02 березня 2026 р.Справа № 520/20686/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. ,
розглянувши клопотання Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2025, повний текст складено 27.06.2025 року, по справі № 520/20686/25
за позовом ОСОБА_1
до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" Центру оцінювання функціонального стану особи , Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 задоволено позов ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" Центру оцінювання функціонального стану особи про визнання протиправним та скасування рішення.
На зазначене рішення суду Державною установою "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" подано до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2026 року апеляційну скаргу Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 року по справі № 520/20686/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України", третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення - залишено без руху. Надано Державній установі "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду доказів надсилання листом з описом вкладення третій особі копії поданої до суду апеляційної скарги та сплати судового збору в розмірі 1453,44 грн. за реквізитами: отримувач ГУК в Основ'янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998 , номер рахунку - UA408999980313131206081020661, код класифікації доходів бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні суди та надання безпосередньо до суду оригіналу платіжного доручення (квитанції тощо) протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2025 року у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про про продовження строку для усунення недоліків - відмовлено.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2026 року апеляційну скаргу Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 року по справі № 520/20686/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України", третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення повернуто скаржнику.
Копію ухвали суду про повернення апеляційної скарги відповідач, з урахуванням приписів абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України, отримав 03.02.2026 року о 09:04 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в підсистемі "Електронний суд".
18.02.2026 року Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" повторно подало апеляційну скаргу з платіжним дорученням. В апеляційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В обґрунтування заявленого клопотання скаржник зазначає, що 02.02.2026 року ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 року у справі № 520/20686/25 було повернено у зв'язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги у строк, визначений ухвалою суду апеляційної інстанції. Скаржник зазначає, що у зв'язку з поверненням апеляційної скарги звертається до суду з повторною апеляційною скаргою та одночасно заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки пропуск відповідного процесуального строку був зумовлений об'єктивними, істотними та незалежними від волі скаржника обставинами. Відповідач зазначає, що апеляційну скаргу було подано у межах установленого процесуального строку, що свідчить про належну реалізацію права на апеляційне оскарження та відсутність наміру зволікати з поданням апеляції. Зазначає, що повернення апеляційної скарги не було наслідком недбалості або зловживання процесуальними правами, а стало результатом неможливості своєчасного усунення єдиного недоліку - подання доказів сплати судового збору. Скаржник, що Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" є державною установою, яка утворена та функціонує у сфері управління Міністерства охорони здоров'я України та здійснює свою діяльність виключно в межах визначених державою повноважень. Фінансування діяльності відповідача здійснюється повністю за рахунок державного бюджету, при цьому відповідач не є розпорядником бюджетних коштів та не має можливості самостійно, оперативно і на власний розсуд здійснювати фінансові витрати, у тому числі пов'язані зі сплатою судового збору. Проведення будь-яких платіжних операцій, зокрема й зі сплати судового збору, від імені скаржника здійснюється виключно через органи Державної казначейської служби України у межах установлених бюджетних та фінансово-організаційних процедур. Такий порядок має імперативний характер і не залежить від волі чи дій посадових осіб відповідача, а його дотримання об'єктивно потребує додаткового часу для погодження, проведення платежів та отримання відповідних підтвердних документів. Також скаржник повідомляє, що у період, який припав на строк, наданий судом для усунення недоліків апеляційної скарги, у місті Дніпрі мали місце системні планові та аварійні відключення електроенергії, які тривали понад 10 годин щоденно та мали масовий і непередбачуваний характер. Скаржник зазначає, що такі обставини істотно ускладнювали та фактично унеможливлювали здійснення процесуальних дій, що потребують використання комп'ютерної техніки, електронного цифрового підпису, стабільного доступу до мережі Інтернет та сервісів підсистеми «Електронний суд». Альтернативні джерела електропостачання у відповідача використовуються виключно для забезпечення безперервної роботи хірургічних підрозділів закладу охорони здоров'я, доступ до яких працівникам адміністративних і юридичних підрозділів об'єктивно обмежений з огляду