Справа № 420/21243/25
02 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про визнання протиправним та скасування рішення,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про зміну групи інвалідності ОСОБА_1 , оформлене довідкою 12 ААД №393092 від 12.12.2024 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є особою з інвалідністю ІІ групи (безстроково), що підтверджується довідкою МСЕК 12 ААГ №236280 та пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 .
З листа Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 15.01.2025 року позивач дізнався, що за результатами заочного перегляду Центральною МСЕК МОЗ України ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» його група інвалідності змінилася з ІІ на ІІІ, про що свідчить нова виписка з акту медико-соціальної експертної комісії до довідки 12 ААД №393092 від 12.12.2024 року. Позивач вважає такі дії ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» протиправними, оскільки станом на час прийняття оскаржуваного індивідуального акту, позивач не був посадовою особою державного органу, а тому, застосування у спірному випадку рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024, введеного в дію Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024, як підстави проведення перевірки обґрунтованості встановлення позивачу II групи інвалідності, є необґрунтованим.
Також позивач наголошує, що огляд позивача відповідачем відбувся заочно та за відсутності повного медичного обстеження ОСОБА_1 та проведення необхідних досліджень.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 07.07.2025 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 24.10.2025 витребувано у Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» належним чином завірені копії рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про зміну групи інвалідності ОСОБА_1 та всіх матеріалів, що стали підставою для його прийняття.
Встановлено строк для подання витребуваних доказів до 10.11.2025 року.
Ухвалою суду від 26.11.2025 повторно витребувано у Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» належним чином завірені копії рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про зміну групи інвалідності ОСОБА_1 та всіх матеріалів, що стали підставою для його прийняття.
Встановлено строк для подання витребуваних доказів до 19.12.2025 року.
20.01.2026 за вхід.№ЕС/7223/26 надійшла заява про виконання ухвали суду, до якої додано: 1) лист від 28.08.2025 №5174/03-16 на адресу Департаменту охорони здоров'я Одеської обласної державної адміністрації про направлення опрацьованих медико-експертних справ, серед яких і справа ОСОБА_1 (п.17); 2) накладна ПП «ДКО-ЕКСПРЕС» №UA 10134690 про направлення листа від 28.08.2025 №5174/03-16 адресату; 3) витяг з журналу протоколів засідань Центральної медико-соціальної експертної комісії, в якому зазначено: « ОСОБА_1 - 1976 року народження - АДРЕСА_1 - начальник ДПС в Одеській області - рішення МСЕК (ІІ група інвалідності, з/з, безстроково); рішення ЦМСЕК (ІІІ група інвалідності, з/з, безстроково)»; 4) лист від 07.11.2024 №21/66552/0/1 Державного бюро розслідувань на адресу Міністра охорони здоров'я; 5) лист від 08.11.2024 №25/42372/2-24 Міністерства охорони здоров'я на адресу ЦМСЕК та Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України».
23.01.2026 року за вхід.№ЕС/8948/26 надійшов відзив на позов, в якому наголошено на наступному.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» (надалі - Рішення РНБО від 22.10.2024 року), введеним в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року № 732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.
Підпунктом «б» пункту 2 Рішення РНБО від 22.10.2024 року вирішено Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров'я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.
Рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію указами Президента України, є обов'язковими до виконання органами виконавчої влади.
На виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанови від 25 жовтня 2024 р. №1207 та 08 листопада 2024 р. №1276, якими внесено зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 №1317 «Питання медико-соціальної експертизи».
Наказом МОЗ України від 26.10.2024 №1809 «Про покладання прав та обов'язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» було покладено права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на Відповідача - державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (код згідно з ЄДРПОУ 03191673) з дати підписання цього наказу.
Крім того, наказом МОЗ України від 26.10.2024 р. №1809 було також затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ (надалі - Положення).
Пунктом 8 Положення встановлено, що Комісія проводить перевірку, зокрема, й за запитами правоохоронних органів, обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовує їх.
ЦМСЕК МОЗ України були передані усі нерозглянуті матеріали та справи по документам Державного бюро розслідування до Центру оцінювання функціонального стану особи (скорочено - ЦОФСО) для подальшого розгляду на виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 року та постанови слідчого ДБР. Зокрема, до ЦОФСО була передана медична справа - ОСОБА_1 .
Експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи законно та в межах своїх повноважень визначених чинним законодавством та на виконання запиту правоохоронного органу був проведений ретельний аналіз всіх документів медико-експертної справи ОСОБА_1 на підтвердження законних підстав експертного рішення МСЕК, щодо встановлення II групи інвалідності, а також, експертна команда мала повне законодавчо обґрунтоване право для скасування рішення МСЕК щодо встановлення ОСОБА_1 II групи інвалідності.
Отже, на дату прийняття оскаржуваного рішення у Відповідача були усі законні підстави та повноваження, перевірити обґрунтованість рішення МСЕК про встановлення II групи інвалідності, за усіма наявними медичними документами наданими Позивачем.
Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО №393092 від 12.12.2024 р., яким було скасоване попереднє рішення МСЕК про встановлення Позивачу II групи інвалідності, у контексті частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України прийняте у порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, зокрема відповідно до «Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи», затвердженого постановою КМУ від 15 листопада 2024 №1338, «Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи», затвердженого наказом МОЗ України від 03.12.2024 №2022, а тому є законним та обґрунтованим.
При цьому участь такої особи передбачається лише у разі необхідності, якщо у експертної команди буде недостатньо тих медичних документів, що наявні в матеріалах медико-експертної справи особи або, якщо у експертної команди є сумніви щодо визначення конкретної групи інвалідності.
Центру оцінювання функціонального стану особи було доручено перевірити обґрунтованість експертного рішення на підставі документів, які були раніше подані ОСОБА_1 на МСЕК та на підставі яких виносилась довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією.
02.02.2026 за вхід.№ЕС/11753/26 надійшла відповідь на відзив, в якій позивачем наголошено, що посилання відповідача на кримінальне провадження є необгрунтованим, так як згідно усталеної судової практики Верховного Суду існування кримінального провадження щодо особи за відсутності ухваленого обвинувального вироку суду не є безумовною підставою для оцінки її дій як таких, що мали протиправний характер.
Окрім того, за відсутності обвинувального вироку навіть поширення імені учасника кримінального провадження є протизаконним, що в даному випадку було порушено відповідачем.
Більш того, про існування кримінального провадження, яке згідно доводів відповідача нібито відкрито у листопаді 2024 року, я дізнався лише з даного відзиву.
Тобто, протягом 2024-2026 років зі мною не зв'язувались жодні представники правоохоронних органів та не повідомляли про наявність у мене процесуального статусу у будь-яких кримінальних провадженнях.
Як зазначив відповідач у відзиві - в період прийняття спірного рішення та встановлення ІІІ групи інвалідності та нібито отримання листа МОЗ України від 08.11.2024 року, після опрацювання листа ДБР від 06.11.2024 року ОСОБА_1 був працівником державного органу (ГУ ДПС в Одеській області).
Проте, Наказом Головного управління ДПС в Одеській області №1090-о від 24.10.2024 року ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника Кілійської державної податкової інспекції Головного управління ДПС в Одеській області та з органів ДПС України.
Тобто, і станом на дати отримання вищенаведених листів, і станом на час прийняття оскаржуваного індивідуального акту, позивач не був посадовою особою державного органу, а тому, застосування у спірному випадку рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024, введеного в дію Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024, як підстави проведення перевірки обґрунтованості встановлення позивачу II групи інвалідності, є необґрунтованим.
Разом з тим, як вбачається з вищенаведених правових норм, вказане рішення Ради національної безпеки і оборони України, не передбачає проведення перевірки обґрунтованості рішень МСЕК про надання інвалідності особам, які були звільнені з державних органів.
ОСОБА_1 , згідно довідки МСЕК 12 ААГ №236280 та пенсійного посвідченням № НОМЕР_1 був визнаний особою з інвалідністю ІІ групи безстроково, загальне захворювання.
Наказом Головного управління ДПС в Одеській області №1090-о від 24.10.2024 року ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника Кілійської державної податкової інспекції Головного управління ДПС в Одеській області та з органів ДПС України.
Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» (надалі - Рішення РНБО від 22.10.2024 року), введеним в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року за №732/2024, вирішено рекомендувати Офісу Генерального прокурора України, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.
Підпунктом «б» пункту 2 Рішення РНБО від 22.10.2024 року вирішено Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров'я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів.
07.11.2024 року на адресу Міністерства охорони здоров'я України надійшов лист ДБР від 06.11.2024 року, яким повідомлено, шо Головним слідчим управлінням ДБР здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024000000000923 від 21.10.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України та керуючись ст. 38, 40, 93 КПК України зобов'язано витребувати з територіальних підрозділів МСЕК документи на підставі яких встановлено групу інвалідності особам за переліком що додається, зокрема, було витребувано медичну справу ОСОБА_1 .
