Справа № 161/4469/26
Провадження № 2/161/3585/26
про відмову у відкритті провадження
27 лютого 2026 року місто Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Мазур Д.Г., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльність та стягнення успадкованих коштів,
25 лютого 2025 позивач ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовною заявою до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльність та стягнення успадкованих коштів.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , суддя дійшов до наступного.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з вимогами частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Відповідно достатті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ слід виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви ОСОБА_1 оскаржує дії Державної казначейської служби України, щодо невиконання виконавчого листа №680 у справі №161/13110/24, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 25.03.2025 року, щодо перерахування на її користь коштів у розмірі 189578, 40 грн. у тримісячний строк з дня надходження необхідних документів та відомостей.
Тобто, з огляду на суть спірних правовідносин та суб'єктний склад сторін у цій справі, спір про право в ній відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії Державної казначейської служби України, яка у межах спірних відносин діє, як суб'єкт владних повноважень.
За таких обставин цей спір не має ознак приватноправового та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Отже, вказані правовідносини не є спором про цивільне право і не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, враховуючи, що в даній справі наявний спір щодо оцінки правомірності дії Державної казначейської служби України, наявність цих обставин свідчать про публічно-правовий характер спору, який підлягає вирішенню за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1ст.186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльність та стягнення успадкованих коштів не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до положень ч. 5ст. 186 ЦПК України суд роз'яснює заявнику, що розгляд даної справи, враховуючи визначений позивачем суб'єктний склад сторін та предмет спору, віднесено до юрисдикції адміністративного суду.
Керуючись статтями 186, 259-261, 353, 354 ЦПК України, суд,
У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльність та стягнення успадкованих коштів - відмовити.
Роз'яснити позивачу його право на звернення до суду з позовом у порядку господарського судочинства.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку визначеному ст. 261 ЦПК України.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Д.Г. Мазур