м. Дніпро, повний текст рішення виготовлено 27.11.2025 року) у адміністративній справі №280/8399/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання рішення протиправним, зобов'язання зарахувати до страхового стажу певні періоди роботи, зобов'язання призначити пенсію за віком, суд -
У вересні 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі по тексту - відповідач), в якому просила визнати протиправним рішення відповідача від 29.08.2025 року №084050022688 та скасувати його; зобов'язати відповідача зарахувати до її страхового стажу період роботи, що визначений у трудовій книжці НОМЕР_1 , а саме: з 04.06.1984 року по 31.12.1987 року і їй пенсію за віком з 60 років.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2025 року позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.8.2025 року №084050022688; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи, що визначений у трудовій книжці НОМЕР_1 , а саме: з 04.06.1984 року по 31.12.1987 року, у зв'язку із чим повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 22.08.2025 року, з урахуванням висновків мотивувальної частини рішення суду у справі №280/8399/25.
З рішенням суду першої інстанції не погодилося Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що ОСОБА_1 22.08.2025 року звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та за принципом екстериторіальності 29.08.2025 року була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та рішенням №084050022688 ОСОБА_1 було відмовлено у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Апелянт зазначив, що загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 30 років 9 місяців 21 день; до страхового стажу не зараховано період трудової діяльності з 04.06.1984 року по 31.12.1987 року відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки на звільнення наказ та дата наказу на звільнення дописано. ОСОБА_1 у вказаний період працювала у Державному банку СРСР Калінінське відділення м. Донецьку.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що 22.08.2025 року звернулась до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». З урахуванням принципу екстериторіальності заява ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком передана на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. За результатами розгляду вищезазначеної заяви ОСОБА_1 рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 29.08.2025 року за №084050022688 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. За вказаним рішенням загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 30 років 9 місяців 21 день. Згідно доданих до заяви документів до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано періоди трудової діяльності з 04.06.1984 року по 31.12.1987 року відповідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки на звільненні наказ та дата наказу на звільнення дописано. ОСОБА_1 додано копію трудової книжки серії НОМЕР_1 від 19.06.1984 року згідно якої у період з 04.06.1984 року по 31.12.1987 року ОСОБА_1 працювала у Державному банку СРСР Калінінське відділення м. Донецька на різних посадах, зокрема: інспектора, бухгалтера, старшого бухгалтера, економіста, головного економіста та інших посадах; трудова книжка ОСОБА_1 містить інформацію щодо реорганізації Державного банку СРСР Калінінського відділення м. Донецька в Операційне управління Агропромбанк СРСР. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався статтями 7, 56, 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; ч.4 ст.24, ч.1 ст.26, частинами 1, 3 ст.44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; пунктами 2.2, 2.3, 2.10, 2.11 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 року №162; пунктами 1, 2.6, 2.12,, 2.14, 6.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення №58 від 29.07.1993 року; пунктами 1, 13, 18 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06.09.1973 року №656 «Про трудові книжки робітників та службовців» та прийшов до висновку про те, що відповідальним за заповнення трудової книжки вперше, в тому числі і внесення до неї записів про роботу та проставлення на таких записах печаток, є підприємство роботодавець, а відтак відсутня вина ОСОБА_1 в тому, що трудову книжку роботодавцем оформлено із порушенням; ОСОБА_1 не може нести негативні наслідки у зв'язку із неправильним заповненням роботодавцем трудової книжки, як-то допису на звільненні дати та наказу; формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Матеріалами справи встановлено, що 22.08.2025 року ОСОБА_1 звернулась до органів пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Встановлено, що за принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 29.08.2025 року розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та рішенням №084050022688 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу. Як вбачається з тексту рішення пенсійного органу, загальний страховий стаж ОСОБА_1 становить 30 років 9 місяців 21 день; до загального страхового стажу не зараховано період роботи з 04.06.1984 року по 31.121987 року відповідно трудової книжки НОМЕР_1 , оскільки на звільненні наказ та дата наказу на звільнення дописано.
Згідно копії трудової книжки НОМЕР_1 від 19.06.1984 року, ОСОБА_1 працювала в Калінінському відділенні Держбанку СРСР6 04.06.1984 року призначена тимчасово на посаду інспектора (наказ від 04.06.1984 року №82); 22.06.1984 року переведена на посаду бухгалтера відділу по касовому виконанню держбюджету (наказ від 22.06.1984 року №93); 05.08.1985 року переведена на посаду старшого бухгалтера відділу розрахунково-позичкових операцій (наказ від 05.08.1985 року №9); 27.08.1985 року переведена на посаду економіста відділу розрахунково-позичкових операцій (наказ від 27.08.1985 року №14); 01.03.1986 року - переведена на посаду старшого економіста відділу розрахунково-позичкових операцій (наказ від 01.03.1986 року №6); у зв'язку з реорганізацією Держбанку СРСР звільнена від займаної посади в порядку переведення з операційного відділення Держбанку м. Донецька в операційне управління Агропромбанку (постанова ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР №821; наказ від 31.12.12.1987 року №43; 01.01.1988 року призначена до операційного управління Агропромбанку на посаду старшого економіста обліково-операційного відділу в порядку переведення з Калінінського відділення Держбанку м. Донецька (наказ від 31.12.1987 року №1).
Відповідно до частин 2, 4 ст.24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1208.1993 року №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п.2.3 Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затверджена постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 року №162 всі записи у трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, також по нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідальним за заповнення трудової книжки вперше, в тому числі і внесення до неї записів про роботу та проставлення на таких записах печаток, є підприємство роботодавець.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу Головного управління Пенсійного фонду України в дніпропетровській області на те, що трудова книжка ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 19.06.1984 року оформлена відповідно до чинного законодавства; має всі необхідні записи, підписи уповноважених осіб та печатки. В свою чергу пенсійний орган необґрунтовано відмовив ОСОБА_1 в призначенні пенсії а віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 27.11.2025 року у адміністративній справі №280/8399/25 - залишити без змін.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя О.М. Лукманова
суддя Л.А. Божко
суддя Ю. В. Дурасова