Також на адресу Відповідача надійшов лист заступника Міністерства охорони здоров'я України, Ігоря Копач від 08.11.2024 року, якими було доручено Центральній медико-соціальній експертній комісії Міністерства охорони здоров'я України, здійснити перевірку обґрунтованості рішень обласних медико-соціальних експертних комісій щодо зазначених в запиті правоохоронного органу осіб, у разі необхідності провести перегляд таких осіб, шляхом проведення медико-соціальної експертизи з прийняття відповідного рішення.
ЦМСЕК МОЗ України були передані нерозглянуті матеріали та справи по документам Державного бюро розслідування до Центру оцінювання функціонального стану особи (скорочено - ЦОФСО) для подальшого розгляду на виконання Рішення РНБО від 22.10.2024 року та постанови слідчого ДБР. Зокрема, до ЦОФСО була передана медична справа - ОСОБА_1 .
З витягу з журналу протоколів засідань Центральної медико-соціальної експертної комісії судом встановлено, що відносно позивача вирішено наступне: « ОСОБА_1 - 1976 року народження - АДРЕСА_1 - начальник ДПС в Одеській області - рішення МСЕК (ІІ група інвалідності, з/з, безстроково); рішення ЦМСЕК (ІІІ група інвалідності, з/з, безстроково)».
Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО №393092 від 12.12.2024 було скасоване попереднє рішення МСЕК про встановлення Позивачу II групи інвалідності безстроково та встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково.
Права і свободи людини, гарантії щодо них визначають зміст та спрямованість діяльності держави. Ст. 55 Конституції України проголошує: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб».
Безперечно, забезпечити надійний захист прав і свобод людини та громадянина може тільки судова система, яка діє виключно на засадах законності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності судового процесу, змагальності сторін, додержання презумпції невинуватості тощо, в умовах незалежності і недоторканності суддів. Тому серед правових засобів захисту суб'єктивних прав і свобод людини та громадянина одним із найефективніших є судовий захист.
Судовий контроль не суперечить державному контролю, ці види контролю доповнюють один одного та забезпечують збалансовану систему стримувань і противаг.
Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки, за положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875-ХІІ.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 6 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" №875-ХІІ (далі Закон №875-ХІІ) захист прав, свобод і законних інтересів осіб з інвалідністю забезпечується в судовому або іншому порядку, встановленому законом.
Особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров'я, та/або в судовому порядку.
За визначенням, наведеним в абз.4 ч.1 ст. 1 Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" №2961-IV (далі Закон №2961-IV), інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року. У подальшому строк дії воєнного часу продовжений та триває станом на час розгляду справи.
З метою забезпечення належного захисту прав та законних інтересів громадян України, посилення протидії корупції в державних органах, недопущення зловживань у сфері медико-соціальної експертизи Радою національної безпеки і оборони України 22.10.2024 прийнято рішення Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів.
Означене рішення введено в дію Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024.
Пунктом 1 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.
Згідно підпунктів б-ґ пункту 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів Кабінету Міністрів України рекомендовано:
- забезпечити утворення Міністерством охорони здоров'я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів (далі - робочі групи);
- у тримісячний строк доповідь про результати перевірки робочими групами обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, у разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень - ініціювання їх перегляду в установленому порядку та інформування за наявності підстав правоохоронних органів, а також інших уповноважених органів для вжиття ними відповідних заходів реагування;
- підготовку та подання Міністерством охорони здоров'я України разом з Міністерством цифрової трансформації України на розгляд Кабінету Міністрів України у двотижневий строк плану цифровізації проходження всіх етапів медико-соціальних експертних комісій;
- проведення разом із Пенсійним фондом України, Державним бюро розслідувань, Національною поліцією України, Службою безпеки України у тижневий строк аудиту нарахувань пенсійних виплат по інвалідності посадовим особам державних органів.
Законом України від 19 грудня 2024 року №4170-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи" (далі Закон №4170-ІХ), який введено в дію з 01.01.2025 року, внесено зміни до законів України щодо процедури і повноважень суб'єктів владних повноважень щодо встановлення особам інвалідності.
