про закриття провадження у справі
02 березня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/16110/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні матеріали справи №440/16110/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " у якій просить:
1) визнати протиправною бездіяльність Департамент поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 грошової компенсації за невикористані: 14 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 рік; 14 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 рік; 14 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023 рік, 14 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2024 рік, виходячи з грошового забезпечення станом до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
2) зобов'язати Департамент поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , як матері загиблого ОСОБА_2 , грошову компенсацію за 56 днів невикористаної додаткової відпустки: 14 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 рік; 14 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2022 рік; 14 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2023 рік, 14 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2024 рік.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 є матір'ю загиблого ІНФОРМАЦІЯ_3 на війні з російською федерацією ОСОБА_2 та єдиною спадкоємицею померлого ОСОБА_2 , до якого перейшло право на отримання компенсації за невикористану її сином ОСОБА_2 відпустку відповідно до статті 16-2 Закону України «Про відпустки», а саме: по 14 календарних днів додаткової відпустки зі збереженням грошового забезпечення як учаснику бойових дій за 2015, 2022, 2023, 2024 роки, у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року (суддя Канигіна Т.С.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/16110/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
18 грудня 2025 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву /а.с. 27-39/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що виплата грошової компенсації за невикористані дні за іншими видами додаткових відпусток статтею 83 КЗпП України та статтею 24 Закону України «Про відпустки» не передбачена. Вказує, що оскільки спірні правовідносини щодо отримання грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки учаснику бойових дій виникли у період дії воєнного стану в Україні, враховуючи приписи частини 1 статті 12 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" та статті 24 Закону України "Про відпустки", відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки учаснику бойових дій.
Розпорядженням керівника апарату Полтавського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року №763 у зв'язку із призначенням судді Канигіної Т.С. на посаду судді Сьомого апеляційного адміністративного суду на підставі Указу Президента України від 13.12.2025 № 954/2025, з урахуванням наказу голови Полтавського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 № 69/10 про відрахування її зі штату суду, відповідно до розпорядження керівника апарату № 14/19 від 19.12.2025 "Про здійснення повторного автоматизованого розподілу між суддями судових справ та матеріалів, які перебували в провадженні судді Канигіної Т.С." відповідно до підпункту 2.3.44 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №440/16110/25, за результатами якого головуючим суддею з розгляду цієї справи визначено суддю Сич С.С., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 грудня 2025 року.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 грудня 2025 року адміністративну справу №440/16110/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії прийнято до провадження судді Сич С.С. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У ході розгляду справи судом встановлено, що наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 07.11.2015 №8 о/с "По особовому складу" відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" призначено як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціального звання поліції в порядку переатестування та установленням посадових окладів згідно із штатним розписом, з 07.11.2015 ОСОБА_2 , який мав спеціальне звання "майор міліції", старшим оперуповноваженим Київського відділення поліції Октябрського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, присвоївши йому спеціальне звання "майор поліції" /а.с. 44/.
ОСОБА_2 отримав статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення, виданого 10.07.2015 УМВС України в Полтавській області /зворот а.с. 11/.
Довідкою Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 19.12.2025 №1085/115/12/02/04-2025 підтверджено, що в ОСОБА_2 за період проходження служби в Головному управлінні Національної поліції в Полтавській області з 07.11.2015 по 28.02.2023 наявні невикористані відпустки відповідно до статті 16-2 Закону України "Про відпустки": 14 календарних днів додаткової відпустки із збереженням грошового забезпечення, як учаснику бойових дій, за 2015 рік; 14 календарних днів додаткової відпустки із збереженням грошового забезпечення, як учаснику бойових дій, за 2022 рік; 14 календарних днів додаткової відпустки із збереженням грошового забезпечення, як учаснику бойових дій, за 2023 рік /а.с. 43/.
Наказом Національної поліції України від 23.02.2023 №245 о/с "По особовому складу" призначено до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " (міжрегіональний територіальний орган) по управлінню поліції спеціального призначення №1 з 01.03.2023 майора поліції ОСОБА_2 інспектором взводу №1 роти №2 батальйону №2 полку, у порядку переведення, установивши йому відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 посадовий оклад у розмірі 2400 грн. та надбавку за специфічні умови проходження служби в поліції в розмірі 40 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальне званням та надбавки за стаж служби, звільнивши з посади оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 Полтавського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області /а.с. 45/.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, про що 12.12.2024 складено актовий запис №408, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Полтавським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції /а.с. 11/.
Наказом Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " від 12.12.2024 №1664 о/с "По особовому складу" припинено службу в поліції відповідно до частини 4 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільнивши зі служби в поліції та виключивши зі списків особового складу майора поліції ОСОБА_2 інспектора взводу №2 полку управління поліції спеціального призначення №1 Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " із 10.12.2024, установивши йому щомісячну премію за грудень 2024 року в розмірі 155,537 відсотка, та виплативши компенсації за невикористані: за 2018 рік - 03 доби додаткової оплачуваної відпустки; за 2019 рік - 08 діб додаткової оплачуваної відпустки; за 2020 рік - 10 діб щорічної основної оплачуваної відпустки та 09 діб додаткової оплачуваної відпустки; за 2021 рік - 30 діб щорічної основної оплачуваної відпустки та 10 діб додаткової оплачуваної відпустки; за 2022 рік - 30 діб щорічної основної оплачуваної відпустки та 11 діб додаткової оплачуваної відпустки; за 2023 рік - 30 діб щорічної основної оплачуваної відпустки та 12 діб додаткової оплачуваної відпустки; за 2024 рік - 28 діб щорічної основної оплачуваної відпустки та 12 діб додаткової оплачуваної відпустки /а.с. 13/.
ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , копія якого наявна у матеріалах справи /зворот а.с. 10/.
Вважаючи, що має право на отримання грошової компенсації за додаткові відпустки, яку відповідно до закону мін би отримати ОСОБА_2 за його життя, позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець померлого ОСОБА_2 , звернулася до адміністративного суду з позовом у цій справі.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Частиною 2 статті 124 Конституції України встановлено, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи (пункти 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
У пункті 8 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України позивача визначено як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Вжитий у Кодексі адміністративного судочинства України термін "суб'єкт владних повноважень" означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадовою чи службовою особою, іншим суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і цивільних справ недостатньо застосовувати виключно формальний критерій - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень), оскільки визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.
До справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб'єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб'єктом владних повноважень публічно-владних управлінських функцій.
У спірному випадку ОСОБА_1 не перебувала та не перебуває у відносинах публічної служби з Департаментом поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", вказаний спір не є спором щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Позивач ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом у цій справі як спадкоємець померлого ОСОБА_2 для отримання компенсації за додаткову відпустку, яку відповідно до закону міг би отримати ОСОБА_2 за його життя.
Статтею 1216 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтями 1217, 1223 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 Цивільного кодексу України).
За приписами статті 1219 Цивільного кодексу України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Частиною 4 статті 1230 Цивільного кодексу України передбачено, що до спадкоємця переходить право на отримання компенсації, яку відповідно до закону міг би отримати спадкодавець за його життя.
Відповідно до вимог статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
У цій справі спір має приватно - правовий характер і підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Беручи до уваги наведене, враховуючи суть спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки правовідносини у цій справі мають вирішуватись в порядку цивільного судочинства.
Висновки суду узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові у справі № 750/7865/18 від 04 вересня 2019 року.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі №440/16110/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з приписами частини 2 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України,
Закрити провадження у справі №440/16110/25 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.С. Сич