Справа №538/149/26
Провадження по справі №3-в/538/1/26
02 березня 2026 року суддя Лохвицького районного суду Полтавської області Бондарь В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лохвиця справу за заявою ОСОБА_1 про відстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, у якій просить відстрочити йому на один місяць сплату штрафу у сумі 17000,00 грн та 665,60 грн судового збору. Вказує, що 03 лютого 2026 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн та стягнуто судовий збір у сумі 665,60 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що виконати своєчасно вказану постанову не має можливості через несприятливу фінансову ситуацію.
Розгянувши заяву про відстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення, та додані матеріали, перевіривши матеріали справи, суддя дійшов такого висновку.
Приписами ч. 1 ст. 307 КУпАП визначено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 304 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Згідно зі ст. 301 КУпАП за наявності обставин, що ускладнюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, виправних чи громадських робіт або роблять її виконання неможливим, орган (посадова особа), який виніс постанову, може відстрочити її виконання на строк до одного місяця. Відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється у порядку, встановленому законом.
За змістом положень ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
Суддею встановлено, що постановою Лохвицького районного суду Полтавської області від 03 лютого 2026 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн.
Відповідно до положень ст. 298 КУпАП постанова про накладання адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Згідно зі статтею 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».
Частиною 1 статті 33 даного Закону передбачене право особи за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Верховний Суд у своїй постанові від 21.02.2019 по справі №2-54/08 при розгляді питання про відстрочення виконання судового рішення вказав, що відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Отже, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення, наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
З поданої заяви встановлено, що ОСОБА_1 до заяви про відстрочку сплати штрафу не надав жодних доказів, які б підтверджували обставини, що ускладнюють виконання ним постанови суду або роблять його неможливим (тяжкого матеріального становища), зокрема, документів, що підтверджують відсутність у нього доходів.
Таким чином, заява про відстрочку сплати штрафу є необґрунтованою і в її задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 298, 301, 303, 305 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочку виконання постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Лохвицького районного
суду Полтавської області В.А. Бондарь