Справа № 420/21430/25
02 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, місцезнаходження: 65080, м. Одеса, вул. Ак. Філатова,15-А) за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 02 липня 2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, місцезнаходження: 65080, м. Одеса, вул. Ак. Філатова,15-А) за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012), в якій позивач просить:
Визнати протиправною відмову управління кадрового забезпечення ГУНП в Одеській області у зарахуванні пільгової вислуги років ОСОБА_1 до календарної вислуги років та загального стажу служби у поліції.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Одеській області здійснити перерахунок та зарахувати ОСОБА_1 , відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди:26.12.2005-17.04.2008, 14.05.2009-26.07.2011, 01.08.2005-26.12.2005, 18.07.2008-14.05.2009 з розрахунку один місяць служби за півтора місяця у загальній кількості 02 роки 10 місяців 10 днів до календарної вислуги років та загального стажу служби у поліції.
Зобов'язати Головне Управління національної поліції в Одеській області направити відповідні документи щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за вислугою років у пільговому обчисленні до пенсійного фонду України.
Ухвалою від 09 липня 2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у порядку ч. 5 ст. 262 КАС України.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що наказом ГУНП в Одеській області №1937о/с позивач був звільнений з Національної поліції України.
Станом на 05.12.2024 року вислуга років у календарному обчисленні становила 22 роки 03 місяці 03 дні, на пільгових умовах (без урахування календарної вислуги) - 02 роки 10 місяців 10 днів за проходження службі в особливих умовах в підрозділах боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми (26.12.2005-17.04.2008, 14.05.2009-26.07.2011) та дільничних інспекторів міліції (01.08.2005-26.12.2005, 18.07.2008-14.05.2009) МВС України з розрахунку один місяць служби за півтора місяця.
Позивач зазначає, що підпунктом «в» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 зазначено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за півтора місяця, що проходять службу у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств.
01.10.2007 року МВС України видано наказ № 366 «Про затвердження Переліку посад начальницького складу підрозділів кримінальної міліції у справах неповнолітніх, кримінальної міліції у справах дітей, боротьби з незаконним обігом наркотиків, боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, органів внутрішніх справ, за яким зараховується час проходження служби на пільгових умовах з розрахунку 1 місяць служби за півтора», а також 29.05.2008 року Наказ України № 250 "Про затвердження Переліку посад дільничних, старших дільничних інспекторів міліції та працівників підрозділів з керівництва дільничними інспекторами міліції (крім центрального апарату Міністерства внутрішніх справ), яким час проходження служби зараховується на пільгових умовах ", при цьому таким працівникам на пільгових умовах зараховується весь час проходження служби на відповідних посадах. Право на зарахування при обчисленні вислуги років на пільгових умовах часу проходження служби у підрозділах боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми та дільничних інспекторів міліції органів внутрішніх справ визначаються за тими правилами, які були чинними на момент виникнення відповідного права.
Позивач вважає, що календарна вислуга років складає 22 роки 03 місяця і 03 дні з урахуванням вислуги у пільговому обчисленні - 02 роки 10 місяців і 10 днів, загальна вислуга років складає 25 років 01 місяць і 13 днів, тобто позивач вважає, що він має право на призначення пенсії за вислугою років.
Позивач направив до ГУНП в Одеській області заяву з проханням перерахувати загальний стаж служби в поліції та календарної вислуги років з урахуванням пільгової, що на момент його звільнення 05.09.2025 має складати 25 років 01 місяць 13 днів та направлення відповідних документів до пенсійного фонду України.
Листом ГУНП в Одеській області від 20.05.2025 №31110-2025 було відмовлено у зарахуванні пільгової вислуги до календарної вислуги років.
Позивач вважає відмову протиправною, такою, що порушує Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, постанову Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. N393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб», а також Наказ МВС України № 366 від 01.10.2007 року «Про затвердження Переліку посад начальницького складу підрозділів кримінальної міліції у справах неповнолітніх, кримінальної міліції у справах дітей, боротьби з незаконним обігом наркотиків, боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, органів внутрішніх справ, за яким зараховується час проходження служби на пільгових умовах з розрахунку 1 місяць служби за півтора» та Наказ МВС України № 250 від 29.05.2008 року "Про затвердження Переліку посад дільничних, старших дільничних інспекторів міліції та працівників підрозділів з керівництва дільничними інспекторами міліції (крім центрального апарату Міністерства внутрішніх справ), яким час проходження служби зараховується на пільгових умовах".
До суду 28 липня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що згідно з ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", умовою призначення пенсій за вислугу років особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" (крім осіб, зазначених в частині 3 статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
Представник відповідача зазначає, що з послужного списку ОСОБА_1 вбачається, що позивач проходив службу в ГУМВС України в Одеській області з 01 серпня 2005 року по 06 листопада 2015 року, та був звільнений в запас Збройних Сил за п.64 «з» у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства і відомства (організації) наказом ГУМВС №1239 о/с від 04.11.2015р., 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 прибув на службу до Головного управління Національної поліції в Одеській області у зв'язку з ліквідацією ГУМВС України в Одеській області згідно з постанови «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ» затвердженою КМУ від 16 вересня 2015 року №730.
