Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
02 березня 2026 р. № 520/21183/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Харківського міського голови Терехова Ігора Олександровича (майдан Конституції, буд.7,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61003)про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Харківського міського голови Терехова Ігора Олександровича, в якому просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Харківського міського голови Терехова Ігоря Олександровича, яка виявилась у неналежному реагуванні на подані ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заяву від 02.05.2025р. і скаргу від 26.06.2025р. щодо звернення Харківського міського голови до суду з цивільним позовом про застосування наслідків нікчемних правочинів та у незабезпеченні захисту прав та інтересів Харківської територіальної громади.
2. Зобов'язати Харківського міського голову Терехова Ігоря Олександровича з метою захисту прав та інтересів Харківської територіально громади звернутись до суду з цивільним позовом про застосування наслідків нікчемних правочинів:
- договору купівлі-продажу 1/2 частки будинку за адресою: АДРЕСА_2 , укладеного між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 та посвідченого 11.07.2018 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Коссе Л.М. за реєстровим № 1421;
- та договору купівлі-продажу 1/2 частки будинку за адресою: АДРЕСА_2 , укладеного між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 та посвідченого 17.10.2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шевцовим С.О. за реєстровим № 2364.
3. Зобов'язати Харківського міського голову Терехова Ігоря Олександровича надати суду звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позову зазначено, що бездіяльність Харківського міського голови Терехова Ігоря Олександровича, яка виявилась у неналежному реагуванні на подані ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заяву від 02 05.2025р. і скаргу від 26.06.2025р. щодо звернення Харківського міського голови до суду з цивільним позовом про застосування наслідків нікчемних правочинів та у незабезпеченні захисту прав та інтересів Харківської територіальної громади є протиправною та такою, що порушує права позивачів.
Ухвалою суду від 01.09.2025 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
В зв'язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у щорічній відпустці та у відрядженні.
Представником відповідача 17.09.2025 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначає, що в спірних правовідносинах діяв в межах чинного законодавства У країни.
26.09.2025 року до суду від позивачів надійшла відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що 02.05.2025 року позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , звернулися до Харківського міського голови Терехова І.О. з заявою про звернення до суду, в якій зокрема просили терміново вирішити питання щодо звернення Харківської міської ради до суду:
а) з цивільним позовом про застосування наслідків нікчемних правочинів: - договору купівлі-продажу 1/2 частини будинку за адресою: АДРЕСА_2 , посвідченого 11.07.2018 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Коссе Л.М. (р. №1421); - договору купівлі-продажу 1/2 частини будинку за адресою: АДРЕСА_2 , посвідченого 17.10.2019 р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Шевцовим С.О. (р. № 2364);
б) з клопотанням про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , для унеможливлення його відчуження разом з земельною ділянкою комунальної власності і частиною земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до набрання рішенням суду законної сили.
Листом директора Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Сома П.О. від 02.06.2025 року № КО-8-6078/1-25.08/31 позивачам було повідомлено, що листом від 17.03.2025 № КО-8-1057/1-25.08-31 до Головного управління Національної поліції в Харківській області було направлено звернення Харківської міської ради щодо вжиття заходів стосовно захисту конституційних прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вільне користування земельною ділянкою, прилеглою до домоволодіння АДРЕСА_2 , а також усунення загрози життю останніх.
01.05.2025 до Харківської міської ради надійшов лист Головного управління Національної поліції в Харківській області від 10.04.2025 № 10838-119-24/02-2025, відповідно до якого, звернення Харківської міської ради від 24.03.2025 № 7167 щодо усунення загрози життю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і забезпечення права на користування земельною ділянкою комунальної власності направлено Головним управлінням Національної поліції в Харківській області на розгляд та прийняття рішення до ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області.
Станом на 02.06.2025 інформація від ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області щодо розгляду листа Харківської міської ради від 17.03.2025 № КО-8-1057/1-25.08-31 до Департаменту земельних відносин Харківської міської ради не надходила.