Відповідно до абз. 1-6 пункту 2, що йде за Розділом ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 4170-IX установлено, що: особам, яким встановлено інвалідність органами медико-соціальної експертизи, гарантується збереження статусу та соціальної захищеності в повному обсязі, передбаченому законодавством України для осіб з інвалідністю, на встановлений строк інвалідності; документами, що підтверджують інвалідність повнолітнім особам, є: видані до 31 грудня 2024 року органами медико-соціальної експертизи виписки/довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формами, затвердженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я; витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи щодо встановлення інвалідності за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я; на підставі таких рішень, є законними і чинними, прирівнюються до рішень експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи, документів, виданих на підставі таких рішень експертних команд (у тому числі витягів з рішень), та продовжують бути підставами для оформлення або продовження надання особам з інвалідністю прав, статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок, інших соціальних гарантій тощо, у тому числі для цілей, визначених законами України "Про військовий обов'язок та військову службу" та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», на весь термін дії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією до проведення планового оцінювання повсякденного функціонування особи експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування; особи, інвалідність яким встановлена без зазначення строку проведення повторного огляду, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи за власним бажанням (за зверненням опікуна - у разі позбавлення особи з інвалідністю дієздатності).
На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів Кабінетом Міністрів України прийнято постанови від 25.10.2024 №1207 Про внесення зміни до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу, від 08.11.2024 №1276 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. №1317.
26.10.2024 Міністерством охорони здоров'я України видано наказ №1809 Про покладання прав та обов'язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.
Пунктом 1 цього наказу права та обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ покладено на державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" з дати підписання цього наказу.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 26.10.2024 №1809 Про покладання прав та обов'язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ також затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ.
У пункті 5 наказу Міністерства охорони здоров'я України від 26.10.2024 №1809 вказано про необхідність виконуючій обов'язки державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України" (Валентині Зражевській) протягом двох робочих днів з дати підписання цього наказу забезпечити передачу медико-експертних справ, скарг та документів, які пов'язані з виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" згідно з актом приймання-передачі.
Перелік повноважень, якими наділено комісію визначений в пункті 11 Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 26.10.2024 №1809, згідно із яким комісія, зокрема, проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх; повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми; на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил.
Судом встановлено, що 07.11.2024 року на адресу Міністерства охорони здоров'я України надійшов лист ДБР від 06.11.2024 року, яким повідомлено, шо Головним слідчим управлінням ДБР здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024000000000923 від 21.10.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України та керуючись ст. 38, 40, 93 КПК України зобов'язано витребувати з територіальних підрозділів МСЕК документи на підставі яких встановлено групу інвалідності особам за переліком що додається, зокрема, було витребувано медичну справу ОСОБА_1 .
Після чого, на адресу Відповідача надійшов лист заступника Міністерства охорони здоров'я України, Ігоря Копач від 08.11.2024 року, якими було доручено Центральній медико-соціальній експертній комісії Міністерства охорони здоров'я України, здійснити перевірку обґрунтованості рішень обласних медико-соціальних експертних комісій щодо зазначених в запиті правоохоронного органу осіб, у разі необхідності провести перегляд таких осіб, шляхом проведення медико-соціальної експертизи з прийняття відповідного рішення.
01.01.2025 року набули чинності положення постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи, якою затверджено: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.
Абзацами 2 та 6 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» установлено, що повноваження, права і обов'язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов'язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров'я припиняються 31.12.2024.
Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов'язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Пунктом 10 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 №1338 Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи, переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.
З огляду на те, що рішення медико-соціальної експертної комісії про встановлення позивачу ІІ групи інвалідності було прийнято до вступу в дію Постанови КМУ №1338, то перевірка обґрунтованості вказаних рішень МСЕК проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого вказаною вище постановою КМУ №1338.
Наказом Міністерства охорони здоров'я України №2022 від 03.12.2024 "Про покладання прав та обов'язків Центру оцінювання функціонального стану особи" відповідно до пункту 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року №1338, та пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року №90), наказано, зокрема, покласти права та обов'язки Центру оцінювання функціонального стану особи на державну установу "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" (ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 03191673).
За обставин даної справи, Державною установою Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України здійснено перевірку обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу ІІ групи інвалідності, за результатами якої прийнято рішення №393092 від 12.12.2024 було скасоване попереднє рішення МСЕК про встановлення Позивачу II групи інвалідності безстроково та встановлено ІІІ групу інвалідності безстроково.