Представник відповідача звертає увагу, що у послужному списку позивача в п.10 повинні бути зазначені відомості щодо пільгового обчислення строку служби, у зв'язку з тим що накази на які посилається позивач, а саме: наказ МВС від 01.07.2011р. № 366 «Про затвердження Переліку посад начальницького складу підрозділів кримінальної міліції у справах неповнолітніх, боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми, органів внутрішніх справ, за яким зараховується час проходження служби на пільгових умовах з розрахунку 1 місяць служби за півтора», а також наказ МВС 29.05.2008 № 250 «Про затвердження Переліку посад дільничних, старших дільничних інспекторів міліції та працівників підрозділів з керівництва дільничними інспекторами міліції (крім центрального апарату Міністерства внутрішніх справ), яким час проходження служби зараховується на пільгових умовах» втратили чинність відповідно до наказу МВС № 546 від 12 серпня 2011 року, що свідчить про те що пільгове обчислення строку служби повинно було нараховуватись тим органом, в якому ОСОБА_1 проходив службу під час дії вищезазначених наказів.
Постановою «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» затвердженою КМУ від 27 грудня 2024 р. № 1508 визначено, що вислуга років, що була обчислена під час призначення пенсії за вислугу років особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови, до дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 р. № 1508 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393", не переглядається.", зазначена норма вказує на неможливість перерахунку вислуги років, що була нарахована до 27 грудня 2024 року.
Крім того, у разі, якщо ГУМВС України в Одеській області не було враховано позивачу вислугу років у пільговому обчислені з невідомих причин, такий обов'язок не покладається на Головне управління Національної поліції в Одеській області на підставі того, що нормативно-правові акти, якими встановлювались певні пільги про які зазначає позивач, були чинні під час служби ОСОБА_1 в ГУМВС України в Одеській області, так як закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України.
Також представник відповідача звертає увагу, що ГУНП в Одеській області не є повним правонаступником ГУМВС України в Одеській області, а лише є функціональним правонаступником.
Тобто передано лише частину функцій ГУМВС України в Одеській області, та зазначено, що документація ГУМВС України в Одеській області була передана до архіву МВС.
Своєю чергою, до суду 04 серпня 2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.
Також до суду 08 серпня 2025 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких представник просив відмовити у задоволенні позову.
До суду 23 січня 2026 року від Головного управління ПФУ в Одеській області надійшли копії протоколу про призначення позивачу пенсії по інвалідності та здійснених перерахунку.
Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено таке.
Сторони не заперечують, що згідно з послужного списку ОСОБА_1 , позивач проходив службу в ГУМВС України в Одеській області з 01 серпня 2005 року по 06 листопада 2015 року, та був звільнений в запас Збройних Сил за п.64 «з» у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу в інші міністерства і відомства (організації) наказом ГУМВС №1239 о/с від 04.11.2015р., 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 прибув на службу до Головного управління Національної поліції в Одеській області у зв'язку з ліквідацією ГУМВС України в Одеській області.
Також сторони не заперечують, що позивач проходив службу в органах МВС України в особливих умовах в підрозділах боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми у періоди: 26.12.2005-17.04.2008, 14.05.2009-26.07.2011 та дільничних інспекторів міліції у періоди: 01.08.2005-26.12.2005, 18.07.2008-14.05.2009, що теж підтверджено записами у послужному списку позивача.
Разом з цим у послужному списку позивача в пункті10 «Пільгове обчислення строку служби» не були зазначені відомості щодо пільгового обчислення строку служби.
Відповідно до витягу з наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 05.12.2024 № 1937 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за пунктом 2 частини першої статті 77 за станом здоров'я. У наказі визначено, що вислуга років на день звільнення складає у календарному обчисленні для виплати надбавки за вислугу років 22 роки 03 місяці 03 дні, час служби в пільговому обчисленні (без урахування календарної вислуги) - 02 роки 10 місяців 10 днів.
Суд встановив, що позивач направив до ГУНП в Одеській області заяву з проханням перерахувати загальний стаж служби в поліції та календарної вислуги років з урахуванням пільгової, що на момент його звільнення 05.09.2025 має складати 25 років 01 місяць 13 днів та направлення відповідних документів до пенсійного фонду України.
Листом ГУНП в Одеській області від 20.05.2025 №31110-2025 було відмовлено у зарахуванні пільгової вислуги до календарної вислуги років, з посиланням на відсутність правових підстав за нормами чинного законодавства на дату звільнення позивача зі служби в поліції.
Також суд встановив, що Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області позивачу призначено пенсію по інвалідності згідно з протоколу за пенсійною справою 1513036752 (НПУ) від 07.12.2024 року.
