27 лютого 2026 рокусправа № 380/23631/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Коморного О.І. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов'язання вчинити дії.
Обставини справи.
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо повторного поновлення на військовому обліку, як військовозобов'язаного ОСОБА_1 , а також відмови у виключенні (знятті) його з персонального військового обліку в тому числі засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у зв'язку з неправомірним повторним включенням (постановкою) на військовий облік та непридатністю до військової служби і наявністю інвалідності III групи внаслідок війни;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити (зняти) ОСОБА_1 з персонального військового обліку, в тому числі засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, у зв'язку з неправомірним повторним включенням (постановкою) на військовий облік та непридатністю до військової служби і наявністю інвалідності III групи внаслідок війни.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що він є особою з інвалідністю III групи внаслідок війни (інвалідність встановлена пожиттєво). Позивач наголошує, що у зв'язку зі станом здоров'я та непридатністю до військової служби ще у серпні 2010 року він знятий (виключений) з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що свідчать відповідні записи та відмітки у його військовому квитку. Позивач вказує, що 13.10.2025 року його примусово затримано працівниками поліції та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Підставою для затримання працівники поліції та ТЦК вказали те, що він нібито змінив місце реєстрації та не повідомив про це територіальний центр комплектування у встановлений законом строк.
Позивач стверджує, що в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 він надав службовим особам військовий квиток із записом про зняття з обліку у 2010 році, а також посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни, які підтверджували його статус. Незважаючи на це, посадові особи відповідача проігнорували надані документи та без його згоди повторно поновили (взяли) його на військовий облік, визначивши його як особу, що підлягає призову під час мобілізації, та надавши йому статус «рекрут», який потребує проходження базової загальновійськової підготовки. Відповідні неправомірні дані були внесені відповідачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Позивач зазначає, що як особа, виключена з військового обліку за станом здоров'я, він не мав обов'язку повідомляти ТЦК про зміну місця проживання, а відтак його затримання та подальша постановка на облік є абсолютно незаконними. 18.10.2025 року позивач направив на адресу відповідача письмову заяву з вимогою скасувати протиправні дії та виключити його з військового обліку, проте його вимоги були проігноровані, а належної мотивованої відповіді у встановлений законом строк надано не було, що розцінюється ним як протиправна бездіяльність та відмова у вчиненні дій.
Ухвалою від 05.12.2025 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами та встановлено відповідачу строк для подання відзиву.
22.12.2025 року до суду надійшов відзив ІНФОРМАЦІЯ_5 , у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. Відповідач зазначає, що позивач перебував на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . У зв'язку зі зміною позивачем місця проживання без взяття на військовий облік за новим місцем, ІНФОРМАЦІЯ_4 подав позивача у розшук як особу, що порушила правила військового обліку. 13.10.2025 року працівники поліції дійсно доставили позивача до ІНФОРМАЦІЯ_5 для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідач стверджує, що відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та Порядку № 1487, у разі доставки особи працівниками поліції до ТЦК та СП, така особа підлягає обов'язковюму взяттю на військовий облік саме тим ТЦК та СП, до якого її доставлено. Тому дії ІНФОРМАЦІЯ_5 є правомірними та такими, що вчинені на виконання прямих норм законодавства. Крім того, відповідач наголошує, що він не є належним відповідачем у цій справі, оскільки первинні облікові дії здійснював ІНФОРМАЦІЯ_4 , і ІНФОРМАЦІЯ_6 нібито не має повноважень скасовувати рішення іншого центру комплектування чи здійснювати виключення позивача з обліку. Відповідач стверджує, що діяв виключно в межах своїх повноважень, а тому просить у позові відмовити повністю.
Позивач, скориставшись своїм процесуальним правом, подав до суду відповідь на відзив, у якій спростувує аргументи відповідача. Позивач звертає увагу суду на явні суперечності у позиції ІНФОРМАЦІЯ_5 . З одного боку, відповідач стверджує, що не поновлював позивача на обліку і не має повноважень щодо його виключення, а з іншого боку - прямо визнає, що 13.10.2025 року, після затримання позивача поліцією, саме посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_5 взяли його на військовий облік. Ці обставини повністю підтверджуються доданим самим же відповідачем витягом з системи «Оберіг», з якого видно, що 13.10.2025 та 24.10.2025 саме службові особи ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснювали дії щодо внесення даних позивача до реєстру, змінювали його статус на «потребує базової військової підготовки» та присвоювали статус рекрута.
