02 березня 2026 року м. ПолтаваСправа № 520/27511/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченко С.О., ознайомившись із заявою позивача про відвід судді Удовіченка С.О. у справі № 520/27511/25 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Харківського окружного адміністративного суду в якій просить:
- визнати протиправною відмову Харківським окружним адміністративним судом надіслати виконавчі листи у справах №№520/8399/24, 520/19198/24, 520/19288/24, 520/13026/24, 520/32669/24, 520/34377/24, 520/20985/24, 520/20986/24, 520/4769/25, 520/5321/25, 520/1317/25 та 520/3003/25 рекомендованим відправленням із супровідним листом ОСОБА_1 , як стягувачу, що підтверджується листом заступника голови Харківського окружного адміністративного суду Дмитра Волошина від 10.10.2025 №05-24/34949/2025 про відхилення запиту на інформацію від 05 жовтня 2025 року;
- зобов'язати Харківський окружний адміністративний суд надіслати засобами поштового зв'язку рекомендованим відправленням із супровідним листом ОСОБА_1 , як стягувачу, виконавчі листи у справах №№520/8399/24, 520/19198/24, 520/19288/24, 520/13026/24, 520/32669/24, 520/34377/24, 520/20985/24, 520/20986/24, 520/4769/25, 520/5321/25, 520/1317/25 та 520/3003/25.
Підставою для звернення до суду позивач зазначає порушення своїх прав оскаржуваною бездіяльністю відповідача.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 матеріали адміністративної справи №520/27511/25 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії направлено до Другого апеляційного адміністративного суду для визначення підсудності.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025 адміністративну справу №520/27511/25 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії передано за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.
Справа №520/27511/25 надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 17.11.2025 та за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею з розгляду справи визначено суддю Удовіченка С.О.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 520/27511/25 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
25.02.2026 до суду надійшла заява позивача про відвід судді Удовіченка С.О. від розгляду справи №520/27511/25.
В обгрунтування заяви зазначено, що в порушення статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа №520/27511/25 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії до цього часу, тобто після спливу вже більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі не розглянута, чим порушене право доступу до суду.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Надаючи оцінку обґрунтованості заявленого судді Удовіченку С.О. відводу, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої та другої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
За змістом норми частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Аналізуючи зазначені положення, суд зауважує, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У зв'язку із цим суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, тиску, погроз чи втручання, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або у будь-якій формі. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення судді до спору і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Варто зауважити, що жодна норма національного права безпосередньо не визначає зміст нормативної конструкції "неупередженість" ("безсторонність") судді", а тому під час з'ясування основних критеріїв неупередженості суд вважає за потрібне керуватися джерелами міжнародного права, зокрема принципами, сформульованими у практиці Європейського суду з прав людини.
Згідно з усталеною практикою цього Суду (справи "Білуха проти України", заява №33949/02, п. 49; "Fey v. Austria", заява №14396/88, пп. 27, 28 та 30; "Wettstein v. Switzerland", заява № 33958/96, п.п. 42-43; "Pullar v. United Kingdom", заява № 22399/93, п. 38 та інші) обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
1) "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
2) "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Таким чином, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Суд зазначає, що суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Справа № 520/27511/25 відноситься до справ незначної складності, яка в силу приписів норми частини першої та другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 520/27511/25 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Мотивуючи заяву про відвід від розгляду справи № 520/27511/25 позивач, стверджуючи про порушення судом розумних строків розгляду справи, просить відвести суддю Удовіченка С.О.
Вирішуючи згадувану заяву про відвід варто наголосити на тому, що Європейський суд з прав людини, аналізуючи об'єктивний критерій безсторонності судді, у пункті 43 рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland; заява №33958/96) та згодом з посиланням на цю справу у пункті 50 рішення від 09.11.2006 у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02) відзначав, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Також слід зазначити, що важливим питанням є довіра, яку в демократичному суспільстві суди мають викликати в громадськості (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії"). Довіра - це суб'єктивне ставлення особи на підставі внутрішнього переконання з урахуванням зовнішніх обставин й цілком очевидно, що дії та рішення, які судом вчинені в межах закону, але в супереч інтересам однієї зі сторін, сприймаються цією стороною як негативні й у зв'язку з цим викликають недовіру до суду.
При цьому, можливість переконання особи у протилежному залежить не тільки від обґрунтування законності вчинених судом дій, а й від бажання та здатності особи сприймати це обґрунтування та розуміти дії, які можуть не відповідати її прямим інтересам.
Заявником не обґрунтовано пряму чи опосередковану заінтересованість судді Удовіченка С.О. в цілому в результаті розгляду даної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості суду або об'єктивності при розгляді даної справи, з матеріалів справи та доводів поданої заяви про відвід не вбачається.
У заяві відсутні об'єктивні докази та доводи, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або необ'єктивності судді, зокрема такі, які містять належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості цього судді, а обставини, які вказує позивач в обґрунтування поданої заяви про відвід, не можна розцінювати як доказ сформованої упередженої позиції.
Інших підстав, що можуть свідчити про упередженість та необ'єктивність судді Удовіченка С.О. під час розгляду справи №520/27511/25 подана позивачем заява про відвід не містить.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про її необґрунтованість, оскільки наведені заявником мотиви та подані ним документи не свідчать про наявність передбачених статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для відводу судді Удовіченка С.О.
За приписами частин 3, 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Зважаючи на приписи викладених норм процесуального права, для вирішення питання про відвід судді Удовіченка С.О. заяву позивача про відвід судді Удовіченка С.О. у справі №520/27511/25 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, слід передати для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підстави викладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
Для вирішення питання про відвід судді Удовіченка С.О. заяву позивача про відвід судді Удовіченка С.О. у справі №520/27511/25 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії передати для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію цієї ухвали направити учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Удовіченко