У вказаному листі позивачам додатково було повідомлено, що відповідно до частин 1, 3 та 4 статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. За приписами статті 118 Земельного кодексу України, громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає заяву, разом з технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення, до відповідного органу, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. За результатами розгляду вищезазначеної заяви, відповідний орган приймає рішення про затвердження технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову. Відповідно до частин 1-3 статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр», державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за заявою, зокрема, особи, визначеної частиною 1 статті 118 Земельного кодексу України, у тому числі власника нерухомого майна (будівлі, споруди), розташованої на земельній ділянці, що надається (передається) із земель державної чи комунальної власності. За приписами статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в містах у розмірі не більше 0,10 гектара. Розмір земельної ділянки, що передається безоплатно громадянину у власність у зв'язку з набуттям ним права власності на жилий будинок, не може бути меншим, ніж максимальний розмір земельної ділянки відповідного цільового призначення, встановлений частиною першою цієї статті (крім випадків, якщо розмір земельної ділянки, на якій розташований будинок, є меншим). При цьому, відповідно до системного аналізу норм Земельного кодексу України, Закону України «Про землеустрій» та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», саме сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб, шляхом прийняття рішень на пленарних засіданнях. Враховуючи вищевикладене, формування земельної ділянки, присвоєння їй кадастрового номера та здійснення державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі не позбавляє Харківську міську рада права власності на таку земельну ділянку.
Також судом встановлено, що 26.06.2025 року відбувся особистий прийом Харківським міським голоою ОСОБА_6 позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за участі директора Департаменту земельних відносин Харківської міської ради - Павла Сома, в.о. директора Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради - Євгенія Світличного, заступника міського голови директора Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради - Дмитра Липового та голови Адміністрації Немишлянського району міста Харкова - Тетяни Мироненко, за результатами якого було складено картку обліку особистого прийому.
В відзиві на адміністративний позов зазначено, що питання, які були поставлені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , стосувались наступного: скарга на заступника міського голови з питань цифрової трансформації Кузьміна С.С. за невиконання доручень наданих на особистому прийомі міським головою 30.01.2025; скарга на директора Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Сома П.А. щодо бездіяльності та відсутності реагування на незаконну реєстрація земельної ділянки та присвоєння кадастрового номеру за адресою: м. Харків, шосе Салтівське, 174; виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 у справі № 520/36343/23 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Харківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; неналежний розгляд директором Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради Пазіменко Н.О. звернення про знесення аварійного дерева та демонтаж паркану на території комунальної власності; ігнорування відповіді начальника Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції на звернення міського голови про необхідність організації благоустрою прилеглої території між будинками № 168-178 по шосе Салтівському; неналежний розгляд заяви від 02.05.2025 директором Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Сомом П.А. про припинення відеоспостереження; неналежний розгляд заяви директором Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Сомом П.А. про необхідність звернення Харківської міської ради до суду із позовом про застосування наслідків нікчемних правочинів.
За результатами розгляду вказаних звернень, заявникам було надано відповіді від 21.07.2025 та від 23.07.2025.
Також на особистому прийомі, який відбувся 26.06.2025, позивачами було подано, зокрема, скаргу № б/н (вх. № КО-8-8801/1-25 від 26.06.2025) в якій зокрема просили: 1. Повторно розглянути звернення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 02.05.2025 та вжити всіх передбачених чинним законодавством України заходів для відновлення їх порушених прав і законних інтересів; 2. Терміново вирішити питання щодо звернення Харківської міської ради до суду з цивільним позовом про застосування наслідків нікчемних правочинів та з клопотанням про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно.
За результатом розгляду вищевказаної скарги, листом директора Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Сома П.О. від 21.07.2025 № КО-8 8801/1.25-08.31, позивачам було повідомлено зокрема, що Департаментом було розглянуто лист від 02.05.2025 № б/н (вх. № КО-8-6078/1-25 від 02.05.2025) та надано відповідь листом Департаменту від 02.06.2025 № КО-8-6078/1-25.08-31.
Харківською міською радою було направлено лист від 17.03.2025 № КО-8-1057/1-25.08-31 до Головного управління Національної поліції в Харківській області, зокрема, з підстав, що були викладені у листах від 02.05.2025 № б/н (вх. № КО-8-6078/1-25 від 02.05.2025) та від 26.06.2025 № б/н (вх. № КО-8-8801/1-25 від 26.06.2025).