Не погодившись з відмовою у зарахуванні пільгового часу служби до календарної вислуги років, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не належать задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ» №2262-ХІІ (далі, - Закон №2262-ХІІ), цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України - військовослужбовців Збройних Сил України, Прикордонних військ України, Національної гвардії України, Управління охорони вищих посадових осіб України, інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, Служби безпеки України, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України та членів їх сімей, а також військовослужбовців колишніх Збройних Сил СРСР, органів державної безпеки і внутрішніх справ СРСР та членів їх сімей.
Статтею 1 Закону № 2262-XII встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно з пунктом «б» статті 1-2 Закону № 2262-XII право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Відповідно до статті 2 Закону № 2262-XII військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Згідно з пунктом "а" статті 12 Закону № 2262-XII пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах " б" - "д" , "ж" , «з» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема з 01 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.
Відповідно до частини другої статті 17 Закону № 2262-XII до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Згідно зі статтею 17-1 Закону № 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На пільгових умовах особам із числа військовослужбовців, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону, до вислуги років для визначення розміру пенсії зараховується один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану.
Відповідно до Закону №2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Порядок №393).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 393 до вислуги років для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зараховується на пільгових умовах:
1) особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, - один місяць служби за три місяці часу проходження служби, протягом якого особа брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану;
2) особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби - один місяць служби за 40 днів;
особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця;
особам, які проходять службу в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування засуджених, хворих на інфекційні та психічні захворювання, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку, що затверджуються Міністерством юстиції.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.07.2011 року №780 «Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» внесено зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей», згідно з якими абзаци двадцять четвертий, двадцять шостий, двадцять сьомий і двадцять дев'ятий підпункту «в» виключено.
Предметом спору в цій справі є дії ГУ Нацполіції щодо відмови позивачу у здійсненні перерахунку й зарахування до календарної вислуги років та до стажу служби в поліції, відповідно до статті 12 Закону №2262-ХІІ вислугу років у пільговому обчисленні.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що подібні правовідносини вже були предметом розгляду Верховного Суду.
Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, переглядаючи справу №520/5695/23 в касаційному порядку, у постанові від 10.12.2024 підтримав правовий висновок, викладений у раніше ухваленій постанові Верховного Суду від 14.11.2023 у справі №600/3836/22-а про те, що до правовідносин, пов'язаних з призначенням пенсії за вислугу років відповідні правові норми, зокрема, Порядку №393 підлягають застосуванню в тій редакції, яка була чинна на момент звернення особи до територіального органу Національної поліції України із заявою про оформлення документів для призначення пенсії за вислугу років.
У зазначеній постанові від 10.12.2024 у справі №520/5695/23 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду сформував такий правовий висновок: призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII особам, які звільнені зі служби в поліції і звернулись із заявою для оформлення та направлення документів до пенсійних органів після 19.02.2022 (набрання чинності Постановою №119, якою внесені зміни до Порядку №393), здійснюється виходячи з обчислення календарної вислуги років.
Такий правовий висновок був підтриманий у постанові Верховного Суду від 13.02.2025 року по справі №420/31238/23.
Також у пункті 29 постанови Верховного Суду від 21.01.2026 року у справі № 400/11990/23 Судом зазначено, що право на пільгове обчислення вислуги років може бути реалізоване лише за умови, що на дату звільнення особи діяли відповідні норми, які передбачали пільговий порядок зарахування конкретних періодів служби відповідно до Порядку № 393 та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України рішення суб'єкта владних повноважень має бути, зокрема, обґрунтованим, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), пропорційним, тобто прийнятим з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
Враховуючи вищевикладені та встановлені судом обставини та висновки Верховного Суду щодо застосування норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку, що дії відповідача у відмові позивачу у перерахунку та зарахуванні відповідно до статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди:26.12.2005-17.04.2008, 14.05.2009-26.07.2011, 01.08.2005-26.12.2005,18.07.2008-14.05.2009 з розрахунку один місяць служби за півтора місяця у загальній кількості 02 роки 10 місяців 10 днів до календарної вислуги років та загального стажу служби у поліції, є правомірними.
З огляду на те, що суд дійшов висновку щодо правомірності оскаржуваних дій, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання здійснити перерахунок та зарахування строку служби у пільговому обчисленні до календарної вислуги років та зобов'язання Головне Управління національної поліції в Одеській області направити відповідні документи щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за вислугою років у пільговому обчисленні до пенсійного фонду України.
Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи встановлені судом обставини, норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, оцінюючи викладені сторонами доводи, суд дійшов висновку, що дії відповідача не відповідають ознакам, передбаченим у ч. 2 ст. 2 КАС України, зокрема, вони вчинені у спосіб, передбачені законом, а тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не належать задоволенню в повному обсязі.
У зв'язку з тим, що судові витрати пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, жодні судові витрати не належать відшкодуванню за рахунок державного бюджету.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 205,246, 255,295,297 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, місцезнаходження: 65080, м. Одеса, вул. Ак. Філатова,15-А) за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,- відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко
.