Справа № 161/3241/25
Провадження № 2-др/161/29/26
27 лютого 2026 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Філюк Т.М.
за участі секретаря судових засідань Романюк М.М.
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП та стягнення суми страхового відшкодування, -
16 лютого 2026 року від представника позивача - адвоката Бакаєвича А.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідачів понесених судових витрат, зокрема 8000 грн. витрат за надання правничої допомоги.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 3,4 даної норми визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Сторони в судове засідання не викликались.
Так, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 лютого 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП та стягнення суми страхового відшкодування задоволено повністю, ухвалено стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» в користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування розмірі 50 072 гривні 96 копійок та з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 різницю між вартістю відновлювального ремонту та страховим відшкодуванням в розмірі 60964 гривні 84 копійки.
Також встановлено, що судом при ухваленні рішення не вирішено питання про судові витрати, які складаються з понесених позивачем витрат за надання правничої допомоги, про які було заявлено в позовній заяві.
На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано наступні документи: копія договору про надання правової допомоги від 24 січня 2025 року, що укладений між адвокатом Бакаєвичем А.В. та ОСОБА_1 , копія акту прийому наданих послуг від 12 лютого 2026 року, копія квитанції про оплату 8000 гривень за договором.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 141 ЦПК України. Зокрема, частиною другою вказаної статті встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).
Частиною третьою статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Крім того, суд зауважує, що у пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382 цс 19) зазначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 750/2055/20 (провадження № 61-16723 св 20) вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Застосовуючи вищенаведені правові позиції Верховного Суду суд ще раз підкреслює, що клопотань про зменшення судових витрат, в порядку ч.5 ст.137 ЦПК України, відповідачі не подали.
Підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених обставин відсутні.
Визначаючи розмір витрат, понесених позивачем суд враховує вимоги ст. 141 ЦПК України.
Відтак, з врахуванням вищенаведеної норми закону суд приходить до висновку про необхідність стягнення понесених витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме з відповідачаПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (45,10%) - 3608 гривень, а з відповідача ОСОБА_2 ( 54,9%) - 4392 гривень.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 82, 137, 141 270 ЦПК України, суд,-
Доповнити рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП та стягнення суми страхового відшкодування.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3608 ( три тисячі шістсот вісім ) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4392 (чотири тисячі триста дев'яносто дві ) гривні.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Дата складення додаткового рішення 27 лютого 2026 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т.М. Філюк