Справа № 367/2686/26
Провадження №1-кс/367/334/2026
Іменем України
25 лютого 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені клопотання старшого слідчого слідчого відділення Відділення поліції № 1 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 лютого 2026 року за № 12026111420000113, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка, Донецької області, громадянина України, освіта середня, не працює, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого (зі слів),
- підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, -
25 лютого 2026 року старший слідчий слідчого відділення Відділення поліції № 1 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, капітан поліції ОСОБА_6 звернулася до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
В обґрунтуванні клопотання старший слідчий вказує, що слідчим відділенням Відділення поліції №1 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській областіздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111420000113 від 24 лютого 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено, що 24 лютого 2026 року близько 01 години 45 хвилин (більш точного часу не встановлено), між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , які перебували за місцем проживання, а саме в будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин відбувся словесний конфлікт, у ході якого у ОСОБА_5 виник прямий умисел на заподіяння ОСОБА_7 тілесних ушкоджень з мотивів помсти за словесні образи.
Одразу після цього, ОСОБА_5 перебуваючи в тому ж місці в той же час, маючи прями умисел, направлений на протиправне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , тобто посягаючи на найвищу соціальну цінність - життя людини, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, раптово на ґрунті неприязних відносин з ОСОБА_7 , тримаючи в правій руці ніж, перебуваючи в положенні стоячи, наніс останньому один удар ножем в область черевної порожнини, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини та один удар у грудну клітину в області серця, чим спричинив ножове поранення грудної клітини.
Вказує, що в подальшому, 24 лютого 2026 року об 05 годині 30 хвилин в ході затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину, в порядку ст. 208 КПК України, за адресою: Київська область, Бучанський район, місто Буча, вулиця Яблунська, 2-В, затримано ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стверджує, що підозрюваним у вказаному кримінальному провадженні є: ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Макіївка, Донецької області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , зі слів раніше судимий.
Зазначає, що санкція частини ч. 1 ст. 121 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, та відповідно до ст. 12 КК України зазначене кримінальне правопорушення відноситься до тяжких злочинів.
Вказує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України підтверджується наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.
Зазначає, що підставою для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, а також наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Стверджує, що ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, тобто тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному у разі визнання судом його винуватим, вже обґрунтовує ризик того, що з метою уникнення покарання він може вчинити спробу переховування.
Крім того, зазначає, що указом президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України введений воєнний стан строком на 30 діб від 24 лютого 2022 року, який неодноразово було продовжено та який триває і по теперішній час, таким чином ОСОБА_5 користуючись ситуацією в країні, має змогу переховуватися від органів досудового розслідування та суду, зокрема в місцях постійного проведення бойових дій або місцях непідконтрольних органам державної влади України.
Вказує, що ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_5 може впливати на свідків у кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що наразі існує ризик того, що підозрюваний, знаючи про фактичне місце проживання свідка ОСОБА_8 , який був присутній під час нанесення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, може з метою уникнення від кримінальної відповідальності незаконно впливати на нього змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі показань.
Стверджує, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_5 , може вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що у останнього не має постійного місця мешкання та місця роботи, а тому відсутні джерела фінансових надходжень.
Наголошує на тому, що лише обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.
Зазначає, що звертаючись з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , органом досудового розслідування на підставі зібраних матеріалів кримінального провадження враховано вагомість наявних доказів про вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, тяжкість покарання, що загрожує у разі доведення вини останнього, а саме позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Вказує, що застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_5 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09 червня 2005 року, «Фрізен проти Росії» від 24 березня 2005 року та «Ізмайлов проти Росії» від 16 жовтня 2008 року, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Враховуючи вищевикладене, старший слідчий просить клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала та просила задовольнити його.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, додані до клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням Відділення поліції №1 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській областіздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111420000113 від 24 лютого 2026 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
24 лютого 2026 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України, як особу підозрювану у вчиненні кримінального правопорушення.
24 лютого 2026 року ОСОБА_5 старшим слідчим слідчого відділення Відділення поліції № 1 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, капітаном поліції ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Вказаний злочин відноситься до категорії тяжких, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Стаття 178 КПК України визначає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі визначені ст. 178 КПК України.
Прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Зокрема, слідчим суддею встановлені наступні докази, що підтверджують наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме: копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026111420000113 від 24 лютого 2026 року; копія довідки травмпункту Ірпінської ЦМЛ № 1641, виданої ОСОБА_7 про те, що останньому надана медична допомога 24 лютого 2026 року в зв'язку з ножовим проникаючим пораненням черевної порожнини, ножовим пораненням грудної клітини; копія протоколу огляду місця події від 24 лютого 2026 року; копія протоколу допиту свідка ОСОБА_9 від 24 лютого 2026 року; копія протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 24 лютого 2026 року; копія протоколу допиту свідка ОСОБА_8 від 24 лютого 2026 року; копія протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 24 лютого 2026 року; копія протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 24 лютого 2026 року; копія письмових пояснень ОСОБА_5 від 24 лютого 2026 року; копія повідомлення ОСОБА_5 про затримання від 24 лютого 2026 року; копія протоколу затримання ОСОБА_5 від 24 лютого 2026 року; копія протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 24 лютого 2026 року; копія повідомлення ОСОБА_5 про підозру від 24 лютого 2026 року.
Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, викладені в його рішеннях.
Зокрема, поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення (див. рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України, за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя має право дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
У світлі конкретних обставин даного клопотання, досліджених матеріалів достатньо для того, щоб у рамках судового контролю, який здійснюється слідчим суддею при розгляді питання про застосування запобіжного заходу, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри. Підозра є обґрунтованою, якщо вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням.
При цьому слідчий суддя зазначає, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року, суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Слідчий суддя погоджується, що є достатні підстави вважати наявними ризики, які передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Проаналізувавши наявність зазначених слідчим та прокурором ризиків, слідчий суддя дійшов висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального правопорушення та особу ОСОБА_5 , який не має постійного місця мешкання, офіційно не працевлаштований, не одружений, веде асаціальний спосіб життя, що свідчить про відсутність у нього міцних сімейних, соціальних зв'язків, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, яке може бути призначене підозрюваному ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим, а усвідомлення підозрюваним цієї обставини переконливо дає підстави вважати про існування наступних ризиків, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинення іншого кримінального правопорушення.
Зазначені ризики є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_5 будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не пов'язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного, не можуть їм запобігти.
Зокрема, ймовірність переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду підтверджується можливістю притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для ОСОБА_5 наслідками і суворістю передбаченого покарання, також встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 офіційно не працює, не одружений, а також не має постійного місця проживання, що підтверджує існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У той же час, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який на даний час триває, тобто ОСОБА_5 користуючись ситуацією в країні, має змогу переховуватися від органів досудового слідства, зокрема, у місцях постійного проведення бойових дій та непідконтрольних органам державної влади України територіях.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку, на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду, на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового розгляду або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин, ризик впливу на свідків існує навіть з огляду на ту обставину, що наразі триває початковий етап кримінального провадження та органом досудового розслідування не зібрані всі докази.
Також слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки на користь цього свідчить той факт, що ОСОБА_5 не має постійного місця мешкання та місця роботи, офіційного джерела доходу, а як наслідок відсутність грошових коштів для забезпечення належного рівня життя.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги наявність ризиків передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, що у своїй сукупності свідчить про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначених ризиків, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, у зв'язку з чим застосовує до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. З цих же підстав слідчий суддя не знаходить підстав для обрання іншого, більш м'якого виду запобіжного заходу.
Початок строку тримання під вартою ОСОБА_5 обчислювати з моменту затримання, тобто з 24 лютого 2026 року до 24 квітня 2026 року включно.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави, так як ОСОБА_5 є підозрюваним у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
З огляду на викладене, керуючись, ст. ст. 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 (шістдесят) днів, без визначення розміру застави.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з 24 лютого 2026 року до 24 квітня 2026 року включно.
Строк дії ухвали слідчого судді - до 24 квітня 2026 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Слідчий суддя ОСОБА_11