справа №380/22450/25
27 лютого 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Львівського відділу №1 Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України (ЗМУ ДМС) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач, яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 , звернулася з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною відмову відповідача від 06.11.2025 року у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, яке було затверджене постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ;
- зобов'язати відповідача оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, яке було затверджене постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ.
Посилається на те, що 28.10.2025 року позивач та її неповнолітній син звернулися до відповідача із заявою, в якій просили оформити та видати паспорт громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної ради від 26.06.1992 року. Така заява мотивована тим, що у зв'язку із релігійними переконаннями ОСОБА_2 відмовляється від оформлення і отримання паспорта у формі пластикової ID-картки з безконтактним електронним носієм інформації та не надає згоди на обробку персональних даних. До заяви долучили необхідні документи. За результатами розгляду заяви Львівським відділом №1 Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України відмовлено у видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року, оскільки паспорт громадянина України оформляється тільки у формі ID-картки, що містить безконтактний електронний носій. Позивач, діючи в інтересах свого неповнолітнього сина, не погодилася з вказаною відмовою та зазначила, що примушування до обробки персональних і конфіденційних даних з метою оформлення паспорта громадянина України у формі картки є неправомірним втручанням в особисте життя з боку держави та порушенням вимог ст.8 Закону України від 01.06.2010 року №2297-VI «Про захист персональних даних». Крім того, законодавством передбачено можливість видачі паспорта як у формі картки, так і у формі паспорта книжечки. Наведене і зумовило позивача звернутись до суду з даним позовом.
У встановлений судом строк від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що позивачем не дотримано процедуру звернення за адміністративною послугою. Зазначила, що відповідачем не приймалося рішення про відмову в оформлені та видачі паспорта у формі книжечки, а лист Львівського відділу №1 ЗМУ ДМС, який оскаржує позивач, як відповідь на звернення громадянина, має роз'яснювальний характер та не тягне для неї правових наслідків, фактично та юридично не є актом індивідуальної дії - рішенням суб'єкта владних повноважень відносно заявника, яке потенційно може бути предметом спірних правовідносин в межах адміністративного судочинства. Відсутність оскаржуваного рішення свідчить про відсутність спірних правовідносин. Крім того, вказала, що на час звернення до відповідача із заявою від 28.10.2025 року ОСОБА_2 не досяг 16-річного віку, а тому не має права на отримання паспорта громадянина України у вигляді книжечки. За таких обставин, вважає, що відмова Львівського відділу №1 Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в оформленні та видачі паспорта громадянина України за зразком 1994 року ґрунтується на правильному застосуванні норм законодавства та відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України. З урахуванням викладеного, просить відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою судді від 13.11.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
28.10.2025 року ОСОБА_2 , законним представником якого є його мати - позивач у справі ( ОСОБА_1 ), звернулися до Львівського відділу №1 Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України із заявою, в якій просили оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки. Така заява мотивована тим, що через свої релігійні переконання останній відмовляється від надання згоди на обробку своїх персональних даних.
До вказаної заяви позивачем додано: заяву ОСОБА_2 за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 ; витяг з реєстру територіальної громади про адресу місця проживання ОСОБА_2 ; дві фотокартки розміром 35х45 мм ОСОБА_2 ; копію паспорта громадянина України законного представника ОСОБА_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 станом на день подання цієї заяви виповнилося 15 років.
Листом відповідача від 06.11.2025 року повідомлено позивачеві, що оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року у формі книжечки територіальними органами Державної міграційної служби припинено з 01.11.2016 року. Також вказано, що відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. Крім того, зазначено, що видача документу, що посвідчує особу (незалежно від його вигляду - книжечка чи картка, що містить безконтактний електронний носій) неможлива без обробки персональних даних особи. Заява про видачу паспорта підтверджує волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки. З огляду на викладене, правові підстави для оформлення паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки у даному випадку відсутні.