Листом Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Харківській області від 10.04.2025 № 10838-119-24/02-2025 (вх. № 5900/0/3-25 від 01.05.2025) Харківську міську раду повідомлено, що вищевказане звернення Харківської міської ради направлено на розгляд та прийняття рішення до ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області.
Станом на сьогодні інформація від ХРУП № 2 ГУНГІ в Харківській області щодо розгляду та прийняття рішення за зверненням Харківської міської ради від 17.03.2025 № КО-8-1057/1-25.08-31 до Харківської міської ради не надходила.
Позивачі, вбачаючи в бездіяльність Харківського міського голови Терехова Ігоря Олександровича, яка виявилась у неналежному реагуванні на подані ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заяву від 02.05.2025р. і скаргу від 26.06.2025р. щодо звернення Харківського міського голови до суду з цивільним позовом про застосування наслідків нікчемних правочинів та у незабезпеченні захисту прав та інтересів Харківської територіальної громади порушення своїх прав, звернулись за їх захистом до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно зі ст. 3 Закону №393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
Відповідно до ст.16 Закону №393/96-ВР скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Відповідно до статті 19 Закону №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Як вже було встановлено судом вище, листом директора Департаменту земельних відносин Харківської міської ради Сома П.О. від 02.06.2025 року № КО-8-6078/1-25.08/31 та від 21.07.2025 № КО-8-8801/1.25-08.31 позивачам було надано відповіді на звернення від 02.05.2025 року та скаргу від 26.06.2025 року відповідно, а отже позивачам були надані відповіді, у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством у відповідності з вимогами Закону України «Про звернення громадян», а сама по собі незгода заявників з результатами розгляду їх заяви та скарги не може свідчити про порушення прав, свобод чи законних інтересів позивачів.
Також суд зазначає, що повноваження сільського, селищного, міського голови визначені ч.4 ст.42 Закону України від 21.05.1997р. №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні", де указано, що сільський, селищний, міський голова: 1) забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; 2) організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; 3) підписує рішення ради та її виконавчого комітету; 4) вносить на розгляд ради пропозицію щодо кандидатури на посаду секретаря ради; 5) вносить на розгляд ради пропозиції про кількісний і персональний склад виконавчого комітету відповідної ради; 6) вносить на розгляд ради пропозиції щодо структури виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету, їх штатів, встановлених відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України; 7) здійснює керівництво апаратом ради та її виконавчого комітету; 8) скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради; 9) забезпечує підготовку на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку, цільових програм з інших питань самоврядування, місцевого бюджету та звіту про його виконання, рішень ради з інших питань, що належать до її відання; оприлюднює затверджені радою програми, бюджет та звіти про їх виконання; 10) призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, керівників юридичних осіб, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім випадків, якщо призначення керівників юридичних осіб віднесено законом до компетенції наглядових рад таких юридичних осіб, а також крім випадку, передбаченого частиною другою статті 21 Закону України "Про культуру"; 11-1) вносить на розгляд ради пропозиції про утворення спеціалізованої установи з надання безоплатної первинної правничої допомоги; 11-2) вносить на розгляд ради пропозиції щодо кандидатури на посаду керівника спеціалізованої установи з надання безоплатної первинної правничої допомоги; 12) забезпечує виконання рішень місцевого референдуму, відповідної ради, її виконавчого комітету; 13) є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою; 14) представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; 15) звертається до суду щодо визнання незаконними актів інших органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права та інтереси територіальної громади, а також повноваження ради та її органів; 16) укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради; 17) веде особистий прийом громадян; 18) забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян та їх об'єднань; 18-1) бере участь у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності в межах та у спосіб, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"; 19) здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів; 20) видає розпорядження у межах своїх повноважень.
Застосовуючи положення наведених норм права до установлених обставин спору, суд зазначає, що приписи п.15 ч.4 ст.42 Закону України від 21.05.1997р. №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" не зобов'язують Харківського міського голову функціями звертатися до суду з цивільним позовом про застосування наслідків нікчемних правочинів з договору купівлі-продажу.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що вимоги позивачів є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до Харківського міського голови Терехова Ігора Олександровича (майдан Конституції, буд.7,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61003)про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.