У витягу з журналу протоколів засідань Центральної медико-соціальної експертної комісії зазначено: « ОСОБА_1 - 1976 року народження - АДРЕСА_1 - начальник ДПС в Одеській області - рішення МСЕК (ІІ група інвалідності, з/з, безстроково); рішення ЦМСЕК (ІІІ група інвалідності, з/з, безстроково)». Мотивування прийняття такого рішення відсутнє.
У відзиві на позовну заяву зазначено, що експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи законно та в межах своїх повноважень визначених чинним законодавством та на виконання запиту правоохоронного органу був проведений ретельний аналіз всіх документів медико-експертної справи ОСОБА_1 на підтвердження законних підстав експертного рішення МСЕК, щодо встановлення II групи інвалідності, а також, експертна команда мала повне законодавчо обґрунтоване право для скасування рішення МСЕК щодо встановлення ОСОБА_1 II групи інвалідності.
Згідно з висновком Верховного Суду, сформованим у постанові від 30.11.2020 у справі №200/14695/19-а, суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.
Надаючи оцінку правомірності прийняття означеного рішення в межах дотримання процедури прийняття цього рішення, суд зазначає наступне:
Основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди), визначаються Положенням про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. №1338 (далі - Положення №1338).
Підпунктом 2 п. 8 Положення №1338 визначено, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.
Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п'яти календарних днів засобами поштового зв'язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення. Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова;
Процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - оцінювання), а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю (далі - особа) з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначає Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 №1338 (далі - Порядок №1338, надалі - в редакції, чинній станом на дату прийняття оскаржуваного рішення).
Пунктом 12 Порядку №1338 визначено, що під час проведення очного, виїзного за місцем перебування/лікування особи або з використанням методів і засобів телемедицини розгляду справи з проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - справа) експертною командою за заявою особи, щодо якої він здійснюється, поданою в електронній (у разі технічної можливості) або паперовій формі, можуть бути присутні: лікар, який направив особу на проведення оцінювання, зокрема з використанням методів і засобів телемедицини; уповноважений представник особи (зокрема залучений лікар, соціальний працівник, фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб). До заяви додається копія документа, що підтверджує повноваження уповноваженого представника у разі його залучення. Особа або її уповноважений представник мають право до початку проведення оцінювання подати адміністратору заяву щодо самостійного здійснення відео-, аудіофіксації розгляду справи експертною командою з використанням власних технічних засобів.
Під час проведення очного, виїзного за місцем перебування/лікування особи або з використанням методів і засобів телемедицини розгляду справи здійснюється фіксація проведення огляду експертними командами за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Запис такого розгляду зберігається в закладі охорони здоров'я, в якому сформована відповідна експертна команда, протягом трьох років. У разі оскарження рішення експертної команди запис розгляду передається до Центру оцінювання функціонального стану особи. Особа, стосовно якої проводилося оцінювання, має право отримати запис очного, виїзного або з використанням методів і засобів телемедицини розгляду, подавши відповідне клопотання до закладу охорони здоров'я, в якому сформована відповідна експертна команда. Особа або її уповноважений представник мають право за допомогою власних технічних засобів здійснити фотофіксацію документів, що формуються експертною командою під час оцінювання особи.
Під час розгляду справи стосовно осіб з числа діючих або колишніх військовослужбовців СБУ або розвідувальних органів на розгляді експертної команди можуть бути присутні представники військово-медичної служби (підрозділу) СБУ та розвідувальних органів. Під час проведення розгляду справи стосовно військовослужбовців Держприкордонслужби, Національної гвардії, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, осіб, які перебували на військовій службі (службі) в Держприкордонслужбі, Національній гвардії, в органах внутрішніх справ, Національній поліції, на розгляді експертної команди можуть бути присутні представники закладів охорони здоров'я МВС, Держприкордонслужби, Національної гвардії, ДСНС.
Порядок №1338 визначає організацію проведення повторних оцінювань для моніторингу ефективності застосованих компенсаторів і корекції реабілітаційних заходів та перевірка обґрунтованості рішень.
Згідно п. 51 Порядку №1338, Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями:
на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді;
за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу);
за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.
Членам робочих груп з моніторингу забезпечується доступ до інформації про рішення, прийняті експертними командами та медико-соціальними експертними комісіями (без зазначення наявних у таких рішеннях персональних даних осіб, яким проведено оцінювання, та осіб, які входять до складу відповідних експертних команд та комісій).
Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої повинно бути проведено, рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) та на адресу її електронної пошти (за наявності), а також відображається в електронній системі для лікаря, який направив, обґрунтованість рішення за яким перевіряється.
Оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Згідно п. 52 Порядку №1338, Центр оцінювання функціонального стану особи під час оскарження рішення експертних команд перевіряє обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами чого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.
Оцінювання за рішенням Центру оцінювання функціонального стану особи проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі одного із закладів охорони здоров'я, де функціонує експертна команда, і куди направлено особу Центром оцінювання функціонального стану особи, але обов'язково з урахуванням екстериторіального принципу.
У разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття цієї особи, крім випадків наявності виключних підстав, приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.
Суд зазначає, що з аналізу даних правових норм слідує, що під час проведення перевірки рішення МСЕК на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи має право діяти відповідно до загального Порядку, який не передбачає право Центру оцінювання функціонального стану особи скасовувати рішення МСЕК іншим шляхом, ніж як за результатами проведення повторного оцінювання особи, без її виклику та повідомлення, тільки на підставі дослідження медичних документів, поданих позивачем на МСЕК у 2022 році.
За обставин даної справи перевірка обґрунтованості рішення МСЕК про встановлення позивачу інвалідності була здійснена заочно, жодних доказів того, що спірне рішення приймалось на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження позивача, із проведенням необхідних досліджень або доказів того, що позивач від проходження повного медичного обстеження відмовився, тобто без проведення повного медичного обстеження позивача та проведення необхідних досліджень, що суперечить нормам Порядку №1338.
Позивач не був жодним чином повідомлений про необхідність прибуття до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" для проведення обстеження і оцінки стану здоров'я та здійснення перевірки обґрунтованості рішень, чим був позбавлений права на участь у проведенні засідання та наданні медичних довідок.
Доказів відмови позивача від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття особи, державною установою Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства до суду не надано.
Вказане свідчить про недотримання державною установою "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України" встановленого порядку прийняття оскаржуваного рішення та порушення процедуру проведення перевірки обґрунтованості рішень.
Суд також зважає на те, що 15.12.2023 набрав чинності Закон України «Про адміністративну процедуру», який упорядковує відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у спосіб прийняття й виконання адміністративних актів (частина перша статті 1 Закону України «Про адміністративну процедуру»).
Згідно із частинами першою та другою статті 12 Закону України «Про адміністративну процедуру» адміністративний орган зобов'язаний у порядку, встановленому законом, забезпечувати реалізацію права особи на доступ до інформації, що пов'язана з прийняттям та виконанням адміністративного акта стосовно неї. Учасник адміністративного провадження має право знати про початок адміністративного провадження та про своє право на участь у такому провадженні, а також право на ознайомлення з матеріалами відповідної справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 17 Закону України «Про адміністративну процедуру» особа має право бути заслуханою адміністративним органом, надавши пояснення та/або заперечення у визначеній законом формі до прийняття адміністративного акта, який може негативно вплинути на право, свободу чи законний інтерес особи. Адміністративний орган зобов'язаний здійснювати інформування та консультування учасників адміністративного провадження з питань, що стосуються адміністративного провадження, а також щодо змісту їхніх прав та обов'язків.
Однак, в даному випадку відповідачем не було дотримано зазначених положень Закон України «Про адміністративну процедуру» та не повідомлено позивача про здійснення перевірки обґрунтованості рішення МСЕК, яким йому встановлено інвалідність, не забезпечено право позивача на участь в адміністративному провадженні.
На час прийняття відповідачем спірного рішення відносини органів виконавчої влади, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ врегульовувалися Законом України "Про адміністративну процедуру" №2073-IX.
Відповідно до п.п. 1-3 ч. 1 ст.2 Закону України №2073-IX:
- адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації;
- адміністративна справа (далі - справа) - справа, що стосується публічно-правових відносин щодо забезпечення реалізації права, свободи чи законного інтересу особи та/або виконання нею визначених законом обов'язків, захисту її права, свободи чи законного інтересу, розгляд якої здійснюється адміністративним органом;
- адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи (осіб).
Відповідно до сфери дії Закон України "Про адміністративну процедуру" поширюється також на вирішення відповідачем питання щодо здійснення перевірки обґрунтованості рішень та проведення переогляду, відповідач підпадає під визначення "адміністративний орган", процедура розгляду відповідачем заяви позивача підпадає під визначення "адміністративна справа", а оскаржуване у цій справі рішення відповідача під визначення "адміністративний акт".
