КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ
Справа №552/1613/26
Провадження № 1-кс/552/342/26
02.03.2026 м. Полтава
Слідчий суддя Київського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 щодо ненадання ув'язненому належної медичної допомоги в умовах ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23»,
До Київського районного суду м. Полтави 02.03.2026 надійшла скарга ОСОБА_2 , в якому просить слідчого суддю скаргу в порядку ст.206 КПК України щодо ненадання ув'язненому належної медичної допомоги в умовах ДУ « Полтавська установа виконання покарань №23» задовольнити. Зобов'язати уповноважених службових осіб Полтавської міської медичної частини №23 філії Центр охорони здоров'я направити ув'язненого для повного медичного обстеження, із залученням лікарів спеціалістів із затвердженого переліку закладів охорони здоров'я, відповідно до порядку, затвердженого наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України, медичну діагностику, а саме: провести МРТ, повне обстеження у лікаря кардіолога, обстежити шлунок та кишечний тракт. Вподальшому забезпечити належне медичне лікування.
Ознайомившись зі змістом скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 1 КПК України, порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України, а згідно ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження, крім іншого, є забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Водночас, ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
За положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заходів, спрямованих на поновлення прав засуджених осіб та осіб, взятих під варту, у зв'язку з неналежними умовами тримання» від 21.11.2024 № 4093-ІХ, внесено зміни до Кримінально-виконавчого Кодексу України, Закону України «Про попереднє ув'язнення».
Відповідно до Прикінцевих положень цей Закон набирає чинності з 1 січня 2025 року, крім: пункту 2 цього розділу, який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування; абзацу шістнадцятого підпункту 5 пункту 1, абзацу п'ятнадцятого підпункту 2 пункту 2 розділу I цього Закону, які набирають чинності з дня набрання чинності законом про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо заходів, спрямованих на поновлення прав засуджених осіб та осіб, взятих під варту, у зв'язку з неналежними умовами тримання.
Згідно з внесеними змінами до ст. 9 Закону України «Про попереднє ув'язнення» особи, взяті під варту, мають право: триматися в належних умовах; звертатися до Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань щодо встановлення факту та/або строку тримання в неналежних умовах з метою поновлення порушених прав та у разі незгоди з рішенням Комісії оскаржувати його в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 11-2 Закону України «Про попереднє ув'язнення» належними умовами тримання є умови, що відповідають вимогам Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Закону, інших актів законодавства, серед іншого надання належної медичної допомоги; дотримання державних медико-санітарних правил.
Комісія з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань встановлює факт та/або строк тримання в неналежних умовах в установі попереднього ув'язнення на підставі цього Закону та положення про Комісію з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Приписами ч. 5, 7 ст. 11-2 Закону України «Про попереднє ув'язнення» визначено, що особа, взята під варту, член її сім'ї або близький родич, захисник мають право звернутися із заявою про встановлення факту та/або строку тримання в неналежних умовах до Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань.
Особа, взята під варту, у разі незгоди з рішенням Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань, має право оскаржити таке рішення до суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 31.12.2024 № 1549, яка набрала чинності 01.01.2025, затверджено Положення про Комісію з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань. Це Положення визначає порядок утворення Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань, її завдання, функції, повноваження та напрями діяльності. Завданням Комісії є встановлення факту та/або строку тримання в неналежних умовах осіб, взятих під варту, і засуджених в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань.
Відповідно до п. 20, 25 цього положення особа, взята під варту, засуджений, член його сім'ї або близький родич, захисник мають право звернутися до Комісії із заявою про встановлення факту та/або строку тримання в неналежних умовах. Особа, взята під варту, або засуджений у разі незгоди з рішенням Комісії має право оскаржити це рішення до суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Скарга на рішення Комісії подається особою, взятою під варту, або засудженим протягом року з дня його прийняття.
Станом на момент розгляду скарги ОСОБА_2 законодавцем не внесено змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку оскарження рішень Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань до суду, у тому числі і щодо предметної підсудності розгляду справ даної категорії.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що статтею 303 КПК України встановлений виключний перелік рішень, дій чи бездіяльності, які можуть бути оскаржені до слідчого судді на стадії досудового розслідування.
Із змісту поданого клопотання вбачається, що ОСОБА_2 не дотримано вимог Закону України «Про попереднє ув'язнення», Положення про Комісію з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань, щодо обов'язкового попереднього звернення до Комісії із заявою про встановлення факту та/або строку тримання в неналежних умовах та отримання відповідного рішення такої комісії.
Так, ч. 4 ст. 304 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження за поданою ОСОБА_2 скаргою, оскільки зі змісту поданої скарги не вбачається звернення ним зі скаргою про порушення прав ОСОБА_2 до Комісії з розгляду скарг на неналежні умови тримання в установах для попереднього ув'язнення та установах виконання покарань та оскарження рішення Комісії прийнятого за таким зверненням.
Керуючись ст. 304, 309 КПК України, ст.ст. 11-2 «Про попереднє ув'язнення», Постановою Кабінету Міністрів від 31.12.2024 № 1549,
У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 щодо ненадання ув'язненому належної медичної допомоги в умовах ДУ «Полтавська установа виконання покарань №23», - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1