02 березня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/1095/26
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:
- визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 30.11.2025;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу у подвійному розмірі на підставі ст. 60 “Про пенсійне забезпечення» період роботи з 01.01.2004 по 30.11.2025 у Комунальному підприємстві “Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради»;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 30.06.2025 перерахунок і виплату пенсії з урахуванням періоду з 01.01.2004 по 30.11.2025, зарахованого до стажу відповідно до вимог ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позову зазначено про протиправну бездіяльність відповідача щодо не здійснення перерахунку пенсії з урахуванням стажу у подвійному розмірі за періоди після 01.01.2004.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.02.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Відповідач позов не визнав. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.
Розгляд даної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджено копією паспорта громадянина України .
ОСОБА_1 звернулася 30.06.2025 із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заява опрацьована за принципом “єдиної черги» спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та згідно рішення №163750034323 від 07.07.2025 відмовлено в призначенні пенсії, оскільки заявниця не досягла визначеного частиною 2 статті 114 Закону України »Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV пенсійного віку 55 років.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі №440/10397/25 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 163750034323 від 07 липня 2025 року про відмову в призначенні пенсії. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 з 30 червня 2025 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 02.12.2025 №163750034323 з 30.06.2025 призначено ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу, зарахованого по 31.05.2025, тривалістю 38 років 7 місяців 5 днів та заробітку за період з 01.07.2000 по 31.05.2025 - на підставі даних персоніфікованого обліку. Розмір пенсії - 3323,00 грн.
Згідно з довідками виданими КП “Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради» від 30.06.2025 №139 та №140 ОСОБА_1 з 12.01.1993 по 01.10.1994, з 01.11.1999 по 22.06.2021, з 23.06.2021 по 09.04.2023 та з 10.04.2023 по 31.05.2025 працювала на посадах: санітарки 4 б відділення; машиніста по ремонту та пранню білизни; молодшої медсестри палатної відділення психіатричного для лікування та реабілітації інвалідів та ветеранів війни, пацієнтів з неврозами та межовими станами; молодшої медсестри палатної відділення ветеранів війни.
При обчислені страхового стажу період з 12.01.1993 по 11.07.1994, з 15.07.1994 по 01.10.1994 та з 01.11.1999 по 31.12.2003 зарахований у подвійному розмірі з урахуванням вимог статті 60 Закону України “Про пенсійне забезпечення», період з 01.01.2004 по 22.06.2021 - в одинарному розмірі з урахуванням норм частини 2, 3 статті 24 Закону.
07.12.2025 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з приводу обчислення страхового стажу в подвійному розмірі з 01.01.2004 по 30.11.2025.
За результатами розгляду вказаної заяви ГУПФУ в Полтавській області листом від 16.01.2026 повідомило позивача про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи після 01.01.2004.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не зарахування до страхового стажу у подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 30.11.2025, звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV (далі Закон №1058-IV), визначено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно частини 2 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
У пункті 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), визначено перелік документів, які необхідно подати для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший.
Так, відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку №22-1 для призначення пенсії надаються, зокрема, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - постанова КМУ № 637).
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон № 1788-XII), статтею 48 Кодексу законів про працю України, пунктом 1 Постанови КМУ № 637 та пунктом 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 (далі - Інструкція № 58), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110, визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (в редакції, чинній на час призначення пенсії) працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати, зокрема, з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років.
Статтею 60 Закону № 1788-XII передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 01.11.1999 по 22.06.2021 працювала повний робочий день в КП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради" на посаді машиніста по ремонту та пранню білизни, санітарки 4 б відділення, виконувала обслуговування психічно хворих і, зокрема, за період з 23.06.2021 по теперішній час виконує обслуговування психічно хворих за посадою молодша медсестра палатна, яка передбачена Списком № 2, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461, що підтверджується її трудовою книжкою та довідкою КП "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради" від 10.12.2025 №275, №274.
Крім того, зазначені вище обставини не заперечуються відповідачем.
Згідно із частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом.
Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV визначено, що положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Водночас, суд зауважує, що відповідно до статті 60 Закону № 1788-XII робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у психіатричних закладах охорони здоров'я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.
Таким чином зарахування стажу в подвійному розмірі, передбачене статтею 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не пов'язано із набранням чинності Закону № 1058-IV, а тому не обмежується наявним стажем роботи до 01 січня 2004 року.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 у справі №689/872/17.
Отже, відповідач у спірному випадку незараховуючи до страхового стажу позивача період її роботи з 01.01.2004 по 30.11.2025 у подвійному розмірі діяв протиправно та з порушенням норм законодавства.
Відповідно до частин 4, 5 статті 45 Закону № 1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Як слідує з матеріалів справи, із заявою про зарахування стажу в подвійному розмірі та перерахунок у зв'язку з цим пенсії позивач звернулася до пенсійного органу 16.12.2025.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону №1058-IV встановлено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 35, ч.2 ст. 38, ч.3 ст. 42 і ч. 5 ст. 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
З огляду на те, що позивач звернулась з заявою про перерахунок після 15 числа місяця, то право на підвищення пенсії виникає з першого числа наступного місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, тобто 01.01.2026.
Відтак, враховуючи вищенаведені норми статті 45 Закону № 1058-IV, а також зважаючи на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення вимог позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 30.11.2025, зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі на підставі статті 60 "Про пенсійне забезпечення" період роботи з 01.01.2004 по 30.11.2025 у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради", зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2026 перерахунок і виплату (з урахуванням вже виплачених сум) пенсії з урахуванням періоду її роботи з 01.01.2004 по 30.11.2025 у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради", зарахованого до стажу відповідно до вимог статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
У відповідності до вимог частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Частинами 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, за приписами частини 8 цієї статті, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
У відповідності до зазначеної норми суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення всіх судових витрат на відповідача.
Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн і суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі періоду роботи з 01.01.2004 по 30.11.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 у подвійному розмірі на підставі статті 60 "Про пенсійне забезпечення" період роботи з 01.01.2004 по 30.11.2025 у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2026 перерахунок і виплату (з урахуванням вже виплачених сум) пенсії з урахуванням періоду її роботи з 01.01.2004 по 30.11.2025 у Комунальному підприємстві "Обласний заклад з надання психіатричної допомоги Полтавської обласної ради", зарахованого до стажу відповідно до вимог статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1064,96 грн (одна тисяча шістдесят чотири гривні дев'яносто шість копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва