Справа № 541/699/26
Провадження № 1-кс/541/203/2026
02 березня 2026 рокум. Миргород
Слідчий суддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність органу досудового розслідування керівництва відділу поліції Миргородського міського відділу поліції ГУНП в Полтавській області ,
02 березня 2026 до слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність органу досудового розслідування керівництва відділу поліції Миргородського міського відділу поліції ГУНПВ в Полтавській області в якій скаржник просить: визнати бездіяльність органу досудового розслідування керівництва відділу поліції Миргородського міського відділу поліції ГУНП у Полтавській області, незаконною; зобов'язати керівництво правопорушення до ЄРДР. внесення відомостей про кримінальні; витребувати та надіслати заявнику відеозаписи, копії заяв, протоколів, пояснень та інші матеріали, що підтверджують події 27-29.01.2026; забезпечити участь заявника у судовому засіданні через відеоконференцію з використанням власних технічних засобів або через Лохвицький районний суд; надати можливість усного доповнення та уточнення обставин у судовому засіданні; залучити до справи прокуратуру та інші компетентні органи (за потреби НАБУ) щодо корупційного умислу, представників ТЦК та поліції; зобов'язати слідчого та прокурора здійснити повідомлення до НАЗК про участь у проваджені “викривача» заявника у справі, та вручити пам'ятку викривача; зобов'язати слідчого та прокурора визнати заявника потерпілою особою, та вручити пам'ятку потерпілого; досліджувати докази в порядку визначеному скаргою.
На підтвердження своїх вимог заявником надано роздруківку (скриншот) з мобільного пристрою, яка містить відомості про здійснення вихідних дзвінків на номер екстреної служби «102» 27 січня (рік не вказано) тривалістю 5 хв. 22 сек, 28 січня (рік не вказано) тривалістю 2 хвилини 34 секунди, 9 секунд, 1 хв. 43 секунди 1 хвилину 50 секунд, 2 секунди, та 2 хв. 42 секунди відповідно.
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що вона підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 60 КПК України, Заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
Слідчий суддя зазначає, що системний аналіз норм КПК України та Положення про ЄРДР вказує на те, що реєстрація в Реєстрі здійснюється на підставі саме заяви або повідомлення, які мають бути викладені у письмовій формі або зафіксовані у відповідному протоколі усної заяви під підпис заявника.
Надана заявником роздруківка з мобільного телефону лише підтверджує технічний факт з'єднання з номером спецлінії «102» та тривалість таких з'єднань. Проте, сам по собі факт здійснення телефонних дзвінків не є тотожним поданню заяви про кримінальне правопорушення у розумінні ст. 214 КПК України. Матеріали скарги не містять доказів того, що за результатами вказаних дзвінків заявником було підписано протокол усної заяви або надалі подано письмову заяву, яка б містила конкретні обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Телефонне повідомлення на лінію «102» є формою інформування поліції про подію для оперативного реагування, що реєструється в порядку Єдиного обліку (адміністративна процедура), проте не створює автоматичного процесуального обов'язку слідчого щодо відкриття досудового розслідування в порядку КПК України без належного оформлення такої заяви.
Оскільки письмової заяви, яка відповідала б вимогам закону, до органу досудового розслідування подано не було, у уповноважених осіб не виникло процесуального обов'язку щодо її розгляду в порядку ст. 214 КПК України, а отже, відсутній предмет оскарження - бездіяльність.
Крім того, слідчий суддя встановив, що заявником невірно визначено суб'єкта оскарження. У скарзі вказано «Миргородський міський відділ поліції ГУНП в Полтавській області (код ЄДРПОУ 08674815)». Разом з тим, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, за вказаним кодом ЄДРПОУ значиться юридична особа, що перебуває в стані припинення (ліквідації). На даний час органом досудового розслідування на відповідній території є Миргородський районний відділ поліції ГУНП в Полтавській області, який не є окремою юридичною особою з вказаним кодом.
Вказане свідчить про те, що скарга подана до неналежного суб'єкта, що унеможливлює виконання функцій судовим контролем, оскільки неможливо покласти процесуальний обов'язок на орган, який де-юре не існує у вказаному заявником статусі та з вказаними реквізитами.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати скаргу (оскільки особа не набула статусу заявника в розумінні ст. 60 КПК України).
Як передбачено ч. 2 ст. 304 КПК України, п. 6 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.11.2012 р. N 1640/0/4-12 "Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування", у випадку якщо скарга не відповідає вимогам закону, слідчий суддя виносить ухвалу про повернення скарги.
Слідчий суддя враховує, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні урегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування має відбуватись з дотриманням певних умов.
Також, згідно з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» право доступу до суду не може бути обмежено таким чином чи у такій мірі, що буде порушена сама його сутність.
Так, відповідно до ч.7 ст.304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому КПК України.
Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що вищевказане, щодо умов прийнятності скарги, законності мети обмеження та пропорційності між використаними засобами та досягнутими цілями, не обмежує таким чином та у такій мірі право доступу до суду, що була порушена сама сутність права доступу до суду, так як заявник може відповідно до ч.7 ст.304 КПК України повторно звернутися зі скаргою.
Керуючись ст.ст. 60, 214, 303, 304, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність органу досудового розслідування керівництва відділу поліції Миргородського міського відділу поліції ГУНП в Полтавській області - повернути особі, яка її подала.
Слідчим суддею роз'яснюється, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня отримання її копії шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Слідчий суддяОСОБА_1