02 березня 2026 р. Справа № 520/19548/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Волошин Д.А., м. Харків, повний текст складено 02.10.25 у справі № 520/19548/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕР-М"
до Головного управління ДПС у Харківській області , Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕР-М» до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ГУ ДПС у Харківській області від 07.04.2025 за № 12717214/35590228 про відмову у реєстрації податкової накладної №170 від 18.04.2024. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №170 від 18.04.2024 днем її фактичної подачі.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕР-М» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕР-М» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕР-М» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області витрати на професійну правничу допомогу в сумі 350,00 грн.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕР-М» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України витрати на професійну правничу допомогу в сумі 350,00 грн.
У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про розподіл судових витрат відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що предмет спору у цій справі містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними.
Інші учасники справи правом на висловлення свого ставлення до апеляційної скарги не скористалися.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів частин 1-4 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Системний аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати, у тому числі, розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Така правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 у справі № 569/17904/17.
Водночас, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Такий висновок сформовано Верховним Судом у постановах від 21.03.18 у справі №815/4300/17, від 11.04.18 у справі №814/698/16, від 18.10.18 у справі №813/4989/17.
Згідно з частиною шостою статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Виходячи з положень частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані такі витрати з розглядом справи.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Водночас при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Вказані критерії закріплені у ч. 5 ст. 134 КАС України.
Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як убачається із матеріалів справи, на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у сумі 39200,00 грн позивачем надано копії таких документів: ордер на надання правничої допомоги серії ВІ №1319342, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, договір про надання правової допомоги №31/03-25 від 31.03.2025, додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги №31/03-25 від 31.03.2025, акт приймання-передачі наданих юридичних послуг від 23.09.2025, платіжну інструкцію від 31.03.2025 на суму 14000,00 грн (платник: ТОВ "АСТЕР-М", отримувач: ФОП ОСОБА_1 , призначення платежу: попередня оплата за договором №31/03-25 від 31.03.2025), платіжну інструкцію від 18.07.2025 на суму 25200,00 грн (платник: ТОВ "АСТЕР-М", отримувач: ФОП ОСОБА_1 , призначення платежу: попередня оплата за договором №31/03-25 від 31.03.2025).
Дослідивши подані представником позивача документи, суд установив, що відповідно до п.1 договору про надання правової допомоги №31/03-25 від 31.03.2025, у редакції додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги №31/03-25 від 31.03.2025, в порядку і на умовах, визначених цим договором Адвокат приймає доручення на: ознайомлення з документами первинного бухгалтерського обліку, договорів, звітних, а також інших документів, надання консультацій в межах подання повідомлень, скарг та інших документів Клієнтом, складання їх основі позовної заяви щодо: визнання протиправними та скасування рішень Комісії про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних від 04.04.2025 №12715279/35590228, від 07.04.2025 №12717213/35590228, від 07.04.2025 №12717215/35590228, від 07.04.2025 №12717212/35590228, від 07.04.2025 №12717214/35590228, від 07.04.2025 №12717211/35590228 та зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування податкові накладні № 147 від 30.05.2024, №167 від 18.04.2024, № 168 від 18.04.2024, № 169 від 18.04.2024, № 170 від 18.04.2024, № 171 від 18.04.2024, фактичною датою їх подання; складання документів в межах судового розгляду, інші послуги в межах даних правовідносин, подання позовної заяви до Харківського окружного адміністративного суду в тому числі представництво інтересів Клієнта у Харківського окружного адміністративного суду, складання документів в межах судового розгляду, інші послуги в межах даних правовідносин (далі - Доручення), а Клієнт зобов'язується сплатити Адвокатові гонорар та відшкодувати понесені витрати у зв'язку з виконанням доручення.
В межах цієї справи вирішувалося питання щодо визнання протиправним та скасування рішення Комісії про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07.04.2025 за №12717214/35590228 та зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування податкову накладну №170 від 18.04.2024.
Відповідно до п. 6.2, 6.2.1, 6.2.2 Договору, у редакції додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги №31/03-25 від 31.03.2025, Клієнт сплачує на користь Адвоката гонорар в якості оплати послуг Адвоката в розмірі 39 200,00 грн в такому порядку: попередня оплата в розмірі 14 000,00 грн сплачується протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання даного Договору; попередня оплата в розмірі 25200,00 грн сплачується протягом 10 (десяти) робочих днів з дати підписання Додаткової угоди №1 до Договору.
З акта приймання-передачі наданих юридичних послуг від 23.09.2025 установлено, що Адвокатом належним чином і в повному обсязі надані, а Клієнтом прийняті юридичні послуги в межах Договору про надання юридичних послуг №31/03-25 від 31.03.2025. Послуги надані в повному обсязі та з дотриманням умов договору. Претензій щодо наданих послуг у Клієнта немає. Загальна вартість послуг складає 39200,00 грн.
Суд першої інстанції, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої/правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для справи, а також враховуючи предмет позову та обставини справи, суть виконаних послуг, дійшов висновку, що про те, що обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт на 39200,00 грн є неспівмірним з обставинами спору та у цьому випадку справедливим і співмірним відшкодуванням витрат заявника на професійну правничу допомогу буде сума в розмірі - 4200,00 грн.
Так, матеріали справи не містять відомостей про збирання представником позивача доказів задля звернення до суду, обсяг наданих письмових доказів є незначним; всі надані докази наявні у позивача.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників, судові засідання не проводились. Адвокат не відвідував суд для з'ясування обставин справи, не ознайомлювався з матеріалами справи.
Справа належить до справ незначної складності, а тому написання позовної заяви, яка здебільшого містить цитовані норми законодавчих актів, не вимагало значного обсягу юридичної і технічної роботи, не потребувало тривалого часу та надмірних зусиль адвоката.
Враховуючи наведене, а також те, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 в межах справи №520/19045/25 роз'єднано в самостійні провадження позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТЕР-М» до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що на користь позивача в межах цієї справи підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 700,00 грн.
Колегія суддів ураховує, що Кодекс адміністративного судочинства не вимагає від сторони, яка заявляє про відшкодування витрат, надання доказів на підтвердження того, що саме таку, а не іншу кількість часу адвокат витратив на виконання робіт. Від сторони не вимагають наведення обґрунтування, чому саме таку кількість часу витратив адвокат на відповідні дії. Таку позицію Верховний Суд висловив у постановах від 16.05.2019 у справі № 823/2638/18 та від 20.12.2018 у справі № 316/1923/16-а (2-а/316/41/17).
Колегія суддів звертає увагу на те, що норми КАС України покладають обов'язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З огляду на це, відповідач, заперечуючи зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний був навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами.
Проте представниками відповідачів доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами фактично не наведено.
Під час апеляційного розгляду справи відповідачем не надано доказів, які б спростували співмірність розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт, не надано власного розрахунку, яка сума витрат, на його погляд, є розумною.
Апеляційна скарга складається з цитат правових висновків Верховного Суду щодо порядку визначення розміру витрат на правову допомогу.
За встановлених обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.
Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2025 у справі № 520/19548/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді О.В. Присяжнюк В.Б. Русанова