Вважаючи у зв'язку із цим свої конституційні права та інтереси порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернулася до суду з даним позовом в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 .
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Згідно з ч.2 ст.32 Конституції України не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
За змістом ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами України, зокрема, визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; громадянство, правосуб'єктність громадян, засади регулювання демографічних та міграційних процесів.
Відповідно до п.1 ст.5 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 року №2235-III документом, що підтверджує громадянство України, є паспорт громадянина України.
Законом України від 20.11.2012 року №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визначено правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр) та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Одним із документів Реєстру, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зазначено паспорт громадянина України (підп.«а» п.1 ч.1 ст.13 Закону №5492-VI).
Відповідно до ч.3 ст.13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Частинами 1, 2 ст.14 Закону №5492-VI передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
Згідно з ч.2 ст.15 Закону №5492-VI бланки документів, якщо інше не визначено цим Законом, виготовляються за єдиними зразками та технічними описами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 ст.16 Закону №5492-VI визначено, що оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.
Підстави, за яких уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа, установлені в ч.7 ст.16 Закону №5492-VI.
Так, уповноважений суб'єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником.
У рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб'єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа.
Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду.
За змістом ст.20 Закону №5492-VI за оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін документів справляється адміністративний збір, а за проведення таких дій за кордоном - консульський збір.
Адміністративний збір справляється у порядку, визначеному цим Законом.
За оформлення паспорта громадянина України вперше адміністративний збір не справляється.
Частинами 1, 2 ст.21 Закону №5492-VI визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України.
Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.4 ст.21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Отже, у разі відсутності у особи чинного паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що, своєю чергою, є порушенням її громадянських прав у зв'язку з неможливістю їх реалізації.
На сьогодні чинне законодавство передбачає можливість громадян України отримати паспорт громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, або у формі книжечки, порядок отримання яких чітко регламентований та передбачає подання зацікавленою особою заяви-анкети чи заяви за встановленими формами та необхідних документів.
Пунктами 2, 3 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII (далі - Положення), яке є чинним, передбачено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.п.13, 14 Положення для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України. За видачу паспорта справляється державне мито.
Також на виконання положень ч.2 ст.15 та абз.2 ч.2 ст.21 Закону №5492-VI Кабінет Міністрів України 25.03.2015 року видав Постанову №302 (далі - Постанова №302), якою затвердив зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі - Порядок №302).
У зв'язку тим, що норми Порядку №302 регламентують оформлення і видачу паспорта громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, а питання видачі паспорта громадянина України, які виявили намір отримати паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII, не було врегульовано, то постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 року №398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №302», було внесено зміни до Постанови №302 (чинні з 07.06.2019 року).
Зокрема, пункт 3 Постанови №302 доповнено абзацом такого змісту: «Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року2 .
З 21.06.2019 року набрав чинність Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 року №456.
Відповідно до п.1 цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абз.5 п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 року №398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №302», Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII (в редакції постанови Верховної Ради України від 23.02.2007 року №719-V), і визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
Згідно з п.2 розділу І Тимчасового порядку паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 року №353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України».
Відповідно до п.3 розділу І Тимчасового порядку оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС): 1) особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто; 2) особі, яка досягла 16-річного віку та яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною, - на підставі заяви одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників (далі - законні представники).
Згідно з п.п.4, 5 розділу І Тимчасового порядку оформлення і видача паспорта здійснюються протягом 30 календарних днів з дня подання особою до територіального підрозділу ДМС заяви та документів для оформлення і видачі паспорта.
Заява та документи для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для вклеювання фотокартки) подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за зареєстрованим місцем проживання особи.
Заяву заповнює особисто заявник від руки розбірливим почерком без скорочень та виправлень та власним підписом підтверджує правильність внесених до неї відомостей, а також надання згоди на обробку персональних даних згідно із Законом України «Про захист персональних даних». Якщо заявник через фізичні вади не може підтвердити власним підписом правильність таких відомостей, працівник територіального підрозділу ДМС робить відмітку про неможливість такого підтвердження (п.7 розділу І Тимчасового порядку).