Позивач наголошує, що він не оскаржує якісь давні автоматичні дії в системі щодо ІНФОРМАЦІЯ_7 , а оскаржує конкретні фізичні та юридичні дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_5 , вчинені безпосередньо 13 жовтня 2025 року.
Оскільки саме відповідач вчинив протиправну постановку на облік особи з інвалідністю, що була виключена з обліку ще у 2010 році, саме відповідач є належним суб'єктом, зобов'язаним усунути це порушення шляхом виключення позивача з обліку та реєстру «Оберіг».
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача та заперечення відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є особою з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни.
Вказаний статус встановлений позивачу пожиттєво (безтерміново), що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 15.03.2018 та копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 816062 від 18.04.2018 року.
Згідно з довідкою МСЕК, інвалідність позивача пов'язана із захистом Батьківщини (наслідки поранення, контузії, захворювання).
Згідно з дослідженою судом копією військового квитка позивача серії НОМЕР_2 , на сторінці 27 міститься штамп та запис: «виключений з військового обліку 06.08.2010 г.» (а.с.7)
Відтак, матеріалами справи доведено, що починаючи з серпня 2010 року правовідносини між позивачем та державою в особі органів військового управління щодо перебування його на військовому обліку припинені за станом здоров'я.
З матеріалів справи, зокрема з витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг», наданого відповідачем, судом встановлено, що 13 жовтня 2025 року о 19:39 посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_5 здійснено внесення інформації щодо позивача до Реєстру.
Згідно з обліковими даними системи, позивачу присвоєно категорію «Військовозобов'язаний», занесено до картотеки вільних залишків, та вказано статус «Потребує проходження базової військової підготовки».
18.10.2025 року позивач за допомогою засобів поштового зв'язку звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою, у якій повідомив про свою інвалідність внаслідок війни, факт зняття (виключення) з військового обліку у 2010 році та вимагав виключити (зняти) його з персонального військового обліку засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, скасувавши неправомірні записи від 13.10.2025 року.
До заяви позивач додав копії військового квитка та пенсійного посвідчення.
У відповідь на вказане звернення, ІНФОРМАЦІЯ_6 листом від 23.10.2025 № 1900/16358 повідомив позивача, що його звернення щодо виключення з персонального військового обліку опрацьовано.
Одночасно відповідач вказав, що згідно з постановою КМУ від 16.08.2024 № 932 позивача було взято на облік до ІНФОРМАЦІЯ_4 автоматично, та порекомендував позивачу особисто звернутися до ТЦК за місцем реєстрації для виправлення даних.
Таким чином, відповідач фактично відмовив позивачу у задоволенні його заяви про виключення з обліку та коригування даних у Реєстрі, внесених самим же ІНФОРМАЦІЯ_6 13.10.2025 року.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Частиною другою статті 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначаються Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини 1 статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Згідно з визначеннями, наведеними у частині 1 статті 1 цього Закону, суб'єктами військового обліку є виключно три категорії громадян:
- призовники - особи, приписані до призовних дільниць;
- військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
- резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Системний аналіз вказаної норми свідчить, що законодавство містить вичерпний перелік осіб, які підлягають військовому обліку та на яких поширюються відповідні обов'язки (зокрема, щодо оновлення даних чи повідомлення про зміну місця проживання).
Ключовим для вирішення цього спору є чітке юридичне розмежування понять «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку», які мають принципово різні правові наслідки.
Так, відповідно до частини 5 статті 37 Закону № 2232-XII зняттю з військового обліку підлягають громадяни України, які: вибувають в іншу місцевість до нового місця проживання, призвані чи прийняті на військову службу, направлені для відбування покарання до установ виконання покарань тощо.
Тобто зняття з обліку є тимчасовим заходом, пов'язаним зі зміною облікового органу, місця перебування або поточного статусу, і обов'язково передбачає юридичний обов'язок особи згодом стати на військовий облік знову.
Натомість, відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
Суд наголошує, що статус особи, «виключеної з військового обліку» за станом здоров'я, є остаточним, незворотним і означає повну втрату такою особою статусу призовника, військовозобов'язаного або резервіста.
З моменту виключення з військового обліку правовідносини між громадянином та державою в особі територіальних центрів комплектування з питань виконання військового обов'язку повністю припиняються.
Цей висновок кореспондується з положеннями пункту 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487).
Вказаним пунктом визначено, що військовий облік ведеться стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Правила військового обліку (Додаток 2 до Порядку № 1487), які вимагають повідомляти органи ТЦК та СП про зміну місця проживання в семиденний строк, поширюються виключно на вказані три категорії осіб.
