Справа № 372/1140/26
Провадження 2-з-16/26
ухвала
27 лютого 2026 року Обухівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Потабенко Л.В.
при секретарі Буртовій О.Є.
розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову,
25.02.2026 року до суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 3223151000:04:063:0065 (реєстраційний номер 1879625432231). Заява обґрунтована тим, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 13 червня 2019 року по справі № 372/1243/17 позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені повністю. Визнано недійсними та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Київській області про надання дозволу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на розробку документації з землеустрою. Визнано недійсними та скасовано накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області про передачу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельних ділянок площею по 0,1200 га, кадастрові номери 3223151000:04:063:0054 та 3223151000:04:063:0054 відповідно, із земель сільськогосподарського призначення державної власності для індивідуального садівництва, розташовані на території Української міської ради Обухівського району Київської області. Визнано недійсними із застосуванням наслідків недійсності договір купівлі - продажу земельної ділянки (кадастровий номер 3223151000:04:063:0054) від 08.08.2016 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яновою С.В. за реєстрованим номером 335 та договір купівлі - продажу земельної ділянки (кадастровий номер 3223151000:04:063:0055) від 08.08.2016 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Яновою С.В. за реєстрованим номером 338. Даними судовими рішеннями було визнано незаконними приватизацію земельних ділянок із кадастровими номерами 3223151000:04:063:0054 та 3223151000:04:063:0055 в 2106 році на ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та їх подальший продаж 08.08.2016 року ОСОБА_5 . Незважаючи на відсутність законного права власності, зокрема права розпоряджатись, земельні ділянки із кадастровими номерами 3223151000:04:063:0054 та 3223151000:04:063:0055 ОСОБА_5 21.02.2019 року були передані до статутного капіталу ТОВ "ПІВДЕНЬ АГРО КОНСАЛТІНГ". Як зазначається в акті приймання передачі від 21.02.2019 року, частка ОСОБА_5 в статному капіталі товариства складає 100 %. Підставою такої передачі майна стало рішення єдиного учасника ТОВ «ПІВДЕНЬ АГРО КОНСАЛТІНГ» №2 від 21.02.2019 року, підписане ОСОБА_5 як єдиним учасником товариства. Будучи недобросовісним набувачем земельних ділянок 3223151000:04:063:0054 та 3223151000:04:063:0055 та усвідомлюючи це, ТОВ "ПІВДЕНЬ АГРО КОНСАЛТІНГ» здійснив дії по об'єднанню вказаних земельний ділянок площею по 0,12 га кожна в нову ділянку площею 0,24 га із присвоєнням їй нового кадастрового номеру 3223151000:04:063:0065 (реєстраційний номер 1879625432231). Вказані обставини свідчать про те, що ТОВ "ПІВДЕНЬ АГРО КОНСАЛТІНГ» і в подальшому може вдатися до вчинення дій, спрямованих на уникнення виконання рішення суду по даній справі, зокрема, шляхом відчуження земельної ділянки із кадастровим номером 3223151000:04:063:0065, її поділу або об'єднанню.
Розгляд заяви здійснюється без виклику сторін в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Перевіривши та дослідивши заяву та додані до неї докази, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України - суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. В порядку ст. 150 ЦПК України, видами забезпечення позову, зокрема може бути накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, частина 3 цієї ж статті передбачає, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову є цивільно-процесуальним заходом, що вживається судом та направлений на захист матеріально-правових інтересів позивача, що гарантують реальне виконання судового рішення. Він застосовується лише до позовів про визнання і про присудження. Вирішуючи питання про забезпечення позову та приймаючи за ним рішення, суд зобов'язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Суд також зобов'язаний враховувати обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначені ним докази, що підтверджують кожну обставину.
Ухвалою Обухівського районного суду від 27.02.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокаджастру у м. Києві та Київській області, Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬ АГРО КОНСАЛТІНГ», залишено без руху та надано позивачеві термін для усунення недоліків.
Суд вважає, що заявником не доведено того, що невжиття заходів забезпечення позову, а саме накладення арешту на майно, може істотно вплинути на ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а також, що такі заходи забезпечення позову, як накладення арешту на майно є співмірними із заявленими позовними вимогами.
При цьому враховуючи вищевикладене, суд вважає недоцільним виклик в судове засідання особи, яка подала заяву про забезпечення позову для надання пояснень або додаткових доказів, які б підтвердили необхідність забезпечення позову і приходить до висновку про необґрунтованість вимог заяви та необхідність відмови у її задоволенні.
Керуючись ст.ст. 149-153, 154, 157 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали.
Суддя Л.В. Потабенко