Після заповнення заявником заяви працівник територіального підрозділу ДМС перевіряє правильність заповнення заяви та її відповідність наданим документам, про що вчиняє відповідний запис у графі 9 заяви (п.8 розділу І Тимчасового порядку).
У графі 9 заяви працівник територіального підрозділу ДМС зазначає реквізити документів, що є підставою для оформлення паспорта (свідоцтва про народження/документа, що підтверджує обставини, на підставі яких паспорт підлягає обміну/втраченого/викраденого паспорта/довідки про реєстрацію особи громадянином України та рішення суду). У разі подання довідки про реєстрацію особи громадянином України у графі «Службові відмітки» зазначаються номер і дата рішення про набуття особою громадянства України та країна попереднього громадянства (п.9 розділу І Тимчасового порядку).
Оригінали документів (крім довідки про реєстрацію особи громадянином України, паспорта, що підлягає обміну (у разі обміну паспорта), документів, що підтверджують сплату державного мита, рішення суду) повертаються заявнику після прийняття заяви, їх копії, завірені працівником територіального підрозділу ДМС, долучаються до заяви (п.10 розділу І Тимчасового порядку).
Відповідно до п.п.11, 12 розділу І Тимчасового порядку після проведення перевірок та прийняття рішення про оформлення паспорта за заявою особи територіальний підрозділ ДМС отримує від територіального органу ДМС бланк паспорта громадянина України для його заповнення та подальшої видачі.
Після оформлення та видачі паспорта заява та подані документи зберігаються в алфавітному порядку у формі картотеки в територіальному підрозділі ДМС або у визначеному ДМС територіальному органі ДМС/структурному підрозділі апарату ДМС. Строки зберігання таких документів та матеріалів перевірки визначаються відповідно до вимог законодавства у сфері архівної справи і діловодства.
За змістом п.1 розділу ІІІ Тимчасового порядку для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; 4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; 5) дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 6) довідку про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання особи; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
Відповідно до п.п.1, 2 розділу IX Тимчасового порядку територіальний підрозділ ДМС відмовляє особі в оформленні або видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), якщо: 1) особа не є громадянином України; 2) особа вже отримала паспорт, який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв'язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього, непридатності для подальшого використання); 3) дані, отримані з баз даних Єдиного державного демографічного реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію; 4) за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта; 5) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення й видачі паспорта; 6) особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.
У рішенні про відмову в оформленні чи видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), яке доводиться до відома заявника протягом п'яти робочих днів з дня його прийняття, зазначаються підстави відмови. Заявник має право повторно звернутися до територіального підрозділу ДМС в разі зміни або усунення обставин, через які йому було відмовлено в оформленні чи видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки).
Суд встановив, що у спірній ситуації ОСОБА_2 звернувся до Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в особі Львівського відділу №1 із заявою, яка також підписана законним представником заявника - матір'ю ОСОБА_1 , про оформлення та видачу паспорта громадянина України у вигляді книжечки згідно з Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ. До заяви долучив: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_1 ; витяг з реєстру територіальної громади про адресу місця проживання ОСОБА_2 ; дві фотокартки розміром 35х45 мм ОСОБА_2 ; копію паспорта громадянина України законного представника ОСОБА_1 .
З урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 року №398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302», норми Тимчасового порядку застосовуються до правовідносин у разі, якщо особа виявила бажання отримати паспорт у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-XII, незалежно від наявності рішення суду.
Такі висновки суду ґрунтуються на аналізі положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 року №398 та з огляду на те, що іншого механізму, правил та порядку оформлення та видачі підрозділами державної міграційної служби паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.1994 року №353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України», чинне законодавство не визначає.
Отже, навіть якщо особа не зверталася до суду, це не свідчить про відсутність у неї права на оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року.
З огляду на наведене, суд не приймає до уваги покликання відповідача у листі від 06.11.2025 року, як на підставу для відмови у видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки, на відсутність відповідного рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби України оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Щодо посилань відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що позивач ще не досягнув 16-річного віку, тобто віку, з якого в особи виникає право бути документованою паспортом громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року, суд зазначає таке.
Приписами ч.2 ст.21 Закону №5492-VI встановлено обов'язок кожного громадянина України, який досяг чотирнадцятирічного віку, отримати паспорт громадянина України, а приписами Положення № 503-ХІІ передбачено отримання паспорта з шістнадцятирічного віку. Тимчасовий порядок №456 також визначає шістнадцятирічний вік для оформлення та видачі паспорта.
Частинами 2, 3 ст.7 КАС України передбачено, що суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, у спірній ситуації застосуванню підлягає ч.2 ст.21 Закону №5492-VI, який має вищу юридичну силу, ніж Положення №2503-ХІІ та Тимчасовий порядок №456.
Разом з тим, у постановах від 21.12.2022 року у справі №420/5353/20, від 17.05.2023 року у справі №420/12574/21, від 09.11.2023 року у справі №380/16510/22 та від 20.03.2024 року у справі №560/3366/23 Верховним Судом наголошено на імперативності приписів Закону №5492-VI, адже ними встановлено обов'язок кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку отримати паспорт громадянина України.
Також окрему увагу Верховний Суд у цих постановах звернув увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Тому, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що, в свою чергу, може створювати перешкоди у реалізації позивачем своїх громадянських прав.
За наведених обставин суд відхиляє аргументи відповідача про те, що право на оформлення паспорта у формі книжечки громадянин України набуває лише після досягнення 16-річного віку.
Щодо посилань відповідача у відзиві на позовну заяву на правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 28.02.2020 року у справі №200/10469/19-а, то такі є безпідставними, позаяк у межах спірних правовідносин суд ураховує саме останню правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постановах від 21.12.2022 року у справі №420/5353/20, від 17.05.2023 року у справі №420/12574/21, від 09.11.2023 року у справі №380/16510/22 та від 20.03.2024 року у справі №560/3366/23. Адже суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію, на що звернула увагу Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.01.2019 року у справі №755/10947/17.
Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що лист відповідача від 06.11.2025 року не є рішенням суб'єкта владних повноважень, адже позивач оскаржує відмову у видачі паспорта, оформлену таким листом. Тобто право позивача порушене діями відповідача щодо відмови у видачі паспорта.
У цьому контексті суд зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, суд вказує на те, що незважаючи на форму відмови у видачі паспорта у вигляді книжечки (рішення чи лист), особа вправі оскаржувати таку відмову до суду, що відповідатиме завданням адміністративного судочинства, забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Крім того, викладені у відзиві на позовну заяву аргументи відповідача щодо віку та недотримання форми звернення не були покладені в основу оскаржуваної відмови, викладеної у листі від 06.11.2025 року, а тому суд не приймає їх до уваги.
Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, відповідачем у відзиві на позовну заяву не зазначено та з матеріалів справи не встановлено.
З урахуванням досліджених судом фактичних даних у контексті вищенаведених, суд приходить висновку про протиправність відмови Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в особі Львівського відділу №1 у видачі позивачеві, яка діє в інтересах своєї неповнолітнього сина, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ.
Як наслідок, позовна вимога про зобов'язання відповідача оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ, є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Щодо судового збору, то згідно з п.14 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнена від його сплати, а відтак розподіл на підставі ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 134, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в особі Львівського відділу №1 Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України, оформлену листом від 06.11.2025 року №4651-1205/4651-25, в оформленні та видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ.
Зобов'язати Західне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України в особі Львівського відділу №1 Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України (місцезнаходження: вул.Чупринки, 71, м.Львів, 79044; код ЄДРПОУ: 45870769) оформити та видати ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.