На особу, виключену з військового обліку, жодні обов'язки, визначені Порядком № 1487, не поширюються і поширюватися не можуть.
Така особа не зобов'язана ставати на військовий облік при зміні місця реєстрації, не зобов'язана проходити військово-лікарські комісії для повторного визначення ступеня придатності чи оновлювати свої військово-облікові дані в системі «Оберіг».
Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 є особою з пожиттєвою інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни (поранення, контузії). Згідно з відміткою у військовому квитку, у серпні 2010 року він знятий з обліку за станом здоров'я.
Жодних обов'язків щодо повторної постановки на облік у нього не виникло.
З огляду на зазначене, суд критично оцінює дії відповідача та органів Національної поліції. Доводи ІНФОРМАЦІЯ_5 про те, що позивач нібито вчинив адміністративне правопорушення (порушив правила військового обліку, не повідомивши про зміну місця проживання), у зв'язку з чим законно оголошений у розшук та примусово доставлений поліцією 13.10.2025 року до ТЦК, є безпідставними та такими, що прямо суперечать нормам матеріального права.
Позивач фізично і юридично не міг порушити правила військового обліку військовозобов'язаних, оскільки станом на 2025 рік він вже 15 років не належав до цієї категорії громадян.
Використання відповідачем механізмів примусу та розшуку щодо особи з інвалідністю внаслідок війни, яка є виключеною з військового обліку, свідчить про перевищення владних повноважень, непропорційне втручання у приватне життя позивача та грубе порушення його конституційного права на свободу та особисту недоторканність.
Більше того, безпідставне затримання позивача поліцією не могло слугувати легітимною підставою для вчинення ІНФОРМАЦІЯ_6 наступних протиправних дій - а саме механічного та безпідставного внесення щодо нього записів до Реєстру «Оберіг» зі зміною його статусу на «рекрут», як це відбулося 13 жовтня 2025 року.
Суд наголошує, що статус особи, «виключеної з військового обліку» за станом здоров'я, є остаточним і означає повну втрату такою особою статусу призовника, військовозобов'язаного або резервіста. Відповідно, на особу, виключену з військового обліку, не поширюються і не можуть поширюватися обов'язки, визначені правилами військового обліку, передбаченими законодавством.
Зокрема, така особа не зобов'язана ставати на військовий облік при зміні місця проживання, не зобов'язана проходити медичні огляди (ВЛК) для визначення ступеня придатності, не зобов'язана оновлювати свої військово-облікові дані.
Оскільки ОСОБА_1 у 2010 році виключений з військового обліку, він на законних підставах перестав бути суб'єктом військового обліку.
Отже, доводи відповідача про те, що позивач нібито порушив правила військового обліку, не повідомивши про зміну місця проживання, у зв'язку з чим був оголошений у розшук та затриманий працівниками поліції, є абсолютно безпідставними, нелогічними та такими, що суперечать нормам матеріального права. Позивач фізично не міг порушити правила військового обліку військовозобов'язаних, оскільки не належав до цієї категорії громадян з 2010 року.
Оцінюючи безпосередні дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_5 , вчинені 13 жовтня 2025 року, суд зазначає наступне.
Відповідач у своєму відзиві стверджує, що відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487), у разі доставки особи працівниками поліції до ТЦК та СП, така особа підлягає обов'язковому взяттю на військовий облік саме тим ТЦК та СП, до якого її доставлено.
Суд визнає таке трактування норм права суб'єктом владних повноважень надмірно формалізованим та протиправним. Повноваження органів державної влади повинні застосовуватися розумно, обґрунтовано та з урахуванням усіх обставин конкретної справи (пункт 3 частини 2 статті 2 КАС України).
Дійсно, Порядок № 1487 передбачає алгоритм дій щодо осіб, які ухиляються від виконання військового обов'язку. Однак ці процедури стосуються виключно осіб, які є або повинні бути суб'єктами військового обліку.
Якщо ж до ТЦК та СП доставляють особу, яка має при собі військово-обліковий документ, що беззаперечно підтверджує її виключення з військового обліку ще у 2010 році, а також посвідчення про пожиттєву інвалідність ІІІ групи внаслідок війни, посадові особи органу військового управління зобов'язані перевірити ці документи і негайно припинити будь-які заходи примусу.