Статтею 47 Закону України №2073-IX встановлено, що під час підготовки справи до розгляду та вирішення, крім невідкладного розгляду та вирішення справи (стаття 60 цього Закону), адміністративний орган встановлює наявність та достатність матеріалів у справі, а також за необхідності: 1) витребовує додатково документи та відомості, що перебувають у володінні органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, що належить до сфери його управління; 2) залучає до участі в адміністративному провадженні адресата, повідомляє йому правові підстави початку адміністративного провадження та можливі наслідки прийняття адміністративного акта; 3) повідомляє заінтересованим особам про початок адміністративного провадження та про їхні права на участь в адміністративному провадженні; 4) повідомляє учасникам адміністративного провадження порядок ознайомлення з матеріалами справи, їхні права і обов'язки; 5) надає учасникам адміністративного провадження можливість подати документи, клопотання, пояснення та зауваження, довести обставини, що мають значення для вирішення справи; 6) вирішує питання про необхідність залучення до участі в адміністративному провадженні осіб, які сприяють розгляду справи, призначення експертизи, проведення огляду на місці або огляду речей, проведення слухання у справі; 7) виконує інші передбачені законом обов'язки в рамках адміністративного провадження.
Згідно ст. 52 Закону України №2073-IX адміністративний орган досліджує обставини, що мають значення для вирішення справи, виходячи з принципів законності та офіційності. Відповідно до ст.53 Закону №2073-IX доказами в адміністративному провадженні є будь-які фактичні дані, на підставі яких адміністративний орган у визначеному законодавством порядку встановлює наявність чи відсутність обставини, що має значення для вирішення справи, при цьому засобами доказування в адміністративному провадженні можуть бути: 1) пояснення учасників адміністративного провадження; 2) документи; 3) дані відповідних національних електронних інформаційних ресурсів; 4) результати обробки (перевірки) даних в автоматичному режимі; 5) речі; 6) пояснення свідків; 7) висновки або пояснення експертів, консультації або роз'яснення спеціалістів.
Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваного акту суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.69 Закону України №2073-IX за результатами розгляду справи адміністративний орган у межах своїх повноважень приймає адміністративний акт, вимоги до форми і змісту якого встановлені ст.70 і ст.71 Закону України №2073-IX.
Статтею 71 Закону України №2073-IX визначено, що письмовий адміністративний акт або усний адміністративний акт, підтверджений у письмовій формі, складається із вступної, мотивувальної, резолютивної та заключної частин. У вступній частині зазначаються найменування адміністративного органу, дата прийняття адміністративного акта та його реєстраційний номер, відомості в обсязі, достатньому для встановлення особи адресата адміністративного акта, та його контактні дані. Мотивувальна частина адміністративного акта складається згідно з вимогами цього Закону. У резолютивній частині адміністративного акта зазначається суть прийнятого за результатами розгляду справи рішення. Крім того, можливе викладення додаткових положень, визначених цією статтею. У заключній частині зазначаються строк набрання адміністративним актом чинності та спосіб визначення такого строку. В адміністративному акті, який негативно впливає на право, свободу чи законний інтерес особи або покладає на неї певний обов'язок, зазначаються строки і порядок його оскарження (у тому числі найменування та місцезнаходження адміністративного органу, який є суб'єктом розгляду скарги, та вид суду, до якого особа може подати позов). У разі якщо подання скарги чи пред'явлення позову не зупиняє дію адміністративного акта, у заключній частині повинна міститися вказівка на такий винятковий правовий наслідок з посиланням на правові підстави для такого винятку.
Крім того, статтею 72 Закону України №2073-IX встановлено вимоги до мотивування (обґрунтування) адміністративного акта. Зокрема, ч.2 ст.72 Закону України №2073-IX визначено, що у мотивувальній частині адміністративного акта зазначаються: 1) дата подання заяви або скарги та стислий зміст вимоги, що в ній міститься (у разі прийняття акта за заявою або скаргою особи); 2) фактичні обставини справи; 3) зміст документів та відомості, враховані під час розгляду справи; 4) посилання на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу; 5) детальна правова оцінка обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.
Частиною 5 ст.72 Закону України №2073-IX встановлено, що відсутність в адміністративному акті мотивувальної частини, складеної відповідно до вимог цього Закону, має наслідки, встановлені цим Законом.
