про залишення позовної заяви без руху
02 березня 2026 рокусправа № 380/3275/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кравців О.Р. одержав позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 країни (в особі Об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 ), про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 У країни (в особі Об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Об?єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлене витягом з протоколу засідання від 23.10.2025 №7, в частині відмови у зарахуванні мене на квартирний облік із збереженням дати первинної постановки на облік з 17.12.1999;
- визнати протиправним та скасувати рішення Об?єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформлене витягом з протоколу засідання від 26.01.2026, в частині фактичного залишення без вирішення питання щодо відновлення дати перебування на квартирному обліку з 17.12.1999 та підтвердження відмови, викладеної у рішенні від 23.10.2025 №7;
- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_4 зарахувати мене до списку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення житлом для постійного проживання із датою перебування на обліку з 17.12.1999, відповідно до Протоколу №4 Ізмаїльської житлової гарнізонної комісії Державної прикордонної служби України від 22.03.2003, а також у першочерговому порядку до списків військовослужбовців та членів їх сімей, які потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення жилими приміщеннями для постійного проживання (як учасник бойових Дій).
Відповідно до вимог статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви, у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя перевірив позовну заяву та додані до неї матеріали і встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
1. Згідно з пунктом 2 частиною 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до змісту позовної заяви позивач не виконав зазначені вимоги.
Так, у позовній заяві позивач вказав лише адресу для листування, однак відповідно до згаданих вимог частини 5 статті 160 КАС України для фізичних осіб передбачено зазначення місце проживання чи перебування.
2. Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві також вказуються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів
Пунктом 9 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України).
Із змісту позовної заяви суддя з'ясував, що позивач подав позов до Військової частини НОМЕР_1 - ІНФОРМАЦІЯ_5 (в особі Об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Крім того, позивач просить зобов'язати вчинити дії ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Однак суддя зазначає, що відповідно до частини 3 статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
При цьому, приписи КАС України не містить положень, за якими орган державної влади чи інший суб'єкт може бути учасником справи «в особі» іншого такого суб'єкта.
Також, слід зазначити, що механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців - осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, розвідувальних органів, посади в яких комплектуються військово-службовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях після звільнення та членів їх сімей визначений Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінетів Міністрів України 03.08.2006 №1081.
Вказаним порядком передбачені конкретні повноваження військових частин та квартирно-експлуатаційних органах, якими такі наділені.
Також, повноваження військових частин та квартирно-експлуатаційних комісій визначені Інструкцією з організації забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.01.2021 №26.
Так, зокрема, пунктом 1 розділу ІІ вказаної інструкції передбачено, що для спільного вирішення житлових питань у населених пунктах, де дислокуються кілька органів Держприкордонслужби, створюються об'єднані житлові комісії.
Склад житлової комісії органу Держприкордонслужби визначається наказом керівника цього органу (пункт 2 розділу ІІ Інструкції).
Житлові комісії під час здійснення діловодства та створення документів використовують реквізити відповідних органів Держприкордонслужби. Підписи посадових осіб завіряються печаткою відповідного органу Держприкордонслужби (пункт 11 розділу ІІ).
Так, об'єднана житлова комісія Держприкордонслужби є квартирно-експлуатаційним органом, що створюється наказом керівника відповідного органу. Така комісія використовує у своєму діловодстві реквізити та печатку відповідного органу Держприкордонслужби.
Однак із змісту позовної заяви суддя з'ясував, що позивач визначив відповідача Військову частину НОМЕР_1 - ІНФОРМАЦІЯ_6 (в особі Об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
При цьому, вказаний позивачем код ЄДРПОУ НОМЕР_2 належить ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Отже, позивач слід уточнити суб'єктний склад учасників справи (відповідачів) та позовні вимоги.
3. Згідно з частиною 1 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Однак позивач вказаних вимог не виконав та не долучив для відповідача такої копію позовної заяви з додатками.
Такі обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам передбаченим статтями 160, 161 КАС України, тому її слід залишити без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 241-243, 248, 256 КАС України, суддя,-
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 У країни (в особі Об'єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 ), про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
2. Позивачу надати строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків.
3. Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.
4. Копію ухвали направити позивачеві.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяКравців Олег Романович