Справа № 420/38881/24
02 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу,
Головне управління ДПС в Одеській області звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому позивач просить:
1. Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) заборгованість у розмірі 22916 грн. 67 коп. по транспортному податку з фізичних осіб на бюджетний рахунок UА348999980314000715000015744, отримувач ГУК в Од.обл./м.Одеса/18011000, ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача Казначейство України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до інтегрованих карток платника (ІКП) податкова заборгованість ОСОБА_1 перед бюджетом становить 22916,67 грн. Заборгованість по транспортному податку з фізичних осіб виникла в результаті нарахування по податковому повідомленню-рішенню №2950143-2407-1553-UА5110027000073549 від 14.11.2023 р. на суму 22 916 грн. 67 коп. Відповідно до вимог п.59.1 ст.59 ПК України на адресу відповідача податковим органом направлено податкову вимогу форми «Ф» №0023311-1305-1532 від 30.04.2024 року, однак сума податкового боргу фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 самостійно не сплачена.
На виконання вимог ч.4 ст.171 КАС України судом направлено запит до Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області про реєстрацію місця проживання відповідача.
Ухвалою від 30.12.2024 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Копію ухвали суду від 30.12.2024 року направлено на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, проте поштове відправлення повернулось на адресу суду без вручення з незалежних від суду причин, з відміткою у довідці форми № 20 від 21.01.2025р. «повертається, за закінченням терміну зберігання» (а.с.29).
Від відповідача відзиву на позовну заяву не надходило.
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що відповідач - фізична особа ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є платником транспортного податку фізичних осіб.
Згідно детального розрахунку податкової заборгованості станом на 30.04.2024 ОСОБА_1 , довідки про суми податкового боргу станом на 01.10.2024, даних інтегрованої картки платника за період з 13.02.2024 по 29.02.2024, відповідачка має заборгованість перед бюджетом зі сплати транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 22916,67 грн.
Судом встановлено, що заявлена до стягнення з відповідача заборгованість з транспортного податку з фізичних осіб виникла на підставі нарахувань, згідно податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №2950143-2407-1553-ПА5110027000073549 від 14.11.2023 р., яке надсилалося відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення 15.11.2023 та повернулося до контролюючого органу за закінченням терміну зберігання 18.12.2023, що підтверджується довідкою форми № 20 (а.с.13-16).
30.04.2024 року ГУ ДПС в Одеській області виставило відповідачу податкову вимогу форми «Ф» №0023311-1305-1532 про сплату податкового боргу, наявного у неї станом на 29.04.2024 згідно детального розрахунку суми податкового боргу до цієї вимоги, у сумі 22916,67 грн.
Указана податкова вимога була направлена органом ДПС на податкову адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернулася до контролюючого органу без вручення платнику податків за закінченням терміну зберігання, що підтверджується довідкою форми № 20 від 24.05.2024р. (а.с.6-9).
Відповідачем не надано до суду та у матеріалах справи відсутні докази оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення чи податкової вимоги в адміністративному та/або судовому порядку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
За приписами ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах , встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
В силу вимог пп.14.1.39, 14.1.156 п.14.1. ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Як визначає стаття 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
У відповідності до п.16.1.4. ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Як визначено п.36.1 ст.36 ПК України податковим обов'язком визначається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.
Виконанням податкового обов'язку у розумінні п.38.1 ст.38 ПК України є сплата у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (п.36.5 ст.36 Податкового кодексу України).
Як визначено пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
За правилами п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
За приписами ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
При цьому, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального".
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об'єкт оподаткування.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Податок сплачується за місцем реєстрації об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.
Транспортний податок сплачується, зокрема, фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Як було встановлено судом та зазначено вище, позивачем, як контролюючим органом, прийнято та направлено відповідачу, як платнику податків, податкове повідомлення-рішення №2950143-2407-1553-UА5110027000073549 від 14.11.2023 року, у якому визначено суму транспортного податку з фізичних осіб, яка підлягає сплаті до бюджету відповідачем у розмірі на суму 22 916 грн. 67 коп.
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.
Пунктом 42.2 ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Вказане вище податкове повідомлення-рішення №2950143-2407-1553-UА5110027000073549 від 14.11.2023 року направлялось на зареєстровану адресу відповідача, в порядку, визначеному п.42.2 ст.42 ПК України, однак не було вручено платнику з незалежних від податкового органу причин та повернулось відправнику із довідкою Укрпошти із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання».
Докази оскарження указаного вище податкового повідомлення-рішення в матеріалах справи відсутні. Отже, сума визначеного податкового зобов'язання є узгодженою, доказів протилежного відповідачем суду не надано.
Відповідач нараховану йому суму податкового зобов'язання за платежем 18011000 «по транспортному податку» не сплатила.
Суд зазначає, що за змістом п.59.1, 59.5 ст.59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Матеріалами справи підтверджується, що на адресу відповідача надсилалась податкова вимога від 30.04.2024 форми «Ф» №0023311-1305-1532 про сплату податкового боргу, наявного у ОСОБА_1 станом на 29.04.2024 згідно детального розрахунку суми податкового боргу до цієї вимоги, у сумі 22916,67 грн., з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
П.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктами 87.1, 87.11 ст.87 ПК України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти.
Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
З урахуванням викладеного норми статей 95 - 99 ПК України можуть застосовуватися до процедури стягнення податкового боргу з фізичних осіб лише в тій частині, що не суперечить вимогам пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України.
Таким чином, процедура стягнення податкового боргу з фізичної особи може ініціюватися виключно через звернення органу стягнення з відповідним позовом. При цьому окремі процедури стягнення коштів за податковим боргом та продажу майна, що перебуває в податковій заставі, не застосовуються, а виконання рішення суду про стягнення податкового боргу з фізичної особи - платника податків здійснюється не податковими органами, а державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню.
Враховуючи, що позивач був звільнений від оплати судового збору та інших витрат в порядку ч. 2 ст. 139 КАС України ним не заявлено, розподіл судових витрат на його користь не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
Позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення суми податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) заборгованість у розмірі 22916 грн. 67 коп. (двадцять дві тисячі дев'ятсот шістнадцять гривень шістдесят сім копійок) по транспортному податку з фізичних осіб на бюджетний рахунок UА348999980314000715000015744, отримувач ГУК в Од.обл./м.Одеса/18011000, ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача Казначейство України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В. Андрухів