на необхідність дотримання спеціального режиму та забезпечення стерильності. Відтак використання альтернативних джерел електроенергії для підготовки й подання процесуальних документів було неможливим. Крім того зазначає, що з 01.01.2025 року на відповідача покладено додаткові виключні повноваження загальнодержавного характеру з оцінювання функціонального стану осіб, що поширюються на всю територію України. Реалізація таких повноважень спричинила істотне збільшення обсягу звернень, експертних справ, запитів судів, органів державної влади та інших суб'єктів, які підлягають першочерговому та невідкладному розгляду, що, у поєднанні з обмеженими кадровими та технічними ресурсами, суттєво вплинуло на можливість своєчасного виконання всіх процесуальних дій. Зазначає, що повернення апеляційної скарги ухвалою суду від 02.02.2026 року та пропуск строку на апеляційне оскарження були спричинені не зловживанням процесуальними правами та не бездіяльністю відповідача, а сукупністю об'єктивних, істотних та незалежних від волі відповідача обставин, пов'язаних із його статусом Державної установи, повною фінансовою залежністю від державного бюджету, технічними обмеженнями у період масових відключень електроенергії та значним обсягом покладених на нього загальнодержавних функцій. Враховуючи всі зазначені вище обставини в їх сукупності, відповідач просить суд апеляційної інстанції визнати поважними причини пропуску на оскарження та поновити відповідачу строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 року по адміністративній справі № 520/20686/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про визнання протиправним та скасування рішення.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали електронної справи, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно з ч. 3 ст. 295 КАС України, строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Питання поновлення та продовження процесуальних строків урегульоване статтею 121 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Згідно з усталеної практики Верховного Суду, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом (Постанова Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 473/2236/17).
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Учасники справи, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк та у передбаченому процесуальним законом порядку. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов'язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
При вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв'язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою тощо.
Стосовно обґрунтувань відповідача, що апеляційну скаргу було подано у межах установленого процесуального строку, що свідчить про належну реалізацію права на апеляційне оскарження та відсутність наміру зволікати з поданням апеляції, колегія суддів повідомляє наступне.
Дослідивши матеріали електронної справи колегією суддів встановлено, що копію оскаржуваного рішення апелянтом отримано 04.12.2025 року о 20:18, що свою чергу свідчить про те, що датою вручення вказаного рішення є 05.12.2025.
Відповідно до абз. 2 п. 5 ч. 6 ст. 251 КАС України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи зазначене, останнім днем на апеляційне оскарження рішення є 05.01.2026.
З матеріалів справи встановлено, що вперше відповідач звернувся з апеляційною скаргою 07.01.2026, тобто пропуском строку на апеляційне оскарження.
Оскільки, відповідачем при подачі апеляційної скарги вперше вже було пропущено строк на апеляційне оскарження передбачений статтею 295 КАС України, то вищезазначені обґрунтування відповідача колегія суддів не приймає до уваги.
Щодо посилання відповідача на те, що у період, який припав на строк, наданий судом для усунення недоліків апеляційної скарги, у місті Дніпрі мали місце системні планові та аварійні відключення електроенергії, які тривали понад 10 годин щоденно та мали масовий і непередбачуваний характер та що такі обставини істотно ускладнювали та фактично унеможливлювали здійснення процесуальних дій, що потребують використання комп'ютерної техніки, електронного цифрового підпису, стабільного доступу до мережі Інтернет та сервісів підсистеми «Електронний суд», то відповідачем не надано доказів того, що такі обставини постійно, тривало та систематично перешкоджали роботі протягом часу, відведеного для підготовки апеляційної скарги.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом в постанова від 22.01.2025 у справі № 500/4406/24.
Таким чином, оцінивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки зазначені апелянтом обставини не є об'єктивними, не пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі.
Відтак, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Таким чином, оцінивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання поважними причин пропуску скаржником строку на апеляційне оскарження, оскільки зазначені апелянтом обставини не є об'єктивними, не пов'язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 121, 295, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні клопотання Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.
Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 року, по справі №520/20686/25, наведені Державною установою "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України".
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Макаренко Я.М.
Судді Любчич Л.В. Жигилій С.П.