Справа № 420/19927/25
27 лютого 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Валентини Крицак, 6 м. Херсон, 73036, код ЄДРПОУ 21295057), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, буд. 23, м. Черкаси, 18000, ЄДРПОУ 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо обчислення з 10.02.2025 року пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) без застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022, 2023, 2024 роки;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 10.02.2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022, 2023, 2024 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Херсонській області з листом щодо переведення на пенсію по віку із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2022-224 роки. Листом № 5143-4303/Б-02/8-2100/25 від 16.06.2025 року ГУ ПФУ в Херсонській області відмовило в перерахунку пенсії позивачці вказавши, що враховуючи норми чинного законодавства України, при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки, збільшений на коефіцієнти підвищення, визначені постановами Кабінету Міністрів України - 7994,47 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796). Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначено з урахуванням Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124. Застосувати при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2022-2024 роки), що передують року звернення за переведенням на пенсію за віком, підстав немає. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать чинному законодавству України у зв'язку з чим звернувся до суду з даною позовною заявою.
За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України.
Ухвалою суду від 02.12.2025 року залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121, код ЄДРПОУ 13486010) як співвідповідача у адміністративній справі №420/19927/25. Залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, буд. 23, м. Черкаси, 18000, ЄДРПОУ 13967927) як співвідповідача у адміністративній справі №420/19927/25.
Від представника відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області до суду надійшов відзив, в якому позовні вимоги позивача вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що статтею 45 Закону № 1058 передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Частиною 1 статті 9 Закону № 1058 передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) по інвалідності; 3) у зв'язку з втратою годувальника. Відповідно до статті 10 Закону №1058 особі, яка має одночасне право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Відповідно до частини другої статті 40 Закону №1058, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де зокрема: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058, при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії. Позивачка отримувала пенсію за вислугу років, пенсію по інвалідності не отримувала, тому підстав для застосування середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за переведенням на пенсію за віком, під час переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно чинного пенсійного законодавства немає. Головне управління звертає увагу суду, що пенсія за віком та пенсія за вислугу років є різновидами одного виду пенсій - трудової. Процедура призначення пенсії пов'язується з первинним зверненням за призначенням пенсії, тобто - вперше за одним з видів трудових пенсій (пенсійних виплат), у т.ч. пенсії за віком чи за вислугу років. У свою чергу, переведення з одного виду пенсійних виплат на інший не змінює сутності такої процедури, як такої, що може бути ініційована після первинного (вперше) призначення одного з видів трудової пенсії (за вислугу років чи пенсії за віком) та по суті є продовженням виплати зміненої за кваліфікаційними ознаками пенсії на підставі, зокрема, матеріалів пенсійної справи, яка формується у період первинного призначення пенсії. Тобто, визначення «призначення пенсії» та «переведення» з одного виду пенсії, у т.ч. з виду трудової пенсії «за вислугу років» на інший вид трудової пенсії «за віком», тобто на інший вид трудової пенсії, якою в силу ч. 1 ст. 4 Закону № 1058 не є співставними та визначення “переведення» не може застосовуватись у значенні "первинного призначення" пенсії. Відповідно до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону № 1058, пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", перераховано із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки. При переведені з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, Позивачці було здійснено перерахунок із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за 2014 - 2016 роки збільшений на коефіцієнти підвищення відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», від 01.04.2020 № 251 “Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році», від 22.02.2021 № 127 “Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», від 16.02.2022 № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», від 24.02.2023 № 168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», від 23.02.2024 № 185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (7994,47 грн = 3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197х1.0796). З 01.03.2025 Позивачці здійснено перерахунок пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,115. При обчисленні пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, збільшений на коефіцієнти підвищення, визначені постановами Кабінету Міністрів України - 8913,83 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115). Враховуючи норми чинного законодавства, при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2022- 2024 роки), що передують року звернення за переведенням на пенсію за віком, підстав немає.
