Справа № 375/415/26
Провадження № 1-кп/375/108/26
02 березня 2026 року
Рокитнянський районний суд Київської області у складі:
головуючого у справі судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026116250000012 від 19.02.2026 відносно обвинуваченого:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Рокитне Рокитнянського району Київської області, проживаючий без реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , є громадянином України, освіта професійно-технічна, не одружений, не працює, згідно ст. 89 КК України не судимий,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, -
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за наступних обставин. Так, 06.01.2026 ОСОБА_3 , перебував за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_2 . В цей час в нього виник протиправний умисел на незаконне проникнення до іншого володіння особи, яке йому не належить, а саме до приміщення погребу, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , який на праві власності належить ОСОБА_4 , оскільки достовірно знав, що власниця володіння відсутня за місцем свого проживання.
06.01.2026 близько 19 год реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись виниклим умислом на незаконне проникнення до володіння ОСОБА_5 , діючи умисно і протиправно, без згоди потерпілої., грубо порушуючи вимоги положення ст. 30 Конституції України, згідно якої кожному гарантується недоторканість житла та не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, користуючись тим, що його дії залишаються непоміченими сторонніми особами, шляхом вільного доступу зайшов на територію домоволодіння по АДРЕСА_3 , таким чином незаконно проник на його територію, яка не огороджена.
Перебуваючи на території подвір'я домоволодіння, переконавшись у відсутності власників, ОСОБА_3 підійшов до вхідних дверей приміщення погребу, та із застосуванням раніше підготовленого металевого прута, зняв навісний замок, звільнивши таким чином собі прохід до середини погребу.
Після цього ОСОБА_3 проник до приміщення погребу за адресою і АДРЕСА_3 через відчинені двері, вчинивши таким чином незаконне проникнення до іншого володіння особи.
Отже, ОСОБА_3 незаконно проник до іншого володіння особи, тобто вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 162 КК України.
Положеннями ч.2 та ч.3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Також відповідно до вимог ч.3 ст. 302 КПК України до обвинувального акту було додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_3 складену в присутності захисника адвоката ОСОБА_6 щодо беззаперечного визнання ОСОБА_3 винуватості за вчинення проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
У даній заяві захисником ОСОБА_6 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст.ст. 381-382 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 , інтереси якого представляє захисник ОСОБА_6 , обставини вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України, не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Також відповідно до вимог ч.3 ст. 302 КПК України до обвинувального акту було додано письмову заяву потерпілого ОСОБА_7 , у якій він погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений із обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Отже, вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього додатки та матеріали кримінального провадження, суд визнає доведеним, що ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 162 КК України - незаконне проникнення до іншого володіння особи.
У відповідності до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових проступків, злочинів як засудженими, так і іншими особами.
При визначенні обвинуваченому міри покарання, суд, відповідно до вимогст. 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного, що вчинене ним кримінальне правопорушення відноситься відповідно до ст. 12 КК України до кримінальних проступків, дані про особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, відповідно до листа КНП «Рокитнянська БЛ» від 20.02.2026 № 601 ОСОБА_3 не перебуває на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, за медичною допомогою не звертався.
ОСОБА_3 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Відповідно дост. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Частина 1 статті 162 КК України передбачає покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Обираючи обвинуваченому вид покарання суд враховує особу обвинуваченого, який в силу ст.89 КК України є несудимим, не має на утриманні трьох малолітніх дітей, негативно за місцем проживання не характеризується, ніде не працює.
Отже, для виправлення обвинуваченого доцільно застосовувати штраф. На переконання суду саме таке покарання є найбільш доцільним та достатнім для виховання особи, її виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, оскільки штраф накладає на обвинуваченого певний фінансовий тягар, який в подальшому виховує особу в дусі поваги до законів України та подальшої поведінки у суспільстві, і в більшій мірі є чинником запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Призначення таких видів покарання, (виправні роботи або обмеженням волі), на переконання суду буде занадто тяжким покаранням, яке не відповідатиме особі обвинуваченого та обставинам вчинених ним кримінальних проступків.
На підставі вище викладеного, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, особу обвинуваченого, відсутність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, та відсутність обставин, що його обтяжують, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 162 КК України у виді штрафу.
Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та буде достатнім для досягнення мети покарання відповідно до ст. 50 КК України.
Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Цивільний позов не заявлений.
Витрати на залучення експерта та речові докази відсутні.
Керуючись статтями 368, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п'ятдесят гривень 00 коп) грн.
Зпобіжний захід щодо ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Відповідно до положень ч. 1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1