вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
06 лютого 2026 року Справа №370/242/26
Суддя Макарівського районного суду Київської області Косенко А.В., перевіривши на відповідність вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України позовної заяви
Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; треті особи: Бучанська районна державна адміністрація Київської області, Кабінет Міністрів України, ОСОБА_3 про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння,
29.01.2026 року до Макарівського районного суду Київської області через підсистему «Електронний суд» надійшла вказана позовна заява.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддя перевіряє, зокрема наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у вказаних статтях, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Так, встановлено, що вказана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК, з огляду на наступне.
Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
З огляду на ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.
За аналізом наведених правових норм, звертаю увагу на те, що зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов'язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.
При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно з визначеною у них дійсною вартістю майна, а також дійсна вартість майна може підтверджуватись висновком суб'єкта оціночної діяльності.
Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи). Тягар доказування вартості майна несе позивач.
У порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 та ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач, викладаючи обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на докази, що підтверджують вказані обставини, не додає такі докази до позову. Так, позивач, посилаючись на те, що відповідно до довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 07 січня 2026 року, оціночна вартість об'єктів оцінки (кадастровий номер: 3222785800:05:029:0040) становить 1497044,07 грн та (кадастровий номер: 3222785800:05:029:0041) становить 232173,92 грн, на підтвердження зазначеного не додає до позову зазначені довідки.
Оскільки позивачем не надано доказів проведення належної оцінки майна, це позбавляє суд можливості оцінити її актуальність, дійсність та внаслідок правильність визначення позивачем розміру судового збору, що підлягає сплаті при поданні зазначеної позовної заяви за вимоги майнового характеру.
Отже, позивачу необхідно надати до суду докази дійсної вартості майна на час звернення до суду.
Окрім того, звертаю увагу, що розмір судового збору у позовах майнового характеру визначається у відсоткову співвідношенні до ціни позову. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру, сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн) та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1059 800 грн). Отже, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою максимальна ставка судового збору становить 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 059 800 грн.
Разом з тим, звертаю увагу заявника на те, що відповідно до вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
За наявності вказаних недоліків позовної заяви провадження у справі не може бути відкрито, позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивачу слід надати строк на усунення вказаних в ухвалі недоліків заяви.
Недоліки мають бути усунуті шляхом подання належним чином засвідчених доказів, вказаних вище.
Разом з тим, варто зауважити, що Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Водночас, слід зазначити, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.
У разі неусунення вказаних недоліків заяви у встановлений судом строк позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню позивачу.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 183, 185, 260 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Столичний лісовий офіс» ДП «Ліси України» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ; треті особи: Бучанська районна державна адміністрація Київської області, Кабінет Міністрів України, ОСОБА_3 про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння - залишити без руху та надати позивачу строк 3 (три) дні з дня вручення копії ухвали суду для виправлення вказаних в ухвалі суду недоліків заяви.
У разі, якщо вказані недоліки не будуть виправлені, позовна заява вважатиметься неподаною та підлягатиме поверненню.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.В. Косенко