Від представника відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до суду надійшов відзив, в якому позовні вимоги позивача вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що законодавець передбачає, що застосування середньої заробітної плати, яка визначена частиною 2 статті 40 Закону № 1058, відбувається лише під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком для призначення пенсії (якщо особа після призначення пенсії по інвалідності працювала та набула страховий стаж не менше 24 місяців після призначення (попереднього перерахунку) пенсії по інвалідності). Чинним законодавством не передбачено застосовувати новий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. На практиці застосування пенсійного законодавства не існує повторного призначення або будь-якого іншого призначення пенсії, окрім поняття «призначення пенсії», яким є первинне та єдине її призначення, а всі подальші зміни та доповнення відбуваються виключно шляхом перерахунку або переведення. Оскільки, Позивач не була отримувачем пенсії по інвалідності, у зв'язку з чим відповідач вважає, що для застосування показника середньої заробітної плати з 10.02.2025 за попередні 3 роки, тобто за 2022, 2023, 2024 роки, при переведенні з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058 - відсутні правові підстави. Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області пенсію Позивачу обчислено відповідно до вимог чинного законодавства.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення проти позову, докази, якими вони підтверджуються, суд встановив наступне:
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 18.10.2010 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту 2 розділу XV “Прикінцевих положень» Закону України від 09.07.2003 № 1058 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як працівнику освіти.
10 лютого 2025 року gозивачка звернулась до органів Пенсійного фонду України із заявою про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058.
Відповідно до принципу екстериторіальності вищезазначену заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
За результатами розгляду вищезазначеної заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення №965030123737 від 17.02.2025 про переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону №1058.
Позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Херсонській області з листом щодо переведення на пенсію по віку із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2022-224 роки.
Листом від 16.06.2025 року, відповідачем повідомлено, що «враховуючи норми чинного законодавства України, при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки, збільшений на коефіцієнти підвищення, визначені постановами Кабінету Міністрів України - 7994,47грн. (3764,40 грнх1,17х1,11х 1,11х1,14х1,197х1,0796). Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначено з урахуванням Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124. Застосувати при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2022 2024 роки), що передують року звернення за переведенням на пенсію за віком, підстав немає. З 01.03.2025 пенсію перераховано на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115. При обчисленні пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки, збільшений на коефіцієнти підвищення, визначені постановами Кабінету Міністрів України- 8913,83 грн (3764,40 грн х 1,17 х 1,11 х 1,11 х 1,14 х 1,197 х 1,0796 х 1,115)».
Позивач вважає дії відповідача протиправними, а тому звернулась до суду з даним позовом.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до преамбули Закону №1058-ІV, він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
У статті 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 16.06.2020 (справа №127/7522/17) Верховний Суд зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Також зазначені висновки Верховного Суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV.
Зазначена правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у праві № 876/5312/17.
У даній справі, судом встановлено, що позивачу з 18.10.2010 року було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV вона звернулась вперше 10 лютого 2025 року, а відтак доводи відповідача про те, що в цьому випадку мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншим законом, є помилковими, оскільки в цьому випадку мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
З урахуванням наведеного, суд приходить висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2022-2024 роки.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.06.2021 у справі № 336/7438/16-а.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, з урахуванням частини 2 статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо здійснення ОСОБА_1 обчислення пенсії за віком згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2014-2016 роки), що передують року звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії за віком, та оскільки заява позивача від 10 лютого 2025 року розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, а не Головним управлінням в Херсонській області, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 обчислення пенсії за віком згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2022-2024 роки), що передують року звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії за віком.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити з 10.02.2025 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2022, 2023, 2024 роки, з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 47 Закону № 1058-IV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно приписів частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
З наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак, обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушеного права чи законного інтересу.
Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому.
Враховуючи, що у даній справі суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 обчислення пенсії за віком згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2022-2024 роки), що передують року звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії за віком, на даний час у суду відсутні підстави вважати, що після здійснення такого призначення пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області інший орган Пенсійного фонду України - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, де на обліку знаходиться позивач, буде ухилятися від виплати позивачу пенсії у перерахованому розмірі, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають як передчасні.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) і Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов належить до часткового задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 291, 295, 297 КАС України,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (вул. Валентини Крицак, 6 м. Херсон, 73036, код ЄДРПОУ 21295057), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, буд. 23, м. Черкаси, 18000, ЄДРПОУ 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84121, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо здійснення ОСОБА_1 обчислення пенсії за віком згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2014-2016 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 з 10.02.2025 обчислення пенсії за віком згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2022-2024 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.К. Василяка