02 березня 2026 р. Справа № 520/32681/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді П'янової Я.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 у справі № 520/32681/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
09.01.2026 ОСОБА_1 подав до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 про відмову у задоволенні його заяви про роз'яснення рішення суду у справі № 520/32681/24.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду 14.01.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 у справі № 520/32681/24 залишено без руху. Надано ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, поданої апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з відповідними доказами.
28.01.2026, на виконання вимог ухвали суду, ОСОБА_1 подав до Другого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування вимог поданої заяви позивач зазначає, що в матеріалах справи № 520/32681/24 містяться три ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025. Позивач також указує, що формально ним пропущено строк на апеляційне оскарження ухвал від 24.10.2025, у зв'язку з чим він змушений просити суд поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки жодної з цих ухвал він не отримував. Водночас, за його твердженням, про одну з ухвал він дізнався випадково 31.12.2025, а про інші дві - 09.01.2026.
Зважаючи на те, що скаржник не надав суду доказів, які підтверджують дату отримання або ознайомлення з оскаржуваною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025, а також з огляду на відсутність у матеріалах електронної справи доказів отримання позивачем чи направлення судом копії зазначеної ухвали, з метою вирішення заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та питання про відкриття апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції ухвалою від 02.02.2026 витребував із Харківського окружного адміністративного суду справу № 520/32681/24 та продовжив ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії зазначеної ухвали суду шляхом подання доказів, що підтверджують дату отримання або ознайомлення позивача з оскаржуваною ухвалою суду від 24.10.2025.
Відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію вищезазначеної ухвали суду ОСОБА_1 отримав 09.02.2026.
Таким чином останній день на усунення недоліків 19.02.2026.
09.02.2026, на виконання вимог ухвали суду, ОСОБА_1 подав до Другого апеляційного адміністративного суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025. У поданій заяві він зазначив, що суд першої інстанції мав своєчасно надіслати йому копії ухвал, постановлених без його участі. Водночас заявник указав, що не зобов'язаний подавати до суду докази обставин, які фактично відсутні, оскільки, на його переконання, це є так званим «негативним доказом».
24.02.2026 до Другого апеляційного адміністративного суду надійшли витребувані матеріали справи № 520/32681/24, які передано судді-доповідачу 25.02.2026.
Перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 та матеріали справи, колегія суддів уважає, що подана заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною 2 ст. 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як убачається з матеріалів справи, оскаржувана ухвала прийнята 24.10.2025, тоді як апеляційна скарга подана 09.01.2026, тобто поза межами п'ятнадцятиденного строку на апеляційне оскарження, установленого ст. 295 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України всі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В силу ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини "Устименко проти України" (№ 32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності".
У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа ОСОБА_2 проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Скорочення строків здійснення окремих процесуальних дій не звужує змісту та обсягу конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (абзац дев'ятий десятий підпункту 6.1 пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року N 17-рп/2011).
Строки мають суттєве значення в правовому регулюванні суспільних відносин. З ними пов'язані початок і закінчення дії правової норми матеріального права, вони вказують на своєчасне здійснення прав і обов'язків, визначають момент настання чи припинення виконання будь-якої процесуальної дії. Можливість захисту прав та інтересів у багатьох випадках залежить від дотримання строків, встановлених законом для звернення за захистом прав та інтересів, розглядом і вирішенням адміністративних справ, оскарженням і переглядом постанов, інших актів у адміністративних справах. Зазначені строки дисциплінують суб'єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків тягне чітко визначені юридичні наслідки.
З вищевказаного слідує, що строки на звернення до суду не є абсолютними і можуть бути обмеженими Законом, а причини, з якими особа пов'язує поважність причин пропуску на звернення до суду, повинні бути об'єктивними, непереборними та обґрунтованими належними доказами.
Розглядаючи, подану ОСОБА_1 , заяву, досліджуючи питання обґрунтованості причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухали суду у цій справі ОСОБА_1 , колегія суддів зауважує, що відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Таким процесуальним обов'язком учасника справи визначено, зокрема, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги.
Отже, апелянт (та/або його представник), маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, для чого повинен вчиняти всі можливі та залежні від нього дії, а також використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження заявник посилається на те, що в матеріалах справи № 520/32681/24 містяться три ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025, проте жодної з цих ухвал він не отримував. Водночас, за його твердженням, про одну з ухвал він дізнався випадково 31.12.2025, а про інші дві - 09.01.2026.
У свою чергу, колегія суддів зауважує, що відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копії ухвал суду від 24.10.2025 ОСОБА_1 отримав 03.11.2025 (а.с.192), а тому п'ятнадцятиденний строк на подання апеляційної скарги з моменту отримання копії оскаржуваної ухвали спливав 18.12.2025.
Водночас, як убачається з матеріалів справи, 31.10.2025 ОСОБА_1 вже оскаржував в апеляційному порядку одну з ухвал Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025, і постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2025 його апеляційну скаргу задоволено.
З огляду на викладене, позивач достеменно знав про наявність ухвали від 24.10.2025, а тому посилання заявника на те, що про одну з ухвал Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 він дізнався випадково 31.12.2025, а про інші дві - 09.01.2026, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Колегія суддів зазначає, що саме позивач, як особа, що звернулась до суду за захистом своїх прав, має проявити інтерес до розгляду своєї справи, а також не допускати процесуальної бездіяльності під час розгляду справи, усвідомлюючи можливість настання негативних наслідків для себе.
У свою чергу, проміжок часу, який сплинув після постановлення оскаржуваної ухвали судом першої інстанції (24.10.2025) та дати отримання її копії позивачем (03.11.2025) до звернення з апеляційною скаргою (09.01.2026), є досить тривалим, та значно перевищує процесуальний строк, установлений КАС України.
Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у п. 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85).
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що при належному добросовісному відношенні скаржник не був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу в найкоротший строк, проте таким правом не скористався, а тому обставини, зазначені скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, не можуть бути підставою для поновлення такого строку.
Відтак, зазначені позивачем обставини про поновлення строку на подання апеляційної скарги є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.
Жодних інших обставин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження представником позивача не зазначено.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Згідно з ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 у справі № 520/32681/24, у задоволенні заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
На підставі наведеного та керуючись ст. 299, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Визнати неповажними підстави пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 у справі № 520/32681/24, наведені ОСОБА_1 .
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - залишити без задоволення.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 у справі № 520/32681/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц