Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
02 березня 2026 року Справа № 520/2978/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду - Полях Н.А., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №205050006436 від 23.06.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 16.06.2023;
- стягнути з відповідача заборгованість з пенсії з 16.06.2023 року до дня фактичного призначення.
Разом з адміністративним позовом позивачем було подано клопотання, в якому просив:
- поновити строк звернення до адміністративного суду для оскарження рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 23.06.2023 №205050006436.
Ухвалою від 17.02.2026 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом було відмовлено.
Позовну заяву - залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням інших підстав для поновлення строку, а також надання доказів поважності причин його пропуску; оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн. або доказів на підтвердження звільнення від сплати судового збору у встановленому законом порядку.
У наданий строк позивачем до суду було подано квитанцію про сплату судового збору у встановленому законом розмірі, а також заяву, в якій позивач просив:
- визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду;
- поновити строк звернення до адміністративного суду у даній справі;
- прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішення про відмову у призначенні пенсії було отримано позивачем через відділення Пенсійного фонду у місті Зміїв, де він подавав документи для призначення пенсії. Після отримання рішення позивач звернувся до працівників зазначеного відділення для роз'яснення підстав відмови. Під час спілкування працівник Пенсійного фонду повідомив, що у 2017 році було змінено законодавство, у зв'язку з чим позивач не має права на відповідний вид пенсії та підстави для оскарження відсутні. Позивач зазначає, що будучи особою без спеціальних юридичних знань, він обґрунтовано покладався на роз'яснення посадової особи державного органу та вважав рішення законним і таким, що не підлягає оскарженню, у зв'язку з чим тривалий час не звертався до суду. Згодом від колишнього колеги позивач дізнався, що у подібних випадках Пенсійний фонд України може незаконно відмовляти у призначенні пенсії, у зв'язку з чим, як зазначає позивач, у нього виникли сумніви щодо правомірності прийнятого рішення та необхідність отримання фахових роз'яснень. У зв'язку з цим 09 лютого 2026 року позивач звернувся до системи безоплатної правничої допомоги з метою отримання роз'яснень та правової підтримки щодо можливості оскарження рішення Пенсійного фонду України. Саме після отримання відповідних роз'яснень позивачу стало відомо про наявність правових підстав для судового захисту, у зв'язку з чим він без зволікання підготував та подав позов до адміністративного суду. Додатково позивач зазначив, що період після прийняття оскаржуваного рішення припав на час дії воєнного стану в Україні. Місце проживання позивача пов'язане з Харківською областю, яка перебувала у складній безпековій ситуації та зазнавала обстрілів, що об'єктивно ускладнювало доступ до державних установ, отримання правової допомоги та належну підготовку процесуальних документів. Спір стосується реалізації права на пенсійне забезпечення, яке має соціальний характер, тому позивач зазначає, що питання поновлення процесуального строку повинно вирішуватися з урахуванням принципу доступу до правосуддя та необхідності ефективного захисту прав особи.
Розглянувши заяву позивача, дослідивши доводи заяви, суд дійшов наступного.
Згідно із частиною 1 статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (абзац 1 частини 2статті 122 КАС України).
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У частинах першій та другій статті 123 КАС України закріплено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Спірні правовідносини виникли, зокрема, у зв'язку з незгодою позивача з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №205050006436 від 23.06.2023.
Так, у позові позивач просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з 16.06.2023; стягнути з відповідача заборгованість з пенсії з 16.06.2023 року до дня фактичного призначення.
Проте, з даним адміністративним позовом до суду позивач звернувся лише 13.02.2026.
Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Загальне правило щодо необхідності вчинення особою активних дій з метою призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший чи з'ясування видів та розміру складових, які враховані при розрахунку пенсії шляхом подання відповідних заяв визначено Законом № 1058-IV (зокрема, статті 44, 45) та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
Так, згідно із статтями 42, 44, 45 Закону № 1058-IV призначення, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється територіальним органом ПФУ за заявою особи, яка має право на призначення, перерахунок, перехід з одного виду пенсії на інший чи поновлення відповідної пенсії.
Зокрема згідно із пунктом 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.
У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядженням про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (пункт 4.9 вказаного Порядку № 22-1).
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
З огляду на вищевикладене та аналізуючи зміст позовних вимог, суд дійшов висновку, що позивач про порушення своїх прав знав, або повинен був дізнатися у червні 2023 року, а до суду звернувся лише 13.02.2026, а отже пропустив строк звернення до суду з цим позовом.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, позивач у клопотанні, зокрема зазначив, що після отримання рішення він отримав роз'яснення працівника Пенсійного фонду про відсутність підстав для оскарження, а оскільки позивач не має спеціальних юридичних знань, то тривалий час вважав рішення законним. У подальшому, зі слів позивача, сумніви щодо правомірності рішення виникли після розмови з колишнім колегою, а 09.02.2026 він звернувся до системи безоплатної правничої допомоги та лише тоді дізнався про можливість судового захисту.
Також позивач посилається на запровадження воєнного стану та складну безпекову ситуацію у Харківській області, а також на соціальний характер спору.
Оцінюючи наведені доводи, суд виходить з того, що поважними можуть визнаватися лише обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та унеможливлювали або істотно ускладнювали звернення до суду у встановлений законом строк, і такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
При цьому суд звертає увагу, що у справі відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що позивач не знав або не міг знати про оскаржуване рішення з моменту його отримання.
