Справа №295/3544/26
1-кс/295/1451/26
28.02.2026 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду м. Житомира ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження № 12026060600000240 від 26.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186, та додані до нього матеріали, -
Слідчий СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області звернувся до суду з клопотанням, в якому просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів.
У клопотанні вказано, що досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що 24.02.2022 строком на 30 діб по всій території України Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджений Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, запроваджено воєнний стан, дія якого безперервно продовжувалась, зокрема Указом Президента України № 40/2026 від 12.01.2026, затвердженого Законом України № 4757-ІХ від 14.01.2026, дію правового режиму воєнного стану було продовжено строком на 90 діб, а саме до 04.05.2026, тобто станом на 26.02.2026 його дію не було припинено або скасовано.
Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» ОСОБА_4 04.08.2025 був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , де останнього було призначено на посаду старшого стрільця-вогнеметника 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону цієї військової частини.
ОСОБА_4 , незаконно перебуваючи за межами військової частини, достовірно знаючи про те, що на території України діє правовий режим воєнного стану, 26.02.2026 скоїв тяжкий злочин проти власності за наступних обставин.
26.02.2026, близько 17 год 10 хв, ОСОБА_4 перебував у приміщенні торгівельної зали магазину «Аврора» № А837 ТОВ «Вигідна покупка», що розташований за адресою: м. Житомир, вул. Перемоги, 54, де впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до одного з стелажів в магазині, на якому були розміщені товари мобільної техніки та шляхом вільного доступу викрав майно, а саме: одну колонку портативну «Cyboo» артикул 95892, вартістю 232, 50 грн, яку заховав під куртку, в яку він був одягнений.
Після цього, утримуючи вказане майно при собі, ОСОБА_4 розпочав рух в сторону виходу та, перетнувши межі касової лінії, не розрахувавшись за вказаний товар, попрямував до виходу з магазину.
У цей час, касир, яка знаходилась у торгівельній залі, зробила зауваження щодо необхідності розрахуватися за товар та вимагала зупинитись, після чого ОСОБА_4 , усвідомивши, що його дії перестали бути таємними та носять вже відкритий характер, з метою продовження своїх протиправних злочинних дій, спрямованих на викрадення чужого майна, перебуваючи в тамбурі магазину, штовхнув працівника магазину та почав втікати та залишив приміщення через вихід, тим самим з місця вчинення злочину втік.
У такий спосіб ОСОБА_4 відкрито заволодів чужим майном, а саме портативною колонкою «Cyboo», артикул 95892, вартістю 232, 50 грн, яка належить ТОВ «Вигідна покупка», чим завдав підприємству майнової шкоди на вказану суму без ПДВ.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами:
- протоколом огляду та прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 26.02.2026;
- протоколом огляду місця події від 26.02.2026;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4 від 26.02.2026;
- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 26.02.2026;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 26.02.2026;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 26.02.2026;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.02.2026;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 27.02.2026;
- протоколом огляду предмету від 27.02.2026;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 27.02.2026;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 27.02.2026;
- протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_12 від 27.02.2026;
- протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_11 від 27.02.2026;
- протоколом проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_4 від 27.02.2026;
- дорученням від 13.06.2025 №004-060001664;
- характеризуючими матеріалами ОСОБА_4
- іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
У клопотанні слідчий послався на ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В обґрунтування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий зазначив, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , є тяжким та містять безальтернативну санкцію - позбавлення волі на строк до десяти років позбавлення волі.
ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності.
Усвідомлюючи вказані факти, бажаючи уникнути негативних наслідків кримінально-правового та цивільно-правового характеру, підозрюваний може ухилятися від органу досудового розслідування та суду.
В обґрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий зазначив, щопідозрюваний ОСОБА_4 з метою уникнення від кримінальної відповідальності, перешкоджанню всебічного, повного та неупередженого встановлення обставин вчиненого злочину, може вчиняти спроби протиправного впливу на учасників кримінального провадження будь-яким шляхом для зміни (відмови) від показів останніх.
З огляду на викладене, враховуючи наявність принципу безпосередності дослідження показань учасників кримінального процесу, сторона обвинувачення вважає, що підозрюваний може вчиняти спроби впливу на учасників кримінального провадження з метою неможливості використання в суді в якості доказів показань останніх.
Оскільки кримінальне провадження перебуває на активній стадії досудового розслідування, яка потребує з'ясування обставин вчинення злочину шляхом, зокрема, проведення допитів свідків, вказаний ризик має високий ступінь ймовірності.
В обґрунтування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий зазначив, що ОСОБА_4 може вчиняти спроби спілкуватися із співучасниками, та повідомляти останнім про докази, які перебувають у розпорядженні органів слідства, про необхідність знищити та приховати інші докази, про існування яких стороні обвинувачення наразі не відомо.
В обґрунтування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий зазначив, що ОСОБА_4 не має міцних соціальних зв'язків, неодружений, непрацевлаштований, що свідчить про відсутність факторів та обставин, які могли б стримувати підозрюваного від вчинення нових кримінальних правопорушень та не бажання працювати та мати законне джерело доходів.
Окрім цього, підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності, та згідно з вироком Богунського районного суду м. Житомира від 28.10.2011 був засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі.
Характер вчинення кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_4 , може свідчити про те, що вчинення кримінального правопорушення корисливого характеру є способом отримання джерел доходів для власних потреб підозрюваного.
За віком ОСОБА_4 не є особою похилого віку та за станом здоров'я не потребує стаціонарного лікування.
Застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, об'єктивно не зможе гарантувати належного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та запобігти вищевказаним спробам перешкоджати досудовому розслідуванню.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_13 підтримав клопотання та просив задовольнити з підстав, зазначених у клопотанні.
Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання та пояснив, що не усвідомлював в повній мірі наслідків своїх дій у момент їх вчинення, однак на даний момент усе зрозумів та розкаюється, зобов'язується не порушувати законів та з'являтися за кожним викликом слідчого чи суду, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_5 , враховуючи позицію підозрюваного, який повністю визнав вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні та щиро розкаявся, просив застосувати до запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши прокурора, підозрюваного, адвоката, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
В провадженні СВ Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12026060600000240 від 26.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
26.02.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
27.02.2026 ОСОБА_4 в порядку ст. 278 КПК України було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою та п'ятою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Поняття «обґрунтована підозра» визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).
Оцінивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що в сукупності такі документи вказують на те, що пред'явлена ОСОБА_4 підозра є обґрунтованою.
Як неодноразово наголошував ЄСПЛ у своїх рішеннях, пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, що обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою, незалежно від того, наскільки коротким він є, має бути переконливо продемонстроване владою. Аргументи «за» і «проти» звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному провадженню у справі, не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), але мають підтверджуватися фактичними даними. Ризик того, що обвинувачений може переховуватися, не може оцінюватися виключно на підставі ступеня тяжкості можливого покарання. Він має оцінюватися з урахуванням ряду інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування можливості переховування обвинуваченим, або доведуть, що така можливість є настільки невеликою, що вона не може обґрунтовувати досудове ув'язнення (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі «Бекчєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява №9190/03, пункти 56і 59, з подальшими посиланнями). Запобіжний захід - в будь-якому випадку впливає перш за все на поведінку підозрюваного та виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, та не повинен підміняти собою покарання за вчинення злочину, адже вирішення таких питань є завданням більш пізніх етапів кримінального провадження. В свою чергу, абстрактна можливість перешкоджати кримінальному провадженню, знищити, сховати або спотворити річ, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризик незаконного впливу на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення - є недостатньою для обґрунтування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В рішенні ЄСПЛ у справі Ходорковський проти росії, зазначається, що обмеження права особи на свободу та особисту недоторканність можливо тільки в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого (підозрюваного) від правосуддя - не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це необхідно робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику. При цьому, арешт буде прийнятним в світлі положень Конвенції тільки тоді, коли «обов'язок, передбачений законом» не може бути виконано більш м'якими засобами.
Оцінюючи в сукупності всі обставини, зокрема і тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, суд виходить із принципу презумпції невинуватості і не вирішує наперед процесуальну перспективу пред'явленого обвинувачення, а лише аналізує обґрунтованість та тяжкість його пред'явлення, суспільну небезпеку злочинних дій, в яких обвинувачується.
Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Вирішуючи питання про обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, який інкримінується йому органом досудового розслідування, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази в обґрунтування клопотання, слідчим суддею встановлено достатньо підстав стверджувати, що дії підозрюваного містять ознаки вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні обґрунтовано наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що слідчим і прокурором не надано достатньо вагомих доказів в їх сукупності, які б дали слідчому судді підстави для застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування.
На підставі викладеного, а також враховуючи те, що запобіжний захід має бути пропорційним для запобігання встановленим в судовому засіданні ризикам, слідчий суддя дійшов висновку, що завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (зокрема, забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, виконання ним своїх процесуальних обов'язків) може бути виконане шляхом застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, а саме у виді домашнього арешту.
На підставі викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням, може бути виконане шляхом застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, а саме у виді домашнього арешту.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 185, 194, 196, 197, 206, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Заборонити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 цілодобово залишати місце тпроживання АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, суду;
- не відлучатися з м.Житомира без дозволу слідчого, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання;
- не спілкуватися зі свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Встановити строк дії ухвали до 20.04.2026.
По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що у разі невиконання обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виконання ухвали про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту направити для виконання до Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області.
Ухвала підлягає до негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів, з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1