Справа № 165/4081/25
Провадження № 3/165/40/26
19 лютого 2026 року м. Нововолинськ
Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Ушаков М.М., розглянувши матеріали, що надійшли від Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого,
за ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА №206661 від 08.11.2025 зазначено, що 08 листопада 2025 року о 12:30 год. гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини гр. ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА №206662 від 08.11.2025 зазначено, що 08 листопада 2025 року о 12:30 год. гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини в присутності неповнолітньої доньки гр. ОСОБА_3 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА №206663 від 08.11.2025 зазначено, що 08 листопада 2025 року о 12:30 год. гр. ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини в присутності дитини гр. ОСОБА_4 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Виходячи з положень зазначеної статті, вказані справи підлягають об'єднанню в одне провадження з наданням номеру справи - №165/4081/25.
Як вбачається з диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП полягає у вчиненні домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Разом з тим, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру
Всупереч зазначеним вимогам у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА №206661 від 08.11.2025 не викладенооб'єктивну сторону адміністративного правопорушення передбаченого санкцією ч.1 ст.173-2 КУпАП в редакції Закону на день вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Як вбачається з диспозиції ч.2 ст.173-2 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за вчинення домашнього насильства настає за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП полягає у вчиненні діяння, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, тобто вчиненні стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Всупереч зазначеним вимогам упротоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА №206662 від 08.11.2025 та у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА №206663 від 08.11.2025 не викладенооб'єктивну сторону адміністративного правопорушення передбаченого санкцією ч.2 ст.173-2 КУпАП в редакції Закону на день вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата та місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до вимог ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
В силу вимог ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Розглянувши справу у відповідності до вимог ст.ст. 245-246, 249, 252 КУпАП, вважаю, що зібрані у справі докази не дають підстав зробити висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА №206661 від 08.11.2025, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА №206662 від 08.11.2025 та у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА №206663 від 08.11.2025.
Відтак, дослідивши документи, додані до складених стосовно ОСОБА_1 протоколів, приходжу до висновку, що у матеріалах відсутні докази, які б підтвердили його причетність до вчинення протиправних дій, відповідальність за вчинення яких передбачена ч.ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП.
Достовірних та переконливих доказів на підтвердження того факту, що ОСОБА_1 було допущено порушення ч.ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП, матеріали справи не містять і під час судового розгляду справи таких не здобуто.
Відповідно до положення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з врахуванням практики Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (заява №926/08, рішення від 20.09.2016 року), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ч.ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП, необхідно виходити з того, що як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім.
Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено перед судом. Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки суд, діючи таким чином, порушує вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
З наведеного випливає, що нести тягар доказування, що є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, є обов'язком органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, що в свою чергу звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
За обставин викладених вище, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.173-2 КУпАП. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а викладені в протоколах про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості не підтверджуються доказами у справі, а тому їх неможливо вважати доведеними. Протоколи про адміністративні правопорушення, в зв'язку з наведеним, також не можна визнати доказом вини ОСОБА_1 в розумінні ст. 251 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження в справі в зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.36, п.1 ст.247, ч.1 ст.284 КУпАП, -
постановив:
Справи відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП (справа №165/4083/25), за ч.2 ст.173-2 КУпАП (справа №165/4081/25) та за ч.2 ст.173-2 КУпАП (справа №165/4082/25) об'єднати в одне провадження, присвоївши номер справи 165/4081/25.
Адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-2 КУпАП провадженням закрити в зв'язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя М.М. Ушаков