Натомість, зі змісту заяви позивача вбачається, що рішення про відмову у призначенні пенсії ним отримано саме у 2023 році через відповідне відділення Пенсійного фонду у місті Зміїв, після чого він звертався до працівників Пенсійного фонду за роз'ясненнями.
Отже, позивач у 2023 році був обізнаний як про прийняте рішення, так і про його зміст та наслідки для реалізації свого права на пенсійне забезпечення.
За таких обставин початок перебігу строку звернення до суду пов'язується саме з моментом отримання рішення, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а не з моментом, коли особа у подальшому отримала юридичну консультацію чи змінила власну оцінку правомірності рішення.
Посилання позивача на те, що працівник Пенсійного фонду повідомив йому про відсутність підстав для оскарження, не може бути визнано поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Такі пояснення, навіть якщо вони мали місце, не є обставиною, яка об'єктивно унеможливлювала звернення до суду, а свідчать лише про суб'єктивне сприйняття позивачем правової ситуації та його пасивну поведінку.
Також не є поважною причиною пропуску строку посилання позивача на відсутність спеціальних юридичних знань. Незнання норм права або помилкове розуміння порядку захисту права не є перешкодою для звернення до суду, а отже не може визнаватися об'єктивно непереборною обставиною.
Доводи позивача про те, що лише після звернення до системи безоплатної правничої допомоги 09.02.2026 йому стало відомо про можливість судового захисту, суд оцінює критично. Надані скріншоти звернення до безоплатної правової допомоги підтверджують лише факт звернення за консультацією у 2026 році, проте не підтверджують існування протягом 2023- 2025 років об'єктивних перешкод для звернення до суду. Звернення за правничою допомогою через значний проміжок часу після отримання рішення свідчить про тривалу пасивну поведінку позивача, а не про наявність поважних причин пропуску строку.
Щодо посилань позивача на запровадження воєнного стану та складну безпекову ситуацію у Харківській області, суд зазначає, що сам по собі факт введення воєнного стану в Україні не зупиняє перебіг процесуальних строків і не є безумовною підставою для їх поновлення. Для визнання таких причин поважними особа повинна навести конкретні обставини, які перебували у прямому причинному зв'язку з пропуском строку, та надати докази того, що відповідні наслідки воєнного стану об'єктивно унеможливлювали або істотно ускладнювали звернення до суду у межах строку, визначеного статтею 122 КАС України.
Однак у поданій заяві позивач обмежився загальними посиланнями на ускладнення доступу до державних установ, отримання правової допомоги та підготовку процесуальних документів, не зазначивши жодних обставин, зокрема, відомостей про фактичну неможливість звернення до суду, втрату документів, переміщення, перебування в зоні окупації, перебування на службі, стан здоров'я тощо, а також не надавши доказів, які б підтверджували, як саме і протягом якого періоду такі обставини перешкоджали зверненню до суду.
При цьому оскаржуване рішення прийнято та отримано позивачем у 2023 році, а звернення до суду відбулося лише у 2026 році.
Відтак, позивачем не наведено обґрунтованих доводів бездіяльності протягом усього часу, що минув після отримання ним оскаржуваного рішення.
Посилання позивача на соціальний характер спору та необхідність забезпечення доступу до правосуддя також не можуть бути підставою для поновлення строку за відсутності поважних причин його пропуску. Доступ до правосуддя реалізується в порядку, встановленому законом, а процесуальні строки є складовою принципу юридичної визначеності.
Застосування строків звернення до суду саме по собі не є надмірним формалізмом, якщо такі строки є передбачуваними та рівними для всіх.
У даному випадку наведені позивачем причини фактично зводяться до суб'єктивних пояснень щодо причин тривалої бездіяльності, а не до об'єктивних непереборних перешкод.
Суд також бере до уваги, що ухвалою суду від 17.02.2026 у задоволенні первісного клопотання про поновлення строку звернення до суду було відмовлено, а позивачу було запропоновано подати заяву із іншими підставами та доказами їх поважності. Водночас подана повторно заява фактично містить ті самі доводи, які вже були предметом оцінки суду, і не містить нових обставин чи доказів, які б свідчили про існування об'єктивних непереборних причин пропуску строку.
Суд також зазначає, що безпідставне поновлення строку звернення до суду не може розглядатися як допустимий спосіб реалізації права на судовий захист. Поновлення процесуального строку є винятковим процесуальним механізмом, який застосовується лише за наявності об'єктивних, непереборних та належно підтверджених причин його пропуску. Інакше поновлення строку фактично нівелювало б встановлені законом часові межі звернення до суду, створювало б правову невизначеність у публічно-правових відносинах та ставило б учасників процесу у нерівне становище.
За таких обставин суд доходить висновку, що підстави, наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду, є неповажними, а тому у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду слід відмовити.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що викладені позивачем у заяві підстави поновлення строку звернення до адміністративного суду є неповажними, з огляду на що адміністративний позов підлягає поверненню, як такий, що поданий з порушенням строку звернення до адміністративного суду.
Разом з тим, суд зазначає, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у випадках, передбачених ст.7 ЗУ «Про судовий збір».
На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 248, 256 КАС України, суд -
Визнати неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Роз?яснити позивачу, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у випадках, передбачених ст.7 ЗУ «Про судовий збір».
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Полях Н.А.