Натомість ІНФОРМАЦІЯ_6 здійснив механічну та безпідставну постановку позивача на облік, присвоївши йому статус «військовозобов'язаного» та «рекрута», який нібито потребує проходження базової військової підготовки.
Суд наголошує, що присвоєння позивачу, особі 1966 року народження з важкою незворотною інвалідністю, статусу «рекрута» виходить за межі розумності та свідчить про повне ігнорування відповідачем як наданих позивачем підтверджуючих документів, так і базових вимог законодавства щодо соціального і правового захисту ветеранів війни та осіб з інвалідністю.
Крім того, суд критично оцінює посилання відповідача на пункт 14-3 Порядку № 1487, згідно з яким громадяни беруться на облік автоматично шляхом електронної інформаційної взаємодії реєстрів.
Пункт 14-3 містить пряме та імперативне застереження: «(крім випадків, коли такі громадяни не беруться на такий облік відповідно до законодавства)».
Позивач, як особа, виключена з військового обліку за станом здоров'я, підпадає саме під цей виняток і взагалі не підлягав інформаційній обробці для цілей взяття на військовий облік.
Щодо доводів ІНФОРМАЦІЯ_5 про те, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки нібито не поновлював позивача на обліку і не має повноважень на виключення його з реєстру, суд зазначає таке.
Правові та організаційні засади функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) визначаються Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2016 № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII).
Відповідно до частини 8 статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону № 1951-VIII призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право звертатися до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Матеріалами справи, зокрема Витягом із системи «Оберіг», який додав до свого відзиву сам відповідач, доведено, що 13 жовтня 2025 року о 19:39 та 24 жовтня 2025 року саме службові особи ІНФОРМАЦІЯ_5 вчиняли активні дії в Реєстрі щодо позивача: вносили інформацію, редагували облікові дані, змінювали його статус та формували обліковий запис у картотеці вільних залишків.
Відтак, отримавши 21.10.2025 мотивовану заяву позивача від 18.10.2025 року з доказами його неправомірного включення до Реєстру (копіями військового квитка та посвідчення інваліда внаслідок війни), саме ІНФОРМАЦІЯ_6 , як орган ведення Реєстру, мав передбачений законом обов'язок розглянути цю заяву, перевірити надані відомості, визнати допущену під час фізичного затримання позивача помилку та привести дані Реєстру у відповідність до дійсних обставин шляхом виключення (зняття) позивача з персонального військового обліку.
Натомість відповідач проявив протиправну бездіяльність та листом від 23.10.2025 № 1900/16358 безпідставно відмовив позивачу, формально пославшись на автоматичну верифікацію та переклавши обов'язок щодо виправлення даних на інший ТЦК ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
Така поведінка суб'єкта владних повноважень є неприпустимою, оскільки змушує громадянина з інвалідністю нести тягар виправлення помилок, допущених самими ж державними органами.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що дії ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо примусового взяття (поновлення) позивача на військовий облік 13.10.2025 року та внесення щодо нього недостовірних даних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів є свавільними, протиправними та такими, що грубо порушують права ОСОБА_1 . Відмова відповідача усунути ці порушення у відповідь на заяву позивача також є незаконною.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права, який би гарантував повне відновлення законних інтересів позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними оскаржувані дії відповідача та зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 виключити ОСОБА_1 з персонального військового обліку, у тому числі шляхом вилучення/анулювання відповідних недостовірних відомостей щодо нього з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг».
Підсумовуючи викладене, заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на законі, підтверджуються належними доказами, відповідачем не спростовані, а отже, адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до пунктів 8, 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Великої Вітчизняної війни та прирівняні до них особи, а також учасники бойових дій у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав (на що неодноразово вказував Верховний Суд у своїх висновках щодо осіб з інвалідністю ІІІ групи внаслідок війни).
Позивач правомірно скористався вказаною пільгою та був звільнений від сплати судового збору за подання цього позову.
Враховуючи, що судовий збір позивачем не сплачувався, а доказів понесення сторонами інших документально підтверджених судових витрат матеріали справи не містять, підстави для розподілу судових витрат в порядку статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 2, 6, 9, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо повторного поновлення (взяття) 13 жовтня 2025 року на військовому обліку як військовозобов'язаного ОСОБА_1 , а також протиправною відмову у виключенні (знятті) його з персонального військового обліку.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_9 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) виключити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; адреса: АДРЕСА_2 ) з персонального військового обліку, у тому числі шляхом внесення відповідних відомостей про виключення з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
4. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням положень статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 27 лютого 2026 року.
Суддя Коморний О.І.