З огляду на це, зважаючи на вимогу статті 72 Закону України №2073-IX щодо змісту адміністративного акту, суд констатує, що оскаржуване рішення повинно містити всі відомості, визнані законом як обов'язкові, а також відповідне мотивування (обґрунтування) прийняття такого акту.
Як вбачається зі спірного рішення, відповідач дійшов висновку про зміну позивачу ІІ групи інвалідності на ІІІ групу інвалідності без наявності жодного обґрунтування.
Суд зазначає, що висновки відповідача не підтверджується доказами та іншими матеріалами справи, а зокрема, ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності» МОЗ України не обґрунтовано чому ступінь функціональних порушень позивача не відповідає критеріям встановлення ІІ групи інвалідності, а констатовано це лише як факт, не зазначено яка медична документація ним досліджувалась і чому відповідач дійшов висновку, що функціональні порушення позивача відповідають критеріям встановлення ІІІ групи інвалідності.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність вмотивованості висновків адміністративного акту.
З вказаного суд дійшов висновку про те, що мотивувальна частина оскаржуваного рішення не відповідає вимогам ч.2 ст.72 Закону України №2073-IX, оскільки не містить змісту документів та всіх відомостей, які були враховані під час розгляду справи, не має належних посилань на докази або інші матеріали справи, на яких ґрунтуються висновки адміністративного органу, а також не надано детальну правову оцінку всіх обставин, виявлених адміністративним органом, та чітке зазначення висновків, зроблених на підставі такої правової оцінки виявлених обставин.
Неналежне викладення змісту мотивувальної частини адміністративного акту трактується як відсутність мотивувальної частини, яка б відповідала вимогам ч.2 ст.72 Закону України №2073-IX.
Згідно з ч.3 ст.85 Закону України №2073-IX у разі якщо адміністративний акт не містить мотивувальної частини, у випадку, якщо відповідно до цього Закону вона є обов'язковою, такий акт скасовується.
Згідно з п.п. 1, 3 ч.1 ст.4 Закону України "Про адміністративну процедуру" принципами адміністративної процедури є: верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; обґрунтованість.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З вищевикладеного випливає, що відповідач діяв не дотримуючись принципів адміністративної процедури, зокрема верховенства права, у тому числі законності та юридичної визначеності; обґрунтованість та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення. Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності» МОЗ України 12 ААД №393092 є протиправним та підлягає скасуванню.
За приписами ч.2 ст.78 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
В даному випадку суб'єкт владних повноважень на виконання вимог ч.2 ст.78 КАС України не подав жодних доказів на підтвердження обґрунтованості та вмотивованості оскаржуваного рішення 12 ААД №393092.
З огляду на всі вище перелічені обставини рішення 12 ААД №393092 року не може вважатись законним та обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.
На думку суду, доводи відповідача щодо правомірності оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження та є безпідставними.
Щодо твердження позивача про неможливість застосування до нього Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 22 жовтня 2024 року «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів», введеного в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року за №732/2024 суд зазначає наступне.
Як встановлено судом вище, обґрунтованість рішення, прийнятого відносно позивача та оформленого довідкою 12 ААГ №23628 здійснена відповідачем за запитом правоохоронного органу (лист ДБР від 06.11.2024 року, яким повідомлено, шо Головним слідчим управлінням ДБР здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024000000000923 від 21.10.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України та керуючись ст. 38, 40, 93 КПК України зобов'язано витребувати з територіальних підрозділів МСЕК документи на підставі яких встановлено групу інвалідності особам за переліком що додається, зокрема, було витребувано медичну справу ОСОБА_1 ), що цілком відповідає приписам Постанови КМУ від 15.11.2024 року за №1338.
Зауваження позивача щодо дій слідчих у кримінальному провадженні судом не оцінюються, оскільки це виходить за межі адміністративної юстиції.
Окремо суд зазначає, що Рішення Ради національної безпеки і оборони України «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» прийнято 22.10.2024 року, тоді як позивач звільнився з органів ДПС 24.10.2024.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Керуючись ст.ст.2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання поновити дію попереднього рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» про зміну групи інвалідності ОСОБА_1 , оформлене довідкою 12 ААД №393092 від 12.12.2024 року.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
Державна установа «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (адреса: 49005, м. Дніпро, провулок Феодосія Макаревського, буд. 1-А, ЄДРПОУ 03191673)
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА