"27" лютого 2026 р. Справа № 363/4433/25
Іменем України
27 лютого 2026 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Рукас О.В.,
за участю секретаря судових засідань - Онуфрієва Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Січеславського Ігоря Анатолійовича про перегляд заочного рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23.12.2025 року у справі № 363/4433/25 за позовом ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До Вишгородського районного суду Київської області надійшла вищезазначена заява про перегляд заочного рішення.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що заочним рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 23.12.2025 року у цивільній справі № 363/4433/25 було задоволено позов ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, стягнуто заборгованість за кредитним договором № 623311786 від 19.08.2021 року у розмірі 38697 грн. 60 коп., вирішено питання про розподіл судових витрат.
В обґрунтування поважності причин неявки у судове засідання та неповідомлення про причин неявки, неподання відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 у своїй заяві посилається на те, що він не міг скористатися своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву, оскільки не був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та не отримував жодних документів. Фактично дізнався про ухвалення заочного судового рішення у справі з мобільного застосунку «Дія» 28.01.2026 року, де з'явилась інформація про відкриття виконавчого провадження про стягнення з нього на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ». ОСОБА_1 є військовослужбовцем та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 14 квітня 2023 року, що підтверджується Довідкою Форми 5 від 1 лютого 2026 року, тому не міг дізнатися про розгляд справи щодо себе та отримувати процесуальні документи. Також ОСОБА_1 через свого представника подавав 9 лютого 2026 року заяву про перегляд заочного рішення, яка ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 12 лютого 2026 року була повернута Відповідачу. Таким чином, ОСОБА_1 фактично був позбавлений можливості захищати свої права та законні інтереси передбачені Конституцією України з поважних причин.
В обґрунтування наявності доказів, які мають істотне значення для ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення, ОСОБА_1 у своїй заяві, не заперечуючи факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, висловив заперечення щодо нарахованих процентів за використання кредитних коштів та неможливості їх стягнення у зв'язку з тим, що він має правовий статус військовослужбовця. Розмір нарахованих процентів є непропорційно великим. З урахуванням цього вважав, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом не можуть бути задоволені.
У зв'язку з вищевикладеним, ОСОБА_1 у своїй заяві просив подовжити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення суду від 23.12.2025 року та призначити справу до нового розгляду в загальному порядку.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду головуючим суддею по справі визначено суддю Свєтушкіну Д.А.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.02.2026 року головуючим суддею по справі визначено суддю Рукас О.В.
У судове засідання представник позивача ТОВ «Юніт Капітал» не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце його проведення. До судового засідання від сторони позивача надійшло клопотання, в якому висловлено прохання про проведення судового засідання за відсутності представника позивача та зазначено про відсутність підстав для задоволення клопотання про перегляд заочного рішення, та зазначено про необхідність залишення його без задоволення.
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Січеславський І.А. не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце його проведення. Про причини неявки сторона відповідача не повідомила, будь-яких додаткових заяв, клопотань не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Враховуючи, що учасники справи були належним чином повідомленими про дату, час і місце, враховуючи клопотання сторони позивача про проведення судового засідання за її відсутності, враховуючи відсутність клопотань про відкладення судового засідання, зважаючи на те, що неяка учасників справи не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення, то суд приходить до висновку про можливість проведення судового розгляду за відсутності вищевказаних учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки учасники справи у судове засідання не з'явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали заяви про перегляд заочного рішення, дослідивши письмові матеріали справи суд приходить до наступних висновків.
Щодо підстав для продовження строку на подання заяви на перегляд заочного рішення.
Відповідно до ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Як встановлено судом, 23.12.2025 року Вишгородським районним судом Київської області було винесено вступну та резолютивну частину заочного рішення у справи за позовом ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, повне заочне рішення було складено 02.01.2026 року. Копія заочного рішення була направлена відповідачу 21.01.2026 року. Відомостей про одержання копії рішення відповідачем справа не містить.
29.01.2026 року від представника відповідача, адвоката Січеславського І.А. через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи. Таким чином з дати ознайомлення представника з матеріалами справи почався перебіг 20 - денного строку для подання заяви про перегляд заочного рішення.
09.02.2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення, яка ухвалою суду від 12 лютого 2026 року була повернута заявнику через невідповідність долучених документів щодо повноважень представника.
18.02.2026 року через підсистему «Електронний суд» до Вишгородського районного суду Київської області надійшла заява представника відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення.
Разом з тим, оскільки матеріали справи не містять відомостей про дату надання доступу представнику відповідача до матеріалів справи в електронному вигляді, суд позбавлений можливості вірно обчислити дату спливу 20 - денного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення. Враховуючи, що представником відповідача 09.02.2026 року вже подавалась заява про перегляд заочного рішення, суд вважає поважними причини пропуску строку звернення до суду з даною заявою про перегляд заочного рішення та вважає за можливе його поновити.
Щодо наявності підстав для скасування заочного рішення та призначення справи до нового розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З наведених приписів процесуального законодавства вбачається, що скасування заочного рішення є можливим за одночасної наявності двох умов: 1) відповідач не з'явився в судове засідання та/або не повідомив про причини неявки і не подав відзив на позовну заяву з поважних причин; 2) докази, на які посилається відповідач, повинні мати істотне значення для правильного вирішення справи. Відсутність хоча б однієї з цих умов свідчить про відсутність підстав для скасування заочного рішення.
Судом встановлено, що у провадженні Вишгородського районного суду Київської області перебувала цивільна справа № 363/4433/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням від 23.12.2025 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 623311786 від 19.08.2021 року у розмірі 38697 грн. 60 коп., вирішено питання про розподіл судових витрат.
З матеріалів справи встановлено, що судове засідання по справі призначалося неодноразово: 26.11.2026 року на 16 год. 20 хв., 23.12.2025 року на 10 год. 00 хв.
Про дату, час та місце судового засідання що було призначено на 26.11.2025 року ОСОБА_1 був повідомлений належним чином та 26.11.2025 року подав до суду заяву про відкладення судового засідання та надання часу на ознайомлення з матеріалами справи (а.с.122, 124), власноручно написав розписку про те що він повідомлений про наступну дату слухання справи 23.12.2025 року на 10 годину 00 хвилин.
З моменту дізнання про проведення розгляду вищезазначеної справи та ознайомлення з матеріалами справи до наступного судового засідання (23.12.2025 року) відповідач мав достатньо процесуального часу для підготовки власних заперечень проти позовних вимог, подання відзиву на позовну заяву, прибуття в судове засідання, подання заяв, клопотань, у тому числі про відкладення судового засідання.
Разом з тим, не зважаючи на відсутність будь-яких об'єктивних перешкод, відповідач вищезазначених процесуальних дій не вчинив, обмежившись поданням заяви про перегляд заочного рішення.
Судом не встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином обізнаним про судове засідання та судовий розгляд, мав об'єктивні перешкоди у явці в судове засідання 23.12.2025 року, поданні відзиву на позовну заяву або поданні клопотання про відкладення судового засідання з повідомленням про причини своєї неявки. З наданих матеріалів підтверджується, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, однак вказані документи не свідчать про те, що ОСОБА_1 не мав можливості звернутись за правовою допомогою після того, як 26.11.2025 року був ознайомлений з матеріалами справи, а здійснив це лише після того, як 28.01.2026 року в мобільному застосунку «Дія» дізнався про відкриття виконавчого провадження за винесеним судовим рішенням.
Згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини встановлено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У Постанові ВП ВС від 12.01.2023 року у справі № 9901/278/21 було встановлено, що реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
За таких обставин ОСОБА_1 , який не заперечував укладення кредитного договору та порушення зобов'язань за ним, за умов розумної обачності та добросовісності у виконанні власних процесуальних обов'язків був обізнаний про розгляд справи № 363/4433/25.
Оскільки доводи ОСОБА_1 про неналежне повідомлення його про судовий розгляд не знайшли свого підтвердження, а інші причини неявки у судове засідання та неподання відзиву на позову заяву відсутні, то судом встановлено відсутність однієї з обов'язкових умов для скасування заочного рішення, що передбачена ч. 1 ст. 288 ЦПК України.
Заперечення ОСОБА_1 щодо суті позовних вимог, зокрема, наявність правового статусу військовослужбовця, має істотне значення для ухвалення правильного рішення, оскільки ці обставини не були відомі суду під час проведення судового розгляду.
Однак, у будь-якому випадку наявність лише доказів для ухвалення рішення по справі не може бути підставою для скасування заочного рішення, якщо відсутні поважні причини неявки у судове засідання та неподання відзиву на позовну заяву, оскільки приписами ч. 1 ст. 288 ЦПК України визначено саме таке кумулятивне поєднання цих двох умов.
Вищевикладене узгоджується з запровадженою новою редакцією ЦПК моделлю судового процесу, яка побудована на засадах змагальності, диспозитивності. Учасники справи вільні у використанні власних процесуальних прав та виконанні процесуальних обов'язків, а тому не використання процесуальних прав без поважних причин (неявка у судове засідання та не подання відзиву) тягне за собою відповідні процесуальні наслідки.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування заочного рішення суду, а відповідно заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 128, 280-289 ЦПК України, суд,
Заяву відповідача ОСОБА_1 в особі представника адвоката Січеславського Ігоря Анатолійовича про перегляд заочного рішення Вишгородського районного суду Київської області від 23.12.2025 року у справі № 363/4433/25 за позовом ТОВ «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О.В. Рукас